За даними Міжнародної агенції з атомної енергетики (МАГАТЕ), нині у понад 30 країнах світу експлуатується більше 400 ядерних енергоблоків. П’ятнадцять із них працюють на чотирьох українських АЕС. Ці потужності генерують майже 50% електроенергії в нашій державі.
Хмельницька АЕС у складі двох енергоблоків типу ВВР-1000 щодня виробляє 48 млн. кВтгод електроенергії. З початку експлуатації станція випродукувала вже близько 200 млрд. кВтгод електроенергії.
Колектив атомників, у якому близько 5000 тисяч працівників, успішно трудиться над виконанням поставлених перед ним виробничих завдань, живе насиченим різноманітними подіями життям, постійно дбає про підвищення кваліфікації своїх кадрів, модернізацію обладнання АЕС і вдосконалення процесу її роботи, проводить відкриту інформаційну політику.
Для станційників завжди були і нині лишаються пріоритетними питання підвищення безпеки експлуатації АЕС. Різноаспектна робота колективу атомної електростанції над її забезпеченням і стала темою зустрічі провідних фахівців ВП «ХАЕС» та енергетичної галузі з журналістами, що відбулась 21 липня.
З працівниками ЗМІ спілкується К. Р. Щербінін.
«Потрібно аналізувати й зовсім неймовірні події і бути готовими оперативно зреагуати на них...»
Адже лише так можна буде забезпечити безпеку населення, яке проживає поруч АЕС, та навколишнього середовища, зауважив, спілкуючись із працівниками ЗМІ, заступник головного інженера ВП «ХАЕС» з ядерної і радіаційної безпеки Костянтин Рудольфович Щербінін. За його словами, після аварії на АЕС Фукусіма-1 значимі аналітики ядерної енергетики світу дійшли висновку, що варто переглянути підходи та вимоги до аналізування безпеки експлуатації АЕС та ядерних об’єктів взагалі. Тому, хоч одразу після аварії в Японії на всіх АЕС, в тому числі в Україні, і було проведено зініційовані Всесвітньою асоціацією операторів АЕС (ВАО АЕС) перевірки аварійної готовності, згодом міжнародними організаціями у співпраці з національними регулюючими органами різних країн було розроблено додаткові вимоги до аналізу безпеки експлуатації атомних станцій, які отримали назву стрес-тести.
Як пояснив К. Р. Щербінін, стрес-тести не є якимись випробуваннями і здійснюватимуться для діючих енергоблоків виключно медотом комп’ютерних розрахунків.
- Ми не будемо нічого ламати, трясти чи затоплювати. Стрес-тести – це не імітування надзвичайних подій, це додаткове аналізування безпеки, - наголосив фахівець.
На українських АЕС ці роботи вже розпочато, організовано групи спеціалістів, які цим займатимуться. На ХАЕС, зокрема, мають дослідити, як станція зреагує на землетрус, сильніший від проектного (6-бальний,) та інші зовнішні загрози (затоплення, сильні вітри, смерчі...), на втрату живлення і тепловідведення від реактора. Результатом досліджень, які завершать до кінця цього року, буде розробка і впровадження відповідних контрзаходів.
У машинному залі енергоблока № 2 ХАЕС.
Планово-попереджувальний ремонт – теж одна з гарантій безпечної експлуатації
У день зустрічі на енергоблоці № 2 Хмельницької АЕС тривала дев’ятнадцята доба середнього планово-попереджувального ремонту. Всього ця ремонтна кампанія розрахована на 64 доби.
Під час неї передбачене здійснення комплексу робіт як у реакторному відділенні, так і у машинному залі енергоблока. Про це медійникам повідомив заступник головного інженера ВП «ХАЕС» з ремонту Валерій Вікторович Лисенко.
Він, зокрема, розповів, що буде виконано повне вивантаження активної зони і завантаження нового палива, огляд паливних касет та корпусу реактора, ремонт усіх каналів безпеки, парогенераторів, головних циркуляційних насосів, турбогенератора, а також експлуатаційний контроль металу, технічний огляд обладнання та трубопроводів.
За словами В. Лисенка, роботи виконуються згідно із затвердженим графіком. У ППР задіяний весь ремонтний персонал ХАЕС, а також працівники підрядних організацій.
Нагадаю, що проведення планово-попереджувальних ремонтів є профілактичним заходом, періодичність якого пов’язана із заміною відпрацьованого ядерного палива. А додатковий контроль і заміна обладнання, без сумніву, засіб підвищення безпеки експлуатації енергоблоків.
Про підготовку Хмельницької атомної електростанції
до партнерської перевірки ВАО АЕС розповідає В. П. Коренюк.
Готуючись до партнерської перевірки ВАО АЕС
Міжнародна діяльність у ВП «ХАЕС» здійснюється в рамках міжнародних конвенцій з питань використання ядерної енергії, до яких приєдналася Україна, програм та проектів у сфері атомної енергетики, двосторонніх міжурядових і партнерських між АЕС угод та домовленостей на рівні експлуатуючих організацій.
Однією з таких організацій є ВАО АЕС, у складі якої діють 4 центри – Московський, Токійський, Паризький і Атлантський. Хмельницька АЕС належить до Московського, що об’єднує станції з діючими реакторами типу ВВР.
Як зазначив у розмові із працівниками ЗМІ керівник відділу міжнародного співробітництва і технічної допомоги ХАЕС Владислав Петрович Коренюк, нині станційники готуються до партнерської перевірки фахівцями Московського центру ВАО АЕС, що відбудеться у листопаді ц. р. Група експертів протягом 2 тижнів аналізуватиме роботу ХАЕС за 10 напрямками і дасть оцінку, наскільки надійно і безпечно вона працює, а також підготує рекомендації, на що потрібно зверну ти увагу, аби виробничий процес відповідав світовим вимогам.
Патрнерські перевірки є добровільним заходом і раз на шість років проводяться на кожній із станцій ВАО АЕС, забезпечуючи можливість обміну кращим досвідом операторів між собою і підвищення ядерної безпеки.
На ХАЕС уже не раз проводились міжнародні (зокрема місії МАГАТЕ) та вітчизняними контролюючими органами перевірки експлуатаційної безпеки і усі вони засвідчували її відповідність існуючим у світі вимогам. Авторитет фахівців Хмельницької АЕС підтверджує те, що вони і самі неодноразово працювали як перевіряючі на АЕС України та за кордоном.
Нині, очікуючи приїзду експертів, на ХАЕС готують відповідні документи і відпрацьовують взаємодію персоналу.
О. В. Рахлінський (зліва) та експерти-учасники обговорення звіту
про екологічну оцінку КЗПБ у інформаційному центрі ВП «ХАЕС».
Журналісти долучились до участі у консультаціях із громадськістю
А зокрема, до обговорення проекту звіту з екологічної оцінки Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків українських АЕС. Програма ця розроблена ДП НАЕК «Енергоатом» із врахуванням рекомендацій спільного проекту Єврокомісії, МАГАТЕ та України з метою підвищення безпеки експлуатації АЕС в рамках довгострокової державної стратегії їх вдосконалення. КЗПБ, як іменують Програму спеціалісти ядерної галузі, включає понад 800 заходів, спрямованих на підвищення безпеки експлуатації енергоблоків у звичних умовах діяльності і в умовах аварії. Заходи ці стосуються діючих АЕС і не торкаються спорудження, нарощування потужностей чи продовження терміну експлуатації енергоблоків. Перелік заходів формувався відповідно до українських норм і стандартів, рекомендацій МАГАТЕ, Рискаудиту, національних контролюючих органів із врахуванням звітів з аналізу безпеки та досвіду експлуатації.
Програма розрахована на 7 років, а на її виконання потрібно близько 1,180 млрд. євро. Торік ДП НАЕК самостійно розпочала реалізацію КЗПБ, в тому числі і на енергоблоці № 2 ХАЕС, але для впровадження усіх планованих заходів виникла необхідність залучення (під державні гарантії) близько 800 млн. євро кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР/ЄВРАТОМ). Обов’язковою умовою його надання є екологічна оцінка впливів на навколишнє середовище, пов’язаних з реалізацією КЗПБ, у складі техніко-економічного обгрунтування проекту.
Екологічна оцінка включає характеристику кожної з АЕС України, опис існуючого стану навколишнього природного, соціального, техногенного середовища у межах зон спостереження та результатів прогнозу змін їх стану в разі відмови від реалізації КЗПБ, оцінку впливу її заходів на прогнозовані зміни, а також опис ресурсозберігаючих, природозахисних та заходів з охорони праці і управління надзвичайними ситуаціями, огляд залишкових впливів від кожної АЕС в разі нормальних умов експлуатації потужностей та оцінки екологічних ризиків при аваріях (без врахування і з урахуванням заходів КЗПБ) й можливого транскордонного впливу реалізації Програми.
Переможцями тендеру на проведення екологічної оцінки стали Міжнародна компанія «POYRY» та Український центр екологічних водних ресурсів. Важливою складовою процесу є зустрічі із громадськістю як діалог між зацікавленими сторонами. Перший етап зустрічей відбувся у травні, другий (обговорення проекту звіту про екологічну оцінку) – у липні.
До участі в одній із цих зустріченй 21 липня журналісти долучились у інформаційному центрі ВП «ХАЕС». Крім них, на заході були присутні заступник генерального директора ВП «ХАЕС» з капітального будівництва Олег Рахлінський, представник ДП НАЕК «Енергоатом» Галина Ляденко, експерти П’єр Бідерман, Людвіг Литвинський, Андрій Демиденко та Олександр Кочугов, які розповіли про процес громадських консультацій, представили проект звіту про екологічну оцінку реалізації КЗПБ енергоблоків українських АЕС.
Зокрема, йшлося про те, що за висновком експертів, реалізація Програми не несе прогнозованих негативних впливів на навколишнє природне, соціальне, техногенне середовище та у транскордонному контексті. Водночас очевидним є позитивний вплив від впровадження запланованих заходів з підвищення рівня безпеки енергоблоків.
Наголошувалось також, що у проекті звіту надано рекомендації щодо оптимізації заходів, які стосуються охорони праці, інформування громадськості та управління надзвичайними ситуаціями.
З проектом звіту можна ознайомитись на сайті НАЕК «Енергоатом» (www.energoatom.kiev.ua), а надіслати свої зауваження до 1 вересня за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Усі запитання, коментарі та пропозиції громадськості будуть розглянуті і враховані в остаточному звіті з екологічної оцінки КЗПБ, запевняють експерти. До речі, під час зустрічі їм уже довелось відповісти на ряд запитань від журналістів.
Ольга ЯКУБЧИК.
Фото автора.
