Різне

Головний агроном ТОВ «Колос-Інвест» Віктор БІЗЮК,
керівник цього підприємства Леонід ВОЛЯНЮК та Леонід ДМИТРУК
(зліва направо).

Щойно сонце сповістило про початок весняного сезону, на нивах району закипіла робота. Клопоти ж аграріїв традиційні: оцінити стан посівів після зими, посіяти, підживити… І одразу взятися до наступного етапу праці, адже відпочинок у них настане аж тоді, коли восени весь урожай буде в коморі.

Як розповів начальник відділу АПР управління промисловості, інфраструктури та АПР Здолбунівської РДА Леонід Дмитрук, у 2017 році сільськогосподарські формування району мають намір засіяти 19230 га ріллі – стільки ж, як і торік. Зерновий клин становитиме
70 % планової площі: озимі зернові засіяні на 4686 га, ярі зернові та зернобобові культури займатимуть 8694 га, технічні - 4903 га, кормові культури - 933 га, овочі та картопля - 14 га.
- Наші господарства стовідсотково забезпечені посівним матеріалом. Закуплено й 5400 тонн мінеральних добрив, 4650 тонн з яких внесено під урожай 2017 року. Підживлення озимих зернових культур завершено на всій площі. Нині на полях району сіють ранні ярі зернові та зернобобові культури. До слова, цьогоріч агроформування повернулися до посіву гороху, якого станом на 11 квітня посіяно 566 га, - розповів Леонід Дмитрук.

Під час нагородження команди-переможця.

Фестиваль під такою назвою відбувся шостого квітня у ДНЗ “Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту”. Захід цей є щорічним і проводиться з метою пропаганди здорового способу життя в учнівському середовищі, виявлення та підтримки талановитої молоді.
Цього разу позмагатися у знаннях та вміннях зібрались шість команд: першокурсників - “Вітамін” групи № 5, “Вогник” групи № 6, “Здоровенькі були” групи
№ 10 та другокурсників - “Еnergy” групи № 2, “Юніор” групи № 3 і “Здорові спортсмени” групи № 7. Усі вони в своїх виступах пропагували переваги здорового способу життя і безпечної поведінки, відобразили духовні цінності в поєднанні з сучасними тенденціями розвитку культури та мистецтв. Кожен з виступів засвідчив високий виконавський рівень учасників, належне оформлення. Тому журі у складі заступника директора училища з НВР О. В. Трало, методиста І. С. Боярчук, психолога В. Р. Якубчик, керівника хорового колективу Т. Г. Мартинюк та викладача фізичного виховання В. О. Остап’юка було нелегко обрати найкращих. Та конкурсу без переможців не буває. Отож, призерами змагань стали команди “Вітамін” (ІІІ місце) і "Вогник" (ІІ місце). Перемогу ж здобула команда "Еnergy". Переможці отримали подарунки від учнівського профкому та грамоти.

Під час нагородження команди-переможця.

Фестиваль під такою назвою відбувся шостого квітня у ДНЗ “Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту”. Захід цей є щорічним і проводиться з метою пропаганди здорового способу життя в учнівському середовищі, виявлення та підтримки талановитої молоді.
Цього разу позмагатися у знаннях та вміннях зібрались шість команд: першокурсників - “Вітамін” групи № 5, “Вогник” групи № 6, “Здоровенькі були” групи
№ 10 та другокурсників - “Еnergy” групи № 2, “Юніор” групи № 3 і “Здорові спортсмени” групи № 7. Усі вони в своїх виступах пропагували переваги здорового способу життя і безпечної поведінки, відобразили духовні цінності в поєднанні з сучасними тенденціями розвитку культури та мистецтв. Кожен з виступів засвідчив високий виконавський рівень учасників, належне оформлення. Тому журі у складі заступника директора училища з НВР О. В. Трало, методиста І. С. Боярчук, психолога В. Р. Якубчик, керівника хорового колективу Т. Г. Мартинюк та викладача фізичного виховання В. О. Остап’юка було нелегко обрати найкращих. Та конкурсу без переможців не буває. Отож, призерами змагань стали команди “Вітамін” (ІІІ місце) і "Вогник" (ІІ місце). Перемогу ж здобула команда "Еnergy". Переможці отримали подарунки від учнівського профкому та грамоти.

Щодня прямує вона до школи сільською дорогою. Поруч – гурт дзвінкоголосої дітвори. Щось щебечуть, зазирають в очі. Дорослі ж вітаються з повагою та щирими посмішками на вустах. Бо назустріч іде Вчитель.
Ось уже понад тридцять років «веде доріжка в клас» мудрого і досвідченого педагога Гільчанської ЗОШ І-ІІІ ст. Марію Дмитрівну Дячук. За цей час виховала і навчила вона не одне покоління молоді. Колеги знають Марію Дмитрівну, як виважену та стриману людину, справжнього майстра своєї справи.

У рамках діяльності Мобільного консультаційного пункту соціальної роботи Рівненського обласного та Здолбунівського районного центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді працівники цих установ і Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУНП в Рівненській області 10 квітня побували на території Дерманської Першої, Дерманської Другої сільських та Мізоцької селищної рад.

З першого квітня в Украї­ні стартувала програма «Доступні ліки», яка передбачає безкоштовний відпуск медпрепаратів або продаж таких з частковим відшкодуванням їх вартості тим, хто хворіє на серцево-судинні недуги, бронхіальну астму чи цукровий діабет другого типу.
Як розповів головний лікар Здолбунівського РЦПМД Олег Сумко, «арифметика» фінансування урядової програми є такою: загалом на її втілення з держбюджету виділено 500 млн. грн., з яких на Рівненщину надійде близько 15 млн. грн. На Здолбунівський район, відповідно до кількості хворих на згадані недуги, у 2017 році «припаде» 616 тис. грн. Тобто щомісяця протягом 2017 року аптекам відшкодовуватимуть близько 68 тис. грн.
Отож, пацієнти вже зараз можуть звернутися до свого лікаря та отримати відповідний рецепт. З ним потрібно йти до аптеки, де й можна буде отримати ліки безкоштовно або з частковою оплатою. Якщо потрібних медикаментів там не виявиться, пацієнт матиме право придбати їх в іншій аптеці, залученій до програми «Доступні ліки».
Чи вистачить безкоштовних ліків на всіх охочих зекономити на таблетках, поки що незрозуміло, оскільки таку програму у державі втілюють вперше. Утім, най­імовірніше, що частина людей з серцевими хворобами, астмою та діабетом продовжуватиме купувати потрібні ліки за власний кошт. А от ті, кому важко вижити на куці пенсії та зар­плати, отримають змогу хоч трішки зекономити. Тому зав­дання влади та медиків нині - освоїти кошти з максимальною користю для громади. Пацієнтам же варто скористатися можливістю та хоч трішки заощадити на найнеобхіднішому.

Перелік аптек Здолбунівського району, які
залучені до урядової програми «Доступні ліки»

ТДВ «Рівнефармація»:
1) аптека № 2: вул. Б. Хмельницького, 7, м. Здолбунів;
2) аптека № 12: вул. С. Бандери, 1,
м. Здолбунів (терапевтичний корпус приміщення ЦРЛ, 1 поверх);
3) аптечний пункт: вул. С. Бандери, 1,
м. Здолбунів (районна поліклініка, 1 поверх);
4) аптека № 13: вул. Гончара, 54в,
м. Здолбунів;
5) аптека № 14: вул. Шкільна, 23, м. Здолбунів;
6) аптека № 25: просп. Цементників, 9а,
м. Здолбунів;
7) аптечний пункт: вул. Лісовики, 25, с. Глинськ (приміщення лікарської амбулаторії);
8) аптечний пункт: вул. Сурмичі, 2, смт Мізоч (приміщення лікарської амбулаторії);
9) аптечний пункт: вул. Шкільна, 2, с. Ступно (приміщення лікарської амбулаторії);
10) аптечний пункт: вул. Центральна, 66, с. Будераж (приміщення лікарської амбулаторії).

МПП «Аптека»:
1) аптека № 1: вул. Мазепи, 2, м. Здолбунів;
2) аптека № 2: вул. Заводська, 2а, м. Здолбунів;
3) аптечний пункт № 1: вул. С. Бандери, 1, м. Здолбунів (хірургічний корпус ЦРЛ, 1 поверх);
4) аптечний пункт № 2: вул. С. Бандери, 1, м. Здолбунів (терапевтичний корпус ЦРЛ, 2 поверх);
5) аптечний пункт: вул. Чеська, 11б,
с. Гільча Друга (приміщення лікарської амбулаторії);
6) аптечний пункт: вул. Шкільна, 3, с. Дермань Друга (приміщення лікарської амбулаторії).

ТзОВ «Тетрамед»:
1) аптека № 6: вул. Паркова, 69б, м. Здолбунів;
2) аптека № 16: вул. Б. Хмельницького, 22, м. Здолбунів.

МПП «Глорія»:
вул. Богдана Хмельницького, 6, смт Мізоч.

ФОП Карпінчук О. М.:
вул. Шосова, 107, с. Здовбиця.

ТОВ «Сальве»:
вул. Незалежності, 34, м. Здолбунів.

тамтешній сільський голова Петро Ворон розповів під час засідання колегії РДА

Будівництво ДНЗ у Новомильську триває.

Виконавчий комітет Копитківської сільської ради з обов’язками справляється добре – резюмував перший заступник голови Здолбунівської РДА Леонід Власюк, звітуючи про результати перевірки  виконання комітетом делегованих повноважень, визначених ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні». Натомість Копитківський сільський голова Петро Ворон розповів про сільські реа­лії детальніше. Присутні ж слухали його з непідробним інтересом і, ймовірно, з дещицею добрих заздрощів.

У Копитковому діє паспортизоване сміттєзвалище.

Жителям населених пунк­тів, що належать до цієї сільської ради, поталанило з географічним розташуванням: на їхній території діє кар’єр з видобування крейди «Волинь-Цемент» філії ПАТ «Дікергофф Цемент Україна». Тож сільський бюджет є одним з найкращих у районі. Торік його перевиконали у два з половиною рази: загалом до бюджету надійшло 2,6 млн. грн., видатки ж становили 1,9 млн. Як для сільського бюджету - суми дуже суттєві. Саме тому в Копитковому та сусідніх селах втілюють у життя цікаві й корисні для громади справи. І тут уже спрацьовує не лише географія та суттєве напов­нення сільської скарбниці, а й відповідальне ставлення до «господарки» з боку сільського голови Петра Ворона, виконавчого комітету і депутатського корпусу.

Є певні критерії для виявлення ознак обдарованості у дітей молодшого шкільного віку. Це - чудова пам’ять у цих учнів, в т. ч. оперативна, яскрава уява, логічне мислення, допитливість, наполегливість у своїх діях, прагнення до товариства старших дітей та дорослих, гостре реагування на несправедливість.
Обдарована дитина завжди впевнена, що робить важливу справу, схильна займатися нею регулярно і не дозволяє псувати результатів своєї праці. Відразу помітні її тонка спостережливість, зосередженість, старанність, самостійність і незалежність у діяльності. Такі діти, як правило, мимоволі привертають до себе увагу педагога, і від вчителя потрібен вже не стільки активний виховний вплив, як сприяння вільному розвиткові таких учнів. Це - звичайнісінькі діти, хоча й вирізняються енергійністю, ентузіазмом, допитливістю, ширшим, ніж у однолітків, колом інтересів та захоп­лень.

Упродовж весняних вакацій школярі району із задоволенням відвідували цікаві заходи в рамках «Творчих канікул», які відбувалися у Здолбунівському районному будинку культури. Організували їх активісти Національного корпусу Здолбунів, волонтери та працівники відділів культури і туризму та освіти Здолбунівської РДА. Метою організаторів було допомогти школярам провести канікули не лише весело, а й корисно.

Фрагмент виставки конкурсних робіт.

Триває конкурс молодіжної творчості «Наша спадщина», що проводиться в рамках Всеукраїнського пат­ріотичного культурно-освітнього проекту «Всесвітня спадщина в руках молоді», метою якого є популяризація надбань національної та всесвітньої культурної спадщини. Ініціаторами й організаторами конкурсу виступили Міжнародний фонд культурного співробітництва і Державна бібліотека Украї­ни для дітей та юнацтва. Основним завданням конкурсу визначено виявлення талановитої молоді і залучення її до творчої діяльності та активної участі у культурному житті рідного краю. Крім того, метою цього творчого змагання є підвищення культурного рівня молоді, формування у неї шанобливого ставлення до всесвітньої та національної культурної спадщини, української мови; виховання патріотизму на підгрунті вивчення національних традицій та позитивних прикладів з історії українського народу; забезпечення співпраці між державними органами виконавчої влади, громадськими організаціями, установами та навчальними закладами.

З 1 квітня 2017 року стартує Урядова програма «Доступні ліки». Пацієнти зможуть отримати ліки від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми безкоштовно або з незначною доплатою. Пропонує­мо читачам роз’яснення Міністерства охорони здоров’я України щодо особливостей цієї програми.

1. Як отримати безкош­товні ліки?
Зверніться до лікаря та отримайте правильно виписаний рецепт, з ним завітайте до аптеки з позначкою «Доступні ліки», у якій можна отримати препарати безкоштовно або з частковою доплатою за рецептом. Вартість ліків повністю або частково оплачує держава.
2. Коли запрацює програма?
Програма діятиме з 1 квітня 2017 року. Аптеки на добровільних умовах підписують договір з місцевими органами влади та стають учасниками цієї програми.
3. Чому обрані саме такі категорії захворювань?
Механізм відшкодування вартості ліків (реімбурсації) поширюється на серцево-судинні захворювання, діабет ІІ типу та бронхіальну астму. Пріоритетність надали лікуванню цих хвороб, оскільки саме вони найбільше впливають на показники смертності населення або суттєво знижують якість життя пацієнтів та ефективно лікуються на амбулаторному рівні.
Смертність від серцево-судинних хвороб складає 65 % від загальної смертності населення в Україні. Відповідно до статистичних даних за 2015 рік, на діабет ІІ типу страждає один мільйон осіб. Це у 6 разів більше, ніж на діабет І типу (інсулінозалежний). Хворих на бронхіальну астму зареєстровано 210 тис. (за статистикою 2015 року). Здебільшого це діти та молодь.
4. Які МНН (міжнародна непатентована назва (діюча речовина)) входять до програми реімбурсації?

на підтримку солдатів-земляків волонтерської групи ГО «Здолбунівська сотня самооборони»

У період з 16 січня по 28 березня 2017 року до збору коштів на потреби українських солдатів долучилися: Т. В. Корольчук (на картку) - 100 грн., С. Сапожнікова (на картку) - 200 грн., О. Бондарець (на картку) - 50 грн., П. В. Поліщук - 200 грн., Т. Панасюк - 200 грн., В. Г. Ткачук - 300 грн., М. Є. Броніч - 200 грн., І. Новак - 100 грн., С. Клочок - 300 грн., Г. Мельник - 200 грн., Т. Хамдамов - 200 грн.; на основу для сіток: Г. Сумко - 250 грн., Л. Карпенко - 101 грн., С. Туранкіна - 50 грн., А. Зелений - 500 грн., Д. Сирота - 200 грн., О. Войцеховський - 200 грн.
Окрім цього, консервацію, солодощі, чай, каву, малюнки та інше для солдатів у зону АТО надали: колективи ВП «Локомотивне депо Здолбунів», ВЧДУ-8, Кунинської ЗОШ І-ІІ ст., Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 5, Глинської ЗОШ І-ІІІ ст., Новомильської ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ «Усмішка» м. Здолбунів, Гільчанської ЗОШ І-ІІІ ст., Здолбунівського РЦЗ, Здолбунівської гімназії, КП «Здолбунівводоканал», ВП «Вагонне депо Здолбунів», станції Здолбунів, ВОДЧ-3, Копитківської ЗОШ І-ІІІ ст., жителі с. Кунин, с. Загороща, м. Здолбунів: вул. Старомильської, пр. Старомильського, вул. Коцюбинського, вул. Садової, вул. Міцкевича, вул. Церковної, працівники ринку по вул. 8 Березня, Б. Мельник, Є. Церкевич,
В. Максимчук, А. Уріна, Н. Антонюк, О. Ничипорук, О. Вілінська, В. Вашкевич, Н. Волошина, І. Піліпенко, Т. Котюжанська, Т. Климчук, Н. Дрозюк, Г. Старовнік, Л. Калюжна, Л. Шуварська, Т. Панасюк, О. Якубчик, І. Самчук.
Також надали медикаменти: О. Вітрик на суму 1719 грн., аптека «Рівнеліки»; спальник та берці - О. Шевчук, спальник - О. Шаясюк, теплі речі - Т. Панасюк і Т. Шолудько, теплі шкарпетки - Л. А. Мороз, Л. О. Чубок.

Магазин електроінструменту «Шторм» у м. Здолбунів надав знижку на бензопилу, а також безкоштовно масло та ланцюг.
Члени ГО «Рівненська сотня» передали Здолбунівській РО ТЧХУ ходулі та візок - 3 шт.
На зібрані кошти закуплено: бензопилу - 2000 грн., скло, капот, радіатор та інші запчастини для автомобіля волонтера Volkswagen Т4 - 4000 грн.
Також витрачено 2958 грн. на доставку багажу ТОВ «Нова пошта» бійцям, які перебувають у зоні АТО. Крім того, було передано воїнам 4 маскувальні сітки. Надано 2413 грн. на операцію Олександру Гусару.
Залишок у касі станом на 28.03.2017 р. - 3800 грн.
Висловлюємо щиру подяку усім, хто долучається до збору коштів та найнеобхіднішого для українських солдатів. Саме ваша підтримка допомагає нашим воїнам боронити Україну та надихає на перемогу.
Адреса громадської прий­мальні Здолбунівської сотні самооборони: м. Здолбунів, вул. Шкільна, 30а, будинок побуту, 1-й поверх.
Телефони: 063-848-23-11, 068-753-88-30.

Максим КІПРАНИШИН.

Вважає одинадцятикласник Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 6 Максим Кіпранишин, хоча у свої шістнадцять вже встиг побувати у Японії та на зустрічі з Президентом України.

Минулого літа Максим завоював третє місце на Х Міжнародній учнівській олімпіаді з географії, яка відбулась у м. Осака, що в Японії. Це була його перша поїздка за кордон, після якої хлопець став відомим на всю країну. А нещодавно Максим Кіпранишин разом з юними науковцями з різних куточків України побував у Києві, де Петро Порошенко вручив йому годинник з написом «Від Президента України».
Юнак від початку шкільного життя навчається на відмінно. З восьмого класу бере участь у Всеукраїнських олімпіадах. У десятому ж зумів перемогти у такому змаганні з географії та пройти відбір на участь в учнівській олімпіаді в Японії, куди вирушили лише четверо українців Під час спілкування з цим розумним юнаком одразу впадає у вічі його скромність. Позатим про візит до країни сонця, що сходить, Максим розповідає охоче. Там він провів тиждень. Устиг заприятелювати з однолітками з інших країн, скуштувати традиційні японські страви та прогулятися узбережжям океану.

Двадцять років тому на «Солдатський шлях» у Здовбиці люди приходили відпочивати
та збирати лікарські рослини. Тепер, «дякуючи» місцевим «шкідникам»,
тут утворилося величезне стихійне сміттєзвалище.

В останні тижні перед Великоднем в українців заведено прибирати власні оселі та обійстя. Вигрібати, чистити, підбілювати, збирати сміття і тишком-нишком, щоб ніхто не помітив, вивозити його кудись подалі від власного паркану.

Навесні засилля стихійних сміттєзвалищ чи не у кожному населеному пункті просто вражає. Дивує одне: з ким не почнеш говорити про це неподобство - щиро обурюється. А купи сміття тим часом усе розростаються.
Здавалося: скільки того діла - вчинити по-людськи і вивезти відходи на паспортизоване сміттєзвалище? Скаржитися на комунальників у цьому випадку ніяк: ті, хто уклав угоди на вивезення сміття, з цим не мають жодних проблем. Врешті, людина, яка прагне позбавитися від сміття цивілізовано, спосіб це зробити обов’язково знайде.
На жаль, цивілізованого люду серед наших земляків не так багато, як потрібно природі. Це засвідчують і величезні завали сміття поблизу Мізоча, і захаращені відходами куточки природи у Здовбиці, і папірці, які летять з вікон автомобілів, що проїжджають повз.

мала назву щорічна учительсько-учнівська конференція, яку нещодавно підготували і провели у Мізоцькому НВК. Досвід організації заходу свідчить, що у процесі написання науково-дослідницьких учнівських та науково-методичних учительських робіт формується творчий дух змагання, виникає стимул до креативного пошуку у їх авторів, презентуються сучасні освітні технології.
Цьогоріч свої напрацювання в різноманітних галузях Малої академії наук учнівської молоді продемонстрували учні (на фото) Олена Клімусь, Ірина Федориніна (11-А кл.), Наталія Устянчук (10 кл.), Іванна Троцковець (11-Б кл.), Наталія Омельчук (8-Б кл.) та педагоги Т. В. Гончарук, Л. В. Устянчук, Т. А. Кремінська, А. Б. Мельник, З. І. Клімусь, Г. В. Тимощук, Ю. М. Климчик, Г. О. Германюк, Н. М. Красовська.
Така співпраця у науковій сфері на рівні загальноосвітнього закладу підтверджує справедливість слів Яна Коменського про те, що усіма можливими способами потрібно пробуджувати в дітях палке прагнення до знань і до навчання.
Наталія ЛАХМАН,
заступник директора
Мізоцького НВК.

Ми навіть не підозрюємо, якої шкоди завдаємо собі й природі, спалюючи сухе листя та сміття. Між тим, це призводить до забруднення повітря, небезпеки виникнення пожеж, проблем зі здоров’ям у людей, які вимушені вдихати продукти горіння. Адже відкрите спалювання листя вивільнює у навколишнє середовище отруйні, подразнюючі речовини та канцерогенні компоненти. Дим від спаленого листя містить окис вуглецю.
Також спалювання сухостою може спричинити такі тяжкі наслідки, як руйнування родючого шару ґрунту, загибель тварин.
Варто знати, що:
- спалювання листя, трави та сміття заборонене на прибудинкових територіях, в контейнерах для сміття і на території зелених насаджень, адже при цьому виникає загроза перекидання вогню на житлові будинки, гаражі, садові будиночки, сараї;
- не можна спалювати картон, пластмасові пляшки та пластикові пакети, гуму та продукти з неї (у процесі спалювання утворюються небезпечні хімічні сполуки, дія яких на здоров’я людини жахлива і незворотна), усі ці матеріали треба здавати в пункти вторинної переробки сировини;
- отрута, що виділяється при спалюванні, розкладається протягом 25-30 років і є особливо небезпечною для тих, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти;
- для знищення рослинних залишків краще використовувати метод компостування.
За несанкціоноване випалювання сухої трави, листя чи сміття передбачено адміністративну відповідальність, а саме накладення штрафу: на громадян – від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Лише висока культура поводження з вогнем, дотримання правил пожежної безпеки убезпечать вас від біди, яку приносять пожежі. Тож давайте запобігати вогняному лиху разом!
Сергій СОЛОМЧУК,
завідувач Здолбунівських курсів
НМЦ ЦЗ та БЖД
Рівненської області.

Десятки громадян зібралося біля приміщення Здолбунівської РДА 14 березня, щоб висловити свою позицію щодо розгону та затримання учасників економічної блокади ОРДЛО. Мітингувальників підтримали і керівники району.
Цього ж дня кількома годинами раніше голова Здолбунівської РДА на своїй сторінці у «Фейсбук» оприлюднив заяву, в якій засудив розгін блокадників на Донбасі та закликав українських патріотів сісти за стіл перемовин і не допустити помилок, які вже були в історії України століття тому, коли «громадянський конфлікт між патріотами зруйнував українську державу та сприяв московській окупації».
Звертаючись до мітингувальників, Сергій Кондрачук зазначив, що питання торгівлі з окупантом стосується кожного: «Ніхто з влади не змушує приватних підприємців району закуповувати гуртом товар у РФ, а місцевих жителів, не роздивляючись етикеток, його купувати. Ви уявляєте, щоб в часи Другої світової Німеччина торгувала з СРСР?» Погодився з цим і голова Здолбунівської райради Олег Дацюк, який запевнив, що блокаду підтримує ще з перших днів і розгін та затримання її організаторів вважає ганебними.
Демобілізований боєць Тарас Калита виголосив проект резолюції, в якій громади Здолбунова і району засуджують розгін та затримання учасників економічної блокади
ОРДЛО, а також висловлюють вимоги щодо звільнення затриманих, зняття з посади Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова та керівників силових структур і прийняття закону про окуповані території, який дасть змогу врегулювати ситуацію. Проект резолюції учасники мітингу ухвалили одноголосно.
Ірина САМЧУК.

Нещодавно відомий письменник та видавець Іван Малкович під час промови на церемонії нагородження Шевченківською премією зазначив, що українцям потрібно по-новому відкрити Тараса для себе та світу. Не ставитися до нього як до мученика-кріпака, а побачити у ньому прогресивну особистість, борця, «талановитого хлопця з блискучим майбутнім».
- Я мрію дожити до тих часів, коли дітям у школі перестануть слізно оповідати про горопашного кріпака, який служив безправним, безсловесним попихачем у панів, а змінять парадигму і вестимуть натхненну мову про неймовірного хлопчика, що аж світився великим талантом, який без тата й мами, і без, здавалося жодних шансів на успіх, створив сам себе, - зазначив письменник.
На жаль, зі школи великий Кобзар запам’ятався мені бідним хлопчиком, якого шпетили у сім’ї та не давали писати віршів вже у старшому віці. І лише з початком подій на Майдані я усвідомила, що Тарас Шевченко - борець і по-справжньому талановита людина. Тоді мене він «мобілізував». Рядки з його творів без упину крутилися у голові, і я по-новому зрозуміла їх зміст та актуальність.

Депутат Здолбунівської районної ради Олег ЯРІШ біля ФАПу с. Зелений Дуб.

З настанням весни у сільських медичних закладах району втілюють заходи з енергозбереження. На минулій сесії районної ради депутати підтримали бюджетний запит директора Здолбунівського РЦПМД Олега Сумка щодо спрямування 100 тис. грн. з районного бюджету на заміну вікон у ФАПах та амбулаторіях Здолбунівщини.
Як розповів голова Здолбунівської РДА Сергій Конд­рачук, про винесення на розгляд сесії райради проекту рішення щодо виділення кош­тів на заміну вікон у медустановах нашого краю неодноразово клопотали окремі депутати районної ради.

У неділю, 12 березня, зразкова аматорська капела бандуристів “Джерельце” Здолбунівської музичної школи відзначила 40-річчя своєї творчої діяльності, подарувавши шанувальникам музичного мистецтва чудовий ювілейний концерт. Дійство це, що відбувалось у вщерть заповненому глядачами залі БКЦ, минуло на одному диханні. Адже було воно сповнене щирим позитивом, душевністю і людським теплом. Капеляни й артисти-гості вражали присутніх виконавською майстерністю.

На сцені – зразкова аматорська капела бандуристів "Джерельце"
Здолбунівської музичної школи.

З джерельця - ріка повноводна
“Ти - ворожбитство, чаклування, душ українських раювання. Утіха - слухати тебе”, - писав у своєму вірші про улюблений музичний інструмент Анатолій Грицай, основоположник бандурної школи на Рівненщині. Напевно, ці слова видатного музиканта передають відчуття й усіх, для кого бандура, музика й українська пісня назав­жди стали часточкою серця. До їх когорти, безсумнівно, належать ті з наших земляків, хто за чотири десятиліття існування “Джерельця” був чи є учасником цього творчого колективу, і, звісно ж, їхні невтомні наставники. Капелою з 1977 по 1981 рік керувала Наталія Чепурна, з 1981 по 2012-й - Валентина Крищук, а відтоді їхню справу продовжує Ольга Антонюк. Колись і сама капелянка, нині вона успішно веде капелу до нових творчих вершин. Зав­дяки невтомній праці цих талановитих і відданих мистецтву педагогів, зусиллям їхніх колег, котрі стояли біля витоків колективу, на сьогодні “Джерельце” - це капела-епоха і капела-родина. Зі своїми традиціями, з багатим репертуаром, з високими виконавською майстерністю і сценічною культурою, з численними творчими здобутками і широким визнанням не тільки на регіональному чи всеукраїнському, а й на міжнародному рівні. Це колектив, чий внесок у розвиток українського кобзарства, справу збереження і примноження мистецьких надбань нашого краю важко переоцінити, у якого вчаться і з якого беруть приклад. Зав­дяки потужному мистецькому потенціалу керівників та учасників капели при ній вдалося створити колективи малих форм - ансамблі “Мрія”, “Барви”, “Україночка” і “Дивограй”.
Крім того, капела “Джерельце” вже давно стала пов­новодною рікою талантів. З майже 400 випускників-капелян 52 продовжили навчання у вищих музичних закладах. Київську музичну академію закінчили Галина Топоровська, Оксана Ніколайчук, Ірина Гульчук, Юлія Завадська, Львівську - Наталя Крищук й Ірина Антонюк, навчається на 5 курсі Одеської Ярина Опалько. Є серед випускників і ті, хто з успіхом провадить концертну діяльність за кордоном, і ті, хто нині вже сам керує капелами бандуристів, імениті й знамениті артисти, володарі високих звань і лау­реати різноманітних музичних конкурсів.

Виступає Ірина АНТОНЮК.

Грай, бандуристе, грай!
Грайливо й тужливо, тихо й потужно, хвилююче й лагідно, весело й заклично, велично й урочисто звучали бандури під час концерту. У виконанні учасників зразкової аматорської капели “Джерельце” Здолбунівської музичної школи прозвучали твори “Щоб добрим і багатим був ваш рід” (сл. і муз. А. Кривути), “Полька” В. Іщенка, “Кошеня” О. Олаха (соло на дзвіночках Ірина Гаскевич), “Мамина молитва” А. Матвійчука (солістка Юлія Андрійчук), “Мамині долоні” на слова О. Климпів і музику І. Іванціва (дует Ольги та Юлії Антонюк), пісня “Господиня гарна я” (солістка Вікторія Мулько) та ін.

Постановою № 207 Кабінету Міністрів України 2 березня 2016 року затверджено Правила реєстрації місця проживання. Відповідно до пункту 8 цих Правил, документи для здійс­нення реєстрації/зняття з ре­єстрації місця проживання/перебування особи подають до органу реєстрації (у тому числі через Центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги».
За бажанням батьків чи одного з них документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини можуть бути подані через органи державної реєстрації актів цивільного стану під час проведення державної реєстрації народження дитини. Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.

На фото зліва направо: Софія ПЙОНТКОВСЬКА,
Станіслав ОДУКАЛЕЦЬ та Яна МЕЛЬНИК.

У Здолбунівській районній бібліотеці для дітей та юнацтва 15 березня проходив ІІІ етап Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Книгоманія 2017». Його учасниками стали переможці І та ІІ конкурсних етапів - учні 6-7 класів шкіл нашого міста й району. Головним із завдань для конкурсантів було коротко розповісти про улюблену книгу, демонструючи ерудованість, розуміння тексту і вміння його аналізувати.
Варто зазначити, що дітям вдалося цікаво подати інформацію про себе та прочитані книги. Усі п’ятнадцять учасників засвідчили високий рівень підготовки. Журі постало перед складним вибором, але переможців все-таки визначило. Ними стали: серед учнів шостих класів - Софія Пйонтковська, яка навчається у Гільчанській ЗОШ І-ІІІ ст., а серед семикласників – Станіслав Одукалець, вихованець Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 5.

Звернення Здолбунівської
районної організації Товариства Червоного Хреста України

Шановні краяни! Доводимо до вашого відома, що, згідно з постановою президії Рівненської обласної організації Товариства Червоного Хреста України «Про підготовку та проведення Всеукраїнського місячника Червоного Хреста в Рівненській області» від 28 лютого цього року, на Рівненщині, в тому числі й у Здолбунівському районі з 20 березня по 20 квітня 2017 р. проводитимуться заходи в рамках Всеукраїнського місячника Червоного Хреста. Основна мета цих заходів - привернути увагу суспільства до проб­лем внутрішньо переміщених осіб, а також громадян, яким свого часу було присвоєно звання «Почесний донор України», а нині вони мають групу інвалідності і потребують підтримки, та до сімей, чиї годувальники несуть службу в зоні АТО, і їм необхідна допомога, сімей загиблих воїнів; забезпечити соціальний захист найбільш соціально незахищених верств населення - інвалідів, одиноких літніх громадян; сформувати громадську думку на користь милосердя.
Під час місячника проводитиметься й доброчинна акція «Великодній кошик».
Просимо усіх, хто в змозі і кому не байдуже до бід людей, які поруч, взяти участь у Всеукраїнському місячнику Червоного Хреста. Також звертаємось до усіх трудових колективів Здолбунівщини з проханням проявити увагу і повагу до своїх колишніх працівників, підтримати цих колег-ветеранів і (посильно) забезпечити надання необхідної їм допомоги.
Долучіться до дієвого милосердя до ближніх, адже добро завжди повертається сторицею.
Ви можете допомогти продуктами харчування, одягом, предметами першої необхідності, благодійними внесками.
За детальнішою інформацією звертайтесь за адресою: м. Здолбунів, вул. Степана Бандери, 1а (1-й поверх приміщення районної стоматполіклініки) або за тел.: 096-75-61-200, 2-61-88.
Марія БЄЛІКОВА,
голова Здолбунівської РО ТЧХУ.

Розповідь­спогад

Коли читав опубліковану у «Новому житті» від 20 січня 2017 року чергову статтю Юрія Мельника і Володимира Морозова з циклу «Здолбунівський футбол», відчув неабияке хвилювання. Адже знайшов там і рядки, присвячені моєму батькові, Олексію Прокоповичу Парфенюку. Ось уривок з цього матеріалу: «Сезон 1946 року був успішний і для здолбунівської команди «Локомотив». Газета «Ковельский железнодорожник» від 24 травня того року писала: «В воскресенье, 19 мая, в Здолбуново состоялся футбольный матч между командами «Локомотив» (Здолбуново) и «Зенит» (Львов). Матч закончился со счетом 3:1 в пользу железнодорожников. Эта команда в текущем сезоне провела семь футбольных встреч, из них, кроме львовской «Зенит», с двумя командами г. Луцка ­ «Спартак» и «Динамо». Во всех встречах локомотивцы выходили победителями. Особенно отличаются в команде капитан команды т. Парфенюк, футболисты тт. Подгурский ­ шофер дистанции связи, Мазжек ­ ученик класса железнодорожной школы и другие». Тоді здолбунівський залізничний вузол входив до складу Ковельської залізниці. Прізвища гравців команди, які згадані у статті, частково пояснюють закономірність її успіху. Парфенюк та Подгурський ­ досвідчені і яскраві гравці, відомі ще за виступами за польські команди 30­х років. Мазжек ­ представник молодого покоління. Тобто підтверджується класичне правило формування класної команди: сплав досвіду та молодості. На жаль, у пресі тих часів більше не згадуються прізвища здолбунівських футболістів, але, поза сумнівом, так звана «здолбунівська п’ятірка» збірників області 1945 року (Тадеущук, Геллєр, Парфенюк, Кузьминець, Юшкевич) теж грала за команду».
За життя (1921­1984 рр.) батько багато, причому завжди з великим задоволенням та добрим гумором, розповідав про те, як, з ким і де він грав у футбол. Захопившись цим видом спорту ще в юності, несамовито відданим його шанувальником лишався до останніх своїх днів. На жаль, в часи тих батькових футбольних монологів, які автоматично ставали історією, я ще не був свідомий настільки, аби хутчіш записувати їх на магнітофонну плівку. Все збирався зробити це пізніше. З роками багато безцінних деталей «вивітрилося» з пам’яті. Усе, що в ній збереглося ­ у цій короткій розповіді.

Здолбунівська родина. Мій батько Олексій ПАРФЕНЮК – 
перший зліва.

Батьки мого тата були родом з теперішнього Славутського району Хмельницької області. Дід мій, Прокоп Михайлович, працював на залізниці. Збудував у Здолбунові, по нинішній вулиці Словацького, невелику хатину. Саме там у 1921­му (рік, коли місто відійшло до складу Польщі) народився мій батько ­ Олексій. Дім, до речі, зберігся й до сьогодні.
Батько був середнім з трьох братів і мав ще трьох старших сестер. Навчався спочатку в польській школі, а потім ­ у ремісничому училищі.
Футбол був дуже популярним у Здолбунові, власне, як і спорт загалом. Батько, наприклад, згадував, що молоді заможні поляки вправлялися в такій аристократичній грі, як теніс. Підліткам було за честь підносити їм м’ячі, що вилітали за межі корту. Але батько вже тоді зрозумів, що великий теніс йому недоступний, бо коштів на придбання необхідної екіпіровки родина не мала. Якби й насмілився він звернутися з таким проханням, то запросто міг би дістати на горіхи за нахабство від свого батька, а мого діда ­ Прокопа Михайловича.
Футбол був наймасовішою і найдемократичнішою грою. Ось за яких обставин батько став її палким шанувальником. Прокоп Михайлович, оскільки працював кондуктором на залізниці, мав право скористатися одним безкоштовним квитком для проїзду в будь­який кінець Польщі сам, або ж передати його одному з членів своєї сім’ї. То був 1934­й чи 1935­й рік. Батько виклянчив у мого діда квиток на поїздку до якоїсь рідні, а сам сів у варшавський поїзд і поїхав до столиці Польщі. Причина була вагомою: у Варшаві мав відбутися товариський матч між збірними Польщі і Норвегії.

Якщо у відносно великих населених пунктах проб­леми, пов’язані з медициною, полягають у тому, що лікуватися немає за що, то в деяких віддалених селах до цього додається ще одна біда: там відсутні кадри, щоб надавати невідкладну допомогу населенню.
Про проблему відсутності фельдшерів у окремих населених пунктах згадували на останньому засіданні колегії Здолбунівської РДА. Нині такими спеціалістами не забезпечені ФАПи сіл Буща, Новосілки, Степанівка та Озерко. Найгострішою потреба заповнити ці вакансії є у Бущі, де ФАП обслуговує близько 700 жителів, та в Новосілках, де долікарська допомога потрібна 450 мешканцям сільської місцевості.

Медична тема так чи інакше стосується кожного жителя району. Тому на останньому засіданні колегії РДА, де серед іншого йшлося про надання первинної медичної допомоги населенню Здолбунівського району, інформацію головного лікаря комунального закладу охорони здоров’я «Здолбунівський районний центр первинної медичної допомоги» Олега Сумка присутні слухали з непідробним інтересом.

Здолбунівський РЦПМД нині обслуговує понад 57 тисяч жителів нашого району, серед них – близько 12 тисяч дітей до 17 років. У його структурі функціонує 11 амбулаторій загальної практики сімейної медицини та 27 ФАПів. У центрі працює 41 лікар та 120 середніх медичних працівників.
Торік фінансування закладу склало 11,1034 млн. грн., відповідно, на одного жителя району «припадало» 193,6 грн. Також було залучено понад 200 тис. грн. позабюджетних коштів. З метою розвит­ку матеріально-технічної бази закладів центру використовували не лише кошти з районного бюджету, а й субвенції, надані Здовбицькою, Копитківською, Уїздецькою, Урвенською сільськими, Мізоцькою селищною та Здолбунівською міською радами.
За словами Олега Сумка, за кош­ти районного бюджету вдалося завершити виготовлення проектно-кошторисної документації на об’єкти, які включені у програму субпроектів Світового банку, а також придбати важливе медичне обладнання для амбулаторій та ФАПів – холодильники, глюкометри, небулайзери, електронні ваги та ін. З метою зменшення споживання природного газу реалізовано проекти з енергозбереження в Гільчанській АЗПСМ і ФАПах сіл Залісся та Уїздці, де було встановлено твердопаливні котли і електроконвектори. Заходи, спрямовані на енергозбереження, втілювали і в інших закладах РЦПМД.

Анна ЛИМИЧ (ВОЙНАРОВИЧ) під час зустрічі з читачами
у Здолбунівській ЦРБ.

четвертого березня цього року пролягла дорога відомої на Рівненщині письменниці і поетеси, непересічної творчої особистості, педагога і психолога за фахом Анни Лимич (Войнарович). А поспішала Анна Андріївна на зустріч з працівниками книгозбірень нашого району, які очікували її у читальному залі Здолбунівської ЦРБ, де того ж дня мали галузеву нараду.
Завжди позитивна і щира Анна Лимич (Войнарович) з перших хвилин зуміла зацікавити аудиторію живою, емоційною та змістовною розповіддю про літературну творчість і власне світосприйняття. Літераторка презентувала свої книги, написані у різний час. Зокрема приділила увагу роману “Шляхами янголів”, який присвятила своїй рідній сестрі Світлані, збірці ліричних поезій “Світло для тебе”, нещодавно виданій друком книзі дитячих віршів “Мура-Гламура”. Згадала й про видання “Революція Гідності. Війна” - збірник, що став втіленням унікального для нашої країни літературного проекту, відгуком митців Рівненщини на події останніх років в Украї­ні, над яким також працювала.

Учасники заходу.


Щодо своїх подальших творчих планів, то Анна Анд­ріївна поділилась, що невдовзі вийде друком її “Казка про Чорнобиль”, написана ще на 20-річчя аварії на ЧАЕС, і що вже є матеріали для нової збірки її поезій. А також зауважила, що створення книги - процес тривалий і, як правило, на це потрібні роки.
На переконання письменниці, навіть попри нинішній “розквіт” електронних гаджетів, книга паперова, жива, існуватиме вічно. Адже є незамінною і, наче хороший друг, дарує неповторне спілкування зі Словом, мистецтвом.
Презентувала літераторка присутнім на зустрічі й нову свою роботу - книгу пізнавально-фантастичних оповідань для сімейного читання “Ельвіра в Країні Котів”, яка вийшла у видавництві “Волинські обереги” дуже невеликим накладом –всього у 120 примірників. Як зазначила Анна Лимич (Войнарович), на написання книги її надихнули історії з “Аліси в Країні Чудес” Льюїса Керрола. Працювала письменниця над книгою чотири роки, доповнюючи кожну з її редакцій новими героями, образами, оповідями.

«Мене завжди цікавить усе нове і гарне», - зазначила в одному з інтерв’ю відома в нашому краї народна умілиця, керівник гуртка «Акварель» Здовбицького сільського будинку культури Сніжана Король (на фото). Завжди привітна, чуйна і доброзичлива вона й сама впродовж уже багатьох років творить красу і навчає цьому дітей та дорослих.
Майстриня працює в різних мистецьких техніках. Вироби Сніжани Король демонстрували на чисельних виставках, і завжди ті викликали неабиякий інтерес у відвідувачів. Адже пройти байдуже повз симпатичних героїнь з пап’є-маше чи повз ляльок-мотанок, які виготовила наша талановита землячка, просто неможливо. А в творчому доробку народної умілиці ще ж і живописні картини, і поробки з кавових зерен, паперу й інших матеріалів, вишивки, писанки. Проявила вона себе і як талановитий педагог - дітки залюбки відвідують гурток декоративно-прикладного мистецтва під її керівництвом, а їхні роботи, виставлені на сторінці у мережі «Фейсбук», щораз «збирають» чимало вподобайок.
Торік у жовтні Сніжана Король брала активну участь в обласній акції «Мистецтво одного села», в рамках якої свої таланти, звичаї і вміння представляли здовбичани. Під час презентації села народну умілицю було нагороджено Почесною грамотою управління культури і туризму Рівненської ОДА. І це далеко не єдина з її відзнак.
Фото Ольги ЯКУБЧИК.

«Мамо, я не хочу, щоб ти їхала…», – благала маленька дівчинка матусю, яка змушена була кидати маля, щоб заробити грошей на краще життя для своєї дитини.
«Я скоро повернуся. Не плач… Мама заробить грошей, привезе тобі нового велосипеда», – заспокоювала маленьку мама, намагаючись притлумити біль, який розривав серце навпіл. «Адже ти хочеш мати новий велосипед?..» «Ага…».
Мине зовсім небагато часу, і мама зрозуміє, що втратила вплив на доньку, і вона перестала цінувати її зусилля. Бо чекає уже не маму, а її подарунки та гроші, щоб задовольняти свої нескінченні бажання, нехтуючи маминою любов’ю та самопожертвою.
У наш час нерідко можна зустріти таких відчайдушних матерів, які заради блага дітей залишають все: дім, сім’ю, друзів. Вони вирушають в інші країни у пошуках кращої долі, звалюють на себе непосильний тягар, виконуючи ту роль, яка Богом була покладена на чоловіка – стають годувальницями, замість того, щоб бути берегинями домашнього вогнища. Чому ж так трапляється?
Життя стало нелегким: щомісячні рахунки за «комуналку» вражають сумами, зарплатня не встигає за цінами на продукти харчування, на які й так витрачається основна частина сімейного бюджету. Медицина й освіта безкоштовні лише на папері… Матерям, які самостійно «піднімають» своїх дітей на ноги, важко вижити в таких умовах. Тож слабші зневірюються, часом навіть йдуть у запій, а сильніші – вирушають на закордонні заробітки.

Коли їдеш на відпочинок - будуєш плани на світлі дні і позитивні емоції. Не хочеться проблем. Хочеться радіти життю, «відключитися» і, як кажуть, не брати важкого до рук, а поганого в голову. Та дійсність вносить свої корективи. І якщо ти - Homo Sapiens, то лишитись байдужим просто не можеш...
Я не знаю, як складеться моя доля далі. Але дуже хочу, щоб у тих, про кого маю розповісти, хоч щось змінилось на краще. Принаймні, щоб їм ніколи не довелось відчувати такого до себе ставлення. Бо змінились ми з вами.

Кінець липня. Мама радує новиною, що придбала путівку і ми (о радість!) їдемо до моря, в один із санаторіїв. «Путівку розділимо, вже домовилась. Хорошого ж потрошку, бо хто за нас працюватиме?» - каже вона. Я ж на емоціях починаю обдумувати, які речі з собою брати.
До N-ська добираємося потягом. Він стрічає нас зливою. А нам ще до місця призначення їхати. Таксисти усіх мастей нав’язливо пропонують свій сервіс. За 350, 200, 180 грошових одиниць. Ми - не з тих, хто може розкидатись коштами, але й маршрутку потрібну у незнайомому місті нам, уже геть змоклим, вперто не дає шукати дощ. Раптом чуємо до нас українською: «За 170 поїдете?» Озирнувшись, кажу: «Ні. За 160 - так!» Чоловік з сивиною у волоссі, прикриваючи нас величезною чорною парасолею, веде до свого «жигуля». Там вже сидять двоє жіночок, старша і молодша, та хлопчик років чотирьох.

Інна ХЛІБЮК та учасники народного аматорського театру читця «Пошук»
Здолбунівського РБК перед виступом у Рівному.

П’ятого березня у місті Рівне відбувся обласний огляд-конкурс читців-аматорів «Кобзарева струна не вмирає», приурочений до 203-ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка. Загалом учасниками обласного огляду були понад сорок читців-аматорів. Здолбунівщину на цьому конкурсі представляв народний аматорський театр читця «Пошук» та читець Інна Хлібюк районного будинку культури.
Диплом за перше місце і «Кобзар» у подарунок отримала Інна Хлібюк.
За повідомленням
Здолбунівського РБК.