Дивлячись їм в очі, одразу розумієш, що ці люди пережили вже чимало. Вибухи гранат, обстріли «градами», втрати побратимів… Та все ж вони мають віру у щасливе майбутнє України, прагнення відновити у ній спокій. Щоб не було більше жахливих новин про смерті українських захисників, терористичні акти, зруйновані житла, зламані долі людей.

Саме про це мріють і бійці 53-ї бригади Оксана та Сергій, яких 18-го травня у Гурбенському Свято-Воскресенському монастирі на знак вдячності та шани нагородили церковними орденами.
Ініціативу відзначити бійців 53-ї окремої механізованої бригади подав о. Тарас, настоятель Богдашівської Свято-Хресто­воздвиженської церкви УПЦ КП. Він вже давно спілкується з вояками. Їздив навіть до них на передову. Розповідає, що ідея про нагородження Оксани та Сергія виникла після спілкування з їх побратимами.

- Вони заслуговують на ці відзнаки, - впевнений отець Тарас. - Шкода, звісно, що це не відбувається на рівні держави. Адже Сергій зумів вивести з Іловайського казана цілу колону техніки, врятувавши при цьому чимало українських бійців. Також йому разом з побратимами вдалося викрасти з блокпоста сепаратистів БТР. А Оксана – справж­ній боєць, командир. Може приструнити навіть чоловіків. І це вражає, адже мало жінок у нас служить.
Місцем вручення орденів Гурби обрали не випадково. Нагороджені бійці не місцеві - Оксана з Хмельниччини, а Сергій з Вінниччини. Отець Тарас багато розповідав своїм підопічним про красу та велич Гурбенського урочища, а от привезти їх сюди можливості не було. Та нагода не забарилась. Саме тут, на місці визначної битви загонів УПА з військами НКВС, нагородили сміливих вояків.
Отець Тарас разом з настоятелем Гурбенського Свято-Воскресенського монастиря отцем Нифонтом, відповідно до указу Святійшого Патріарха Київського та всієї Руси-України Філарета, вручили Оксані орден святої великомучениці Варвари, а Сергію - орден святого Юрія Переможця.
Нагороджуючи Оксану, о. Нифонт зазначив: “Краще б ми мали нагоду нагородити Вас орденом матері-героїні”. Адже жінка повинна продовжувати рід, а чоловік - її захищати. Та, на жаль, склалось інакше. Ті, хто називав нас братами, порушили звичний уклад життя, тому молоді дівчата йдуть обороняти рідну землю нарівні з чоловіками.
Отець Тарас вважає, що ще багато військових заслуговують на відзнаки, тож і надалі представ­лятимуть воїнів до
на­город. До речі, Сергія командування уже представило на нагородження орденом «За мужність», проте подання досі не розглянули у Міністерстві оборони.
Ірина САМЧУК.
Фото автора.

На фото: під час нагородження.

Comments are now closed for this entry