На могилі Січових Стрільців у Здолбунові освятили хрест

Україна вкрита могилами героїв. Вони – на Заході і на Сході, вони – кількасотлітні і зовсім свіжі. До нашого великого жалю, історія й далі пишеться так, що нові могили з’являються чи не щодня. А світла мить, коли, врешті, припинитися виснажлива вій­на, поки що у молитвах та мріях...
Але вшанування пам’яті тих, хто поліг за волю країни, завжди буде справою святою й гідною справжніх дітей цієї держави. Тож у неділю, 10 липня, в Здолбунові пом’янули вояків армії Симона Петлюри, похованих на кладовищі по вул. Віли.


Навесні 1919-го року армію УНР затиснули з усіх боків, проте Січові Стрільці відчайдушно оборонялися, відстоюючи право українців мати власну державу. Двоє вояків, похованих на Вілах, загинули на вулицях нашого міста у 1919-му. Поховання це має свою цікаву історію. Як розповіла здолбунівчанка Галина Давидчук, у 1989 році їм разом з Раїсою Мацюк (на той час жінки були членами Товариства української мови) люди переповіли, що їх хоче бачити якийсь чоловік. Коли жінки прийшли на Віли, побачили старенького дідуся, який згодом і показав їм поховання вояків.
- Цього поважного чоловіка звали Василем Максименком, було йому на той час років дев’яносто. «Доб­ре, що ви прийшли, а то я й вмерти не міг», - одразу сказав він нам. Показав могилу полковника УНР, яка досі є на тому кладовищі. Розповів, що після 1939-го «совіти» хотіли розбити бетонну плиту на тій могилі, але вона не піддалася. Тоді чоловікові наказали залити плиту цементом, щоб приховати від людського ока викарбуваний на ній тризуб. Пан Василь те зробив, але цемент змішав з крейдою, щоб мати змогу згодом відновити тризуб, - розповіла Галина Давидчук.
Повідомив поважний чоловік і про те, що поховані на цьому кладовищі й Січові Стрільці. Останки одного вояка ще у тридцятих роках перевезли на Львівщину. А могилу інших двох за Польщі час від часу хтось навіть навідував.
Відтоді жінки доглядали могилу Січових Стрільців – приносили барвінок, плели вінки, посадили тую. Згодом там встановили хрест, підсипали могилу, щоб вона не загубилася на старому кладовищі.
А цьогоріч активісти Здолбунівської сотні само­оборони та цивільного корпусу «Азов» встановили на місці поховання надмогильний пам’ятний хрест. Пам’ятник звели за кошт Олександра Дехтярчука та Юрія Лиморенка, долучилися й Андрій Кардаш, Ігор Кульчинський, Святослав Клочок.
Недільного дня присутні на кладовищі разом помолилися про світлу пам’ять усіх героїв, а настоятель релігійної громади Свято-Петро-Павлівської парафії УПЦ КП отець Віталій та настоятель релігійної громади святих апостолів Петра і Павла УГКЦ отець Іван відслужили панахиду за загиб­лими.
На завершення присутні виконали гімн держави та гімн Січових Стрільців «Ой у лузі червона калина». Саме з цією легендарною піснею натхненні українські вояки сміливо йшли у нерівні бої і помирали за омріяну державу…
Марина СТЕПАНЮК.

Додати коментар

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації. Коментатори які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам info@newlife.rv.ua і адміністратор розгляне ваш лист у найкоротший термін.
Коментарі неавторизованих користувачів друкуються тільки за попередньої модерації.


Захисний код
Оновити