Свій шлях у мистецтві здолбунівчанка Оксана Міхеєва розпочала відносно недавно. Але її роботи вже здобули визнання не лише на Рівненщині чи в інших регіонах України, а й за кордоном - у Білорусі, Чехії, Італії. Картинами нашої землячки захоплюються, ними прикрашають свої оселі, їх залюбки купують у дарунок. Рік тому картина Оксани Міхеєвої «Рудий ангел» увійшла в число кращих на конкурсі в межах фестивалю «Руде місто» в Одесі. Творчість художниці світло-позитивна - така, що лікує душу, пробуджує емоції, спонукає до добра, а тому має відгук у серцях людей. Власне, в цьому і вбачає вона своє завдання як митець. Водночас не зупиняється на досягнутому - постійно прагне розвитку, багато вчиться, читає, працює, бере участь у різноманітних мистецьких проєктах, удосконалює свої вміння. А малювання зовсім не єдина царина, в якій Оксана з успіхом себе проявляє. Про те, чого їй вдалося досягти у творчості, її захоплення і плани спілкуємося з талановитою художницею і хорошою подругою Оксаною Міхеєвою.

3 1 10

 

- У попередньому інтерв’ю ми обговорювали деякі творчі задумки. Минуло трохи більше року. Яким для тебе був цей час?
- Минулий рік був дуже насиченим, активним: спілкування, навчання, творчість. Назвала б його «акриловим», бо картин, намальованих саме цими фарбами з’явилось найбільше. Загалом робіт таких у мене близько сімдесяти. Щось малювала на замовлення, щось з подиху натхнення. Пробувала працювати і в інших техніках, наприклад, мастихіном. Щоб дізнатися і навчитися нового, радилась з іншими художниками, переглядала відеоуроки, перечитала багато спеціальної літератури. Чимало знань почерпнула у місцевих художників Валерія Безушка, Лесі Дрозд, Олени Фещук, а також митців з інших міст.

3 1 17


Цей рік, через пандемію, яка вплинула на цілий світ і всіх нас, за темпом дещо повільніший. Хоча для мене теж позначений цікавими творчими проєктами. Крім того, як і планувала, освоюю «олію». І вже прагну спробувати багато чого ще.

3 1 19


- Знаю, що долучалась до принаймні двох місцевих арт-проєктів…
- Так. Працівники районного будинку культури запросили мене стати однією з учасників проєкту «Додай місту барв». Охоче відгукнулась. Адже нашим завданням було «оживити» місцеві об’єкти засобами вуличного мистецтва (не дуже подобається у звучанні «стріт-арт», є ж відповідник українською), яскравих барв. Ми дійсно перетворили люки на здолбунівських вулицях на яскраві картинки. Зобразила горнятко кави. Бо й сама люблю нею смакувати, і вважаю цей напій своєрідним символом партнерства та дружби - він і справді зближує, об’єднує людей.
Через деякий час погодилась і на запрошення долучитися до мистецької частини реконструкції місцевого ринку по вул. 8 Березня, яке отримала від його директорки Людмили Бабак. Цей проєкт став для мене своєрідним викликом - досвіду створення робіт таких розмірів, причому на стінах, у мене ще не було. Цим пропозиція дуже зацікавила. Звісно, що хвилювалася, але спитавши порад у колег по цеху щодо матеріалів і техніки виконання, взялася роботи. За пропозиціями замовника щодо зображень, почала розробляти ескізи. Поки створювала два варіанти, «народився» третій - з котом, який і погодили. Працювала над малюнками в павільйоні ринку тиждень. Це дуже швидко. Не скажу, що було легко. Зате тепер уже не боюсь «масштабу» й участі у чомусь подібному. Крім того, тішить, що замовники задоволені, а за відгуками працівників і відвідувачів ринку, кіт-ласун таки милує їм око.

3 1 24


- На твоїх картинах стільки милих героїв, краси…
- Люблю писати янголят, тваринок, квіти. Прагну, щоб картина викликала емоції у людей, дарувала їм позитив та спонукала до прояву доброти. Завжди вдячна, коли на мої картини відгукуються. Люблю, коли люди сяють від радості. До традиційних сюжетів хочу ближчим часом додати нові. Можливо, це буде місто, можливо якісь пейзажі. Планую також створити серію мінікартин, під них уже навіть є основа.

74674


- Нещодавно у твоєму доробку з’явився ще один новий напрямок-цікавинка...
- Полюбляю жарти. У нашому непростому житті гумор має бути не на останньому місці, адже добрий сміх додає здоров’я. Мені хочеться людей відволікти від негативу, якого нині довкола зашквал. Хочеться, створити людям настрій, аби вони хоч іноді мали привід посміхнутись. Тому блокнотик давно придбаний знайшовся і олівці... Називаю ці роботи «Малюнки за пів години» або «Швидкі малюнки», бо з’являються на папері орієнтовно хвилин за тридцять.

546456


- Ти є активною користувачкою соцмереж і, зазвичай, постиш там свої картини з дуже душевними і влучними анотаціями. Впевнена, їх у захваті читаю не лише я. Як відшуковуєш потрібні слова? Пробуєш себе в літературній творчості?
- Трошки пробую писати сама. А щось є дуже давно записане і збережене, навіть без знання авторів. Інколи ще навіть картини немає, а в мене допис той виникає, слова ідуть, ідуть, я собі їх занотовую, потім складаю з них текст. Тут по-різному. От пам’ятаєш у мене в дописах був вірш патріотичний, де Україна у вогні? Те, як він з’явився, було дивно. Я вранці малювала картину. І зненацька мені почали йти слова, так, ніби їх хтось надиктовує. Хапаю телефон, він завжди під рукою, і швидко їх занотовую. Кінцівку допрацьовую сама, бо потік слів обірвався. Не знаю, що це була за містика... А можливо, їх навіяло подіями, які відбуваються в Україні. Бо все-таки, якщо ти живеш в цій країні – ти не можеш лишатися осторонь цього, ти усе це проживаєш, хвилюєшся, переймаєшся…

645645


Ось так анотації ці з’являються. Але лише коли мені дається до допису, якщо ні - я «штучно» це не створюю. Воно має йти від душі, хай навіть це кілька слів чи чотири рядочки. Можливо, пишеться ще й тому, що багато читаю. Люблю читати. Люблю бувати у книгарні, подовгу звідтам не вибираюсь, роздивляюсь, вибираю і без придбань не йду.

5654645


- Але серед твоїх захоп­лень, наскільки мені відомо, не лише читання…
- Мене цікавить усе, де присутня творчість. Наприклад, обожнюю переглядати фотографії, кадри макрозйомки, світлини, де є людські емоції. Це ж неповторні миті: от воно є, і більше не буде. А фотограф зумів усе це вловити.

57645645


Ще, напевно, якби не малювала, то точно готувала б. Кулінарія також моє хобі. Але в цій справі стараюсь, щоб виходило не тільки смачно, а ще й щоб красиво. «Малюю» на тарілці. Мені подобається експериментувати, фантазувати і вигадувати оригінальні подачі страв. Це точно моє і мені вдається.
Зараз захопилась вивченням біографій видатних художників. Адже, коли дивишся на картину, яка подобається, завжди хочеш дізнатися більше про її автора.
Також дуже люблю спілкування з друзями, яскравими особистостями. До речі, нещодавно у Рівному побувала на виставці картин Івана Марчука, пощастило з ним поспілкуватись. Творчість цього українського генія вражає. Запам’ятаються і його людяність та простота у спілкуванні.

5646564


Подобаються ще дописи іншого митця - Юрія Нагулка. Там у кожному слові надзвичайна мудрість, глибина думки. Мені імпонує його світогляд. До слова, публіцистика Нагулка, як на мене, певною мірою перекликається з творами Мирослава Дочинця.
Звісно ж, люблю проводити час на природі, квіти. Це краса нашого світу, яка дає сили душі.

45654646


- То заповітна мрія теж пов’язана з творчістю?
- Так. Найбільша мрія - це студія. Своя студія. У власному, не орендованому, приміщенні. Щоб ні від кого не залежати і не витрачати чимало коштів на оренду. Хочу, щоб це було місце, де можна було б проводити творчі вечори, тематичні зустрічі, майстер-класи, щоб можна було залучати до цього інших творчих і талановитих людей. Крім того, я б залюбки працювала з дітками, організовувала б для них майстер-класи - мені це було б в радість. Також при студії працював би магазин-галерея, де можна було б переглянути картини, придбати їх або замовити. Вважаю, що такий проєкт міг би зацікавити і жителів, і гостей нашого міста.
- Чи буде виставка твоїх картин у Здолбунові? Що ще у планах?
- Виставка обов’язково буде. Вона є в планах. Але через карантинні обмеження все це відкладається на пізніше.
Наразі триває робота над ще одним проєктом у Здолбунові, і це знову вуличне мистецтво.
Маю також намір спробувати попрацювати з аквареллю.
Добре було б реалізувати й задум щодо оформлення інтер’єрів дитячих кімнат. Але так, щоб це оформлення спонукало малечу до пізнання і його могли застосовувати у навчанні.
Різних задумів є дуже багато. Але поки втілюю те, на що вистачає часу.
- Щиро дякую за розмову та від душі бажаю нових успіхів і здійснення мрії.
Спілкувалась
Ольга ЯКУБЧИК.
На фото: роботи Оксани МІХЕЄВОЇ – художні і кулінарна.

Додати коментар

Всі коментарі – це не редакційні матеріали. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам info@newlife.rv.ua і адміністратор розгляне ваш лист у найкоротший термін.
Коментарі друкуються тільки за попередньої модерації.


Захисний код
Оновити