У суботу, 26 жовтня, у Мізочі відкрили пам’ятний знак на «польському» кладовищі поблизу тамтешньої церкви. Освятили його благочинний протоієрей Здолбунівського районного благочиння Павло Джура та настоятель римо-католицького собору святих апостолів Петра і Павла у Рівному ксьондз Владислав Чайка.
На відкриття пам’ятного знака зібралася поважна громада: селищний голова Богдан Похилюк, керівник культурно-просвітницького центру імені Т.О. Сосновського у м. Рівне Ярослав Ковальчук,керівник Рівненської обласної організації «Культурно-просвітницький центр ім. Т. Чацького» Олександр Радіца, директор Мізоцького НВК Раїса Овсійчук, рідні тих, хто похований на цьому кладовищі, небайдужі мізочани. Прибув на освячення й гість з Польщі – голова товариства «Волинський рейд мотоциклістів» Генріх Козак, а також учасники цієї спільноти.
Ініціатором відновлення кладовища і встановлення на ньому пам’ятного знака стала мізочанка Іванна Єрейська. Дівчина має польське коріння, як і чимало її односельців.Завжди цікавилася історією, тому й вирішила відновити занедбане кладовище.
-Пам’ятаю, як ще на початку дев’яностих, щоб зробити доріжку від церкви до школи, бульдозерами знесли чимало пам’ятників на «польському» кладовищі. Мама часто розповідала мені різні історії про рідних, про те, хто саме похований на тому цвинтарі. Мене ж завжди дивувало, чому люди тоді не захистили пам'ять про померлих і дозволили руйнувати їхні могили? Внаслідок цього від кладовища майже нічого не залишилося, - пояснює пані Іванна.
На відновлення цвинтаря Іванну Єрейську надихнула книга «Мізоч – прекрасне безповоротне минуле» авторства Регіни Лутицької-Шабловської.
-Випадково мені до рук потрапила ця книга про історію Мізоча за часів Польщі. Разом з дядьком ми її переклали, а згодом через соцмережі я познайомилася з її авторкою. Саме вона й розповіла, що хотіла б встановити на кладовищі хоча б хрести, щоб можна було свічки на могилках померлих родичів ставити, - розповідає дівчина.
Відтоді активні мешканці селища й почали наводити лад на кладовищі. Влітку розчистили чагарники і вивезли звідтіля вісім КАМАЗів різного сміття. На ці роботи кошти надала громадянка Польщі пані Регіна. У виготовленні та встановленні пам’ятного знака допоміг Генріх Козак, з яким Іванна теж познайомилася через соціальні мережі.
-Виявилося, що Генріх є організатором польської байкарської спільноти. І разом з друзями вони займаються відновленням польських кладовищ. Чоловік звернувся до Польського посольства в Луцьку, яке виділило 18 тисяч гривень на пам’ятний знак, ще дві тисячі гривень зібрали мізочани, - зазначає Іванна.
Ось так, спільними зусиллями небайдужих, на «польському» кладовищі прибрали, встановили пам’ятний знак. Згодом там планують ще посадити берези і обов’язково доглядати й шанувати це гуртом відновлене місце.
Вл. інф.
Фото надала Іванна ЄРЕЙСЬКА.
Коментарі друкуються тільки за попередньої модерації.