Уже місяць контролери АТ «Рівнегаз» проводять інвентаризацію показань лічильників газу. Працівники Рівнегазу здійснюють фотофіксацію показань лічильників, щоб суми, нараховані до сплати, відповідали реальному споживанню.

Акціонерне товариство «Рівнегаз» надає послуги розподілу газу для 265 тисяч споживачів. А інвентаризацію проводять 75 контролерів, які за цей місяць зафіксували понад 28 тисяч показань лічильників.
Фіксація фактичних показань забезпечує точний облік газу в інтересах клієнтів. Скажімо, якщо споживач передав помилкові показання, то розрахунок обсягу газу коригується відповідно до фактичних даних. У середньому одному контролеру потрібно щомісяця відвідати близько 900 домоволодінь, в яких здійснюється облік газу.
«Контролери компанії дотримуються карантинних вимог, тому звертаємось до споживачів із проханням допускати контролерів до газових лічильників. Фахівці здійснюють фотофіксацію приладів обліку газу на мобільні телефони та миттєво передають показання до бази даних за допомогою додатку 104Mobile-контролер», - зауважує начальник відділу комерційного балансування АТ «Рівнегаз» Наталія Смаль.
Зробити фіксацію показання лічильників газу може не лише контролер, а й слюсар, майстер або інший працівник газорозподільної компанії під час ремонту газового обладнання, при знятті лічильника на повірку тощо. Щоб переконатися, що до вашої оселі завітав працівник АТ «Рівнегаз», а не шахрай, рекомендуємо перевірити в нього посвідчення. У службовому документі вказано прізвище, ім’я, по батькові працівника, посаду, номер посвідчення, є печатка підприємства та фото спеціаліста.
Нагадуємо, що сплачувати за послугу з розподілу природного газу потрібно до 20 числа щомісяця. У травні заборгованість споживачів Рівненщини за розподіл природного газу становить майже 28 млн грн. Понад 2,6 тис. споживачів боргують за розподіл більше тисячі гривень.
Оплатити рахунок можна через онлайн-сервіси 104.ua (Особистий кабінет на сайті 104.ua, чат-боті 7104ua у Viber, Telegram, мобільних додатках 104Mobile для Android або 104Mobile Light для iPhone). Також сплатити за послугу можна у найближчому відділенні банку, веббанкінгу (Приват 24, Ощад24/7 тощо) та у відділеннях Укрпошти.
АТ «Рівнегаз».
§

З 21 по 23 травня молодь з різних областей України подорожувала мальовничими куточками Рівненщини в пошуках пригод та нових знайомств. Цього разу у таборуванні взяли участь 50 чоловік - представники Волині, Рівненщини, Київщини, Житомирщини… Організаторами заходу виступитили громадські організації «Центр суспільних перетворень», «Права Ініціатива» і «Національний альянс».

В експозиції представлені роботи Олексія Леонова – відомого у всьому світі українського митця. Вона об’єднує понад два десятки скульптурних портретів тих, хто вплинув на розвиток людства – засновників релігій, учених, філософів… Втілені автором образи несуть світлу енергетику, надихають, дарують відчуття причетності до вічного і високого.

DSC08154

 

«Краса - вічна основа життя у Всесвіті. Моє мистецтво - вираження прагнення до прекрасного», - характеризує свою творчість Олексій Леонов і зазначає, що головна її концепція це об’єднання людства на основі вічних цінностей, високих прагнень людського Духу. Він творить у пошуках Бога та істини, у пошуках призначення людини у Всесвіті, шляхів її духовного становлення.

Минулої неділі у Здолбунові, в міському гідропарку, відбувся захід, який зацікавив і дорослих, і дітей – благодійний «Забіг Подяки», приурочений до Дня Героїв. Під час забігу тривав збір коштів на потреби Здолбунівської ЦМЛ.

DSC08128


Зареєструвались на участь у спортивно-благодійному дійстві 87 людей віком від 7 до 67 років, серед яких були не лише здолбунівчани, а й шанувальники бігу з Рівного і Вараша. Серед трьох запропонованих організатором дистанцій кожен з учасників обрав ту, яка відповідає рівню його фізичної підготовки - 2,5 км, 5 або 10 км. На старт вийшли чоловіки і жінки, дівчата і хлопці, батьки зі своїми дітьми і тренери з вихованцями. Бігунів підтримували вболівальники.

 

В урочищі Гурби саме на Великодні свята, 21-25 квітня 1944 року, відгримів найбільший в історії УПА бій. Як засвідчують історики, тоді п’ять тисяч українських повстанців зійшлися з тридцятьма тисячами червоно­армійців та НКВСівців. Попри значну чисельну перевагу ворожих сил, загони УПА героїчно чинили опір, завдали ворогу значних втрат, про­рвали кільце і вийшли з оточення.
У тому бою полягло багато мужніх захисників України. Тож, аби вшанувати пам’ять цих героїв, у третій день Великодня до Гурб уже не один рік поспіль з’їжджаються жителі Рівненщини й інших регіонів. Щоправда торік традиційні заходи на Гурбах було відмінено через пандемію. Але цього разу дійство відбулось. Звісно, з дотриманням усіх карантинних норм.


Вранці четвертого травня біля Пантеону Героїв Гурбенської битви на Повстанських Могилах відбулась Божественна Літургія. Очолив її архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон.
Згодом духовенство ПЦУ відслужило панахиду за загиблими бійцями УПА.

З початку цього місяця набули чинності нові правила призначення житлових субсидій. Це обумовлено у Постанові Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 420. Що ж саме змінилося?

Нова заявка обов’язкова

«У травні 2021 року призначення житлової субсидії (у тому числі на наступний період) здійснюється лише після подання нових заяви про призначення та надання житлової субсидії та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії», - йдеться у вказаній вище постанові КМУ. Тобто, громадянам потрібно подати нові заявки на отримання житлової субсидії.

Олександр Аліксійчук – народний депутат України, обраний від 154 виборчого округу. Член Комітету ВР України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Визнаний одним із найактивніших депутатів IX скликання – подав понад 48 депутатських запитів та понад 97 поправок, став співавтором більш ніж 140 законопроєктів. У парламенті відстоює інтереси жителів Демидівщини, Млинівщини, Здолбунівщини, Радивилівщини та Дубенщини.
Ми поспілкувалися з Олександром Васильовичем про законотворчу діяльність, реформу децентралізації та про проблеми 154 виборчого округу.

– Олександре Васильовичу, у минулому місяці ви стали одним із найактивніших депутатів, отож давайте розпочнемо з вашої законотворчої діяльності. Ви є спів­автором законопроєктів про колабораційну діяльність та про засудження ідеології «руского міра». Яка мета цих законопроєктів та чим вони допоможуть нам, простим громадянам?
– Найперше, якщо ми говоримо про ці законодавчі ініціативи, то це просто одні з тих, які зараз найбільше обговорюються в суспільстві. Натомість упродовж своєї діяльності як народний депутат я переважно працюю із законопроєктами, які сьогодні, після завершення реформи децентралізації та створення нових громад чи переобрання керівництва у раніше інсуючих громадах, значною мірою допомагають органам місцевого самоврядування бути самодостатніми та повноправними суб’єктами нового адміністративно-територіального устрою. Стосовно законопроєкту про колаборацію, я вважаю, що врешті, на сьомому році війни, ми повинні чітко визначити поняття «колаборант» і мати хорошу законодавчу базу для того, щоб прояви колабораціоналізму зникли з нашого повсякденного життя. А зараз принаймні треба, щоб дії колаборантів каралися згідно із законодавством України, яке ми власне унормовуємо в цьому законопроєкті. Законопроєкт про засудження ідеології «руского міра» теж є необхідним. Я дивуюся, чому знову ж таки, на сьомому році війни в нас є люди, які поширюють ідеї держави-агресора про сепаратистські наміри щодо інших областей, і цих людей не можна притягнути до відповідальності за їхні дії чи слова.

У Здолбунівському районному будинку культури 9 березня відбувся літературно-мистецький захід з нагоди 207 річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Видатний український поет, прозаїк, драматург, художник… Шевченко – людина універсальних обдарувань та інтересів. Геній і пророк, визнаний у всьому світі, який здобув право на безсмертя. Наш Кобзар... Його творчість, усе життя нерозривно пов’язані з Україною і є прикладом синівської любові до своєї землі та її народу. Душевні хвилювання, прагнення, мрії про вільну й щасливу українську державу, про єдність українців, які шанують рідну мову, свою культуру й історію, освічених, Шевченко передав у написаних серцем рядках - Словом.

DSC08002


І Слово те, гостре й сильне, непідвладне часу. Бо й нині захоплює, зворушує, тривожить, вражає актуальністю, надихає, спонукає замислитись, діяти. Кобзареве Слово стало зброєю для бійців Революції Гідності на барикадах Майдану. Зараз, коли триває війна з агресором, Шевченкові рядки зміцнюють моральний дух наших воїнів-захисників; у наших серцях укріплюють віру в те, що ми переможемо.
Без Шевченка неможливо уявити Україну, без «Кобзаря» - українську домівку, без знання Кобзаревих поезій - українця. «Це найкращий тест на українство, індикатор національної свідомості», - наголосила ведуча літературно-мистецького заходу Інна Хлібюк-Муштук.

Минулого тижня Рівненщину з робочим візитом відвідала офіційна делегація Генерального консульства Чеської Республіки у Львові - Генеральний консул Чеської Республіки у Львові Павел Пешек і Консул Чеської Республіки у Львові, заступник Генерального консула у Львові Владімір Кадлец. Четвертого березня відбулась зустріч делегації з керівництвом області. Гостям представили туристичний та економічний потенціал Рівненщини. Потому сторони обговорили наміри щодо активізації співпраці у різних галузях - економіці, освіті, культурі та ін. Зокрема, вели мову про можливість реалізації в нашому регіоні спільних для України і Чеської Республіки проєктів.

DSC07934


Наступного дня, 5 березня, на запрошення голови створеної у вересні 2018 року громадської організації «Здолбунівська спілка волинських чехів «Волинські правнуки» Олени Ярмолюк, високоповажні гості з Чеської Республіки завітали на Здолбунівщину. Спочатку у Здолбунівській міській раді відбулась зустріч представників Генерального консульства Чеської Республіки у Львові з міським головою Владиславом Сухляком. Затим Павел Пешек і Владімір Кадлец разом з очільником Здолбунівської міської об’єднаної територіальної громади, іншими офіційними особами побували у Здолбунівській ЗОШ І-ІІІ ст. № 5.

Територіальні округи Держекоінспекції розпочали проведення посилених заходів щодо збереження ранньоквітучих об’єктів рослинного світу. На порушників чекає сплата не тільки штрафу, а й збитків, завданих довкіллю, які можуть сягати десятків тисяч гривень.

За дорученням голови Держекоінспекції Андрія Мальованого, всі територіальні органи ДЕІ почали проведення посилених заходів зі збереження ранньоквітучих об’єктів рослинного світу, зокрема занесених в Червону книгу України, як-от підсніжник звичайний, шафран Гейфелів (крокус), білоцвіт весняний та ін.

У місті Луцьк 2-7 березня відбувся Кубок України з важкої атлетики серед чоловіків та жінок. Здолбунівські важкоатлети зуміли продемонструвати на цих змаганнях високий рівень спортивної майстерності.

34525345324

Віталій Смочек.

У складі збірної команди Рівненської області у ваговій категорії до 73 кг на змаганнях виступав майстер спорту десятикласник Здолбунівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1 Максим Демчишин. У ривку він підняв штангу вагою 129 кг, у поштовху - 166 кг; сума двоборства - 295 кг. Спортсмен встановив три рекорди України (для важкоатлетів до 17 років).
Успіх свого товариша по команді закріпив майстер спорту Віталій Смочек, який виступав у ваговій категорії до 81 кг. У ривку його результат 150 кг, у поштовху він підкорив штангу - 182 кг. У сумі двоборства Віталій Смочек набрав 332 кг і перевершив на 62 кг норматив майстра спорту України! При цьому в ривку, поштовху та сумі встановив три рекорди України для молоді до 23 років.

Якщо ви маєте питання, які стосуються міського бюджету, управління комунальною власністю або проблеми в гуманітарній сфері, пропозиції щодо ініціювання проєктів рішень, прохання щодо сприяння вирішення проблем округу чи ініціювання депутатських звернень до органів місцевого самоврядування, анонсуємо прийом громадян від депутатів ПП «ГОЛОС» депутатами Здолбунівської міської ради Войцеховським Олександром, Висоцьким Юрієм.
🕕 Коли? - 13 березня, 11.00-15.00.
📌 Де? - Здолбунів, вул. Незалежності, у громадській приймальні ПП «ГОЛОС» (перший поверх приміщення Укрцемремонту).
Не забуваємо про ковід. Тому маска, дистанція та всі інші необхідні вимоги.

 

Минулої суботи, 20 лютого, у Здолбунові відбулось Віче пам’яті. Молитвою, палкими поетичними рядками, покладанням квітів жителі громади вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні, Героїв, які загинули на Майдані, виборюючи свободу і гідність, майбутнє України.

На міській площі Героїв Майдану зібрались небайдужа громадськість, духовенство, представники місцевої влади. Розпочали Віче з виконання Державного Гімну України. Потому священники релігійних конфесій міста відправили спільну панахиду за Героями Небесної Сотні та усіма борцями за незалежність України, зі словом від духівництва до громади звернувся отець Віталій Петрюк.
Присутні в скорботі
схилили голови під час Хвилини мовчання. А над міською площею полинула «Пливе кача»…
З промовами виступили міський голова Владислав Сухляк, сотник Здолбунівської сотні самооборони, депутат міської ради Юрій Пшеничний, директор Здолбунівського районного історико-краєзнавчого музею Олег Тищенко. Говорили про передумови і значення Революції Гідності, про те, що події на Майдані стали своєрідним лакмусом для всього українського суспільства, змінили і зміцнили нас як націю. Герої Небесної Сотні, люди різного віку, освіти, професій, національностей, за свободу і гідність, майбутнє України віддали найдорожче - життя. Цей подвиг маємо пам’ятати і не можемо зрадити. Маємо вірити в Україну і любити її всім серцем, відстоювати свою державу, щоб бачити її вільною, демократичною, процвітаючою, європейською. А те, якою є і буде наша країна, залежить насамперед від нас самих.

DSC07814

 

«І світло солодке, і добре очам сонце бачити,
і коли б людина жила й довгі роки,
хай за всіх їх вона тішиться,
і хай пам’ятає дні темряви, бо їх буде багато»

Книга Еклезіаста

Сліпота… Яке ще більше випробовування може підготувати людині Доля? Кожен день, кожна мить - постійна боротьба. Боротьба за людське життя, за шматок хліба… Завжди згадую свого батька, Миколу Олександровича – людину непростої долі. Йому випало довгих 28 років сліпоти. Від зору тільки й залишилось, що міг відрізнити день від ночі. Все…

Мій тато, Микола Овсійчук, народився у 1920 році. Шестирічним залишився сиротою. Його батьки - Олександр і Хотина та старший брат Федя померли від тифу в один тиждень. Сестру, Ганну, взяв на виховання рідний брат по батькові дід Кузьма, а мого батька забрала рідна тітка по батькові Параска, яка мала вже й своїх дітей. Звісно, рідної мами не замінить ніхто, але любов до бабусі Параски мій батько проніс крізь усе своє життя.

 

Сім років тому український народ, всупереч тодішній владі, постав на захист європейських і демократичних цінностей. Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а готові за нього боротися, відстоювати власні права і свободи. У боротьбі цій гинули кращі, вони стали уособленням людської, громадянської та націо­нальної відваги й самовідданості. Героїв цих нарекли Небесною Сотнею. Указом Президента від 11.02.2024 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» було встановлено День Героїв Небесної Сотні, який відзначається щорічно 20 лютого.

Дату обрали не випадково. У 2014 році 20 лютого стало своєрідною точкою неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, маркером протидії «багатовекторності», а насправді - проросійському тяжінню у зовнішньополітичному курсі. Влада стріляла в народ, від куль загинули та отримали смертельні поранення 48 осіб, найбільше за час протистоянь. Серед тих, хто тоді загинув, були майданівці з Рівненщини - уродженець Грузії Георгій Арутюнян, Валерій Опанасюк, Олександр Храпаченко.

4325243


Назва «Небесна Сотня» постала за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану - сотнями. Вперше прозвучала під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21-22 лютого 2014 року. Саме 21 лютого датовані вірші Людмили Максимлюк і Тетяни Домашенко, в яких використане словосполучення «Небесна Сотня». Наступного дня про Героїв Небесної Сотні вже говорили зі сцени Майдану і писали на інтернет-ресурсах…

 

Минулого понеділка, у День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 32 річницю виведення радянських військ з Афганістану, у Здолбунові відбувся меморіальний захід. Біля пам’ятника загиблим у локальних війнах зібрались представники місцевої влади, духовенства, небайдужа громадськість. Зійшлися, аби пом’янути бойових побратимів, наші земляки, які пройшли страшну війну в Афганістані, а зараз згуртовані в лавах Здолбунівської районної організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).

Уже сама назва цієї організацїї засвідчує, що згуртувались у її лавах саме жінки. Активні. Творчі. Лідерки. Вони вірять у свої сили і прагнуть розвитку громади, покращення статусу жінок в суспільстві загалом. На сьогодні в ГО близько тридцяти членкинь, але організація відкрита і можна доєднатись.

Рішення про створення ГО «Жінки в громаді» ухвалили на установчих зборах, що відбулися 30 грудня 2020 року. Тоді ж затвердили і Статут, намітили перші плани. Головою громадської організації обрали Наталію Біндюк, її заступницею - Валентину Бондарчук. Бути секретарем ГО довірили Юлії Люкшин. Серед членкинь бачимо й інших досвідчених фахівчинь галузей освіти, медицини, культури, органів місцевого самоврядування і органів влади, підприємиць.

34653565

Емблема ГО «Жінки в громаді».


«Громадська організація «Жінки в громаді» створена для сприяння жіночій активності та залучення жінок до громадської діяльності», - ідеться на сторінці ГО в соцмережі «Фейсбук». Головною метою організації є представлення та захист прав і свобод жінок, задоволення суспільних, зокрема, економічних, трудових, політичних, культурних, освітніх інтересів своїх членів та інших осіб, просування принципів гендерної рівності, покращення статусу жінок у суспільстві.

Діяльність ГО «Товариство польської культури Здолбунівщини» добре відома багатьом нашим краянам насамперед різноманітними цікавими культурно-масовими і доброчинними заходами, які проводить у місті, школою з вивчення польської мови. Створили Товариство активісти місцевої польської громади 25 років тому, тож 2021-ий для нього - рік ювілейний. Про основну місію організації, її сьогодення і вже реалізовані проєкти розповіла в інтерв’ю голова Товариства польської культури Здолбунівщини Софія Андріївна МИХАЛЕВИЧ.

 

- Софіє Андріївно, яку дату можна вважати днем народження очолюваного Вами Товариства?
- Це дев’яте січня 1996 року, день, коли було офіційно зареєстровано громадську організацію «Товариство польської культури Здолбунівщини». Тоді головою ГО стала Ірина Миколаївна Андрощук, я змінила її на цьому посту у 2002 році.

6543747

На святі з нагоди Міжнародного дня захисту дітей. 2014 р.


- Якою була мета створення Товариства?
- Товариство створене з метою збереження національної самосвідомості поляків нашого краю, сприяння їх всебічному розвитку, освіченості, культурному і духовному піднесенню. Головне завдання - об’єднати представників польської діаспори Здолбунівщини через пізнання національної культури, народних звичаїв і традицій, спільну творчість, навчання, спілкування. Прагнемо сприяти зміцненню добросусідських відносин України і Польщі, розвивати дружбу між двома народами.

 

Сьогодні, 29 січня, в Україні відзначають сто третю річницю бою під Крутами, що став для нашого народу символом героїзму та самопожерт­ви молодого покоління у боротьбі за Незалежність.

У 1917 році постала Українська Центральна Рада, згодом - Українська Народна Республіка. У Росії у листопаді 1917-го до влади прийшли більшовики, які прагнули втановити контроль і над Україною. В грудні більшовицький уряд Росії направив ультиматум Українській Центральній Раді, в якому вимагав виконання таких умов: дозволити переміщення більшовицьких військ в Україні, не пропускати із фронту (Першої світової війни) на Дон антибільшовицькі сили і відмовитися від утворення окремого Українського фронту. Українці відхилили вимоги і звинуватили більшовицьку Росію у втручанні у внутрішні справи України та розпалюванні ворожнечі. Натомість російський Раднарком оголосив Центральну Раду «в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні». Сьомого січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну, а в середині цього ж місяця встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.
Більшовицькі сили наступали на Київ з двох напрямків. Загін під командуванням Михайла Муравйова просувався Полтавщиною, в той час як на Чернігівщині діяв 1-ий Мінський революційний загін на чолі з Рейнгольдом Берзіним. Вважаючи полтавський напрямок найбільш загрозливим, українське командування спрямувало туди найбоєздатніші частини, зокрема, Січових стрільців та Гайдамацький кіш Слобідської України. Але, всупереч розрахункам, основні сили загону Муравйова рушили на з’єднання з Мінським революційним загоном і 28 січня заволоділи ключовим пунктом української оборони на Чернігівщині – станцією Бахмач.

45633

Робота офіцера Армії УНР, художника Леоніда Перфецького
«Оборона студентським куренем залізничної станції Крути,
29 січня 1918 року».


Здавалося, вже нічого не завадить більшовицькому наступу на Київ. Проте вже наступного дня на станції Крути їх наступ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення – курсанти Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького сотника Аверкія Гончаренка та добровольці Помічного студентського куреня Січових стрільців (18-20-річні юнаки з Університету святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія). До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів Вільного козацтва з Ніжина.

 

Шістнадцятого січня в Україні вшановують захисників Донецького аеропорту. Вони 242 дні, з 26 травня 2014-го по 22 січня 2015 року, тримали оборону цього стратегічного об’єкта. Аеропорт обстрілювали з артилерії, «Градів», мінометів, танків, цілили у бійців ворожі снайпери. Попри нескінченні спроби захопити летовище герої позицій не здавали. Мужність і незламний дух цих воїнів вразили навіть ворогів. Ті почали називати нескорених захисників ДАПу кіборгами, бо тільки роботи здатні витримати настільки важкі умови і випробування. За майже вісім місяців протистояння артилерія ворога практично знищила важливі частини летовища. Останньою 13 січня 2015-го року від масованих обстрілів, завданих агресором, впала диспетчерська вежа ДАПу - спостережний пункт військових ЗСУ. В наступні дні, 18-21 січня, внаслідок підриву терміналу ДАПу загинули 58 захисників, які героїчно відстоювали цей плацдарм. А 21 січня ухвалили рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу, бо той був уже повністю зруйнований… За офіційними даними, під час оборони Донецького аеропорту загинуло понад 200 воїнів-захисників, 440 отримали поранення, 16 потрапили в полон. Багатьох захисників ДАПу відзначено державними нагородами, багатьох, на жаль, посмертно. Назва «кіборги» стала символічною, і для нас усіх є уособленням незламності бойового духу, стійкості, героїзму. Серед тих, хто захищав Донецький аеропорт, були і бійці з Рівненщини. Назавжди в когорті «кіборгів» залишились наші земляки Василь Жук зі Здолбунова і Юрій Дацюк з Глинська. Саме про Юрія наша подальша розповідь.

Син – промінчик сонця
У кожній сім’ї з появою первістка не тільки додається клопоту, в ній примножується щастя. Батьки не тільки турбуються про маля, вони, окрилені радістю, мріють про світле майбутнє для своєї дитини, з вірою просять у Господа їй доброї долі. Раділо народженню синочка і подружжя Марії Петрівни й Анатолія Леонтійовича Дацюків з Глинська.
Їх маленький, якого назвали Юрою, вперше глянув на світ 27 січня 1987 року. Ріс допитливим, активним хлопчиком. А ще – добрим, працелюбним, привітним і товариським. Не цурався сільської роботи, змалку охоче допомагав мамі й татові по господарству, трохи старшим залюбки доглядав коней, яких утримували.