Як уже всім відомо, Україна до 17 червня 2015 року повинна остаточно перейти від аналогового до цифрового телерадіомовлення. Таке зобов’язання взято нею в Женеві у 2006 році. Підпис під прийнятим про це документом тут поставили 129 країн світу. Ця Женевська угода передбачає цілу низку переваг, які отримає телебачення нашої країни. Зокрема, найголовнішими з них є якість зображення та звукового супроводження, багатопрограмність, додаткова кількість інтерактивних послуг (замовлення фільмів, відеопошта і інше), в залежності від потреб та можливостей операторів. Причому, всі ці переваги будуть відчутні не лише у столиці і великих містах, а й в районних центрах і сільській місцевості також.


То чому ж у заголовок цієї статті винесено слова про сумні перспективи? Справа в тому, що по-перше, впровадження цифрового телебачення є досить витратним проектом не лише для самої держави, але й для телерадіокомпаній. Та це для пересічного споживача телепослуг не так важливо. Важливо те, що, як у нас водиться, постраждає він сам. Поясню чому. Нинішні вітчизняні телеприймачі для прийому цифрового телерадіомовлення не годяться. Більшість зарубіжних (і не дешевих) також. Європейський формат цифрового телерадіомовлення DVB потребуватиме або телевізорів з відповідною позначкою, або ж спеціальних пристроїв - декодерів, котрі здатні будуть перетворювати один формат сигналу в інший. Такі пристрої коштуватимуть недешево - від 500 до 700 гривень. Навіть якщо й менше, це також буде накладно для рядового споживача, бо ж сьогодні у багатьох з них телевізори встановлені не лише у вітальнях, а й у спальнях та кухнях. Отже, затрати на придбання декодерів потрібно буде множити на два, а то й три.
Державна програма впровадження цифрового телерадіомовлення має передбачати не менше одного частотного покриття (а це до десятка каналів) за рахунок державних передавальних засобів, і, до того ж, - підтримку малозабезпечених верств населення під час реалізації цього проекту (безкоштовне встановлення декодерів). Але, на жаль, така програма досі не прийнята. Натомість компанія, яка хоче нажитися на нас з вами, вже існує, щоправда, власник її нікому не відомий. Він, очевидно, десь в офшорах. А це — серйозний привід для роздумів.
Як альтернативний вихід з ситуації, можна запропонувати жителям нашого міста, наприклад, кабельне телебачення. “Діагональ ТV”, а саме ця фірма працює на ринку кабельних телепослуг у Здолбунові, здатна охопити ними все місто. Нині ми даємо споживачам змогу дивитися телепередачі по 44 каналах при місячній платі у 29 гривень. Кількість каналів зростатиме й далі. Причому, високу якість зображення ми гарантуємо. Щодо ціни, то з розширенням мережі ми її піднімати не будемо. До того ж, малозабезпеченим можемо запропонувати здешевлений соціальний пакет послуг - до 32 програм.
Є й ще одна перевага кабельного телебачення. Не потрібно буде купувати не такі вже й дешеві вузьконаправлені антени, не псуватиметься естетичний вигляд міста, бо не шокуватиме зір ліс антен на дахах будинків. Та й, зрештою нікому не доведеться бігти в магазин на пошуки телевізорів для приймання телепередач в “цифрі” - формату DVB-T2 котрі, як свідчить тестування, вам також не допоможуть. Словом, поміркувати є над чим. Але кожний обиратиме сам.
Іван ЗАНЮК,
директор ТРК “Діагональ ТV”.

Comments are now closed for this entry