На фермі кооперативу "Моржина".
Ви не повірите. Але колгоспи і досі існують. І не десь на пострадянському просторі, а в самісінькому центрі колишньої Священної Римської імперії. Люди, які знають історію, вже здогадалися, що мова йде про одну з країн Європейського Союзу. А столицею цієї країни є... Прага. Так ось, кооператив “Моржина” (або ж колгосп, як його називають самі чехи) розташований всього за 60 кілометрів від Праги. Після “відміни соціалізму” (термінологія теж суто чеська) колективні сільські господарства у Чехії не стали ліквідовувати чи розкрадати, як у нас, а реформували їх в своєрідні кооперативи — ті ж самі укрупнені колгоспи, яким, скажімо, було у нас на Рівненщині знамените господарство “Зоря”, котрим багато років чи навіть десятиліть підряд керував двічі Герой Соцпраці Володимир Антонович Плютинський.
Сьогоднішня чеська “Моржина” володіє сімома тисячами гектарів землі, об’єднуючи три колишніх колгоспи. Вирощують тут кукурудзу, під якою зайнято без малого 500 гектарів. 80 відсотків її — трансгенна, або біотехнологічна (Вt) за європейською термінологією. Це дозволено законодавством Чехії і Європейським Союзом. Інші 20 відсотків мають бути звичайними посівами.
Ви здивовані? Ми, група їз шести журналістів України, котрі були удостоєні честі побувати в Чехії за свої публікації у вітчизняних ЗМІ про трансгенні технології вирощування сільгоспкультур, - також. Але згадана в заголовку “Біла книга” Чехії, яка вийшла у 2009 році, на відміну від наших матеріалів-страшилок, якраз і пропонує покласти край дискримінації ГМ-культур і зайнятися серйозним аналізом плюсів і мінусів інновацій в сільському господарстві, відокремити зерно від політичних і замовних плевел у темі ГМО, оскільки наукових підтверджень шкоди ГМ-продукції для людини немає, а ось плюсів є достатньо. Одним з них, як стверджував у розмові з нами головний агроном кооперативу “Моржина” Стефан Чижек, є стійкість, наприклад, кукурудзи до всілякого роду шкідників, грибкових захворювань, висока, порівняно із звичайними посівами, врожайність.
У доїльному цеху.
У кооперативі “Моржина” практично весь урожай кукурудзи використовують на корм худобі. Тут утримують 2,5 тисячі голів ВРХ. З них 500 — дійне стадо, 750 голів теличок та 600 — биків. Річний надій молока від кожної корови складає 8000 літрів, а прирости живої ваги бичків на відгодівлі — до 1250 грамів щодоби!
Так утримуються телята.
До речі, все фермське господарство обслуговують 12 людей. Це дві зміни по п’ять чоловік плюс керівник і зоотехнік. Двоє з п’яти — доярки, один — оператор машинного доїння та двоє механізаторів-скотарів. Всі процеси на фермі механізовано. Через кожних 40 хвилин відбувається прибирання гною. Останній, до речі, також йде в діло. Рідка його фракція використовується для удобрення полів, а суха — для підстилання худобі. Як стверджує наука і свідчать численні дослідження, проведені у Голландії, ця підстилка найтепліша і найкраща!
Пам’ятник плугу.
Для доїння корів використовується шведське обладнання. Комп’ютери зчитують дані про кожну тварину, враховують її самопочуття, визначають кількість надоєного молока, його якість.
Цікава на фермі практика утримання молодняка ВРХ. Новонароджених телят через шість годин забирають в спеціальні відділення, де їх протягом п’яти днів годують замороженим молозивом, взятим у корів в перший день розтелу. Через тиждень малюків переводять в спеціальні блоки, які розташовані на відкритому повітрі. Як пояснив головний зоотехнік Карел Досталь, тут вони і зимують. Холод їм не страшний, бо 20 градусів морозу для них краще, ніж 30 градусів спеки.
До речі, він же пояснив, що тваринництво в господарстві збиткове. Переробні заводи закупляють молоко по 7 крон (3,5 грн.) за літр, а ця ціна не покриває затрат на його виробництво. Тому ферма дотується за рахунок рослинницької галузі. А в її рентабельності якраз велику роль і відіграє біотехнологія, тобто вирощування ГМ-культур.
Під час останнього соціологічного опитування, як розповів нам представник компанії “Монсанта” в Чехії Марин Велчев, котрий супроводжував українських журналістів по країні, 20 відсотків чехів висловили негативне ставлення до ГМ-продукції, 20 висловилися за її вирощування, решта заявили, що ця тема їх не цікавить.
Володимир ДРОЗЮК.
Фото автора.
