Світлана Гірняк - колись вихованка літературної студії “Зорецвіт”. Ті, хто чув її вірші під час занять, вже тоді переконалися, що ця юнка має неабиякий хист. Вона ж неодноразово виборювала приз глядацьких симпатій на різноманітних конкурсах і фестивалі Поезії. Була студійною лауреаткою премії “Парнас”.

...Тримаю в руках добірку Світланиних віршів. Починаю читати, і якось одразу, з перших рядків, вражає глибина думок та почуттів авторки. Бо вона то замріяна, то іронічна, то до щему зажурена, а то враз “видає” цілий вибух любові! Вирує у вір­шах неповторне багатство її душі. Душі з великої літери.
Саме жива Душа, велике чудо, створене Богом, відчутна у всіх Світланиних вір­шах. Спостерігаємо за нею як за головною героїнею всього ліричного дійства. Душа для неї - крила і розрада, все! “Душа - порадниця моя”, - зазначає й сама поетеса. Але Душа ця знає біль страждань й несправедливості.

Доля виявилась не надто прихильною до Світлани. Але ця зовні тендітна, невисокого зросту дівчина духовно сягнула такої висоти, яку багатьом іншим навіть і не снилось підкорити. Вона досягла справжньої висоти Поезії, і це її вагома й надважлива перемога.
Водночас глибоку й чисту Світланину Душу, яка живе у цьому стрімкому та інколи жахливому світі, не полишає біль високої самоти, часом - образи. “Страждання, біль, і біль розчарування”, - ось що її переслідує. Біль цей глибокий і, здається, невпинний. Інколи вуста Світлани вимовлять навіть таке:
Не питайте, чому я плачу,
І чому так душа болить.
Це нічого для вас не значить,
А для мене - це смерті мить.
І все ж Бог дав Світлані сили, і саме у вигляді відчуття не тільки власного, а й інших, болю. А як відомо, саме з цього джерела й народжується справжня Поезія. Бог не дає страждань, що не по силі. От і Світлана не лишилась обділеною. Всевишній дав їй дух творчості. Ми ж бачимо цю силу з наступних слів:
Без надії, а ще жива,
Без усмішки, а все ж не плачу.
Душу авторки переповнюють різні почуття. Недаремно у вірші “Очі осені” (до речі, цю пору року Світлана полюбляє найбільше), вона пише:
В її очах ненависть і кохання,
В її очах всі почуття мої.
Та головним з почуттів, що нуртують в Душі, для неї є Любов. Почуття це у Світлани надвагоме, бо вистраждане. Воістину, сказане нею зворушує душі. І коли вона промовляє “любов”, щось таємниче й величне зринає у них.
Перша збірочка віршів Світлани Гірняк вийшла друком під назвою “Душа”. Зоре­цвітівці пишаються нею, приємно, що саме у нашій “кузні” підковували Світланиного Пегаса. Сама ж вона і досі не просто буває в гостях у “Зорецвіту”, але й проймається роботою студії, бере участь в організованих нею заходах.
Сподіваємось, що талант Світлани Гірняк ще проявиться на повну силу, і ми матимемо змогу прочитати ще не одну її нову збірку.
Юрій БРЖЕЧКО,
керівник літстудії “Зорецвіт”.

Додати коментар