М. С. Панащенко.

4 квітня цього року відбулась зустріч журналістів регіональних ЗМІ зони спостереження ХАЕС, Рівного та Хмельницького з провідними фахівцями і керівником колективу атомників. Проходила вона в основному у діалоговому режимі. Найбільше медійників цікавили питання про наслідки для України подій на японській АЕС Фукусіма-1 та про перспективи будівництва енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької атомної електростанції, але задавали вони й чимало інших. Відповіді атомників, як і щоразу на подібних форумах, відзначались компетентністю та інформативністю.

«Атомка» працює стабільно
На сьогодні ХАЕС – найпотужніше підприємство Хмельниччини. Щодня станція виробляє 48 мільйонів кВтг електроенергії, що складає 8 % від загального виробництва електроенергії в Україні. Кожна дванадцята лампочка в нашій державі світиться завдяки роботі Хмельницької АЕС. З початку експлуатації електростанція виробила понад 190 320 млн. кВтг електроенергії. У березні ц. р. ХАЕС перевиконала планове завдання з виробництва електроенергії на 75,2 млн. кВтг.
З характеристики основних виробничих показників ектростанції розпочав спілкування з працівниками ЗМІ генеральний директор ВП «ХАЕС» Микола Сергійович Панащенко. За його словами, робота станції відзначається стабільністю, в експлуатації перебувають блоки № 1 і № 2, радіаційний фон на проммайданчику та в зоні спостереження - в межах норми.

Журналісти під час зустрічі.


Добудова блоків і надалі - актуальне завдання

Одне із запитань, адресованих журналістами керівнику ВП «ХАЕС», стосувалось того, чи буде і яким чином переглянуто Стратегію розвитку паливно-енергетичного комплексу України до 2030 року у зв’язку з аварією на Фукусімі-1 та як торкнуться ці зміни очолюваної ним електростанції. Відповідаючи, М. С. Панащенко зазначив, що зміни, швидше всього, стосуватимуться запланованих обсягів будівництва нових потужностей. Їх, напевно, зменшать. Щодо ХАЕС, то нині і Міненерговугілля, і ДП НАЕК «Енергоатом» наполягають на продовженні робіт з добудови третього та четвертого енергоблоків. Та уроки Фукусіми теж не минуть даремно - ще на стадії проектування цих нових потужностей буде враховано й дотримано ряд додаткових вимог з безпеки.
На Хмельницькій, як і на всіх українських АЕС, вже вжито ряд контрзаходів. На електростанції вже відбулась перевірка комісією міністерства з надзвичайних ситуацій, запроваджено цілодобове чергування керівництва і посилений режим фіззахисту. За дорученням ДП НАЕК на всіх АЕС перевірено системи їх електропостачання на стійкість до зовнішніх впливів (сильного вітру, грози, смерчу, землетрусу). Також, як повідомив генеральний директор ВП «ХАЕС», найближчим часом відбудеться перевірка готовності персоналу до дій у складних ситуаціях і подолання тяжких аварій.
Як поінформував М. С. Панащенко, координуватиме роботи зі спорудження енергоблоків № 3 і № 4 ХАЕС відокремлений підрозділ ДП НАЕК “Атомпроектінжиніринг”, задіяні будуть ВАТ “УБ ХАЕС” та його дочірні підприємства, інші структури, з якими заключатимуть відповідні договори.
Вичерпні відповіді від генерального директора Хмельницької АЕС отримали журналісти і на запитання, що стосувались механізму повернення кредиту на будівництво блоків російському “Сбербанку”, причин дисбалансу у вартості аналогічного будівництва на Тяньваньській АЕС у Китаї і на ХАЕС, можливості налагодження теплопостачання м. Острога від ХАЕС та ін.
Розповідаючи про те, як у різних країнах забезпечується соціальний захист населення, яке проживає неподалік АЕС, М. С. Панащенко зауважив, що у світі підходи до цієї справи неоднакові. Наприклад, у Росії відсутнє саме поняття “компенсація ризику”, натомість там, будуючи нові потужності, ставку роблять на безпеку станцій і механізми протистояння тяжким аваріям. Подібним чином діють і у Франції, де немає міст-супутників АЕС, в яких зосереджено персонал станцій, а також того, що ми називаємо зоною спостереження, там — це територія станції.
Українське законодавство передбачає компенсацію ризику населення, яке проживає поблизу атомних електростанцій, визначено й механізм реалізації його норм. Тож цьогоріч на зону спостереження ХАЕС планується спрямувати 21 млн. 976 грн.
- На мою думку, правильним є підхід, коли кошти виділяють безпосередньо територіальним формуванням, які самі вже вирішують, як ними розпорядитися і що за них збудувати, а в подальшому і експлуатують ці об'єкти, - наголосив М. С. Панащенко.

Триває підготовка до громадських слухань
На тому, яким чином вони відбуватимуться, зосередився під час зустрічі із працівниками ЗМІ заступник генерального директора ВП «ХАЕС» з капітального будівництва Олег Васильович Рахлінський.
Він, зокрема, зазначив, що при проведенні громадських слухань атомники суворо дотримуватимуться всіх норм відповідного чинного законодавства, а також запевнив, що вони готові до діалогу і чесно та детально відповідатимуть на поставлені їм запитання, жодного не залишаючи поза увагою.
О. В. Рахлінський повідомив, що невдовзі в ряді населених пунктів зони спостереження будуть організовані громадські приймальні, де кожен бажаючий зможе ознайомитися з інформаційними матеріалами про історію, сьогодення і перспективи ХАЕС, розвиток атомної енергетики в Україні та світі, отримати на руки аналітично-інформаційний огляд матеріалів ТЕО (техніко-економічного обгрунтування будівництва енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС). У кожній громадській приймальні працюватиме людина, яка прийматиме запитання відвідувачів.
Планується, що функціонуватиме не менше 10 громадських приймалень. Нині триває узгодження місць їх розташування з органами державної влади та місцевого самоврядування населених пунктів зони спостереження ХАЕС.
За словами О. В. Рахлінського, живі діалоги з громадськістю планують на травень.

Вживати радіопротектори немає потреби
З інформацією про те, що ж сталося на японській АЕС Фукусіма-1 і як вплине на наше здоров'я радіоактивна хмара звідти, перед журналістами виступив начальник цеху радіаційної безпеки ВП “ХАЕС” Валентин Володимирович Костенко.
Він повідомив, що до витоку радіоактивних продуктів у навколишнє середовище на Фукусімі-1 призвели вибухи водню. Сталися вони внаслідок виходу з ладу (через цунамі) резервних електрогенераторів, які забезпечували охолодження активної зони 3 з 6 реакторів японської станції. Радіоактивна хмара з Японії, внаслідок переміщення повітряних мас, рухалася повз північні штати США, південну частину Канади, Атлантику, Гренландію, Ірландію, Німеччину, Австрію і 22-23 березня досягла України.
У зв'язку з подіями на Фукусімі-1 на всіх українських АЕС було запроваджено щоденні додаткові дослідження повітря поблизу цих об'єктів на вміст радіоактивного йоду і цезію. Як запевнив
В. В. Костенко, результати зроблених проб показують, що “японський” йод нашому здоров'ю загрози не несе, адже присутній у повітрі в концентраціях у сотні разів нижчих, ніж допустимі (регламентуються Нормами радіаційної безпеки України від 1997 р.). На 30.03.2011 р. рівень йоду-131 поблизу ХАЕС становив близько 0,006 Бк/м3 при допустимих для населення 4 Бк/м3. До 23 березня радіоактивного йоду у пробах повітря не фіксували взагалі.
За словами начальника цеху радіаційної безпеки ХАЕС В. В. Костенка, після цієї дати у пробах повітря було виявлено й ізотопи цезію-137, а в поодиноких і цезію-134, але у дуже малих кількостях, нижчих від допустимих у 5 разів. Тож, зазначив фахівець, потреби у йодній профілактиці для населення наразі немає, як і причин для паніки.
Ольга ЯКУБЧИК.
Фото автора.

Comments are now closed for this entry