Бійця, загиблого на Сході, оплакують на Здолбунівщині
Страшне відлуння трагедії під Іловайськом минулого тижня гостро відчули у селищі цементників. Четвертого квітня тут прощалися з героєм-добровольцем - двадцятирічним Павлом Петренком.
Важко уявити, що доводиться переживати нині рідним Павла, адже ім’я хлопця тривалий час значилося у списках зниклих безвісти. Ще 29 серпня 2014 року боєць батальйону «Донбас» потрапив під обстріл в районі Катеринівки Донецької області, де героїчно загинув. Знайти тіло хлопця, щоб згодом поховати його на Батьківщині, вдалося завдяки проведеному аналізу ДНК.
Павло навчався у Здолбунівській ЗОШ № 3, згодом вступив до Полтавського Міжнародного науково-технічного університету, де отримав диплом бакалавра за спеціальністю менеджер. З червня 2014 року проходив службу у зоні АТО в батальйоні «Донбас». У липні минулого року боєць отримав поранення, проте, підлікувавшись, знову повернувся на Схід України - не міг не повернутися, бо прагнув гнати ворога з рідної землі.
З красивим та мужнім юнаком, який героїчно загинув, захищаючи Україну від нахабної агресії чужоземних зайд, земляки прощалися у міському клубі, що в селищі цементників. Відчай рідних бійця, скупі сльози побратимів, прощальні залпи салюту змушували вкотре трепетати серця усіх, хто віддавав Павлові останню шану. І над усе кожному хотілося, щоб більше наш край не приймав моторошних вантажів «200», щоб юні хлопці одружувалися, ростили дітей, зводили будинки, садили дерева…
Марина СТЕПАНЮК.
