24 серпня. 1991 рік. Цей день золотими літерами закарбувався в пам’яті мільйонів українців, став найсвітлішим днем в історії нашого народу – Україна влилася в ряд суверенних держав світу. В цих словах відчуваються нотки радості, гордості та піднесення. Здавалося, попереду чекає нове, світле майбутнє, а всі прикрощі та негаразди відійдуть на другий план. Тож давайте простежимо, що змінилось в нашій державі за останні 19 років, починаючи з моменту становлення незалежності до сьогодення.
Україну визнали на міжнародній арені як нову, молоду, самостійну державу. Тому виникає питання: чи зробила вона крок уперед, рівняючись до європейських держав? Мабуть, слід виходити з позицій світової громадськості щодо України. Наболілою залишається проблема взаємовідносин з країнами ЄС. Угоди про дружбу та співробітництво з державами європейського блоку не створили міцного підгрунтя для вступу України до цієї вагомої міжнародної організації.
Будуючи демократичну державу, ми не дотримуємося норм та правил, які б відповідали рівню світового стандарту, а це є тим фундаментом, без якого просто неможливе повноцінне існування як окремо взятої країни, так і суспільства в цілому. Можливо, проблема полягає в непослідовності дій уряду? Чому, маючи неабиякий економічний та промисловий потенціал, Україна продовжує “пасти задніх” на міжнародній арені? Відповідь проста – слабка законодавча база, постійна ворожнеча між гілками влади, корупція та хабарництво не можуть вивести нашу державу в світові лідери. За таких складних і суперечливих умов спостерігається тенденція до скорочення кількості населення, народжуваність поступається місцем смертності. Цьому процесу передують як економічні, так і екологічні проблеми, які з кожним роком набувають все більших і більших обертів. Як наслідок – держава перестає функціонувати як єдиний організм. Прикро, що, розуміючи всю складність ситуації, політична еліта продовжує нещадно нищити ті цінності, які дісталися нам завдяки наполегливій праці та титанічним зусиллям багатьох поколінь українців.
Вважаю, не варто робити поспішних висновків. Це моя особиста думка. Україна ще надто молода держава, а всі прикрощі та проблеми є своєрідним випробуванням, яке ми неодмінно подолаємо.Чи не так?
Катерина Омельчук,
 с. Миротин.

Comments are now closed for this entry