О. В. ОМЕЛЬЧУК.

 

Сильні снігопади у грудні ускладнили життя громадянам більшості областей України. У повній мірі відчули цю проблему і мізочани та жителі навколишніх сіл. Недільний ранок того грудневого дня шокував, напевно, кожного – снігові намети підпирали вхідні двері, діставали вікон, блокували хвіртки та ворота. Найбільшу проблему сніг створив на дорогах. Пригадуєте, як було незвично тихо та порожньо? На вулицях – жодного транспорту. Автомобілі спеціального призначення також були невиїзними. І ніякої гарантії, що їхня допомога у цей період нікому не знадобиться.

 

 

В. С. БЕЗДІЖИЙ.


Та, на щастя, сніговий полон для людей тривав недовго. Снігоприбиральна техніка вийшла на порятунок того ж дня. Завдяки оперативній організації її роботи, навіть не зважаючи на ускладнення, які створював все той же сніг, що продовжував падати, машини впевнено пробивали дорогу Здолбунів – Мізоч, на навколишні села та розчищали вулиці в селищі. Вже наступного дня було відновлено рух по трасі для автомобільного транспорту, змогли робити рейси автомобілі спеціального призначення. У звичному режимі запрацював маршрутний транспорт.


Для розчищення доріг було задіяно техніку ПрАТ “Мізоцьке РТП” - бульдозер ДЗ-42 та екскаватор “Борекс”. У неділю, 16 грудня, дорогу на Здолбунів пробивали з 15 до 23 години. Попутно біля хімскладу “відкопали” пожежний автомобіль, який віз породіллю. Жінку прийняла на борт пожежна із Здолбунова.

 

 

Юрій Приймачок, помічником водія – Сергій Баша


Керували технікою водії РТП Бездіжий Василь Сергійович (бульдозер) і Омельчук Олександр Васильович (екскаватор). Вся відповідальність по розчищенню доріг зі сторони Мізоча була покладена на директора ПрАТ “Мізоцьке РТП” Тимощука Миколу Олексійовича.
У понеділок, 17 грудня, з 12-ої години у напрямку з Здолбунова на Мізоч працював роторний снігоочисник Д-902 на базі Урал-375, орендований Андріюком Олександром Мойсейовичем у рівненському аеропорту. За кермом цієї машини був Юрій Приймачок, помічником водія – Сергій Баша (на фото внизу). Долучився до роботи снігоочисника і Середюк Станіслав Олександрович – генеральний директор “Автоленду”. Ним було організовано екстрений ремонт техніки по відновленню роботи ротора. Операцією по розчищенню снігу з цієї сторони керував Олександр Мойсейович разом з Юрієм Лапіцьким. Тут прийшлось попрацювати і їхнім автомобілям – витягували із заметів тих, хто наважився у таку погоду виїхати з дому, і доправляли їх до траси. Серед горе-сміливців були й такі, кому прийшлось і заночувати в автомобілі в чеканні на допомогу. Таких ще й відігрівали і годували. Все-таки варто сто разів зважити перед тим, як вирушати у дорогу в негоду і наражати на небезпеку себе та своїх дітей, а також перешкоджати роботі снігоочисної техніки.
Роторний снігоочисник очистив дорогу із Здовбиці до Мізоча. Потім пішов на Спасів. Повернувшись в Мізоч, взяв напрям на Дермань. Далі його маршрут був таким: Мізоч – Півче – Суйми – Н. Мощаниця – Ступно – М. Мощаниця – Будераж – Буща – Мости – Зелений Дуб – Озірко – Мізочок. Повертаючись на Рівне, ще раз прочистив дорогу до Здолбунова. Повернувся снігоочисник в гараж аеропорту о 3-ій годині середи – 19 грудня. Майже дві доби пробули хлопці на наших дорогах. Танковий двигун машини, який приводить в рух роторну установку, працював безперервно. Водії вимушені були їсти, що називається, на ходу. На відпочинок часу не було.
А снігопад продовжувався, створюючи перемети. І техніка РТП знову і знову розчищала дороги. Екскаватор працював в Мізочі. Бульдозер вирушив по маршруту Мізочок – Півче – Суйми – Н. Мощаниця – Ступно – М. Мощаниця, а також розчистив дороги на Залібівку, Клопіт, Залісся, Білашів, Ст. Мощаницю, Соковицю. Вся епопея по розчищенню снігу тривала тиждень. Бульдозер побував у кожному селі двічі. І весь труд ліг на плечі Василя Бездіжого і Олександра Омельчука. Перші дві доби хлопці працювали практично безперервно. Їм підвозили їжу і пальне.
Ми, мізочани, жителі інших сіл, вдячні водіям снігоочисної техніки за їх титанічний труд у боротьбі з природною стихією. Велике людське спасибі Миколі Олексійовичу Тимощуку, Юрію Олександровичу Лапіцькому, які керували цією операцією, були поруч з технікою та її водіями, так само без відпочинку, без тепла, але з почуттям відповідальності. Особлива вдячність Олександру Мойсейовичу Андріюку, який взяв на себе організацію розчищення всіх доріг на території так званого “мізоцького куща”.
Матеріал підготувала
Леся Черниш.
Фото автора.

Comments are now closed for this entry