Скорботний захід «Голодомор не зламав» зібрав небайдужих громадян.

Голод страшніший за вій­ну. Не раз про це казали ті, хто пережив і те, й інше. Людина, у котрої відібрали їжу, вже не була здатною думати про соціальне чи духовне, поступово втрачала свою подобу. Муки голоду призводили до появи тваринних відчуттів. Тому Сталін і використав цю страшну зброю у боротьбі з бунтівним українським народом.
Перед Голодомором 1932-1933 років українськими землями, які тільки увійшли до складу Радянського Союзу, прокотилася хвиля селянських протестів проти колективізації. Селяни, які з покоління у покоління обробляли свою землю та збирали врожаї, не хотіли віддавати нажите новій владі. Тож незгодних з новим порядком було вирішено приборкати найжахливішим способом – виморити їх голодом.
Те жахіття потрібно пам’ятати. Саме про це йшлося на засіданні Університету третього віку, приуроченому до Дня пам’яті жертв голодоморів в Украї­ні. Організатори заходу - Здолбунівський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) та Здолбунівська центральна районна бібліотека. У засіданні взяли участь кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та спеціальних історичних дисциплін МЕГУ імені академіка Степана Дем’янчука Анд­рій Жив’юк та кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України РДГУ Руслана Давидюк.


Пізнавальні розповіді істориків про період Голодомору доповнили спогади його безпосереднього свідка. Ілля Кузьменко, який нині живе у Здолбунові, народився на Вінниччині, тому добре пам’ятає той страшний період. Семирічний хлопчик назавжди закарбував у пам’яті опухлих, змучених людей, випадки канібалізму, десятки тіл на кладовищах у братських могилах та страх стати жертвою голоду… Тоді комуністи приходили до селян, забирали останню їжу і прос­то викидали її, наче сміття. Не залишали навіть насіння. Так родина Іллі Кузьменка втратила останнє пшоно.
- Сказали моїй матері, що, мовляв, не на весну це зерно тримаєш, а дітям кашу з нього варитимеш. Забрали його, вийшли на вулицю, і те пшоно – просто у багнюку, - пригадує Ілля Кузьменко.
Тоді їли все, що могли. Коріння, зелень - лободу, акацію, лопухи. Відкопували замерзлі овочі, які не зібрали восени з полів. Ті ж, хто від голоду втрачав глузд, їли людей.... Тоді маленький Ілля також ледь не став жертвою канібалізму.
- Мама відправила мене до кузні, аби забрати сокиру, попередивши, щоб не попадався нікому до рук. Коли повертався, помітив, що попереду йде жінка. Опухла, ледве рухається. Ішов і боявся... Але чомусь таки підійшов до неї. Жінка запитала, де я був. Розказав, що ходив по сокиру. А вона - ходи, нагострю її тобі. І потягла мене в жито. Перелякавшись, ударив ту жінку в живіт головою, вона впала. Так я втік, - розповідає свідок страшного голоду.
Вижило тоді мало люду. Багатодітні сім’ї, не маючи змоги прогодувати усіх членів родини, часто вимирали повністю. Та, попри разючі кількість загиблих, Голодомор українців все ж зламати не зміг.
У День пам’яті жертв голодоморів в Україні помолилися за них і в Здолбунові. Скорботний захід «Голодомор не зламав» відбувся 26 листопада поблизу пам’ятного знака жертвам Голодомору та політичних репресій.
Керівники району та міста, духовенство і небайдужі громадяни вшанували пам’ять заморених голодом, взявши участь у молебні та Загальнонаціональній Хвилині мовчання. Згодом присутні на заході запалили свічки та лампадки, схиливши голови у пам'ять про невинно убієнних.
Потому у підвалах приміщення Здолбунівського районного історико-крає­знавчого музею відбулась панахида за жертвами радянської влади.
Того ж вечора горіли свічки і в домівках українців. Їх запалили на знак скорботи та пам’яті про загиблих внаслідок Голодомору.
Ірина САМЧУК.

Коментарі   

0 #1 Vasiliy 09.12.2016, 03:28
А зараз, що хіба не те саме.
Цитата

Додати коментар

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації. Коментатори які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам info@newlife.rv.ua і адміністратор розгляне ваш лист у найкоротший термін.
Коментарі неавторизованих користувачів друкуються тільки за попередньої модерації.


Захисний код
Оновити