Учениці ліцею під час заходу.
ХХ століття увійде в історію української літератури як століття поезії. В пам’яті читачів лишаються не окремі рядки чи вірші, а постаті поетів. Серед найяскравіших з них - плеяда шестидесятників: Д. Павличко, І. Драч, М. Вінграновський, В. Симоненко. На чолі цієї невеликої когорти бачимо постать жінки, яка стала символом честі і відваги, - Ліни Костенко.
19 березня поетесі виповнилось 80. Перу Ліни Василівни належать збірки віршів “Проміння землі”, “Вітрила”, “Мандрівка серця”. Книги “Над берегами вічної ріки”, “Маруся Чурай”, “Неповторність”, “Сад нетанучих скульптур” стали визначним явищем в українській літературі.
Зараз важко уявити, крізь які “лінзи” в 60-70-х розглядалося кожне слово поетеси, як немилосердно “перетрушувалися” рукописи й викидалося з них усе, що мало бодай натяк на незгоду з офіційною ідеологією. 16 років твори Ліни Костенко не друкувались. Але вона не покаялась, а продовжувала писати. Її поезії вражають щирістю, емоційністю слова, яке відображає найтонші порухи людської душі.
З поетичним талантом та долею Ліни Костенко познайомили учнів групи № 2 чергових по станції Здолбунівського професійного ліцею залізничного транспорту працівники районної бібліотеки для дітей та юнацтва Ольга Вальчук та Наталія Шевчук, бібліотекар ПЛЗТ Інна Трачук під час літературно-музичного вечора “А в неї що не вірш – поема, а в неї що не думка – то життя”.
Ліцеїсти захоплено слухали вірші поетеси та народні пісні з роману у віршах “Маруся Чурай”. Після цього І. Трачук ознайомила присутніх з виданнями творів Ліни Костенко та іншими матеріалами про життя і творчість видатного митця української літератури ХХ століття.
Ольга ВАЛЬЧУК,
провідний бібліотекар РБДЮ.
