Здолбунівський центр зайнятості впродовж останніх років налагодив тісну і корисну співпрацю з місцевими сільськими радами. Щороку укладаються з ними угоди на організацію громадських робіт, до яких залучаються місцеві сільські безробітні.
Наш кореспондент попросив сільських голів Здовбиці і Урвенної Юрія Боярчука та Лідію Балабат розповісти про те, як односельчани реагують на пропозицію попрацювати на користь громади.
Юрій Боярчук:
- При скромному місцевому бюджеті нам більш-менш вдається на території сільради тримати порядок, розбудовувати соціальну сферу, допомагати пенсіонерам, інвалідам, одиноким престарілим людям. І справа тут не в досвіді, а в бажанні брати на себе відповідальну ношу. Звичайно, що тих коштів, які є в розпорядженні сільської громади, ні на що не вистачає. Але упродовж багатьох років ми маємо надійного і безвідмовного соціального партнера – районний центр зайнятості, з яким намагаємося робити потрібну для місцевої громади справу, залучаючи безробітних до громадських робіт. Ці люди працюють на прибиранні в селі, фарбують паркани, обкошують придорожні смуги від бур’янів. На роботу ходять не з примусу. Та й гроші за це їм платять. А вони зайвими не бувають. Для людини в селі кожна копійка в поміч.
Громадські роботи вигідні для всіх. І ще одне. Якщо раніше центр зайнятості скеровував безробітних в основному на підсобні роботи, то тепер сільрада має право сама вирішувати, як найкраще використати працю безробітних.
Лідія Балабат:
- Наші проблеми допомагає вирішувати служба зайнятості, з якою дружимо давно. Чисті вулиці, просапані клумби, побілені бордюри, впорядковані кладовища, місця меморіальних поховань — ось результат нашої співпраці. Цього року використовували працю безробітних під час ремонту дитячого садочка.
Щороку плануючи бюджет, виділяємо певні кошти на придбання матеріалів, а от гроші на оплату робіт, які фінансує центр зайнятості, вдається економити.
У нас чимале господарство, яке потребує щоденного догляду. Від кожного, хто перебуває у нас на громадській роботі, вимагаю сумлінного ставлення до виконання будь-якого завдання. Але з кожною людиною слід спілкуватися індивідуально, переконати її, що своєю працею вона вносить посильний вклад у розбудову села, де живе її родина. І я прагну організувати все так, щоб мати найліпший результат.
