У 2009 р. ООН та ЮНЕСКО 14 вересня було проголошено Всесвітнім днем захисту бджіл та засновано WSBF (Всесвітній фонд захисту бджіл) - об’єднуючий світовий проект, метою якого є опіка про майбутнє цих комах. Одним з ініціаторів цієї діяльності та одим із перших колективних членів фонду стала бджолярська компанія «Тенторіум» (м. Перм, Росія).

Наприкінці 2006 р. пасічники США повідомили про драматичні масштаби загибелі бджолосімей в різних штатах країни. Багато хто вперше зіштовхнулись з таким явищем, як повна відсутність мертвих бджіл у вуликах і навколо них. У покинутих бджолиних помешканнях було багато розплоду різного віку та значні запаси корму. Інколи можна було навіть застати матку з невеликою кількістю молодих особин. Явище було настільки масштабним, що навіть отримало власну назву - «колапс бджолиних сімей» (КБС). Втрати бджіл на окремих пасіках сягали 90%, в країні загинуло 700 тисяч сімей. Подібне відбулося і в Канаді, де втратили більше 40% бджіл, в Німеччині - 25%, а в деяких місцевостях – до 60%. В околицях Лондона загинуло 2/3 комах, що були до початку зимівлі, та ще 40% в інших районах країни. Таку ж картину спостерігали в Греції, Італії, Іспанії, Польщі, Португалії, Хорватії та Швейцарії.
Щодо причин цього явища, то вчені найбільше схиляються до геннопаразитичної версії. Америка – країна, де 40% сільськогосподарської продукції генетично модифіковано. В геном рослин вбудовано ген ґрунтової бактерії – бета-токсин, що має вражати ворогів зелених насаджень. Але генетики не врахували, що крім шкідника на квітучу капусту або кукурудзу може присісти і бджола…


Найімовірніше, комахи покидають вулики перед загибеллю, залишаючи спеціальні репеленти – запах небезпеки. Про це свідчить той факт, що порожні вулики з великою кількістю меду здорові бджоли обминають. Які наслідки? Пилок рослин постачає бджолиній сім‘ї захисні засоби від бактерій та грибків, але не кожен пилок відповідає запитам бджіл. В більшості розвинутих країн розповсюджено індустріальне бджільництво, організоване не тільки для виробництва меду, але й для масштабного запилювання сільгоспугідь. Вирощування монокультур потребує широкого застосування пестицидів. В результаті використання хімії величезні угіддя залишаються без природніх запилювачів. Отож, тривогу у зв’язку з втратою бджіл висловлюють не лише пасічники, але й фермери. Сьогодні сільське господарство відчуває дефіцит свого єдиного запилювача – медоносних бджіл, і потерпає від значних збитків.
Люди забувають, що бджільництво – це не тільки корисні продукти, але й запилення, це вся наша їжа – фрукти, овочі, продукти тваринництва! Не буде бджіл, не буде й рослин. Не буде чим годувати тварин – не буде й м‘яса та молока. За оцінками вчених університетів Німеччини і Франції, внесок медоносних бджіл та інших комах-запилювачів у виробництво сільгосппродукції складає 153 млрд. євро, або 9,5% від вартості всіх харчових продуктів, що споживає людство. З вказаної суми 50 млрд. відведено на овочі, 50 – на фрукти, 39 – на олійні культури, решта - на каву, какао, спеції та інші категорії продуктів. Якщо осмислити наведені факти, можна зробити висновок: зникнення бджіл може завдати у світі збитків на приблизно в 350 млрд. євро. Однак, загальні втрати значно перевищать цю суму, адже практично неможливо оцінити внесок бджіл у підтримку біологічних різновидів на планеті. Продукти бджільництва мають унікальну властивість відновлювати нормальну роботу більшості систем і органів людського організму.
Одне із завдань WSBF – підтримка селекційної роботи, що проводиться в різних країнах. Крім економічної потреби, в цій роботі міститься ще один глобальний зміст – збереження здорової бджоли, стійкої до багатьох відомих хвороб. Для вивчення причин аномальної загибелі бджіл потрібні спеціалісти високого рівня, і WSBF може організувати їх роботу по кожному з таких випадків. І фондом вже вжито ряд дієвих заходів.
Можливо, усвідомивши важливість цих медоносних комах, люди почнуть бережно до них ставитись, скоротять використання гербіцидів і пестицидів в період вегетації, будуть висаджувати медоносні рослини на своїх присадибних ділянках, займатись бджолярством і примножувати цю корисну справу. Бджоли віддячать сторицею.
Крім того, бджолярство - прекрасне хобі. Серед пасічників-любителів чимало відомих людей - засновник «Майкрософт» мультимільярдер Білл Гейтс, перший підкорювач Ельбруса сер Едмунд Хілларі, мер Москви Юрій Лужков, дружина Президента США Мішель Обама...
Пасічники стверджують, що слово “медицина” походить від слова “мед”. Цей цілющий продукт містить фруктозу (38%), воду (18-20%), глюкозу (31%), мінеральні речовини (0,1-0,2%), сахарозу (1,5-3%), біогенні стимулятори, природні гормони, декстрини (5%), протеїни (0,1-2,3%), ароматичні речовини, солі органічних кислот (яблучної, лимонної, винної, щавелевої), макро- і мікроелементи (Са, Fe, P, Mg, К, Си, Со, Ge, Au та ін.), ферменти (інвертазу, амілазу, глікотеназу, фосфотазу та ін.), вітаміни (А, В1, В2, ВЗ, В5, В6, Н, К, С, Е, РР), фолієву кислоту.
Пилок (обножка) містить протеїни (білки), що за складом близькі до білків сироватки крові - 11-35%; вуглеводи (глюкозу, сахарозу, фруктозу) - 20-39%; ліпіди (жири й жироподібні речовини) - 1-20%; макроелементи (К, Са, Р, Fe, Mg); мікроелементи (Mn, Cr, Zn, I та ін.); вітаміни: каротиноїди (провітамін А, С, Д, Е, групи В, Р, РР, К); всі незамінні амінокислоти; фітогормони, флавоноіди, воду - 3-4%. У 2001 році було зареєстровано як наукове відкриття ідею про можливість відновлення клітин за допомогою компонентів бджолиної обножки. Її авторів відзначено медалями ім. Капіци та ім. Вавілова Російської академії природничих наук за формулювання та наукове обгрунтування ідеї.
Перга в 3-5 разів перевищує бджолину обножку за вмістом моносахаридів, вітамінів, ферментів, продуктів молочнокислого бродіння, мінерали: К (40%), Mg (25%), Fe (17%), Ca (17%); вітаміни А, С, Р, Е. При цьому калій легко засвоюється організмом, допомагаючи функціонуванню сердечного м’яза, обміну речовин і виводу токсинів. Магній нормалізує функціонування нервової системи. Залізо регулює роботу кровоносної, склад крові і активність гемоглобіну. Кальцій «відповідальний» за побудову кісток, їх склад та міцність.
У складі прополісу - віск (до 30 %); макро- і мікроелементи (Ca, Mg, P, К, Mn, Co, Zn, Си), вітаміни А, С, B1, В3, В6, Е, РР, пантотенова кислота, рослинні смоли - 50-55%, полісахариди, ефірні масла, амінокислоти, феноли рослинного походження, мінеральні солі, дубильні речовини, глюкозиди.
Бджолина отрута має складний хімічний склад. В ній білкові речовини (в тому числі ферменти), ліпіди, біогенні аміни (серед них норадреналін), ацетилхолін, 18 амінокислот, глюкоза і фруктоза, жирні кислоти, серед інших елементів присутні калій, кальцій, фосфор, залізо, марганець, сірка, хлор, йод, інші. Бджолина отрута діє на нервові закінчення, стимулює кровообіг та обмін речовин. Це - найпотужніший імуностимулятор і імуномодулятор. Мінімальна її кількість чинить значний вплив на організм людини.
Віск містить понад 300 компонентів. Згадка про використання його в якості медикамента міститься у єгипетському «папірусі Єберса» (1700 р. до н. е.). Віск застосовували при лікуванні запалень шкіри, опіків, ран, як косметичний засіб.
Такий цінний продукт, як бджолине маточне молочко, містить протеїни (білки), в основному представлені альбумінами і глобулінами у співвідношенні 2:1. Білки маточного молочка близькі до білків крові. Є у ньому і вуглеводи (глюкоза, фруктоза, сахароза), вітаміни (А, Д, С, В1, В2, ВЗ, В6, В12, В15, Н, Е, РР), пантотенова кислота, вільні жирні кислоти, гормони (естрадіол, тестостерон, прогестерон), всі незамінні амінокислоти, ацетилхолін, мінеральні солі, мікроелементи, ліпіди.
Завдяки сучасним технологіям є можливість споживати такі продукти бджільництва, як трутнево-родзплідний гомогенат, біологічна активність якого вища, ніж у маточного молочка і в якому міститься більша кількість функціональних груп ферментів сульфгідрильних груп, а також гормонів-тестостероідів.
Екстракт личинок воскової молі – цераза – фермент, що розчиняє віск і соскоподібні речовини. Ще відомий лікар І. І. Мечніков застосовував цю властивість продукту для лікування туберкульозу та для покращення роботи серцево-судинної системи, попередження ішемії та атеросклерозу.
Хітозан (продукт переробки бджолиного підмору) – хітиновий покрив бджіл містить багато цінних хімічних речовин, які мають властивість пригнічувати запальні процеси, стабілізувати кров‘яний тиск, благотворно впливати на систему кровопостачання та стан судин, на відміну від хітину він розчинний у воді.
Зауважимо також, що бджолина обножка і перга мають дуже короткий термін зберігання, маточне молочко – всього кілька годин, а при термічній обробці втрачають свої властивості. Та сучасні технології переробки дають можливість споживати їх у незмінному вигляді за допомогою таких консервантів як мед, прополіс, віск.
Ось скільки всього корисного дарує нам маленька трудівниця бджілка! Але продукти бджолярства часто фальсифікують, тому варто купувати лише сертифіковані та ліцензовані.
За матеріалами
журналу “Улей»
бджолярської компанії «Тенторіум».

 

Comments are now closed for this entry