Не секрет, що напередодні президентських виборів нам обіцяли суттєво знизити ціни на газ, принаймні переглянути їх заради простих українців. І ніби було досягнуто позитивного результату в переговорах із Росією, щоправда ціною продовження терміну оренди Чорноморського флоту РФ, за словами Президента, вдалося домовитися про ліпшу ціну на газ для України.
Нібито, бо ж у підсумку уряд проголосив прийнамні двократне підвищення цін на газ для простого споживача. А щоб звичайні українці навіть не посміли подумати про те, щоб не платити, віце-прем’єр-міністр цього уряду заявляє про… обов’язкове запровадження системи штрафів для неплатників. Погодьтеся, виглядає справжнім знущанням над простим українцем не лише підвищення ціни на газ, але й обіцянка покарати тих, хто не захоче, а радше – не зможе платити за російське блакитне паливо. Пропоную ввести систему штрафів на багатсво. І той, хто заявляє з посади віце-прем’єра про штрафи, повинен в першу чергу подумати про простих громадян, працею яких у нього з’явилися мільйони. Тож платити штрафи повинні не звичайні українці, що думають про шматок хліба, а ті, хто накопичив величезні багатства.
А що ж з українським газом, що його видобувають переважно на свердловинах у Полтавській області? І як бути із заявами, що саме газу, видобутого на території України, повинно вистачити для подачі в оселі наших громадян під час опалювального сезону, аби ніхто взимку не мерз?! Нині прем’єр-міністр заявляє зовсім інше. Мовляв, хтось там казав про те, що видобутого в Україні газу повинно вистачити для опалення українських осель. Так ось, його, на жаль, за словами прем’єра, не вистачає! І означає це лише одне: ми приречені купувати газ у Росії, до того ж – все в більших і більших обсягах!
Справді, тема видобутого в Україні газу майже не порушується нині на шпальтах газет чи в ефірах телеканалів. Але пояснення цьому просте: не через те, що в Полтавській та інших областях України насправді так мало видобувається природного газу. А справа у тому, що газоносні родовища в Україні перебувають в приватних руках українських (чи не українських) олігархів. Свого часу один із найпомітніших політиків України Василь Червоній запропонував рецепт покращення ситуації з газом, коли закликав націоналізувати газовидобувні родовища в Україні. Так-так, якщо українського газу для українців "не вистачає", то чому ж такими солодкими виявилися газові родовища для наших олігархів? Тож, для того, аби спробувати нагріти українців не в переносному сенсі, рецепт від подорожчання природного газу простий: уряд повинен оголосити ультиматум олігархам, які в місячний термін будуть зобов’язані продати свої родовища державі! Втім, згідно з українською Конституцією, природні ресурси, ріки, моря, родовища нафти і газу не повинні були б приватизовуватися та арендуватися (на 49 років) взагалі. Але раз так сталося, то уряд повинен викупити їх, аби вже в опалювальному сезоні 2010-2011 років не підвищувати, а на 50 % знизити ціни на газ для простих українців. Для цього потрібно не багато – лише проявити хоч трішки волі. Як це свого часу зробив президент сусідньої Білорусі, де вдалося націоналізувати стратегічні підприємства і де держава має повний монопольний контроль за видобутком усіх природних ресурсів.
Володимир КОВАЛЬЧУК,
громадсько-політичний діяч.
