Артеріальна гіпертензія (АГ) - стан, при якому систолічний артеріальний тиск становить 140 мм рт. ст. і більше, діастолічний артеріальний тиск - 90 мм рт. ст. і більше в осіб, які не отримували гіпотензивної терапії.
АГ є найбільшою в історії людства неінфекційною пандемією, оскільки визначає структуру серцево-судинних захворювань, а, значить, і смертності населення. Про важливість і глобальність проблеми свідчить те, що кожного року відзначається Всесвітній день боротьби із захворюваннями серця (24 вересня).
Впродовж останніх 20 років спорстерігається зростання рівня смертності від основних ускладнень АГ - ішемічної хвороби серця і мозкового інсульту. Поширеність АГ по Здолбунівському району становить
30 %. Серед чоловіків - 38,1 %, серед жінок - 40,6 %, а серед людей старших 60-ти років цей показник перевищує 43 %. Наведені дані свідчать не лише про значну поширеність АГ, але й про низьку інформованість хворих про наявність цієї хвороби і недостатній рівень лікувальних заходів, які б забезпечували профілактику серцево-судинних ускладнень.
Артеріальна гіпертензія - надзвичайно сильний, але, разом з тим, потенційно регульований фактор ризику виникнення серцево-судинних ускладнень. АГ - найбільш вивчена в кардіології проблема. АГ належить до захворювань, в розвитку яких мають значення чимало факторів ризику, а саме: генетична спадковість; підвищена маса тіла; надмірне вживання кухонної солі; куріння; зловживання алкоголем; низька фізична активність; психоемоціональні навантаження; вік хворих та ін.
У кожної людини із збільшенням числа факторів ризику суттєво підвищується й вірогідність розвитку АГ. Ураження органів-мішеней (серця, нирок, судин головного мозку) є додатковим фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань.
Для діагностики АГ використовують показники добового моніторингу артеріального тиску. Причому, крім "офісного", або "кабінетного” артеріального тиску, враховуються показники "домашнього", або "амбулаторного", оскільки вони відрізняються. А це важливо для призначення адекватного лікування, при якому враховуються тривалість захворюванння, фактори ризику, симптоми ураження органів-мішеней, особисті, сімейні, екологічні фактори, які можуть впливати на артеріальний тиск.
Метою лікування хворих артеріальною гіпертензією є максимальне зниження загального ризику серцево-судинної захворюваності і смертності. Це - не тільки зниження артеріального тиску, але й корегування всіх виявлених факторів ризику і впливу на уражені органи-мішені. Цільовий рівень артеріального тиску у хворих АГ треба постійно підтримувати, а для цього необхідні пожиттєва, безперервна терапія, індивідуальний підбір лікувальних препаратів. Слід наголосити на тому, що переривати курс терапії АГ неприпустимо, адже при перериванні не вдається досягти основної мети лікування.
На сьогодні немає даних щодо можливості радикального вилікування АГ. Та цілком реально не допустити її прогресування, приєднання ускладнень. В реальній клінічній практиці підбір адекватної антигіпертензивної терапії відбувається в амбулаторних, поліклінічних умовах, лікарями загальної практики, дільничними терапевтами, сімейними лікарями.
Інна ДМИТРУК, районний кардіолог.
Ми в соцмережах
