Стенд для афіші: порожній та з непофарбованою стійкою.

Всі публічні заходи – мітинги, концерти, конференції – стартують зі спортивної афіші. Саме з неї розпочинав кожен спортсмен свій шлях від глядача до спортсмена. Іншого методу залучення вболівальника до спорту просто не існує. Якщо вести мову про наше місто Здолбунів, то протягом останніх п’яти років спортивні вболівальники нашого міста постійно наголошували на недостатньому інформуванні населення про спортивні змагання та досягнення.

ТУМБА СТАДІОНУ Фото з сімейного архіву Пашинського В.А.

 

Наші місцеві керівники всіх рівнів нас вислуховували, кивали головою, але не робили нічого. Тож, геть розчарувавшись пустопорожніми обіцянками, я пішов шляхом волонтерів. Адже вони перші зрозуміли, що влада і народ живуть у двох різних вимірах. Народ – у реальному житті, а влада, з незначним винятком, – у «віртуальному», тільки з реальними офшорами і відкатами.
Пішов я на прийом до міського голови Здолбунова Ігоря Олександровича Ольшевського і попросив допомоги в обладнанні стендів для розміщення у місті спортивних афіш. Він зразу дав вказівку директору комунального підприємства і розпочалася робота. Було виготовлено п’ять стендів.
Їх розміщення планувалось в таких місцях: один – на розі стадіону «Локомотив», другий – при вході на залізничний міст, третій – при вході до центрального міського ринку, четвертий – при вході на ринок «Катеринівський», п’ятий – у селищі «цементників».


Вважаючи проблему вирішеною, я повідомив про це заступника голови райдержадміністрації Сергія Володимировича Гридіна, а він дав доручення відповідним працівникам виконати свою роботу. Ось тут я й побачив реальну картину під назвою «ексцес виконавця». При встановленні першого стенду робітники не доклали зусиль, аби пофарбувати стійку, на якій його закріпили. Виникає питання: чи ви працюєте лиш для галочки? Не встановлюєте ж на власному подвір’ї нефарбовані стовпчики? То було б казати своїм керівникам, що стійку потрібно пофарбувати! А ви, шановні керівники, невже не перевіряєте і не контролюєте виконання ваших завдань?
А далі ще цікавіше. На даний час в місті із запланованих п’ятьох розміщено лише три стенди. Де поділися ще два? Та й до тих, що встановлені питання: з чого зрозуміти, що це спортивні стенди? Основною ідеєю цих стендів є ознайомлення жителів міста зі своїми сучасними спортивними героями та їхніми наставниками. Коли вихованці Володимира Гордійчука ставали чемпіонами світу, Європи, України в мене це завжди викликало гордість за своє рідне місто, і водночас дивувало відношення до цих знакових подій нашої влади.
Тому й планувався цей стенд у такому форматі, щоб ліворуч розмішувались афіші про поточні змагання (і не тільки про футбол), а праворуч фотографії наших чемпіонів та їхніх наставників. Якщо ліва сторона, так би мовити, – «біжуча» має постійно змінюватися, то права повинна бути якийсь період незмінною – до появи наступного спортивного чемпіона, аби жителі міста й району знали наших чемпіонів в обличчя.
Проте в реальності стенди висять вже понад два місяці, але на них ми ще не бачили фотографії жодного із наших спортсменів. Невже за цей час не було знакових спортивних досягнень? А, можливо, вся суть у тому, що місцеве керівництво взяло на озброєння лиш сучасні методи пропаганди спорту, а саме «селфі-сесію» у Фейсбуці. Це добре, але ж дайте і нам, жителям міста, познайомитися з нашими чемпіонами.
Маю ще одне слушне зауваження. Спортивна афіша розміщується мінімум за три дні до події. А знімається відразу ж після події, максимум до 7-ї години ранку наступного дня. Це, якщо ви зацікавлені, щоб вона ефективно працювала.
І ще одне. На сьогодні діють програми розвитку спорту та окремих його видів в нашому місті. На Інтернет-сторінках і сайтах інформація про це майже ідеальна, а що в реальності? Бажане видається за дійсне. І рівною мірою всі ми несемо за це відповідальність – і влада, і мешканці міста. У всі часи влада і народ співіснували в так званих паралельних світах, проте влада завжди декларувала діалог з народом. Не є винятком і сьогодення. Вихід же треба шукати спільно. Ми, мешканці міста, маємо право і зобов’язані контро­лювати владу, якщо ми хочемо бути громадянами, а не електоратом. «Вода камінь точить» – казали наші предки, тож давайте «точити» нашу владу спільно, щоб вона й справді працювала на народ.
Юрій МЕЛЬНИК.
м. Здолбунів.

Додати коментар

Всі коментарі – це не редакційні матеріали. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам info@newlife.rv.ua і адміністратор розгляне ваш лист у найкоротший термін.
Коментарі друкуються тільки за попередньої модерації.


Захисний код
Оновити