Фрагмент вистави “Справжнє щастя”. 

У неділю, 23 травня, у приміщенні будинку культури цементників відбулася прем’єра вистави “Справжнє щастя” дитячої християнської музично-драматичної студії “Джерельце”, яка вже близько 10 років дарує своїм шанувальникам не менше трьох вистав щороку. Здолбунівчани знають і люблять “Джерельце”. Привітно вітає студійців також публіка у Сарнах, Рівному, Новоград-Волинському, Мізочі, Коломиї. Кожного разу зала переповнена глядачами, що завжди з нетерпінням чекають на нову п’єсу. Хоча вистави студії “Джерельце” зазвичай розраховані на дітей середнього шкільного віку, проте на виступи охоче приходять і дорослі.


Виникає питання: як пощастило завоювати таку прихильність публіки? Мабуть, нічого б не вдалося, якби не та любов до глядача, з якою студійці виконують усю свою роботу: чи то спів, чи танці, чи акторська гра, чи пошиття костюмів, створення декорацій, запис фонограм… Багато хто не замислюється над тим, що студія не має ніякого прибутку від своїх виступів, а навпаки – кожна вистава потребує значних матеріальних затрат. Проте ніякі труднощі не перешкоджають діяльності “Джерельця”, адже всіх учасників студії надихає головна мета - доносити до глядачів найважливіші Біблійні істини, показувати всю велич і любов Божу, яка завжди присутня у нашому житті.
Хоча “Джерельце” вважається дитячою студією, однак у її роботі задіяні як п’ятирічні діти, так і пенсіонери. До команди “Джерельця” входять 35 талановитих дітей та підлітків, 70 дорослих, що старанно виконують обов’язки музичних керівників, хореографів, костюмерів, декораторів, а також акторів. Репертуар студії щороку поповнюється і на сьогодні налічує дванадцять вистав: “Зернятко”, “Колосок”, “Корабель, що ніколи не потоне”, “Казка про порожній кошик”, “Олеся”, “Чому жабки весело кумкають”, “Різдвяна казка”, “Мир вам!”, “Казка про королеву квітів”, “Що у світі найкраще”, “Побачити янголів”.
Останньою здолбунівській публіці була презентована вистава “Справжнє щастя”, прем’єра якої, як уже відзначалося, відбулася 23 травня. Вистава ця дещо відрізняється від попередніх, оскільки розрахована не на маленьких дітей, а на глядача дорослішого, зрілішого. Головну роль блискуче виконала Ольга Гриськова. В основі сюжету – пошуки дівчиною Софією справжнього щастя - безмежного та вічного. У серці героїні вистави запеклася образа на найближчу подругу Зоряну, яка зрадила її. У п’єсі присутні також елементи містерії – Софія, заснувши у гіркому розпачі, опиняється у “долині сумнівів і випробувань”, де їй належить зіткнутися із спокусами та незгодами. Будучи випробуваною багатством, славою та владою, Софія розуміє, що ці речі – лише ілюзія щастя. Вона усвідомила, що “…щастя без Бога немає і бути не може…”, що лише Божа благодать та любов можуть заповнити порожнечу людського серця. Софія приймає рішення пробачити Зоряні її зраду, адже самій їй Господь пробачив набагато більше…
Можна сміливо сказати, що “Справжнє щастя” - одна з найяскравіших та найвдаліших вистав у репертуарі “Джерельця”. Художній керівник та автор сценарію Анжела Чудовець прекрасно впоралася із завданням донести до глядача справжню суть щастя, щастя, яке залежить не від матеріальних утіх, а від Божої опіки та від Його любові. Вистава не залишила публіку байдужою - люди покидали залу із слізьми на очах.
Важко не помітити, що художньо-професійний рівень “Джерельця” безупинно зростає: сценарії стають все довершенішими, гра акторів удосконалюється, хореографія Наталії Буздиган та Ірини Денисової вражає своєю оригінальністю і новизною, декорації та костюми постійно оновлюються… Варто також відзначити розвиток дитячого хору “Джерельця”, керівниками якого є Лідія Романчук та Оксана Денисюк.
“Джерельце” - це незвичайна, непересічна студія. Її унікальність полягає насамперед у тому, що свою діяльність вона спрямовує не на розважання публіки, а на формування здорової християнської моралі у дітей та підлітків. “Джерельце” - це маленький ліхтарик, що дарує світові сяйво та тепло. Студія відіграє вагому роль у вихованні молоді м. Здолбунова, особливо за таких умов, коли розвиток морально-духовних цінностей у суспільстві відійшов на задній план.
Ярина Мельченко.

 

Comments are now closed for this entry