В умовах проведення уроків на відкритому повітрі очі можуть запорошуватися пилом, шматочками каміння тощо. Настають сильне подразнення, біль, різь, сльозотеча і почервоніння очей. Недопустимо намагатися самостійно видалити стороннє тіло з ока. Не­обхідно накласти м'яку пов'язку і негайно відправи­ти потерпілого до лікарні або викликати медичного працівника.
Поранення - це ушкодження з порушенням цілісності шкіри або слизової оболонки. Недопусти­мо торкатися до рани руками, промивати її водою, посипати порошком тощо. Забруднену шкіру навко­ло рани протирають стерильною ватою, марлею, бинтом. тампоном із перев'язочного пакету. Навколо рану змащують настоянкою йоду або в разі відсутності медикаментів можна використати горілку, одеколон. Після обробки рану вкривають стерильною салфеткою або марлею, поряд кладуть вату та бинтують. Якщо під рукою немає стерильного матеріалу, використовують чисту м'яку тканину, носовички, чистий одяг тощо. В такому разі на ділянку тканини, що буде безпосередньо прилягати до рани, необхідно накапати кілька крапель йоду, але сильно змащувати не можна - йод може спричинити опік.
Підозрюючи вивих, потрібно на нижню кінцівку накласти шину, а верхню - підвісити хусткою на шию і якомога швидше доставити потерпілого до медичної установи. Виправ­лення вивиху потребує спеціальних знань, тому не слід намагатися зробити це самостійно.
Переломи можуть бути відкритими і закритими. При закритому переломі шкіра без ушкоджень, рана відсутня. Ознака перелому - різкий біль під час спроби руху пошкодженою кінцівкою. Перша допомога - забезпечити спокій та нерухомість місця перелому. Надаючи допомогу, не треба намагатися встановити наявність чи відсутність перелому: мацати місце пошкодження, змушувати потерпілого рухати, піднімати або згинати кінцівку. Такі дії можуть різко підсилити біль, спричинити зміщення і ушкодження м'яких тка­нин. Для забезпечення нерухомості зламаної кінцівки застосовують спеціальні дротяні або фанерні (дере­в'яні) шини. Шина повинна бути накладена так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем уш­кодження суглоби (вище і нижче), а якщо перелом плеча або стегна, то три суглоби. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї що-небудь м'яке - вату, шарф, рушник. Накладену шину необхідно при­кріпити до кінцівки бинтом, рушником, ременем. Як шину можна використати дошку, палицю, лижу тощо. Таку імпровізовану шину необхідно покласти з двох протилежних боків уздовж ушкодженої кінцівки та об­горнути бинтом. Накладаючи шину, потрібно слідку­вати за тим, щоб центр знаходився на рівні, а кінці накладалися на сусідні суглоби по обидва боки пе­релому. Фіксація відкритого перелому вимагає до­тримання додаткових умов: не можна накладати шину на місце відкритого перелому, а слід прибинтовувати її поверх одягу (взуття) і, крім того, підкласти під неї що-небудь м'яке, попередньо зупинивши крово­течу.
Особливо небезпечні переломи хребта. В таких випадках необхідно обережно, не піднімаючи потерпі­лого, підсунути під його спину дошку, щит, лист фанери, двері тощо. Якщо під руками немає нічого твер­дого, то в крайньому разі можна транспортувати потерпілого у звичайних м'яких ношах обличчям до­низу.
У разі перелому ребер необхідно міцно забинту­вати груди або стягнути їх рушником під час видиху. При ушкодженні тазу необхідно обережно стягнути його широким рушником, шматком тканини, покласти потерпілого на тверді ноші (щит, широку дошку), надавши йому позу "жаби".
У разі травми голови необхідно покласти потер­пілого, зробити йому на голову охолоджувальний ком­прес. Для запобігання задушення потерпілого у не­свідомому стані від западання язика або блювотних мас його кладуть на бік або на спину, при цьому го­лова має бути повернутою в бік. Треба швидко та обережно очистити рот, висунувши вперед нижню щелепу, витягти язика. При першій можливості по­терпілого треба негайно транспортувати до лікуваль­ного закладу у супроводі особи, яка вміє надавати допомогу для оживлення. Транспортують потерпілого на спині з трохи піднятою на подушці головою.
У разі перелому нижньої щелепи накладають по­в'язку, що забезпечує її нерухомість. Для цього бе­руть дві хустки, одну з яких проводять під підборіддя зв'язують на тім'ї, а другою охоплюють підборіддя спереду і зав'язують на потилиці.
Сергій Радутний,
начальник Здолбунівського РВ
У МНС України в Рівненській області

Comments are now closed for this entry