20 червня - День експерта-криміналіста
Молодий капітан міліції, доброзичлива дівчина і просто приємний співрозмовник Сніжана Олексіївна Гамера (на фото) працює в органах внутрішніх справ більше п’яти років. Для колег вона – просто Сніжана, а для бандитів – грізний викривач. За свою поки що нетривалу професійну діяльність допомогла розкрити чимало злочинів.
Майбутній експерт-криміналіст народилася в Здолбунові.. У шкільні роки захоплювалась читанням пригодницьких романів, фантастики і, звичайно, детективів. Уже у восьмому класі ще зовсім маленька дівчинка розповіла батькам про свої наміри стати… працівником міліції. Рідні сприйняли це як одну з багатьох мрій, але Сніжана не зрадила їй і впевнено йшла до кінця.
По закінченні своєї рідної ЗОШ №6 поїхала до столиці екзаменуватися. Вдало склавши випробування, була зарахована у Київську академію внутрішніх справ на факультет підготовки слідчих та криміналістів. Проходячи навчальну практику на посаді експерта-криміналіста відділення НДКЦ при УМВС України в Рівненській області, вирішила подальше своє життя пов‘язати саме з цією нелегкою справою. З серпня 2003 року Сніжана Олексіївна офіційно зареєстрована як працівник експертно-криміналістичного відділення.
Які були “бойові будні”? Яке ставлення колег до єдиної у відділенні представниці прекрасної статі? Про це розповідає сама Сніжана:
- 11 листопада 2003 року у мене, напевно, був чи не найщасливіший день у роботі, та й у житті загалом. Завдяки оперативним заходам, як говорить керівництво, впродовж декількох годин був розкритий злочин. А було все так. Разом з групою я виїхала на місце злочину. Це було пограбування з авто. Під час роботи ми не знайшли майже жодної зачіпки, та мою увагу привернуло розбите скло, що лежало на землі. З нього було майже неможливо узяти якісь відбитки, але я все ж таки спробувала. І мені вдалося! Були виявлені сліди пальців, по розмірах яких можна було з впевненістю сказати, що вони належали підлітку. Вже у відділку, після проведення певної пошукової роботи, з‘ясувалося, що злочин дійсно скоїв підліток.
Щодо ставлення до мене товаришів по роботі, то це неможливо передати словами. Таких щирих і вірних людей дуже рідко можна зустріти у буденному житті. Крім того, наша робота вимагає не тільки повної самопожертви, а й згуртованості. Адже тільки разом, досягнувши цілковитого порозуміння, ми зможемо досягти успіху.
І якби навіть була можливість змінити мій вибір, я б ніколи не згодилась на це! Адже криміналістика – це моє покликання, а відтак і життя...
Що ж, мені залишається тільки побажати нашій героїні не втрачати цього натхнення до улюбленої справи, залишатись такою ж прекрасною, доброзичливою людиною і, звичайно, легкого просування по службовій стезі та особистого щастя.
Вікторія ГЕТМАНЧУК ,
помічник начальника по ЗГ та ЗМІ Здолбунівського РВ УМВС, лейтенант міліції.
