Кажуть, що між Богом та людиною стоїть ангел-охоронець. І по аналогії з цією думкою можна стверджувати, що між лікарем та хворим посередником є медсестра. Ці два порівняння є правдиві, бо, щоб бути медиком, треба мати Божий дар.
Стати медсестрою – таку мету з юних років поставила перед собою Марія Михайлівна Кравчук. І мрія її збулася. Після успішного закінчення медичного училища в 1974 році влаштувалася на роботу в залізничній лікарні ст. Здолбунів. Сумлінно трудилась тут 28 років, звідси й пішла на заслужений відпочинок.
Але, маючи серце з палаючим в ньому вогником неспокою і гаряче бажання бути корисною людям, Марія Михайлівна не змогла відпочивати на пенсій й знайшла нове застосування своїм здібностям, досвіду – прийшла працювати в колектив Здолбунівської районної організації Товариства Червоного Хреста України.
Всяка праця потребує самовіддачі, та все ж таки, щоб допомагати стареньким, немічним людям, підняти їх життєвий дух, потрібно мати особливе вміння й терпіння. Марія Михайлівна ніколи не скаржиться на труднощі в роботі. В осінню негоду чи в зимову заметіль вона поспішає до своїх підопічних, бо знає, що вони з нетерпінням чекають її. У кожного з них своя нелегка доля, свої проблеми. Багато з них пережили війну, голод, злидні, горе, втрату найрідніших людей. І медсестрі доводиться бути хорошим психологом, щоб розвіяти сумні спогади стареньких. Кожного вона вміє вислухати, підбадьорити, дати добру пораду, при цьому вміло і старанно виконуючи лікарські призначення.
Енергійну, завзяту до роботи, добросовісну медсестру, чуйну і лагідну людину люблять і поважають як колеги, так і підопічні, для яких вона, за їх словами, як промінь сонця, що зігріває душі.
Марія БЄЛІКОВА,
голова Здолбунівської районної організації
Товариства Червоного Хреста України.

Comments are now closed for this entry