Вдвадцяте відзначаємо дату, що увійшла в історію як найвеличніше національне свято нашої держави – День незалежності. З кожним роком поглиблюється значення цієї події для всієї країни, для кожного з нас, її громадян. І це закономірно: великі події бачаться на відстані, з плином часу.
Напередодні Дня незалежності України наш кореспондент зустрівся з різними категоріями громадян Здолбунівського району і попросив їх поділитися думками з приводу цього національного свята.
Віктор Януль, голова Здолбунівської районної асоціації адвокатів:
- В складний і нелегкий час Україна зустрічає двадцяту річницю своєї незалежності. Але всі ми віримо, що працелюбний, талановитий український народ подолає всі випробування і вийде на широку дорогу своєї долі, на шлях економічного і духовного розквіту. Запорукою цьому – наша багата земля, щедрі, ще нерозкриті надра, могутній потенціал держави і народу, велика віра у те, що майбутнє України достойне її неповторної, захоплюючої історії. На нас дивляться сотні поколінь, які пройшли по цій землі, віддаючи їй всі сили, поривання, героїчне життя, аби Україна була незалежною.
Віктор Атаманюк, керівник фермерського господарства ім. Шевченка:
- День незалежності – це свято для душі, для морального задоволення, але дуже хочеться, щоб стали незалежними в повному розумінні слова. В селянських господарствах для цього вже зроблені певні кроки. В нинішньому році селяни приготували до Дня незалежності прекрасний подарунок державі – виростили хороший врожай хліба. Хочеться, щоб і держава до дня своєї незалежності чимось порадувала хліборобів.
Ми не повинні надіятись на чиюсь допомогу, а власними силами слід утверджувати незалежність нашої держави.
Любомир Кінах, голова районної партійної організації “Наша Україна” :
- Радий, що ось вже двадцять років наша Україна є незалежною державою. Та щоразу, коли надходить це свято, відчуваю біль від розуміння того, скільки людських жертв принесено на вівтар незалежності України, як довго і непросто йшов наш народ до цієї події.
Поки що того результату, якого прагнули досягти наші попередники, на який сподівалися ми, не досягнуто. Надто багато належить нам ще зробити, чимало труднощів подолати.
Ми подолали і пережили тоталітарну систему. Врешті-решт, ми станемо нацією держави, відродимо свою самобутню українську культуру, відчуємо справжню суть народної пісні, яка ніколи, як і хліб насущний, не вийде з моди сущого життя.
Мирослава Герасимчук, провідний методист районного будинку культури:
- Ми, люди непростої професії – творимо свято щодня. Через пісню, танець, слово… виражаємо свою любов до нашої неньки України. Не так давно цензурою було заборонено співати та говорити “душею”. Чимало здобутків маємо сьогодні – незалежність, Герб, Прапор, Гімн України…
Не будьмо рабами і не зазираймо: “А що там, у сусіда?”. Гордімся тим, що ми є українці і живемо на цій прекрасній, Богом даній землі. А щоб жити у багатій державі і бути самодостатніми, то потрібно кожному докласти часточку своєї душі у свою справу.
Підготував Євген ШИЛАН.
