Здаємо газету в друк. Цей день потребує від нас, працівників редакції, особливої зосередженості, уважності, зібраності. Тож у редакції панує особлива тиша. Той, хто дає команди, висловлює їх чітко й лаконічно. Той, хто їх виконує, мусить робити все швидко і якісно.
Хтось останній раз перечитує свою статтю. Редактори – головний і випусковий – перевіряють на наявність помилок усі готові до друку сторінки. Головний редактор, тримаючи в полі зору усі шпальти водночас, ще напружено думає про заголовок до передовиці. Відповідальний за рекламу звіряє вміст реклами на сторінці. А верстальник, що змушений переверстувати деякі шпальти, – не ремствує – така в нас робота.
Бувають у нашому журналістському житті й інші дні, сповнені зустрічей з різними людьми, цікавих інтерв’ю, відвідин найрізноманітніших заходів, круглих столів і прес-конференцій, а за цим розмаїттям неодмінно наступає час, коли усе це переосмислюєш, мудруєш над матеріалом у редакції, нерідко беручи матеріал додому й дописуючи тоді, коли твої домочадці вже повкладаються спати… Коли ж той матеріал – не один, тоді неодмінно заводиш будильник на п’яту ранку…


І все ж справжній журналіст ніколи на своє життя не нарікає. Бо журналістика – не просто професія, це стиль життя. Бути у вирі суспільних подій, думати про ці події і людей – це потреба життя. Журналісти не творять матеріальних цінностей, але своїми думками, своїм словом великою мірою формують свідомість громадянина, його активну життєву позицію, впливають на його характер, поведінку, вчинки... А це висока місія і, водночас, – велика відповідальність.
Наша районна газета Здолбунівщини «Нове життя» наступного року відзначатиме 80-річний ювілей. А це вже вік поважний: різні історичні періоди, різні епохи, ідеології, цінності у різних державах. Скільки редакторів творили ці шпальти! Скільки журналістів писали тут свої статті! Скільки поколінь її читали! Та все ж «Нове життя» – це молода газета. До постійного оновлення зобов’язує сама назва. І ось тепер до нашого редакційного кола примкнули саме ті журналісти й дописувачі, слова і часточки душі яких ми потребували. І прийдуть ще. Неодмінно! Наші двері відчинені для всіх! Наш колектив сьогодні зовсім маленький, проте двері редакції ніколи не зачиняються. Сюди постійно йдуть люди, несуть думки, події й новини, а ми щоденно працюємо над творенням чергового тижневого номера та над удосконаленням нашої газети.
6 червня ми, журналісти, відзначаємо професійне свято. Напередодні цього дня хотілося б щиро подякувати моїм колегам та усім авторам нашого тижневика за їхню невтомну працю. Сьогодні, у досить нелегкий період, коли в країні війна й чимало наших колег перебуваючи у гарячих точках, ризикують життям, саме журналісти, військові репортери, автори корупційних розслідувань показують приклад самовідданого служіння своєму народові, виявляючи істинний патріотизм.
Хотілося б побажати усім моїм колегам великого тиражу і вдячних гонорарів, поповнення читацької аудиторії, розширення кола друзів, нових цікавих тем, гострого пера, сміливих проектів та наполегливості в досягненні нових висот на ниві журналістики. І нехай міцним буде здоров’я, незрадливим і надійним – сімейний тил, а постійними супутниками – удача і творче натхнення!
Людмила Марчук,
головний редактор.

Додати коментар

Всі коментарі – це не редакційні матеріали. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам info@newlife.rv.ua і адміністратор розгляне ваш лист у найкоротший термін.
Коментарі друкуються тільки за попередньої модерації.


Захисний код
Оновити