У серпні всі православні християни святкують дні, які в народі називають Маковим, Яблучним та Хлібним Спасами. Ці свята, особливо тепер, коли ми уважно вивчаємо джерела, причини і витоки усіх своїх свят, отримали інші назви, причому кожне по кілька.

Перший Спас, Маковея
Насправді Маковея - це народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці, яке відзначають у перший день Успенського посту - 14 серпня. Це - одне з найпоетичніших і найшанованіших свят українців. Розповідають, що цього дня в давнину, саме в розпал страшної епідемії, жителі Константинополя з храму Святої Софії винесли частинку хреста, на якому був розп’ятий Ісус Христос, і освятили водойми та колодязі. І сталося диво - хвороба, яка скосила тисячі життів, відступила. Але цього дня воду чудодійною вважають не лише через це. У стародавніх літописах сказано, що саме в серпні князь Володимир хрестив Київську Русь. Ось чому Перший Спас в народі часто називаютьСпасом на воді, Мокрим Спасом і вважають воду святою.


Цього дня треба скупатися, щоб “змити” гріхи і вберегтися від хвороб. А от після 14 серпня купання у водоймах забороняли - вважали, що можна захворіти і навіть потонути.
Християни 14 серпня служінь в храмах згадують про мученицьку смерть за віру семи братів Маккавеїв. Але саме до свята врожаю Маккавеї відношення не мають. У цей день починається Успенський піст, "спасівка", що триває два тижні.
Обрядовою їжею цього дня є "шулики", або "ломанці". Готують їх просто: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і поливають медом з перетертим маком.
Є ряд народних звичаїв, пов’язаних зі святом Маковія. До прикладу, цього дня не можна сваритися чи бажати комусь зла, бо негатив повернеться бумерангом, не можна працювати й прибирати в оселі - ці справи краще завершити напередодні.
На Маковея віряни несуть до церкви, щоб освятити, "маковійчик". Вважають, що цей букетик приносить в родину здоров'я й благополуччя, тому скомпонувати його краще власноруч. У “маковійчику” можуть бути жоржини, чорнобривці, гвоздики, айстри, барвінок, соняшник, інші квіти, що ростут на нашій землі, а також різні трави - м'ята, чебрець, любисток, деревій тощо.
У народі кажуть, що перший Спас - це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки.

Преображення Господнє - другий, або Яблучний, Спас
Преображення Господнє православні святкують 19 серпня, і це - одне з найбільших християнських свят, яке входить у дванадцятку найшанованіших. Його встановлено у пам’ять Преображення Господа нашого Ісуса Христа перед учнями на горі Фавор. Його лице просяяло, і саме тоді апостолам відкрилося світло й слава Божества. Преображення - з’явлення Сина, під час якого Отець свідчить голосом зі світлої хмари Святого Духа: "Цей є Син Мій Улюблений, у Котрому Моє благовоління; Його слухайте".
Народну назву – Яблучний Спас - свято отримало тому, що цього дня освячують яблука, інші плоди нового врожаю, після чого дозволяється їх вживати. Яблучний Спас має витоки з язичницького свята настання осені. До цього дня слов’янам заборонялось їсти яблука і страви з ними. І рідко хто нехтував цим звичаєм, а надто суворо дотримувалися його люди, в яких коли-небудь помирали діти. А згідно з іншою легендою, яблук до Спаса не вживали, бо саме цим плодом змій спокусив Єву, а Єва спокусила Адама, і через це скінчилося райське життя перших людей.
Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня спостерігають за погодою: якщо день сонячний та безхмарний – восени дощів буде мало.
Яблучний спас – день, коли прийнято поминати померлих.
Обрядові страви – пироги та вареники з яблуками, печені яблука, інша випічка і страви з яблук.

Третій Спас - Хлібний, Горіховий, Полотняний
Хлібний, Полотняний або Горіховий Спас, як і Другий, вважається не лише християнським святом.
Легенди переповідають, що колись месопотамський цар був важко хворий на проказу. Дізнавшись про вміння Ісуса зцілювати, він послав свого художника написати портрет Спасителя, аби образ його вилікував. Але у майстра нічого не вийшло. Ісус же взяв чисте полотнище і витер ним обличчя. На полотні був втілений Його нерукотворний образ, який і зцілив царя. На жаль, реліквію цю викрали у 1204 році під час хресного ходу, і сліди її загубилися.
У християн це свято знаменує перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образу Господа нашого Ісуса Христа.
Як правило, до Третього Спасу, закінчували жнива, і цього дня наші бабусі пекли пироги з борошна нового врожаю. Тому і називають цей Спас Хлібним. А інша назва - Горіховий - пов'язана з початком збирання врожаю горіхів, які саме достигають.
Після жнив влаштовували ярмарки, де традиційно запасались полотном, тому свято ще називали Полотняним Спасом.
Перед третім Спасом, 28 серпня відзначають велике свято - Успіння Пресвятої Богородиці, коли завершується Успенський піст. Вважали, що це - найлегший із річних постів, бо достигали не лише садовина й городина, а й зернові, бобові та баштанні культури. Казали: "Спасівка - ласівка, а Петрівка - голодівка".
Олена СНІЖНА,
за матеріалами
з відкритих джерел.

Додати коментар

Всі коментарі – це не редакційні матеріали. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам info@newlife.rv.ua і адміністратор розгляне ваш лист у найкоротший термін.
Коментарі друкуються тільки за попередньої модерації.


Захисний код
Оновити