Так часто називають ремеза – пташку родини синицевих. В Україні ремези трапляються на всій території, крім Карпат і Криму. Дрібненькі розміри, невигадливе забарвлення, тихесенький голосок, сумирна поведінка перетворюють ремезів на пташок-невидимок. Весь час вони у гущавині рухливих від вітру звислих гілок верб, гінкому галуззі тополь, серед стебел густого очерету. Птахи ці тримаються парами, ретельно дбають про потомство, для виведення якого у важкодоступних місцях на висоті 1-10 м звивають унікальне, особливої форми, гніздо - гніздо-рукавичку, гніздо-гойдалку (див. фото внизу). Жоден інший птах у нашій фауні не здатен створити такий досконалий витвір гніздобудівного мистецтва. Своє гніздо ремез підвішує на кінці надтонкої, але міцної гілочки, надійно припасовує легкі сухі стеблинки трав до неї, сплітає з них ажурний тримкий каркас, а потім наповнює проміжки найлегшим матеріалом – рослинним пухом з верб, тополь, торішніх суцвіть-качалок рогозу. Завдяки пухонабивному прийому ремез створює унікально легку і водночас міцну рослинну повсть. Такий спосіб розміщення і будівництва гнізда спрямований на забезпечення захисту майбутніх пташенят: по тонкій довгій гілочці до гнізда не дістанеться жоден з четвероногих хижаків, за неї майже неможливо вчепитись і пернатим хижакам, практично повністю закрите гніздо не дає викотитися яйцям і випасти пташенятам при розгойдуванні. Використовують гніздо ремези лише для одного виведення пташенят, наступного року будують інше.
Орнітологи кажуть, що кладка ремеза складає переважно 6-8 маленьких видовжених білих яєць, які самка відкладає у другій половині травня чи на початку червня. Після двотижневого насиджування вилуплюються пташенята. Ремезенята забарвлені ще скромніше, ніж їхні батьки. Якщо у дорослих хоча б спина та верх крил каштанові і на очах чорна маска, то зльотки однотонного найневиразнішого світло-бурого кольору, завдяки якому вони геть губляться в гущавині заростей уздовж водойм і на болотах. Пернаті малята вже через 2-3 тижні покидають гніздо, мандруючи невеличкими зграйками неподалік «отчого дому».
Сімейні групи ремезів після вильоту пташенят деяких час тримаються неподалік гніздової ділянки, а згодом вони починають кочувати по прибережних угіддях до відльоту у вересні та жовтні.
