Олександр Аліксійчук – народний депутат України, обраний від 154 виборчого округу. Член Комітету ВР України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Визнаний одним із найактивніших депутатів IX скликання – подав понад 48 депутатських запитів та понад 97 поправок, став співавтором більш ніж 140 законопроєктів. У парламенті відстоює інтереси жителів Демидівщини, Млинівщини, Здолбунівщини, Радивилівщини та Дубенщини.
Ми поспілкувалися з Олександром Васильовичем про законотворчу діяльність, реформу децентралізації та про проблеми 154 виборчого округу.

– Олександре Васильовичу, у минулому місяці ви стали одним із найактивніших депутатів, отож давайте розпочнемо з вашої законотворчої діяльності. Ви є спів­автором законопроєктів про колабораційну діяльність та про засудження ідеології «руского міра». Яка мета цих законопроєктів та чим вони допоможуть нам, простим громадянам?
– Найперше, якщо ми говоримо про ці законодавчі ініціативи, то це просто одні з тих, які зараз найбільше обговорюються в суспільстві. Натомість упродовж своєї діяльності як народний депутат я переважно працюю із законопроєктами, які сьогодні, після завершення реформи децентралізації та створення нових громад чи переобрання керівництва у раніше інсуючих громадах, значною мірою допомагають органам місцевого самоврядування бути самодостатніми та повноправними суб’єктами нового адміністративно-територіального устрою. Стосовно законопроєкту про колаборацію, я вважаю, що врешті, на сьомому році війни, ми повинні чітко визначити поняття «колаборант» і мати хорошу законодавчу базу для того, щоб прояви колабораціоналізму зникли з нашого повсякденного життя. А зараз принаймні треба, щоб дії колаборантів каралися згідно із законодавством України, яке ми власне унормовуємо в цьому законопроєкті. Законопроєкт про засудження ідеології «руского міра» теж є необхідним. Я дивуюся, чому знову ж таки, на сьомому році війни в нас є люди, які поширюють ідеї держави-агресора про сепаратистські наміри щодо інших областей, і цих людей не можна притягнути до відповідальності за їхні дії чи слова.


– Стосовно реформи децентралізації, нещодавно ви організували засідання регіональної платформи керівників територіальних громад Рівненщини, яке відбулося у м. Дубно. Яка мета цього заходу та що вдалося в результаті досягти?
– Я вже згадував у попередньому коментарі, що у нас завершилася реформа децентралізації в частині адміністративно-територіального устрою, й відповідно написано ряд законопроєктів, на основі яких громади будуть жити у новій реальності. З огляду на це, не всі громади знають надані державою інструменти для повноцінного функціонування та розвитку як окремі суб’єкти адміністративно-територіального устрою. Власне для цього на захід було запрошено представників Мінрегіону, яке й опікується реформою децентралізації, народних депутатів, експертів, щоб пояснити головам громад як користуватися цими інструментами, зокрема як за допомогою них можна наповнювати бюджет, яким чином вони мають взаємодіяти з центральною владою та іншими органами влади на місцях, щоб побудувати успішну громаду.
– Яких проблем найбільше у громадах?
– Найчастіше виникає питання: де брати гроші? Це дійсно болюче питання, адже для розвитку громади треба мати відповідні кошти. Засідання, про яке ви загадали, було ініційоване серед іншого й для того, щоб підказати головам громад де взяти гроші на розвиток, як працювати далі, як розвивати свою громаду тощо.
– Олександре Васильовичу, ви вважаєте реформа децентралізації була вдалою для громад 154 виборчого округу?
– Добре, що реформа відбулась. Щоправда є питання щодо розмірів громад та їх спроможності. Адже під час процесу об’єднання ми пішли більш демократичним шляхом і дали можливість тим громадам, які вже були утворені, доб­ровільно розвиватися і жити далі. Натомість, на мою думку, маленькі громади потрібно укрупнювати, тоді вони стануть більш конкурентноспроможними. Проте, це процес вже майбутнього. Я переконаний, що найближчі кілька років мають показати, які громади можуть жити самостійно, а які краще укрупнювати.
Вважаю, це вже буде зовсім інша історія, буде зроблений аналіз, проведені розрахунки і таке інше. Сьогодні ж усі громади будуть жити за тими правилами, які вже існують по всій країні, і кожна громада має шанс показати свою спроможність та рухатись далі.
– Зосередимось на проблемах 154 виборчого округу. Що з обіцяного вами вже вдалося зробити, а що – ні?
– Розпочнемо з приємного – з того, що вже зроблено. Під час своєї передвиборчої кампанії я акцентував увагу на проблемі поганих доріг. Отож, я продовжую працювати над відновленням дорожнього сполучення між населеними пунктами 154 виборчого округу. Станом на сьогодні зроблено чимало робіт саме по дорогах, і я можу радіти тому, що вже вдається зробити те історичне туристичне кільце, про яке я говорив: Рівне – Луцьк – Млинів – Демидівка – Берестечко – Козин – Радивилів – Почаїв – Кременець – Дубно – Мізоч – Острог – Корець – і знову Рівне. Вже зроблені: дорога, якою проїжджає багато туристів і паломників – траса Радивилів-Почаїв та дорога, яка ніколи за 30 років незалежності не робилася – Мізоч-Здовбиця (це якраз в напрямку дороги до Острога). На цей рік проєктуються: дорога Мізоч-Дубно, дорога Козин-Берестечко, дорога Дубно-Демидівка та дорога, на якій нарешті буде відновлено нормальне покриття – Демидівка-Млинів. До того ж, я сподіваюся, цього року закінчиться капітальний ремонт дороги в напрямку з Дубна до Луцька. Тобто, стосовно дорожнього напрямку вже щось вдалося зробити, є певні напрацювання та зрушення. Також у нас є ще одне болюче питання, яке турбує мешканців Дубенщини і Млинівщини – очищення та відновлення річки Іква. Дуже багато виборців і дописувачів у Facebook постійно нагадують мені про це, і я запевняю вас, що робота з розв’язання цієї проблеми ведеться. Я сподіваюся і роблю все можливе для того, щоб в цьому році люди не просто чули слова, а бачили практичну реалізацію тих обіцянок, про які я говорив, зокрема в частині очищення цієї річки. Ще хочу згадати про коо­перативний рух, який я теж обіцяв підтримувати у своїй передвиборчій програмі. Зараз триває робота по напрацюванню законопроєкту про кооперативний рух. І в цьому році, знову ж таки за активної адвокації, вдалося захистити проєкт, який протягом цього і наступного року буде реалізований у Козинській та інших громадах області. Мова йде про крафтове сироваріння та підготовку пасовищ для малих фермерських господарств. Як відбувається цей процес? Органи місцевого самоврядування розробляють програму, яка передбачає створення маленьких кооперативів, яким держава надає кошти (в сумі 20 млн грн) для придбання обладнання, для утримання великої рогатої худоби, для закупки доїльних апаратів, для облаштування пасовищ тощо. Проте все відбуватиметься лише на базі кооперативних рухів – така умова профільного міністерства. А я активно працюю з громадами, які хочуть взяти участь у такому проєкті і показати хороший результат. І моя адвокація посприяла тому, що Мінрегіон обрало саме наш регіон для реалізації цього проєкту.
– Олександре Васильовичу, що мотивує вас і надалі ефективно працювати задля людей, а через що навпаки, ніби «опускаються руки»?
– Мотивує результат, який ти бачиш по тому, що вже вдалося зробити. Для прикладу, коли ти їдеш по новій дорозі, по якій ти їздив всю передвиборчу кампанію і бачив, що там ніхто не заїжджав туди 10, 15, 20, 30 років – а зараз ти їдеш і бачиш результат. Ось це мотивує! Або коли приїжджаєш в ту чи іншу громаду і бачиш людей, вони говорять про те, як змінилося їхнє життя. Щоправда не завжди кажуть хороші речі. Проте кажуть, що до вас у нас цього не було – і це мотивує! А після чого опускаються руки… Коли не вдається реалізувати той чи інший напрямок, «коли ти неодноразово стукаєш у всі двері», а вони не відчиняються. Це зокрема стосується річки Іква. Ти «стукаєш у двері», всі кажуть: «так, це проблема», але коштів немає, вирішити питання неможливо – і руки опускаються. Проте потім знову з’являється якась ідея, ти знову йдеш, «стукаєш у двері» і бачиш, що все-таки маєш підтримку в реалізації поетапних кроків. І тому все вдається. Завжди після того, як опустились руки, треба переночувати, закрити очі, поспати, і наступного дня з’явиться нова ідея, і ти з її реалізацією знову йдеш для того, щоб тебе потім мотивував той момент, коли ти отримаєш результат – розв’язання проблеми.
– Насамкінець поговорімо про плани на майбутнє. Які законопроєкти від вас з’являться найближчим часом?
– Я, як депутат з профільного комітету, який займається місцевим самоврядуванням та містобудуванням, хочу надати більше можливостей громадам і показати, де вони можуть себе реалізувати, де можуть знайти ресурси для розвитку та інше. Тому мої майбутні законодавчі ініціативи будуть спрямовані зокрема і на це. Також мені не байдужа тема містобудування. Питання врегулювання на законодавчому рівні правил у містобудівній діяльності є дуже важливим. Тому я, як член робочої групи з написання законопроєкту по реформі ДАБІ, зосереджуюсь на тому, щоб всі були в рівних умовах і дотримувались прописаних правил. Це надзвичайно важливий законодавчий пласт, і я вірю в те, що нашій команді вдасться це зробити.
Наш кор.
§

Додати коментар

Всі коментарі – це не редакційні матеріали. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам info@newlife.rv.ua і адміністратор розгляне ваш лист у найкоротший термін.
Коментарі друкуються тільки за попередньої модерації.


Захисний код
Оновити