Пам’ять Чорнобиля для нас свята. Скільки доль обпалив той чорнобильський вогонь! Скільки виплаканих сліз посивілих матерів і дружин, осиротілих дітей! Чотири літери — Ч А Е С – стали символом трагедії, що торкнулася всієї планети, накривши її крилом безжальної радіації, перетворюючи свої жертви на безпомічних людей, забравши у багатьох з них найголовніше – життя.
Через наші байдужість, безпечність і халатність, жадобу і хижацьке споживання вже 25 років лунає чорнобильський дзвін. Думалось, що це для людства був останній урок і останнє попередження. Втім Чорнобиль не минув. Він нагадав про себе знову. Катастрофою в Японії. Її спричинив не людський фактор, а землетрус і цунамі, які призвели до масштабних руйнувань і трагічних наслідків. Спільне горе об’єднало наші країни. Що ще очікувати людству від «мирного» атому?
Із запаленими свічками Хвилиною мовчання вшанували учасники вечора-реквієму «Попіл Чорнобиля стукає в серце» всіх загиблих ліквідаторів, які ціною власного життя приборкували «мирний атом», та з вдячністю згадували тих людей, які ціною власного здоров’я працювали в зоні відчуження, ліквідовуючи наслідки аварії. Не забули згадати і постраждалих жителів Японії, які ще оговтуються після аварії.
Вечір відбувся у бібліотеці Здолбунівського ПЛЗТ. Працівники юнацького відділу РБДЮ та бібліотекар ліцею нагадали учням групи № 5 оглядачів ремонтників вагонів про чорнобильські події та події на Фукусімі. Присутні переглянули фільм «Гіркий полин».
Висновком вечора стала думка: людству потрібно приборкати свою гординю, своє царське панування в світі та стати тим, ким створив Бог. Навчитися співіснувати і жити у природі не за своїми законами, а за законами Всесвіту. Нехай же цьогорічні Великодні дзвони перекриють сумні та грізні чорнобильські, а Господь вже ніколи не допустить таких випробувань.
Наталія ШЕВЧУК,
бібліотекар
юнацького відділу
Здолбунівської РБДЮ.