Це стосуватиметься десяти прикордонних областей терміном на 30 днів – з 28 листопада по 28 грудня. Зокрема, це Вінницька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська, а також внутрішні води Керченської акваторії.

В неділю 25 листопада в акваторії Азовського моря біля Керченської протоки російський агресор атакував наші кораблі, зокрема два українські малі броньовані артилерійські катери «Нікополь» і «Бердянськ» та рейдовий буксир «Яни Капу», які направлялися з Одеси до порту в Маріуполі. Росіяни відкрили вогонь, захопили кораблі та військових. Є шість поранених. Загалом у полоні 24 військових. Через «Червоний хрест» відомо, що поранені моряки перебувають у лікарні в Керчі, два у тяжкому стані. Узятих в полон моряків наразі вже судять.


Через такі події неабияк заштормило всю Україну. Адже не треба довго думати над тим, що це означає. Це пряма агресивна атака, провокація до війни. І, як зазначають експерти, це перша відкрита операція: не якісь невідомі «зелені чоловічки», які в 2014 захопили Крим, не «іхтамнєти», які діють на Донбасі. Це була підготовлена військова операція флоту під прапорами РФ, не виключено, що під керівництвом ФСБ.
Тож в Україні терміново було скликано Раду національної безпеки й оборони (РНБО), засідав і оборонний комітет у Верховній Раді. 26 листопада Президент представив на затвердження депутатам законопроект про введення воєнного стану. Паралельно через воєнні дії в Азовському морі та полонення наших моряків терміново скликали Раду безпеки ООН, де більшість країн висловили занепокоєння та засудили дії держави-агресора.
Новина про штурм наших кораблів у Керченській протоці збурила соціальні мережі, дехто з обивателів навіть уже побіг штурмувати маркети, щоб запастися на чорний день продуктами. Про всяк випадок. За один день на одиницю підстрибнула вартість долара. Тож українців штормило. А у Верховній Раді, як зібрали позачергову сесію, то заштормило так, що мільйони українців не могли відірватися від моніторів комп’ютерів чи телеекранів: чи приймуть? Прийняли. Після слова Президента про історичну мить та історичну відповідальність перед українським народом проголосували навіть усі ті, хто кілька годин поспіль перед тим кричали, що цього нізащо не зроблять.
Адже запровадження воєнного стану не порівняти навіть із непростим законопроектом про євробляхи. Він передбачає обмеження ряду свобод, на чому й акцентували увагу депутати. Особливо голосно про це заявляла Радикальна партія Олега Ляшка, заблокувавши рішення парламенту на кілька годин. Юлія Тимошенко висловилася за необхідність воєнного стану в принципі, але це мало бути прийнято не сьогодні, а ще в 2014-му році. Проте цього не було зроблено, а що це може значити тепер, коли на порозі президентські вибори? Схожу позицію висловлювали й представники «Самопомочі», Опозиційного блоку та інших фракцій.
Проте після фінального виступу Президента, Рада дала 276 голосів за запровадження воєнного стану. Президент переміг шляхом застосування дипломатичної тактики. Передусім він сказав про загрозу, яка реально нависла над Україною. Сказав про історичність цього рішення. Що війна сьогодні увійшла в другу фазу і що він як Головнокомандувач переконаний, що атака на українські кораблі 25 листопада не є випадковою. Що це провокація повномасштабного нападу. Ще він відбив атаку тих опонентів, котрі звинувачували його в тому, що прийняттям воєнного стану хоче відкласти президентські вибори й узурпувати владу. Відбив тим, що змінив рішення про запровадження воєнного стану на два місяці та оголосив, що такий буде введено лиш на 30 днів – з 28 листопада по 28 грудня 2018 року, щоб жодним чином не порушити початку передвиборчої кампанії.
У своєму виступі Президент запевнив, що в Указі не передбачено жодного заходу, що б порушував права людини. Не планується повної чи часткової мобілізації. Президент запевнив, що це станеться лише у випадку наземної агресії. Ще Президент наголосив, що воєнний стан ніяк не означає оголошення війни.
Зразу ж у підтвердження слів гаранта, що воєнний стан не вплине на вибори, депутати проголосували ще й за дату президентських виборів, які відбудуться 31 березня 2019-го року.
Виходить, що закон ніби є, але не діє, допоки Путін не нападе. Критикують, що в переліку областей нема окупованого Криму. Чи не приховується тут якась несподіванка? У всякому випадку нам, простим смертним, треба бути готовим до всього, але не панікувати і моніторити ситуацію.
Нашої області в переліку тих, де діятимуть правила воєнного стану, нема. Але всім відомо, що Рівненська область не така безпечна, як здається. Тут Білорусь, де Росія залюбки прямо під нашими поліськими районами час від часу проводить масштабні військові навчання, з танками, літаками та ракетами. У нас атомна електростанція. У нас є шмат некерованої території, де неконтрольовано видобувають бурштин. Та й не може загальна ситуація в країні на нас не вплинути. Тож в області терміново скликали оборонну раду, де приймали рішення щодо ряду термінових необхідних дій.
Вранці наступного дня після прийняття закону про воєнний стан українців приголомшила перша несподіванка: «Урядовий кур’єр» опублікував не той законопроект, за який голосували депутати, а першоваріант Президентського Указу, за яким воєнний стан запроваджується не на 30, а на 60 діб. Буцімто, трапилася прикра помилка. Так що думайте, панове, що хочете, але до несподіванок будьте готові. І не кажіть, що вас це не стосується. Стосується всіх. Війна, як і хвороба, не питає, чи ви бажаєте її до себе впустити. Вона приходить.
Людмила МАРЧУК

Додати коментар

Всі коментарі – це не редакційні матеріали. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам info@newlife.rv.ua і адміністратор розгляне ваш лист у найкоротший термін.
Коментарі друкуються тільки за попередньої модерації.


Захисний код
Оновити