Всесвітній день вишиванки - міжнародне свято, покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Відзначають День вишиванки щороку у третій четвер травня. Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив’язане до жодного державного чи релігійного. Кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.

Перші вишивки на території України з’явилися ще за скіфів. Археологічні розкоп­ки підтверджують, що знайдені на Черкащині фігурки чоловіків, створені ще у VI столітті, в своєму оздобленні мають не тільки структурні особливості давнього українського одягу, а й елементи орнаменту. Варто зазначити, що більшість мотивів для орнаментів українцям подарувала сама матінка-природа. Але тим, що всю природу зобразити за допомогою голки і нитки неможливо, визначають основні інтерпретації візерунків, які містять той чи інший елемент з широким смисловим навантаженням. Перш за все це геометричний (Гуцульщина, Поділля, Полтава) та рослинний (Буковина, Волинь, Поділля, Побужжя) орнаменти.


Найпоширеніші у вишиванні та найбільш шановані давніми українцями кольори - червоний і чорний. Їх вважали магічними. Червоний свідчив про життєдайну енергію сонця, кохання, радість землі. Чорний - у жодному разі не колір смерті чи жалоби, як ми звикли вважати, швидше навпаки: пращури наділяли його магією життєвої сили рідної землі, він уособлював безліч таємних знаків і закликів до родючого ґрунту, який забезпечував урожай і достаток. Дослідники вважають, що білий колір символізує світло і високу духовність, синій - холод і воду, а жовтий - свободу і щастя. Щодо зеленого кольору, то він в українців найулюбленіший після чорного і червоного. Зелений колір символізує ріст і розвиток, прагнення життя і молоду, дужу силу. Коричневий у вишивці ототожнюється із засіяною ріллею, а сірий - з рівновагою та здійсненням бажань.
З давніх-давен і до сьогодні українці можуть похвалитися більш як сотнею технік виконання вишивки. Таке різноманіття свідчить як про любов пращурів до краси та їх винахідливість, так і про незамінність вишитого одягу на всій території України.
Вишита сорочка - спадок нації, який передається з покоління в покоління. Вручну вишитий і оздоблений одяг був у всього людства, доки не було заводів, фабрик, мануфактур. Зараз вишиті сорочки є у білорусів, поляків, чехів, румунів. Але українська вишиванка найбільш неповторна і цінна, тому що навряд чи можна побачити поляка або румуна, який у будень одягне частину свого старовинного строю на роботу чи на вечірку. А українці вишиті сорочки зодягають і в повсякденному житті. Насамперед як символ само­ідентифікації. Багато хто вірить, що українська сорочка є потужним оберегом, особ­ливо якщо дівчина чи жінка вишиває її для коханого чоловіка чи дитинки.
Аби відродити старі національні звичаї, у 2006 році з’явилася акція «Всесвітній день вишиванки». Започаткувала її студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, в якій він постійно приходив на пари. Його приклад наслідувало чимало інших студентів. Леся ж запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку це зробили кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Ідеєю свята є збереження українських цінностей та популяризація їх серед молоді й населення загалом. Свято не передбачає обов’язкових заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом
усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку - одягнути вишиванку. Водночас така дія має глибокий підтекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість і духовну свідомість. Як свідчить досвід, люди у День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.
Цього дня вже традиційно організовують цікаві конкурси у Мережі. Наприклад, «Найкраща вишиванка» або «Найкраще фото у вишиванці». Світлини у вишиванках викладають у Мережу не лише жителі України, а й українці за кордоном.
У нашому районі цьогоріч також закликали до різноманітних акцій та флешмобів до Дня вишиванки. Так, Здолбунівська районна цент­ральна бібліотека запрошувала на фотоакцію «Селфі у вишиванці в бібліотеці». У книгозбірні була оформлена краєзнавча фотозона з вишитими старовинними рушниками та одягом, в який можна було вбратися та зробити пам’ятну світлину.
Здолбунівська районна рада оголосила інтернет-флешмоб «Вишиванка нас єднає». Основною метою заходу стали збереження українських цінностей та популяризація їх серед молоді, населення загалом. Для участі у флешмобі потрібно було відправити фотографію у вишиванці на електронну адресу ради або ж повідомлення на її сторінку у Фейсбуку. Фото могли бути як індивідуальні, так і колективні, але обов’язково підписані. У День вишиванки, 16 травня, всі ці знімки опублікували на сторінці районної ради у Фейсбуку.
А в Здолбунові на площі Героїв Майдану відбувся флешмоб «Одягни вишиванку – зроби цей день яскравим!» (див. фото).

Додати коментар

Всі коментарі – це не редакційні матеріали. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам info@newlife.rv.ua і адміністратор розгляне ваш лист у найкоротший термін.
Коментарі друкуються тільки за попередньої модерації.


Захисний код
Оновити