Різне

У 2018-му наша землячка Любов Петрівна Шаркова (на фото) мала б відзначати важливий і приємний ювілей - 30 років на посаді завідуючої сільським клубом села Лідаво. Але цьогоріч навесні, коли підвело здоров’я, улюблену роботу змушена була полишити. Однак зуміла мужньо сприйняти ці випробування, не зневіритися, не зламатися. І далі кожен її крок життєвим шляхом проміниться любов’ю - до людей, до творчості, до України. Бо й сама ж вона - Любов.

Здовбиця - Лідаво - Здолбунів
Любов Петрівна родом зі Здовбиці. Там збігло дитинство, там стрічала юність. Звісно, як і решта сільських дівчат, знала працю по господарству, дослухалася до маминих порад. А в час дозвілля з подругами ходила до клубу, «на танці». В одне з сусідніх сіл, найчастіше - в Уїздці, бо тоді у молоді в моді був такий своєрідний «обмін». На той час і гадки не мала, що колись Лідаво буде її справжнім домом.

 


«Висить ябко, висить, але впасти мусить. Коли дів­ка файна...». Люба віддавала подругу заміж. На тому весіллі й примітив її лідавський хлопчина. Там познайомились. Потім спілкувалися. Заміж покликав. Відтоді, як у листопаді 1987-го на рушник стали, переїхала до нього у Лідаво.
Уже три десятиліття вони у парі. Чоловік для пані Люби - друга половинка і надійна опора. Вміє він підтримати, і по-доброму пожартувати, аби підняти настрій. Разом дбають про оселю, господарку, бо ж реалії такі, що «на зарплату сподівайся, а з городом і худобою - таки надійніше». Зростили сина, тепер радіють онуку, стараються, чим можуть, помагати своїм дітям, що живуть у Здолбунові. Сюди, до внучка, любляча бабуся наві­дується майже щодня. Утім, стосовно пані Люби «бабуся» - це, швидше, почесний родинний «титул», бо ні за тим, як вона виглядає, ні за тим, якою є в душі, так її називати зовсім не хочеться.

В одній зі шкіл Волноваського району

Цього тижня делегація здолбунівчан відвідала Волноваху, що на Донеччині. Наші земляки вирушили до цього міста на запрошення голови Волноваської районної ради Валерія Лубінця та народного депутата України Дмитра Лубінця, щоб налагодити партнерські відносини та підписати угоду про співпрацю між двома районами, передусім у гуманітарній сфері.
У складі делегації до Волновахи вирушили голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук, його заступник Сергій Гридін, депутат Здолбунівської районної ради Василь Тимощук, директор ДНЗ «Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту» Руслан Шевчук та начальник Здолбунівського міжрайонного відділу СБУ в Рівненській області Володимир Сич.
Як повідомив один з учасників поїздки, голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук, наші земляки побували у кількох школах Волноваського району, де поспілкувалися з колективами та учнями, подарували школярам книги. Дітей з Волноващини запросили на Здолбунівщину на новорічні свята.

Після прийняття безвізового режиму дуже багато наших краян виявили бажання отримати біометричні закордонні паспорти. Однак період виготовлення таких документів доволі тривалий. Причому про те, що ситуація схожа у різних регіонах України, працівники установ, які ці документи видають, відвідувачів попереджають одразу.
За інформацією управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, оформлення паспорта за звичайним терміном, яке мало б тривати двадцять робочих днів, може затягтися й до двох з половиною місяців. А термінове виготовлення такого документа, що повинно б тривати сім робочих днів - до півтора місяця.
У Здолбунівському районному секторі управління ДМС України в Рівненській області точних термінів оформлення паспортів теж не називають, аргументуючи, що друкують ці документи у Києві на ДП «Поліграфічний комбінат «Україна».
- Оскільки паспортів ми не друкуємо, то не можемо пообіцяти громадянам, що їх виготовлять протягом визначеного терміну. Зараз закордонні паспорти отримують ті, хто подав документи на початку жовтня цього року, - зазначив начальник Здолбунівського районного сектора управління ДМС України в Рівненській області Віктор Томашевський.
На сьогодні у Здолбунівському РС УДМС України в Рівненській області діє вже дві станції прийому документів на виготовлення закордонних паспортів та паспортів у формі ID-карток. Тож тепер відвідувачів там приймають значно швидше. Нагадаємо, згідно із законодавством, термінове виготовлення закордонного паспорта коштує 810,32 грн., звичайне - 557,32 грн.
Ірина САМЧУК.

Богдан КУБАЙ передав Олегові ТИЩЕНКУ
цікаві артефакти.

Приблизно з такою періо­дичністю нині попов­нюються фонди Здолбунівського районного історико-краєзнавчого музею. Адже небайдужі краяни, які прагнуть збагатити колекції цього закладу, постійно приносять туди різноманітні артефакти. Бійці дарують музею воєнні атрибути, митці - свої роботи. Приходять і ті, хто володіє цікавими речами та прагне, щоб їх побачила широка аудиторія.
Днями до музею завітав здовбичанин Богдан Кубай, аби подарувати власну колекцію монет та паперових банкнот СРСР, Польщі, Білорусії, Узбекистану. Частину купюр хлопець, як колекціо­нер, свого часу зібрав сам, а дещицю знайшов на своєму подвір’ї.
- У нашому будинку раніше мешкала старенька бабуся. Коли ми його купували, вона попереджала, що тут можуть трапитися цікаві знахідки. Згодом у гаражі ми й виявили старі банкноти та монети. А якось навіть відкопали колишню швейну машинку, - розповів Богдан.

Перед покладанням лампадок до меморіалу у Биківні.

Поїздку до пам’ятних місць і духовних святинь українського й польського народів організувало четвертого листопада Товариство польської культури Здолбунівщини для учнів суботньо-недільної школи польської мови, що діє при ньому. В дорогу комфортабельним автобусом тоді вирушило близько п’ятдесяти дорослих і малих екскурсантів. Супроводжували групу голова названого Товариства Софія Михалевич та вчителька польської мови Ельжбета Пьотровська.

- В історії Польщі й Украї­ни чимало трагічних подій. Обидві держави пройшли складний шлях до своєї незалежності, розвивають двосторонні взаємовідносини на засадах добросусідства. У Товаристві ми прагнемо надати можливість краянам з польським корінням, і не тільки, глибше пізнати польські культуру, історію, традиції, мову, але шануємо й українські, адже Україна - наш дім. Плануючи поїздку на особливий день, коли українці і поляки у своїх храмах поминають усіх, хто вже залишив цей світ, мали на меті нагадати насамперед молоді, наскільки важливо будувати своє життя на засадах людяності. Нагадати, якою наддорогою ціною виборюються воля і мир. А також вклонитися пам’яті тих, хто згинув у цій борні, - зазначила пані Софія.

На Інститутській...


Отож, спочатку учасники мандрівки відвідали Національний історико-меморіальний заповідник “Биківнянські могили”, що розташований на північно-східній околиці Києва. Фактично це найбільше в Україні місце масового поховання жертв сталінських репресій. Сюди, на таємну спецділянку НКВС УРСР, наглухо обгороджену височезним суцільним парканом, у 1937-1941 роках ночами вантажівки звозили розстріляних і закатованих у київських тюрмах політв’язнів та скидали у заздалегідь підготовлені ями. У серпні-вересні 1941-го розстрілювали вже у самій Биківні. Спецділянка мала площу 5,3 га. Аби ніхто не дізнався про те, що там насправді коїться, для місцевого населення вигадали “офіційну легенду” про артилерійський склад, об’єкт охороняли.
На думку істориків, там, у Биківнянському лісі, свій останній спочинок знайшли десятки тисяч жертв так званого “Великого терору”. Були це люди різних національностей і віросповідання, представники чи не усіх соціальних прошарків суспільства. Для українців, поляків, євреїв, православних, католиків, іудеїв, науковців, митців, інженерів, лікарів, правників, священиків, військових, робітників і селян у Биківні вторована катами дорога смерті була одна, спільна. Як і дов­гий шлях до правди й одна на всіх гірка й болюча людська пам’ять нині.

Розлучення і діти – тема болюча, але, на жаль, актуальна. Зазвичай розірвання шлюбу є надзвичайно складним емоційно етапом, в ході якого виникає чимало питань. А найважливіше - саме стосовно дітей: з ким з батьків вони проживатимуть, чи врахують, ухвалюючи рішення щодо цього, їхнє бажання, і хто у рішенні ставить останню крапку?..
Роз’яснення, як діяти за таких обставин, надали в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» спеціалісти Міністерства юстиції.

Місце проживання дитини, яка не досягла віку 10 років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, якій уже виповнилось 10, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла віку 14 років, визначає сама дитина.
- Батьки, за бажанням, можуть укласти договір щодо батьківських прав та обов’язків того з них, хто проживає окремо від дитини, - пояснює начальник Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Іванна Смачило. - Такий договір визначає умови утримання (аліментні зобов’язання), виховання, навчання, догляду, які спрямовані на забезпечення нормального фізичного, духовного й морального розвитку дитини, та може містити положення щодо її місця проживання. Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Якщо мати і батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким з них проживатиме малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або ж судом.
При цьому беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини, її вік, стан здоров'я та інші суттєві обставини.
Дитина не може проживати з тим з батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкоголем або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Приємно, що у Здолбунівській ЗОШ І ст. № 7 наші діти мають змогу не тільки здобувати знання, а й весело відпочивати. Вони займаються у спортивному гуртку, багато мандрують, розвивають музичні здібності, пробують сили в акторському мистецтві. А нещодавно учні 4-В класу представили своїм товаришам по школі виставу «Колобок-супермен». Її головний герой, гідно витримавши різні випробування, став справжнім захисником мешканців лісу.

Відтепер кожен з нас може обрати терапевта, педіатра або сімейного лікаря у будь-якому медичному закладі. Медична допомога вже не прив’язана до місця прописки, проживання чи розміру хабара. Поки що приписна кампанія (процес вибору лікаря й укладення договорів) триває у пілотному режимі. А на все­українському рівні розпочнеться після підписання Президентом закону № 6327.

Крок перший: визначитися з лікарем
Найпростіше це зробити, якщо ви знаєте хорошого лікаря, обслуговуванням якого залишилися задоволені. Або ж поцікавтеся у родичів чи знайомих – можливо, вони порадять спеціаліста з амбулаторії сімейної медицини або поліклініки, яка підходить вам гео­графічно.

Школярі у кондитерському цеху.

Любов до Батьківщини починається з малого. Допомогти слабшому, відвідати хворого, пізнати свій рідний край…
От і школярі Новомощаницької ЗОШ І-ІІ ст. холодного ранку зібралися на екскурсію до кондитерського цеху «Озерянка». Природа у цьому посприяла. На час мандрівки дощ припинився, й учні 3, 5, 7 класів зі своїми керівниками С. М. Корнійчук, Н. А. Ліщук, К. А. Головай та заступником директора Н. Ф. Дорощук вирушили до села Озерко. Господарі та працівники цеху гостинно зустріли відвідувачів, познайомили з виробництвом і почастували своєю продукцією. Задоволені екскурсією діти подякували працівникам, презентувавши їм виступ-розповідь про «солодку» професію, та побажали, щоб їхня продукція була популярною у різних регіонах України.

Малюнок Віктора Голуба.

Валентина Капітула інформує про культурно-дозвіллєву роботу у місті.

Під час двадцятої сесії Здолбунівської міської ради сьомого скликання депутати заслухали звіти керівників комунальних підприємств, внесли зміни до міського бюджету на 2017 рік та ухвалили низку рішень з земельних питань.

Керівники КП цього дня не лише звітувалися, а й відповідали на численні запитання міських обранців. Розповідаючи про підсумки діяльності КП «Здолбунівкомуненергія» за 2016 рік, його керівник Валентина Шавронська зазначила, що нині на балансі КП перебуває 8 котелень з 24 котлоагрегатами. Станом на початок минулого року підприємство обслуговувало 3065 абонентів. Протягом 2016-го тарифи підприємства змінювалися для усіх категорій споживачів, тому, відповідно, на 33 % зросла кількість споживачів, яким було нараховано субсидію. Якщо на 1 січня 2016 року субсидією користувалося 1642 споживачі, то через рік таких було вже 2190. Однак заборгованість населення нині все ж залишається високою: станом на 1 жовтня вона склала 2,2 млн. грн. Тому зараз на підприємстві існує й борг з виплати заробітної плати, який найближчим часом сподіваються ліквідувати.

Звітує Валентина ШАВРОНСЬКА.

 


- Ті, хто не платить багато років, мають стабільну заборгованість. Скажімо, у місті є 77 квартир, загальний борг мешканців яких становить 1,4 млн. грн. Тобто в основному йдеться про злісних неплатників, - зазначила Валентина Шавронська.
Відзвітував на сесії про діяльність підприємства і керівник КП «Здолбунівводоканал» Василь Мельник. У цього КП, де нині працює 78 осіб, на балансі та обслуговуванні перебуває шість артезіанських свердловин. Цікаво, що Здолбунів - одне з семи українських міст, які мають свердловини глибиною понад 500 м. Також підприємство обслуговує 4 насосних станції, які забезпечують тиск в багатоповерхових будинках, 6 каналізаційних насосних станцій. У 2016 році КП було піднято 1096,06 тис. м3 води, реалізовано 774,06 тис. м3. Загальна протяжність водопровідних мереж, які обслуговує підприємство, складає 36,2 км. 

Під час колегії РДА матері загиблих воїнів АТО зі Здолбунівщини
Олена Миколаївна ПАЛІЧУК та Галина Миколаївна ШОЛУДЬКО
отримали відзнаки «Орден Матері бійця АТО». Фото з сайту Здолбунівської РДА.

Що саме на Здолбунівщині нині будують та ремонтують і, як загалом господарювали в районі протягом дев’яти місяців, обговорювали на останній колегії РДА, яка відбулася 26 жовт­ня.
Перший заступник голови Здолбунівської РДА Леонід Власюк відзначив наявність росту у галузі промисловості: за 9 місяців реа­лізовано продукції на 1,13 млрд. грн. Основну частку - 84 % - цієї продукції вироб­лено та реалізовано на підприємстві «Волинь-Цемент» філія ПАТ «ДЦУ», яке постійно нарощує свої потужності.
Натомість незначний спад у валовому виробництві продукції в АПК зумовлений тим, що на Здолбунівщині багато аграріїв зменшили посіви ранніх зернових та збільшили посівні площі соняшнику, кукурудзи. Тож після збору цих культур показники вочевидь поліпшаться.

Керівник та працівники ремонтного вагонного депо Здолбунів біля БТРа, який не так давно на
підприємстві довели до ладу і відправили на фронт.

Здолбунів називають містом залізничників цілком вмотивовано. Адже чи не у кожного зі здолбунівчан є рідні чи близькі знайомі, котрі працюють або трудилися на залізниці. В окремих родинах сформувались цілі династії залізничників.
Трудова біографія багатьох наших краян пов’язана з ремонтним вагонним депо Здолбунів - одним з передових підприємств місцевого залізничного вузла, яке має славну історію й свої традиції. Становлення депо розпочалось в далекому 1939-му, нині ж воно займає гідне місце серед найпотужніших підприємств регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця». Спеціалізується на деповському та капітальному ремонті різних типів вантажних вагонів. У 2008 році депо отримало сертифікат якості відповідно до міжнародних стандартів.
На сьогодні у виробничому підрозділі задіяний 301 працівник. З 1986 року підприємство незмінно очолює заслужений працівник транспорту України Йосип Гаврищак. Свого часу його було нагороджено також відзнакою «Почесному залізничнику» та орденом «За заслуги» ІІІ ст.

Після введення у дію пенсійної реформи виплати для пенсіонерів у нашому районі зросли в середньому на 321 грн., повідомила начальник Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Світлана Жовтанюк. В області цей показник становить 362 грн., у Рівному пенсії зросли в середньому на 523 грн. Найбільше ж розбагатіли пенсіонери з Вараша - виплати їм в середньому збільшилися на 1125 грн.
- Серед 15639 пенсіонерів Здолунівщини осучаснення пенсій торкнулося лише 8650 осіб, тобто 55 відсотків. Суттєво зросли пенсії залізничників, працівників промисловості, водіїв, які давно вийшли на заслужений відпочинок. Дехто отримав доволі суттєві збільшення пенсій. Наприклад, досі людина отримувала 3 тисячі гривень, після реформи ж її пенсія зросла вдвічі, - розповіла Світлана Жовтанюк.
Осучаснення виплат не торкнулося тих, хто вийшов на пенсію в останні роки, починаючи з 2014-го. Тим же, хто нині звертається до управління ПФУ з проханням пояснити, чому виплати зросли на доволі несуттєві суми, потрібно зрозуміти, що основним «орієнтиром» є зарплатня, яку людина отримувала, працюючи. Тобто ті, у кого свого часу зарплата була солідною, і підвищення нині отримали також цілком пристойне.
Вл. інф.

Цього тижня на відрізку шляху зі Здолбунова
до Здовбиці завершували ремонтні роботи.

Хоч як не нарікали б на стан дорожнього покриття ті, кому доводиться частенько їздити шляхами нашого району, але потрібно визнати, що цьогоріч у нас дороги таки ремонтували. І продовжують це робити навіть пізньої осені.

Якщо порівнювати з минулими роками, то у 2017-му на ремонт доріг було спрямовано значні кошти з бюджетів усіх рівнів, розповів перший заступник голови Здолбунівської РДА Леонід Власюк під час колегії райдержадміністрації. Досі тривають роботи на шляху Городище-Рівне-Старокостянтинів. Загальна їх вартість на ділянці від об’їзної до заправки при в’їзді у Здовбицю становить 41 млн. грн., з яких 10 % фінансують з районного та обласного бюджетів.

Уже не вперше хочу від імені всього колективу Здолбунівської центральної районної лікарні написати про неодноразові надходження до нашого закладу гуманітарної допомоги від БФ «Нова краї­на», який очолює Ростислав Григорович Макух. Людиною, яка збирала всі ці речі в лікарнях німецького міста Кельн, є Лінда Мей - наша землячка з Тернопільської області.


Але знайти й зібрати допомогу - лише половина справи. Багато зусиль і коштів потрібно було й для того, щоб доставити усі ці речі з далекої Німеччини. Адже забезпечення автомобілями, пальним та іншим загалом вартувало 62500 грн. Головний лікар Здолбунівської ЦРЛ Владислав Олегович Сухляк з вдячністю згадує Олександра Івановича Сачевчича, який допоміг сумою у 35000 грн., Ростислава Григоровича Макуха - 12500 грн., а також Олега Васильовича Сухляка, який надав 15000 грн. Так-так, Олег Васильович - це батько нашого головного лікаря… Чомусь згадала смішний анекдот: «У магазині акція: кожній бородатій дівчинці по шоколадці. Спонсор акції - тато бородатої дівчинки». І сміх, і гріх, як то кажуть… Сумно від того, що нині головні лікарі змушені побиратися, хто де може.

Конкурсантки та члени журі.

Минулої п’ятниці, 27 жовтня, у приміщенні Здолбунівського БКЦ відбувся один з наймасштабніших у нашому місті заходів - конкурс краси та грації «Міс Здолбунів». Як і торік, організатором дійства виступила ГО «ЗЕОН».

За корону головної красуні Здолбунова цього разу боролися 10 дівчат віком 15-18 років. Перед змаганням на сцені головного шоу конкурсантки пройшли попередній відбір, адже спочатку взяти учать у конкурсі виявили бажання 20 претенденток.

«Міс Здолбунів-2017» Діана КРАСОВСЬКА.

 


Протягом двох місяців юнки старанно готувалися до вечора краси - вчилися дефіле, хореографії, ораторського мистецтва й ін. Також для дівчат влаштували чотири фотосесії різної тематики й записали відеопредставлення кожної з них. Останні й демонстрували з екрана вже під час самого дійства в БКЦ, яке відбулося з аншлагом. Адже запрошення на фінал конкурсу розкупили ще за тиждень до нього, й усі, хто поперед­ньо не забронював місця, до зали не потрапили.

Концертний номер.


Понад двогодинне шоу було насиченим і цікавим. Учасниці мали три виходи у різних амплуа: у фірмових футболках з логотипом конкурсу, у вишитих сукнях та у вечірньому вбранні. Новинкою став інтелектуальний конкурс, завдяки якому журі та глядачі мали змогу оцінити не тільки вроду та пластичність конкурсанток, а й їхню ерудованість.

Підготовка чергового номера газети «Nasza Praca».
Праворуч - редактор Ян ДРАБІК.

Перші відомості про здолбунівську пресу засвідчує «Літопис Волині» № 9 за 1967 рік. У статті «Українська преса на півн. українських землях в 1920-1939 рр.» опублікований список українських газет. Зокрема згадана «Супряга» - місячник, 1924 р., орган Союзу українських кооперативів в Здолбунові, за редакцією Є. Архипенка. Серед інших - «Українське слово» (Рівне, 1920 р.) і двотижневик «Дзвін» (Рівне, 1923-1927 роки).


Газета «Zycie Wolynia» («Життя Волині») № 40 (138) від 3.10.1926 р. у розділі «Хроніка Здолбунова» сповістила про випуск першого числа тижневика «Glos kresowy» («Голос краю»). Редактор - осадник Голаба Владіслав. На жаль, це вся відома нам інформація про це видання. Перед 1925 р. виходила у Здолбунові газета «Harcerz Zdolbunowski», але про неї, окрім як назви та орієнтовної дати випуску, теж нічого не знаємо.

У шаленому ритмі сьогодення гарно організований, цікавий та ефективний відпочинок - це вміння виокремити себе з бурхливих життєвих процесів, яскраво проявити особистість. Аби надати школярам таку можливість, а також на виконання районної Програми розвитку туризму у Здолбунівському районі на 2016-2020 роки, для учнів 5-9 класів Івачківської ЗОШ І-ІІ ст. було зорганізовано поїздку до Львова. Там, у місті Лева, мандрівку називають словом «Вандлер».

Дуже приємно, що до збору допомоги бійцям добровольчих батальйонів долучилося чимало небайдужих краян. Тож вдалося швидко та якісно зібрати найнеобхідніше для наших бійців.
Щиро дякуємо «Рівнефармації» за медикаменти, Миколі Ужвіну та Івану Антонюку за мед, Сергію Гридіну за мед і малюнки, Ігорю Самчуку (ВП «Локомотивне депо Здолбунів») та Ігорю Давидюку (ПАТ «Дікергофф Украї­на») за 2000 і 2500 грн. відповідно на пальне, Вірі Шпак та Людмилі Мороз за в’язані шкарпетки, Світлані Туранкіній за калину, колективам ПрАТ «Іскра» й «Славія» за плівку, Здолбунівським міській та районній радам за пальне.

Учні Здолбунівської ЗОШ І ст. № 7 у школі не лише отримують міцні знання, а й постійно мають змогу брати участь в оригінальних пізнавальних заходах, котрі готують та проводять педагоги закладу.

Восени в Україні традиційно стартувала передплата періодичних видань на наступний рік. Однак за нинішніх умов колективи багатьох з них змушені констатувати, що їх безперебійний вихід опинився під загрозою, а самі вони залишилися наодинці з фінансовими проб-лемами.
На жаль, такі труднощі нині спіткали й нашу газету. Протягом 2017-го ми зай­малися процесом роздержавлення видання, серед перших ухваливши рішення здійснити такий непростий крок.
Процес цей був нелегким, і проходили ми його фактично самотужки. Однак нині його вже практично завершено. Уважні читачі помітили, що віднедавна заснов­ником і видавцем газети є трудовий колектив ТОВ Редакція газети «Нове життя», якому, власне, і доводиться переборювати всі труднощі й безгрошів’я та робити усе для того, щоб кожен номер газети читачі отримували вчасно. І щоб газета «Нове життя», яка виходить ось уже 78 років поспіль, попри будь-які зміни у суспільстві, ні в якому разі не припинила свого існування.

 


Хіба ж Здолбунівщині не потрібна газета? Саме «звичайна», паперова, яку традиційно знаходиш у поштовій скриньці і гортаєш, відчуваючи ледь вловимий друкарський аромат сторінок… Досі, попри шалений поступ високих технологій, у цивілізованому світі ранкова кава зі свіжою газетою є незмінним ритуалом для мільйонів людей. І нехай «Нове життя» газета не ранкова, але й вона для багатьох залишається гарною традицією, незмінною роками.
Наскільки вдалою буде наша діяльність після завершення процесу роздержавлення, звісно, покаже час. На жаль, Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» не є ідеальним, що визнають і самі законотворці. Але ми керуємося саме ним. Нині ми є незалежними від органів влади й працюємо самостійно, без будь-якої сторонньої допомоги. Щоправда, на початковому етапі реформи центральна влада декларувала свої наміри допомоги газетам, які ухвалили рішення стати «першопрохідцями» на стежці роздержавлення, та наразі це залишається лише декларативною тезою. І тим, хто не злякався труднощів та ступив у самостійність, доводиться розраховувати лише на себе і на підтримку своїх читачів.

Нещодавно на засіданні бюджетної комісії Рівненської обласної ради депутати розподілили 16 млн. грн. додаткової медичної субвенції. Половину цих коштів спрямували на виплату заробітної плати медикам області за жовтень. Однак до закінчення року на заробітну плату медичним працівникам Рівненщини не вистачає ще понад 150 млн. грн.
Про тривожну ситуацію з виплатами працівникам сфери медицини йшлося й на останній сесії Здолбунівської районної ради. Те, що до кінця року кош­тів на зарплатню працівникам цієї галузі у районі не вистачить, було зрозуміло вже на початку бюджетного року, зазначив начальник фінансового управління Здолбунівської РДА Володимир Нечипорук. До того ж цьогоріч зросла мінімальна зарплатня, відбулася індексація заробітних плат, було встановлено надбавки. Тому загальна «зарплатна» сума суттєво зросла.
- Цьогоріч медицина фінансується за рахунок медичної субвенції державного бюджету, яку розраховують за певною формулою на одного жителя. Зараз маємо складну ситуацію, адже до кінця 2017-го на заробітну плату працівникам мед­закладів району не вистачає 4,9 млн. Якщо перевести цю суму у місячний фонд, кош­тів бракує приблизно на півтора місяця. І коли навіть частину цієї суми покрити за рахунок районного бюджету, ми його суттєво розбалансує­мо, і коштів не вистачить на інші галузі, – зазначив Володимир Нечипорук.
Виправити ситуацію у районі сподіваються за рахунок стабілізаційної дотації з держбюджету. Однак якщо вона надійде до Здолбунівщини не в повному обсязі, вочевидь, доведеться вдаватися до так званих «непопулярних» заходів. Принаймні під час сесійного засідання, обговорюючи стан справ, що склалися, цього не виключали.
Звісно, є сподівання, що ситуація таки стабілізується. Однак нинішні новини медикам оптимізму не додають, що, вочевидь, відображається і на їхньому професійному ентузіазмі. Бо, як слушно зазначив головний лікар Здолбунівської ЦРЛ Владислав Сухляк, лікують не ліжка, а фахові спеціалісти. Які, звісно, повинні вчасно отримувати гідну зарплатню.
Марина СТЕПАНЮК.

P. S. Як стало відомо згодом, 25 жовтня на засіданні постійної комісії з питань бюджету та фінансів Здолбунівської районної ради було розподілено медичну субвенцію у сумі 283,1 тис. грн., яка надійшла з державного бюджету. Але така «крапля» проблем медиків аж ніяк не вирішує…

хоч і не завжди згідно з планом

Будівля ДНЗ у с. Новомильськ.

Останні дні жовтня дали змогу відчути, що за вікном уже пізня осінь. Позатим на важливих об’єктах інфраструктури у нашому краї досі триває чимало робіт. Якісь з них просуваються активно та практично без проблем. Є й інші, де справи не такі безхмарні. Та якщо спробувати підбити попередній підсумок зробленого протягом року, то висновок свідчитиме радше про позитивні тенденції. Адже на Здолбунівщині нині справді активно будують, ремонтують та оновлюють низку об’єктів.
На одному з основних – ДНЗ у с. Новомильськ - зміни помітні, що називається, неозброєним оком. «Коробку» збудовано та накрито, встановлено вікна, наразі робітники виконують внутрішні роботи. Голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук стверджує, що і надалі на об’єкті працюватимуть за графіком.

У приміщенні Здолбунівської музичної школи на
вул. Пушкіна вже встановлено нові вікна.

 


- Не маю сумнівів у тому, що садочок буде добудовано. Різниця між тим, що мали на місці будівництва ще рік тому, і що там є зараз - разюча. Маю підстави сподіватися, що наступного року вдасться вкласти у цей об’єкт близько 10 мільйонів гривень з різних джерел, зокрема з Державного фонду регіонального розвитку, а також з обласного, районного, сільського бюджетів, - запевняє голова РДА.

навчали здолбунівчан 24 жовтня

Фахівці НМЦ ЦЗ та БЖД Рівненської області та волонтери.

Того дня поблизу ринку «Катеринівський», що у Здолбунові, розгорнули мобільний навчально-консультаційний пункт з навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях (МКП) Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області, котрий очолює полковник служби цивільного захисту Сергій Вовчук.
- МКП є осередком консультаційної, просвітницько-інформаційної роботи і пропаганди знань з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності серед жителів Рівненщини. Діяльність пункту планова, тож раз на тиждень працюємо в певному місті чи селі краю, - повідомила завідувач обласного методичного кабінету НМЦ ЦЗ та БЖД Рівненської області Наталія Яковець. - Наша мета - озброїти людей знаннями, які у надзвичайних ситуаціях реаль­но допоможуть їм зберегти свої здоров’я та життя, запобігти біді.

Вадим Тишкун розповів школярам, як користуватись вогнегасником.


У нашому місті в роботі МКП, окрім рівненських фахівців НМЦ, взяли участь Сергій Соломчук і Сергій Степанюк - завідувач і майстер виробничого навчання Здолбунівських курсів ІІІ категорії НМЦ ЦЗ та БЖД Рівненської області відповідно, а також інспектор Здолбунівського РС ГУ ДСНС України в Рівненській області Вадим Тишкун, волонтери - психологи РДГУ, голова Здолбунівської РО Товариства Червоного Хреста України Марія Бєлікова, представники Рівненського обласного благодійного фонду «Наше майбутнє» Людмила Матвійчук та Владислав Єфименко.

До нашого району досі не доставлено карету швидкої допомоги, ключі від якої головному лікарю Здолбунівської ЦРЛ урочисто вручили ще у липні.

Нині вона перебуває серед автівок, які чекають на розмитнення, простоюючи у гаражах. Вісімнадцять швидких мали б давно працювати у районах та містах. Проте за них досі не сплачено збір до Пенсійного фонду України за реєстрацію авто.
Автомобілі було придбано в рамках реалізації спільного проекту МОЗ України і Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». Залишилася начебто формальність – сплатити транспортний збір.
Однак згодом з’ясувалося, що сума такого збору є доволі суттєвою. За інформацією головного лікаря Здолбунівської ЦРЛ Владислава Сухляка, вона становить близько 95 тисяч гривень за кожен автомобіль. Тож доки джерело фінансування не знайдуть в області, до районів швидкі не поїдуть.

«Європейський день пасічника в Карпатах» - таку назву мав міжнародний форум за участю бджолярів України, Польщі, Словаччини та Грузії, який відбувся 13-15 жовтня у м. Яремче на Івано-Франківщині. Масштабну зустріч організували Спілка пасічників Украї­ни, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Українська аграрна конфедерація та очільник Спілки пасічників Прикарпаття Іван Юсько, який став чи не найголовнішим організатором форуму.
Головною метою зустрічі визначили інтеграцію українського бджолярства в Європейську спільноту. Адже нині наша країна зай­має перше місце в Європі і третє у світі з виробництва меду. Тож промови урядовців найбільше стосувалися саме цього актуального питання.

У ДНЗ «Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту» підтримали «Всеукраїнську хвилю доброти», приурочену до Міжнародного дня людей похилого віку. У закладі провели низку виховних годин та тематичних бесід з учнями. Зокрема класний керівник С. В. Шевцова в групі № 2 «Слюсар з ремонту рухомого складу» організувала захід під назвою «Шануймо старість!». Учні ж цієї групи зініціювали й провели акцію «Не будь байдужим!», у ході якої вручили одиноким літнім людям солодкі подарунки, а також допомогли по господарству стареньким, які цього потребували. Хочеться вірити, що ніхто з цих наших учнів не забуде і своїх батьків, бабусь, дідусів, коли до тих прийде старість.
Олена ТРАЛО,
заступник директора з НВР
ДНЗ «Здолбунівське ВПУЗТ».

Фахівці Рівненського обласного та Здолбунівського районного центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді минулого тижня в межах діяльності мобільного консультпункту працювали на території Будеразької сільської та Мізоцької селищної рад.
Працівники Рівненського обласного центру СССДМ О. Б. Нікольченко та В. В. Кротюк, капітан поліції, старший інспектор із ювенальної превенції В. І. Поляков, лікар-гінеколог Клініки дружньої до молоді І. І. Козачок провели бесіди «Пропаганда здорового способу життя», «Особливості статевого дозрівання у різні вікові періоди», «Кримінальна та адміністративна відповідальність за вчинення злочинів, правопорушень» з учнями 5-11 класів Будеразької ЗОШ І-ІІІ ст. та КЗ «Мізоцька школа-інтернат І-ІІ ступенів» РОР і передали до цих закладів інформаційні брошури та пам’ятки профілактичного спрямування.

У січні-серпні 2017 р. обсяг випуску продукції підприємств з виробництва харчових продуктів, напоїв порівняно з відповідним періодом попереднього року зріс на 8,5 %, що на 0,3 в. п. більше, ніж у промисловості області в цілому.
Виробництво борошна зросло на 3931 т, молока рідкого обробленого - на 3501 т, йогурту та інших ферментованих чи сквашених молока та вершків - на 1045 т, м’яса великої рогатої худоби свіжого чи охолодженого - на 317 т, масла вершкового - на 242 т, печива солодкого і вафель, м’яса свиней свіжого чи охолодженого - на 212 т по кожному виду продукції, овочів консервованих натуральних - на 192 т, сирів сичужних та плавлених - на 107 т, шоколаду та готових харчових продуктів, що містять какао - на 82 т, виробів ковбасних - на 80 т, напоїв безалкогольних - на 81,5 тис. дал. Водночас знизився випуск олії нерафінованої на 1720 т, виробів кондитерських цукрових, що не містять какао - на 596 т, хліба та виробів хлібобулочних, нетривалого зберігання - на 579 т, джемів, желе фруктових, пюре та паст фруктових чи горіхових - на 325 т, соусів і продуктів для приготування соусів; приправ та прянощів змішаних інших - на 80 т, виробів здобних - на 22 т, вод натуральних мінеральних газованих - на 7 тис. дал.

Розвиток демократичного суспільства потребує виховання особистостей, здатних не тільки створювати матеріальні блага, а й бути носіями культури, духовності та гуманізму. Взаємодія «вчитель-учень» можлива лише за умови дотримання демократичного, гуманного стилю спілкування. Саме тому виховання людяності має стати одним із завдань діяльності школи й вчителя, а виховний процес бути гуманнішим і зверненим до особистості дитини.