Переможниця конкурсу на найдовшу косу.

Традиційне свято Івана Купала в черговий раз зібрало у міському гідропарку шанувальників древніх українських традицій, звичаїв, обрядів. Працівники районного будинку культури представили їм мистецько-розважальну програму з піснями, іграми, конкурсами.


Ведуча заходу Тетяна Садикова розповіла учасникам дійства про найемоційніше слов’янське свято, історія якого сягає глибокої давнини і пов’язана з древніми віруваннями українців.
- В цей день наші предки збирали лікарські рослини, вбиралися у вінки з квітів, купалися, обливалися водою, а ввечері розпалювали вогнище, стрибали через нього. Це, начебто, лікувало їх від усіляких хвороб, проганяло злі сили. Дівчата прикрашали стрічками та квітами обране ними деревце – Марену. Хлопці також приносили своє деревце, яке називалося Купалом. Кульмінацією свята було пускання дівчатами на воду вінків. Вони ворожили собі на щедру і добру долю: до якого берега вінок пристане – звідти й чекати судженого-рядженого, - повідала ведуча учасникам свята, розкриваючи його символіку, зміст обрядів.

Обряд прикрашання Марени.


І малеча, і дорослі залюбки водили хороводи, підтанцьовували під звуки українських пісень, обирали найкращий вінок, голосуючи оплесками та вигуками. Також учасники свята прикрашали Марену, брали участь у конкурсі на найшвидший колективний малюнок Водяного, визначали володарку найдовшої коси та ін.
Ставлення до проведення Купальського свята в суспільстві неоднозначне. Одні захищають, мовляв, це - наші древні традиції, культурне коріння, які ідентифікують нас як народ, націю. Інші вважають, що дохристиянські звичаї повертають нас до язичництва і згубно впливають на моральність українців.

 

 Народне аматорське тріо РБК “Мірина”.


Особисто мені здалося, що учасники свята не переймалися його походженням, не вкладали в це дійство якийсь магічний зміст, а просто скористалися нагодою відпочити, долучитися до української культури, дати волю емоціям, насолодитися дзвінкоголосим співом народного аматорського вокального тріо “Мірина”, для якого цей захід став творчим звітом. Адже наш край багатий народними талантами, які впродовж віків прославляють неньку Україну.
А обливання водою для хлопців і дівчат було своєрідною розвагою, формою залицяння. І це зрозуміло, бо де молодь - там завжди веселощі, жарти і сміх.
Людмила ВАСЮК.
Фото автора.

Хороводи водили і дорослі, і діти. 

Під час одного з конкурсів. 

Учасники конкурсу малюнка. 

Comments are now closed for this entry