Ви чули, як говорять квіти? А співають? Так-так, співають. Ні? Значить, ви не були в Старій Мощаниці і не знайомі з учасницями ансамблю “Мальви” (на фото). Нещодавно в приміщенні сільського клубу жіночий ансамбль з цією квітучою назвою святкував день народження – 15 років свого заснування.
Ще в 1995 році ініціативні та енергійні дівчата при підтримці завідуючого клубом, ветерана культосвітньої роботи Петра Главацького вперше вийшли на сцену села. Наймолодшій тоді аматорці виповнилось п’ятнадцять років, а найстаршій… Та навіщо тепер говорити про вік! Бо 20 чи 25 – це пора, коли дивишся на світ широко відкритими очима, коли тебе супроводжує незбагненне відчуття легкості, пора розквіту і натхнення невичерпної енергії, впевненості.
Рік за роком “Мальви” піснями славили героїв у День Перемоги, виплітали вінки, пускали їх на воду, відгадуючи свою долю, заквітчували Мариноньку на Івана Купала, віншували хліборобів на обжинках, дорослішали з молодою Україною, перегортаючи героїчні сторінки держави у боротьбі за суверенність у День Незалежності…
Склад ансамблю поповнювався, змінювався, дівчата знаходили пару, ставали матерями, виховували дітей… і продовжували співати. За збігом обставин, учасниць протягом усього періоду існування колективу було 15.
Запитаєте: “Невже в Старій Мощаниці до 1995 року ніхто не співав?” Співали і співають: “Старосельські молодички”, троїсті музики, дует “Лілея”, юні школярочки… Годі пригадати всіх, кого Бог наділив даром співати.
Давайте повернемося до того суботнього вечора. Свято не було гучним. Негода й незавершені сільськогосподарські роботи багатьом односельцям завадили відпочити разом з “Мальвами”.
Захід розпочався гімном січових стрільців “Ой, у лузі червона калина”. Пісню про рідну Мощаницю виконали Олександр Ковальчук та Олександр Шелест. Іменинниці подарували землякам найулюбленіші пісні під музичний супровід Петра Главацького та Олександра Овдійчука. Співали у залі глядачів і “Старосельські молодички”.
Вразило своїм виступом сімейне тріо у складі Любові Карпюк, Людмили та Лесі Загоруйко (бабуся, мама, донька).
Вітали “Мальви” і місцеві гумористи
Г. Павлюк та малий Тарас Толочик.
Заключним акордом свята став іменинний торт, яким “Мальви”, як годиться, пригостили присутніх.
Були спогади, лунали пісні… В такі хвилини переконуєшся: не все так погано у нашому домі (селі), коли в неопалюваному клубі звучить музика, а люди, що після щоденних турбот хочуть відпочити в колі однодумців, тягнуться до прекрасного. І проймаєшся гордістю за односельців.
Наталія ЄНИЧ,
учасниця ансамблю “Мальви”
з 1995 року, учитель.
