Вид на Празький град і мости через Влтаву.
За законами жанру цю казку слід би було починати так. Жила-була на білому світі дуже вродлива княжна на ім’я Лібуша. Одного разу вона гуляла на крутому скелястому березі великої річки. Вдивляючись в протилежний її берег, вона, вражена красою цього місця, вигукнула: “Бачу місто велике, до зірок піднесеться слава його...” Ці слова виявилися пророчими, бо тут, на берегах Влтави, і справді виникло велике і надзвичайно красиве місто, яке називають “кам’яним серцем Європи”. А ще - містом ста веж, матір’ю міст, “Парижем тридцятих”, “Римом середньовіччя”, “Златою Прагою”. Так, мова йде про столицю Чехії - Прагу, найромантичніше місто світу, яким захоплювалися найзнаменитіші люди планети, яке оспівували поети і композитори, яке захоплює всіх, хто в ньому побував. “Це - феєрверк вражень”, - писав про Прагу знаменитий чесько-німецький журналіст і письменник Егон Ервін Кіш.
Це місто підкорило Моцарта, Бетховена, Чайковського, Ейнштейна, воно продовжує підкорювати всіх, хто зміг побачити цю казку з каменю. Чого тільки варті головна туристична Мекка - Празький град з його кам’яною стіною ХІІ століття, імператорським замком і величним собором святого Віта, чи Карлів міст, який з’єднує береги Влтави і був закладений самим королем Чехії Карлом ІV 9 липня 1357 року о 5 годині 31 хвилині. Всі ці цифри магічні, бо дата і час закладання першого каменя обрані не випадково. Цифри року, місяця, дня, години і хвилини читаються однаково в обох напрямках: 1 — 3 — 5 — 7 — 9 — 7 — 5 — 3 — 1. Цей міст - особлива гордість сучасної Праги, бо він - своєрідний музей кам’яних скульптур під відкритим небом.
Цікаво, що розчином для будівництва цієї унікальної споруди став яєчний білок. За наказом Карла тисячі, мільйони яєць сюди звозили з усієї країни. І міст стоїть вже майже сім століть! Хоч остаточно він був збудований тільки до початку ХV століття, а свою нинішню назву отримав 1870 року.
Пейзажі Вишеграда.
На Карловому мосту завжди людно. Тут збираються сотні художників, музикантів, колекціонерів, тут можна придбати найнеймовірніші сувеніри.
А ще тут цілуються закохані пари і навіть ледве знайомі хлопці й дівчата, чоловіки та жінки. Така традиція, і їй не зраджують.
Одним із історичних, давніх районів Праги є Старе Місто, або Старе Мєсто. Колись це було поселення, відокремлене ззовні напівкруглими ровом і муром, з’єднаними з обох кінців з річкою Влтавою. Нині це найбагатолюдніше місце, де звучать усі мови світу. Тут численні багаті храми, сувенірні ларки і крамниці, пивниці і кав’ярні, а ще знамениті Празькі астрономічні куранти, які збирають сотні й сотні туристів, коли розпочинається чарівна магія їх бою.
Статуї біля Президентського Палацу.
Звичайно, що кожен, хто відвідує Прагу, неодмінно має побувати у Вишеграді.
Це давня історична фортеця, розташована на високому пагорбі, що над річкою Влтава. Це один з перших осередків чеської держави, до появи Празького граду. Як і останній, Вишеград був королівською резиденцією. Тут вражають своєю величчю готичний собор святих Петра і Павла, рештки найдавнішої романської базиліки, ротонда святого Мартина, а ще - цвинтар, на якому поховані знамениті діячі Чехії. Звідси видно мало не всю Прагу - півторамільйонне місто, яке було колись столицею Священної Римської імперії.
Президент у Празі, бо на щоглі його Палацу майорить прапор.
Деякі з її імператорів, багато чеських правителів саме тут мали свої резиденції. А з 1918 року резиденцією Президента Чехословацької республіки став Празький град. Тепер, з 1993 року, тут і резиденція Президента Чехії.
Згідно з Книгою рекордів Гіннеса, Празький град є найбільшим замком у світі. Його довжина - 570, а ширина - 130 метрів. Найзнаменитішою частиною цього унікального комплексу є собор святого Віта - головний кафедральний собор Праги, у якому поховано багатьох видатних правителів Чехії.
Прогулянка в небо.
Собор цей вражає своєю величчю всіх. Він є визнаним у світі шедевром готичної та неоготичної культури. Будівництво собору тривало майже шість століть. Будівля, довжиною більше 120 метрів і висотою 96,5 метра, багато оздоблена різноманітними скульптурами і барельєфами, пронизана звабливим і теплим світлом вітражних віконниць, налічує 19 притворів - святої Людмили, Гробу Господнього, Святого Хреста, Діви Марії, святої Анни, Марії Магдалини і інших.
"Танцюючий" будинок Праги.
Тут, як ніде, відчуваєш дихання історії, велич народу, який створив це диво, ніби доторкаєшся своєю суттю до багатьох легенд Богемії і Чехії в цілому, овіяних таємничістю казкового міста із каменю.
Побачене і почуте у Празі залишається у серці назавжди. А ще незабутнім залишається чудовий смак пива, яким нас, українських журналістів, щедро пригощали чехи у своїх знаменитих ресторанах, смак “Бехерівки”, національних страв. Про всі враження аж ніяк не можна розповісти в кількох рядках короткого туристичного есе, бо Чехія — жива казка Європи, а Прага — жива казка самої Чехії.
Так хочеться знову повернутися в казку!
Володимир ДРОЗЮК.
Фото автора.
У соборі святого Віта.
Вид на собор Святого Віта.
Пам’ятник Карлу ІV.
Вартовий біля Палацу Президента.
Одна із статуй на Карловому мосту.
