Новини

Жителі Здолбунова 1950-ті роки ХХ ст.

У січні 1940 року на території Рівненської області замість повітів та волостей було створено 30 районів. Серед них і Здолбунівський, утворений зі Здовбицької волості й міста Здолбунів Здолбунівського повіту, а також Мізоцький район, утворений з Будеразької та Мізоцької волостей Здолбунівського повіту. Такий адмі­ністративний поділ діяв до 1959 року, до ліквідації Мізоцького району та приєднання його до Здолбунівського.
До складу Здолбунівського району, територія якого становила 300 кв. км, у післявоєнний період входило 12 сільських рад, а саме: Глинська, Гульчанська ІІ, Здовбицька, Глупанинська, Заліська, Копитківська, Івачківська, Новомильська, Новосілківська, П’ятигірська, Тайкурівська, Урвенська. На території кожної з цих сільських рад було створено колгосп, а в селах Здовбиця та Гульча ІІ заснували по два колективних господарства. Всього в районі налічувалось 14 колгоспів. І якщо взяти технічні культури, то з них найбільше вирощували цукровий буряк, картоплю та зернові.

Паспорт міста Здолбунів 1940-1958 роки.

Паспорт міста Здолбунів 1940-1958 роки.


На території району (разом зі Здолбуновом) налічувалось 83 населених пункти. До Глинської сільської ради входило таких шість, до Глупанинської - п’ять, до Гульчанської ІІ - сім, до Здовбицької - десять, до Заліської - п’ять, до Копитківської - сім, до Івачківської - сім, до Новомильської – десять, до Новосілківської - чотири, до П’ятигірської - три, до Тайкурівської - одинадцять, до Урвенської - сім. Така велика кількість населених пунктів була зумовлена наявністю значної кількості хуторів. Їх у 1959 році ліквідували як «неперспективні», оскільки вони гальмували процес укрупнення сіл. Хутори було приєднано до ближніх сіл.

Свою лепту в розвиток здолбунівського футболу вніс український клуб спортовий «Цегельня». На жаль, ми не знаємо достеменно істо­рії його заснування. Але деякі відомості нам все ж вдалося відшукати в сучасній польській спортивній літературі. Наприклад, у книзі Станіслава Заборняка «Культура фізична людності української на землях польських (1868-1939)», що вийшла друком у Польщі в 2007 році. У цьому дослідженні йдеться про розвиток футболу в Західній Україні, є відомості й з історії цього виду спорту у нашому місті. Зокрема на сторінках 309-310 у матеріалі «Український клуб спортовий «Гарт» Здолбунів (1937-1939) описана історія клубу. Там зазначено, що у товариському матчі з командою КС «Цегельня» у складі останньої виступали семеро футболістів, які раніше грали за «Гарт». Найімовірніше команду КС «Цегельня» створили спортсмени, які не ввійшли до основного складу «Гарту».
У вказаних вище матеріалах автор називає КС «Цегельня» польською командою. Роком заснування команди «Гарт» Здолбунів вказує 1937-й. Вірогідно це - не свідома помилка автора, а він просто не мав необхідних даних. Основним джерелом при написанні цього розділу книги йому слугували пуб­лікації у спортивній газеті «Змаг» за 1937-1939 роки. Також Станіслав Заборняк використовував матеріали з архівів Львова й Луцька, а в рівненських не працював. У цілому ж його дослідження - дуже цікава й корисна книга про розвиток спорту в Західній Україні «польського періоду».

 

У Здолбунові 22 травня, у день 158-х роковин перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі, вшанували його пам’ять, організувавши літературний захід «Повернутися, щоб жити у серцях».

DSC03562

 

Відбувалось це пошанування біля пам’ятника Кобзареві, встановленого поблизу міського клубу. Зібралось чимало людей. Представники місцевої влади - голова Здолбунівської районної ради Олег Дацюк та заступник голови районної державної адміністрації Сергій Гридін - поклали квіти до підніжжя пам’ятника.

Історію перепоховання, сумного повернення Т. Г. Шевченка на рідну українську землю, нагадала усім ведуча заходу Ірина Хлібюк. Наголосивши, що Чернеча (а тепер - Тарасова) гора відтоді стала одним з головних центрів єднання національно-свідомих українців довкола ідеї Української Державності, святим для кожного з нас місцем.

Кобзар повернув нам історичну пам’ять і національне самоусвідомлення, його поезія дає духовну силу і надихає на боротьбу. Його твори і сьогодні, коли триває війна з російським агресором – є міцною духовною зброєю.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять великого поета, а також воїнів, наших сучасників, які захищаючи територіальну цілісність України, загинули у нинішній війні. З сумом згадали її трагічну сторінку - бій під Волновахою 22 травня 2014-го, в якому полягли 18 військовослужбовців 51-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України.

DSC03571

 

Під час заходу линуло Кобзареве слово. Концертну програму підготували працівники Здолбунівського районного будинку культури та учні місцевої загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 3 під керівництвом своїх учителів Жанни Осік, Світлани Кондратюк, Тетяни Кравченко, Наталії Домбровської.

DSC03539

 

Поезію Т. Г. Шевченка «І мертвим і живим» читала учениця десятого класу Яна Садовська, вірш «Мені тринадцятий минало» - другокласники Олександр Цвей і Валерія Агафонова, « Тече вода з-під явора» - третьокласниця Софія Кінах. Інсценізацію вірша «На Великдень на соломі» представили учні другого класу Владислава Богуш, Вікторія Бармак, Поліна Кушнерук, Анна Грицюк, Ілля Сабанюк. Також поетичні рядки декламувала учениця шостого класу Олеся Коружинець.

DSC03550

 

Вокальні твори «Не тополю високу», «Зоре моя вечірняя» на Кобзареві слова виконали працівників РБК Алла Стригун, Михайло Така та Альона Ляшенко.

Думки і слово нашого генія, пророка, нашого великого Кобзаря назавжди в серці українців.

Фото Марини КОЛОДИЧ.

Всесвітній день вишиванки - міжнародне свято, покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Відзначають День вишиванки щороку у третій четвер травня. Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив’язане до жодного державного чи релігійного. Кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.

Перші вишивки на території України з’явилися ще за скіфів. Археологічні розкоп­ки підтверджують, що знайдені на Черкащині фігурки чоловіків, створені ще у VI столітті, в своєму оздобленні мають не тільки структурні особливості давнього українського одягу, а й елементи орнаменту. Варто зазначити, що більшість мотивів для орнаментів українцям подарувала сама матінка-природа. Але тим, що всю природу зобразити за допомогою голки і нитки неможливо, визначають основні інтерпретації візерунків, які містять той чи інший елемент з широким смисловим навантаженням. Перш за все це геометричний (Гуцульщина, Поділля, Полтава) та рослинний (Буковина, Волинь, Поділля, Побужжя) орнаменти.

В Україні з третього квітня по дев’яте травня тривала традиційна акція «Місяць Червоного Хреста». На Здолбунівщині до участі в ній долучилися дорослі і діти.

- У квітні 2018-го минуло 100 років від початку діяльності українського Червоного Хреста як самостійного національного товариства. Одним з важливих його пріо­ритетів завжди було і є сприяння державі у наданні всебічної допомоги та підтримки найбільш незахищеним верствам населення. На це спрямовані програми і численні благодійні проекти ТЧХУ. На відміну від інших благодійних інституцій, Товариство Червоного Хреста України має особливий гуманітарний мандат, володіє гуманітарною ініціативою як повноважний член Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та здійснює свою діяльність на підставі Закону України. Сто років дієвого добра, сто років милосердя – напевно так кількома словами можна схарактеризувати всю роботу нашого Товариства, - зазначає голова Рівненської обласної організації ТЧХУ Марія Михайлівна Бєлікова.


Як і щоразу, цьогоріч акція «Місяць Червоного Хреста» проводилась з метою привернути увагу суспільства до проблем вразливих категорій населення, сформувати думку суспільства на користь милосердя. В ході акції в різних куточках України було організовано збір коштів, продуктів, одягу і взуття, предметів хатнього вжитку, речей для внутрішньо переміщених осіб і хворих, особливо тих, хто не може самостійно пересуватися, шкільного приладдя, іграшок, а також надання безоплатних побутових, юридичних та інших послуг підопічним організацій Товариства, а також упорядкування будинків, прибудинкових територій громадян похилого віку та інших категорій населення.

Закінчення. Початок у №№ 16, 18.

Єнісей, Туруханка, лісоповал

У грудні 1948-го товарняк, повен постраждалих від режиму українців, повіз засуджену на три роки Марію на чужину, далеку й немилосердну.
- Після потяга нас у трюм пароплава загнали, везли по Єнісею вісімнадцять діб, а потім ще чотири. В тайгу. Там, на лісоповалі, я й відбула три роки, - згадує Марія Іванівна.
Утримували засуджених жінок в нелюдських умовах, а працювали вони дуже важко. Багато хто там, у тайзі, загинув, покалічився, втратив здоров’я.
- У таборі для нас були лише намети. В них ми й зимували. Спати не можна - холоднеча. Цеглину нагріємо, прив’яжемо до ніг і так перебудемо. Ні подушки, ні матраца, нічого не було. А вранці - пилку, сокиру в руки і на роботу. Лісоповал… Дали нам ділянку. Той ліс ми пиляли вручну, не було ж бензопил, на собі колоди по п’ять з половиною-шість метрів виносили. Усі різного зросту були. Станеш під ту колоду, що не можна її винести. Ріка Туруханка там протікала, що впадає в Єнісей. Часом вранці на роботу ще по льоду йдемо, а ввечері вертаємось вже по пахви у воді. Нас триста чоловік, вишикуваних по п’ять...

Наймиліша, найрідніша, щира та добра, ніжна і ласкава, усі найприємніші слова линуть для неї – мами. Адже це людина, яка дає життя, вкладає усі свої сили й енергію у власних дітей. Не досипає ночі, переймається і хвилюється через кожну їхню поразку чи невдачу. А як радіє від невеличких або й великих досягнень своїх діточок! Тож в Україні, аби виявити повагу та висловити вдячність усім матерям, щорічно, починаючи з 2000-го, День матері відзначають офіційно.

Цьогоріч у нашому районі організовували святкові концерти з нагоди Дня матері. У Здолбунівському будинку культури цементників відбувся концерт «Жінка – Богородиця, Жінка – Мати, Жінка – Україна!» У ньому взяли участь колективи та окремі виконавці Здолбунівської музичної школи разом зі своїми керівниками, а також дитячі танцювальні й вокальні колективи БКЦ. Тож глядачі мали можливість почути й побачити талановитих дітей та отримати безліч позитиву і незабутніх емоцій.

 

Минулих вихідних у Львівському державному училищі фізичної культури відбувся відбірковий турнір з вільної боротьби.
Вихованець здолбунівського тренера Віталія Руденка Владислав Гаркушенко завоював на цих змаганнях «срібло» у ваговій категорії до 38 кг.
У «бронзовому» фіналі Денис Гуменюк та Артем Одукалець поступилися суперникам і посіли четверті місця.

Вісімнадцятого травня у світі відзначають Міжнародний день музеїв. Тож якщо ви прагнете збагатитись новими враженнями і побачити цікаві й незвичні експонати, можете вирушити на екскурсію до якогось з музейних закладів. Їх, до речі, в Україні налічується понад п’ять тисяч. Пропонуємо дізнатися більше про оригінальні музеї нашої країни, в яких вам точно не доведеться нудьгувати.

Музей «Писанка» у Коломиї Івано-Франківської області

Це єдиний музей писанки у світі. Він цікавий насамперед своєю колекцією, яка налічує понад 12 тисяч писанок і декоративних яєць з різних регіонів України та країн світу. Незвичайним цей заклад є і завдяки своїй архітектурі, адже приміщення спроектоване у формі яйця, висота якого становить 14 метрів, а діаметр - 10. Будівля всуціль з кольорового скла.

Музей дзвонів

На Волині, в Луцьку, міститься єдиний в Україні музей дзвонів. Його відкрили у 1985 році в замку Любарта. Експозиція розташована у вежі під назвою Владича, що збереглася в первозданному вигляді з 14 століття. У музеї понад 90 дзвонів і дзвіночків 17-20 століть. Є дзвіночок завдовжки всього кілька сантиметрів, який призначався для поштової карети, і величавий церковний дзвін вагою майже півтонни. Є дзвони, які служили пожежникам, залізничникам, на річковій пристані, а також невеликий шкільний дзвінок. Найстарішому дзвону, яким пишається музей, уже 367 років.

З почуттям великої вдячності хочу промовити слово про Вчителя, про Першу Вчительку, яка прочинила двері у безмежний світ Знань, у школу життя, і вказала орієнтири для руху - про нашу дорогу, любиму, шановану багатьма поколіннями людей ВЕЛИЧКО Ліду Флорівну (на фото), вона проживає у селі Будераж.
Світлий день поважного в її житті ювілею - прекрасна нагода згадати теплим словом цю мудру людину, подякувати за слушні поради, титанічну працю на педагогічній ниві, жертовність, адже вона стільки власного часу й здоров’я віддала сільським дітлахам, навчаючи, прищеплюючи їм оте добре, чисте, вічне.
За роки, прожиті школою, сотні Петриків, Васильків і Марійок Ви не тільки вчили читати, писати і рахувати, але й прищеплювали їм любов до пізнання нового, до праці. Ми разом з Вами учились сіяти і доглядати квіти на клумбах, овочі на шкільних ділянках, садити дерева. Завдяки Вам дізнались, як правильно пришити ґудзик, як ввічливо поводитись з однолітками й старшими, учились радіти і дарувати іншим радість, мир та спокій, учились бути Людьми.

Продовження.
Початок. у № 16.

Сибір-Московщина. Перша втеча. Арешт і вирок

До Московщини тої був майже місяць важкої дороги. І хто знає, чи доїхала б туди найменша з сестер Марії Іванівни Катерина, яку встиг­ли залишити в однієї з родичок в Україні.
- Забрали нас перед Покровою, а туди аж на октябрську (7 листопада) привезли. Майже місяць дороги було. Загнали поїзд в тупик з вагонами. А ті управляючі прийдуть, глянуть, що жінки з дітьми, та й не беруть. Мороз 42 градуси… Стоїмо. Десь три доби так. Потім підігнали Студебекер американський не критий. З 80 кілометрів треба було від залізниці добиратись до радгоспу, - розповідає пані Марія. - Привезли, а в тому радгоспі біднота - навіть 100 корів немає. Кілька будиночків старих. Біля школи нас скинули. Повибігали люди тамтешні, бо ж «бандерів привезли». Вони й не уявляли, які ми. Думали, що то бозна що. А виявилось - люди такі самі… - розповідає жінка.

У перший день пасхальних свят діти з сімей вразливих категорій зібрались на «Великодні розваги» - щорічну акцію, яку організовує і проводить Здолбунівський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Учасниками свята цього разу були школярики і дітки, які відвідують дошкільні навчальні заклади. Наймолодшому з присутніх - Богданчику Герасимчуку - виповнився всього рочок. Звісно, на свято хлопчик завітав з мамою. Разом з батьками прийшли і деякі інші діти. До слова, серед малечі було чимало братиків і сестричок.
Через те, що погода того дня не сприяла забавам надворі, «Великодні розваги» проходили у приміщенні - у залі засідань районної ради. Спочатку для дітей відбувся тренінг «Знайомство». Потім вони залюбки виготовляли вітальні великодні листівки, розгадували загадки, розважалися і спілкувалися. Про їхній гарний настрій піклувалися директор Здолбунівського РЦ СССДМ Тетяна Павлова та провідні фахівці цього цент­ру Тетяна Стерник і Оксана Орещенко, волонтери.


Малечі було цікаво дізнатися, що Михайло Семенюк, який вже не один рік є волонтером РЦ СССДМ, колись теж, як і вони, був підопічним центру, а нині - студент, навчається ремонту автомобілів.

У селі Кунин встановили нові автобусні зупинки завдяки активності місцевих жителів та виграному гранту. У 2018 році в селі було проведено навчальний тренінг представниками ГО «Інфохаб» та роздано сертифікати для написання проектів. Учасники на­вчань вирішили писати проект про встановлення двох нових зупинок у напрямку Здолбунова (біля школи та ФАПу). Проект був підтриманий та профінансований Британською Радою у межах програми «Активні громадяни».
Тож першого травня кунинці почали втілювати проект соціальної дії «Зупинки в селі Кунин - креативний етнопростір». Керівником проекту стала жителька села - Тетяна Павлюк. Жінка разом з ініціативною групою односельчан зібрала на допомогу охочих змінити своє село. Разом активістам вдалося встановити дві зупинки з металопрофілю, оздоблені декором та елементами в етностилі. Згодом на них планують розмістити дошки оголошень, графік руху маршрутних таксі, карту села та бізіборд.
Окрім того, жителі Кунина планують відновити зупинки у напрямку Мізоча. Там уже виконали підготовчі роботи, продовжать ремонти при сонячній погоді, повідомляють на сторінці «Мій Кунин мрій. Рівненщина», що у Фейсбуці. До слова, ремонт старих зупинок планують виконати власним коштом та силами. Тож просять небайдужих активно долучатися і допомагати.

1. Чи потрібно у травні повторно звертатися з документами?
Усім діючим субсидіантам, які не мають заборгованості за «комуналку», у травні автоматично перепризначать субсидію на новий період. Її з травня видаватимуть готівкою: пенсіонерам на пенсійну картку чи через «Укрпошту», всім, хто ще не на пенсії – через «Ощадбанк».
Тим, у кого є борги за ЖКП, запропонують перейти на безготівкову монетизацію субсидій.
2. Кому потрібно повторно звернутися з документами?
Повторно із заявою та декларацією про доходи потрібно звернутися лише тим, чиї справи розглядала комісія, орендарям житла та внутрішньо переміщеним особам, а також тим домогосподарствам, у яких з жовтня 2018 року відбулися зміни у складі сім’ї.

Кілька тижнів тому у Фейсбуку з’явився пост рівнянки Ольги Ткачук про те, що вона збирає команду небайдужих майстрів краси – перукарів, манікюрниць, візажистів, охочих долучитися до доброчинної акції «Подаруй посмішку»: навідатись до певного соціального закладу і безкоштовно запропонувати професійні послуги з наведення краси його мешканцям. Таку ініціативу, за словами Ольги, вона перейняла від однієї зі своїх колег, перукаря з Тернополя.


На диво швидко на пропозицію зробити хорошу справу відгукнулось чимало людей і, до слова, не лише фахівців з краси, бо серед них були й ті, хто приніс подарунки для адресатів акції, і ті, хто допоміг коштами, аби майстри придбали найнеобхідніше в роботі.
За попередньою домовленістю з керівництвом закладу, четвертого травня доброчинці завітали до Здолбунівського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів, де на сьогодні перебуває понад двісті підопічних.
Стрижки, зачіски, манікюр, педикюр, послуги з візажу – це далеко не все, чим того дн

Інститут політико-правових та релігійних досліджень за підтримки Координаційної ради молодих юристів України при Міністерстві юстиції України оголосив про початок проведення Національного конкурсу творчих робіт (есе) «Шлях становлення української державності». Конкурс проводиться до Дня незалежності України. Про це повідомляють на сайті Рівненської обласної ради.
До участі у Національному конкурсі запрошують учнів, членів МАН України, студентів закладів вищої освіти, аспірантів закладів вищої освіти та наукових установ.
У конкурсних роботах пріоритетними мають бути такі напрямки: історія становлення України; європейська ідентичність України; економічна незалежність; міжнародна політика країни; соціальна політика країни; культура; церква.
Організатори конкурсу мають за мету підтримати обдаровану молодь, яка цікавиться історією української державності; прагнуть підвищити рівень обізнаності молодих українців про те, як відбувалося становлення України як незалежної європейської держави.
Конкурс проходитиме з 8 квітня по 24 серпня 2019 року. Прийом робіт - з 8 квітня по 31 липня. До 20 серпня експертна рада оцінюватиме роботи, а переможців оголосять 23 серпня.
Конкурсні роботи разом із заявкою потрібно надіслати на е-адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., вказавши у темі повідомлення «На Конкурс». Додаткову інформацію можна знайти за посиланням: www.facebook.com/institute2015

Минулого тижня у Здолбунівському міському будинку культури відбувся дванадцятий за ліком щорічний шаховий турнір, присвячений пам’яті відомого місцевого шахіста Сергія Малахова.
В основному турнірі, який тривав два дні та був проведений за швейцарською системою у 9 турів з контролем часу 20 хв. +10 сек., взяли участь 20 шахістів. Окрім досвідчених місцевих шахістів, за дошками змагалися й спортсмени з Рівного, Острога, Дубровиці. Долучилися до змагань і четверо школярів, серед яких двоє наших земляків - Антон Хмарук та Ілля Кузьмицький.
У ході напруженої боротьби перше місце виборов учасник з Дубровиці Олексій Жакун, який у підсумку набрав 7,5 очок. На 0,5 очка від переможця відстали Юрій Кошмак зі Здолбунова та Віталій Кальчук з Рівного, які й розділили друге та третє місця. Кращим серед здолбунівських школярів став Ілля Кузьмицький, учень четвертого класу ЗОШ І ст.
№ 7.
У бліц-турнірі, який відбувся першого травня і був проведений в 11 турів з контролем часу 5 хв.+3 сек., узяв участь 21 шахіст. Переможцем бліц-турніру став Ігор Намінський зі Здолбунова. Олексій Жакун з Дубровиці та Аркадій Галій з Рівного набрали по вісім очок. Усі переможці та призери шахового фестивалю отримали цінні призи і грамоти Рівненської обласної федерації шахів та відділу у справах молоді та спорту Здолбунівської РДА.
За інформацією
на сайті Здолбунівської РДА.

Юні борці отримали нагороди на Міжнародному турнірі пам’яті тренера Олександра Гринчука, який проходив 4 та 5 травня у м. Борщів на Тернопільщині. У змаганнях брали участь команди з Азербайджану, Румунії, Молдови, Білорусі, а також найсильніші борці із Західної України.
Серед наших спортсменів перше місце посів Владислав Гаркушенко (в/к до 38 кг), третє місце виборола Ольга Миколова (в/к до 43 кг). У боротьбі за третє місце поступилися: Артем Суковатий (до 47 кг), Олександр Рабчук (до 29 кг), Микита Осташ (до 25 кг). Усіх цих здолбунівських спортсменів тренує Віталій Руденко.

Незважаючи на досить не сприятливі погодні умови, минулої суботи на стадіоні «Колос» у Здолбунові відбувся третій груповий етап Кубка Рівного з флаг-футболу.
Учасники старшої команди «Орлів» у цьому Кубку провели свій вдалий дебют. У двох матчах гравці продемонстрували хороші результати - виграли у своїх суперників з рахунками 40-15 та 20-7.
Наступний етап змагань відбудеться цієї суботи, 11 травня, у Рівному на базі ЗОШ № 11. Початок гри об 11.00.

 

У середу, восьмого травня на площі Героїв Майдану у Здолбунові відбулося віче пам’яті «В молитві єдність», присвячене Дню пам’яті та примирення і Дню перемоги над нацизмом у Другій світовій війні - вшанували  усіх полеглих воїнів під час різних війн на теренах нашої держави.

DSC03435

Традиційно захід розпочався з панахиди, яку провели представники релігійних конфесій нашого району. У своїх промовах священики закликали згадати та помолитися за усіх бійців, загиблих у Другій світовій війні, у теперішній війні на Сході, також згадали про волонтерів, добровольців, медиків та безвинно убитих жертв війни.

DSC03457

 

DSC03467

На віче зібралося чимало люду, який прийшов пом’янути жертв війни, безвинно убитих дітей та їхніх матерів, а також вояків, які боролися і борються до цього часу за волю, незалежність та свободу України. Присутні мали змогу почути надзвичайно душевні та зворушливі пісні у виконанні зразкового хору «Юність» Здолбунівської музичної школи.

DSC03420

У ході присвяченого Дню примирення віче учні Здолбунівських шкіл збирали кошти на допомогу вихованцю Суємського НВК - чотирирічному Миколі Мосіюку, якому видалили пухлину. Нині хлопчику потрібні кошти на реабілітацію.

DSC03471

DSC03482

Наприкінці заходу представники влади та громадськість на знак уваги та пам’яті поклали квіти до стели Героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, меморіалу Слави, що у міському сквері.

Фото Марини КОЛОДИЧ.

 

З нагоди відзначення Дня пам’яті та примирення, восьмого травня об 11.00 на площі Героїв Майдану пройде віче пам’яті, під час якого відбудеться панахида за загиблими в усіх війнах.

 

Традиційно на третій день Великодня в урочищі Гурби проводять заходи по вшануванню загиблих воїнів-повстанців. Цьогоріч минуло 75 років після нерівного бою між військами НКВС та бійцями УПА.

Від самого ранку у Гурби почала з’їжджатися громадськість, тим, хто їхав зі сторони Здолбунова, довелося змінити маршрут та їхати через Мізоч. Адже у Кунині місцеві жителі перекрили дорогу через «Кунинську гору» з вимогою відремонтувати дорогу на Мізоч. Пікетувальники обіцяли тримати дорогу перекритою увесь день, проте згодом розійшлися та звільнили шлях.

Напередодні Великодня у районі відбуваються різноманітні заходи та майстер-класи з писанкарства. Народні умільці навчають дітей та дорослих розписувати писанки, малювати та виготовляти різноманітні пасхальні прикраси.
Художниця Яна Униченко навчала діток з особливими освітніми потребами створювати писанки на гіпсових заготовках. Кожна дитинка поринула у світ фантазії та розмалювала барвисте, великоднє яєчко. А завдяки Сніжані Король матусі цих діток з ГО «Батьки дітей з інвалідністю «Джерело життя» вчилися розписувати писанки. Майстриня розповіла про деякі секрети писанкарства, та навчила цього мистецтва дорослих.
У Здовбицькій школі учасники гуртка ДПМ «Акварель» на чолі з Сніжаною Король організували проект «Котилася писанка». Наймолодші учасник протягом тижня малювали писанки на паперовому полотні довжиною у 20 метрів, яке вмістило у собі 106 писанок. Діти провели час з користю, весело, а найголовніше – з позитивними емоціями, адже їм сподобалася колективна робота та розмір полотна, стверджує авторка проекту.

Уже кілька тижнів у Здолбунові працює районний інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ). З роботою цього закладу нещодавно ознайомилися голова Здолбунівської районної ради Олег Дацюк та голова Здолбунівської райдерж­адміністрації Сергій Конд­рачук.
У приміщенні районного інклюзивно-ресурсного центру завершено внутрішні роботи, встановлено там і більшість меблів та обладнання. Штат закладу укомплектовано потрібними спеціалістами, хоч поки є ще вакансії. Інклюзивно-ресурсний центр уже відвідують дітки, адже кабінети фахівців у закладі працюють.
Нагадаємо: роботи у приміщенні Здолбунівського ІРЦ розпочали коштом державного бюджету, решту необхідного ресурсу було профінансовано з районного бюджету. Вже найближчим часом у закладі розпочнуть роботи з утеплення фасаду та благоустрою території, повідомляють на сайті Здолбунівської РДА.

до 75-ої річниці Гурбенського бою

Здолбунівська районна рада за підтримки керівника науково-редакційної групи книги «Реабілітовані історією. Рівненська область», завідувача кафедри історії Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука, кандидата історичних наук Андрія Жив’юка розпочала історичний марафон до
75-ої річниці Гурбенського бою.
На сайті Здолбунівської районної ради щодня публікують історії з книги «Реабілітовані історією. Рівненська область». Нині там можна прочитати чуттєву оповідь про мізочанку Ганну Прищепу, яка була пунктовою зв’язковою ОУН. Ганну разом з підпільницею Надією Гаєвською взяли під варту працівники НКВС. Їх допитували, а після зізнання Ганну Прищепу на псевдо «Безталанна» помістили в одиночну камеру. Там до жінки прийшов міліціо­нер райвідділення НКВС Галушка, з яким вона зустрічалася (НКСівці вважали, що він працював на ОУН). Ганна не змогла стати зрадницею свого народу, тому разом з коханим вони написали прощальні записки, після чого Галушка з автомата застрелив її, а потім і себе. В архівно-кримінальній справі збереглась копія записки Ганни Карпівни Прищепи.

 

ПАРФЕНЮК Віталій Степанович, дільничний офіцер поліції, майор поліції.
Прийом громадян здійснює у приміщенні поліцейської станції, що за адресою: м. Здолбунів, вул. Гончара, 11;
номер телефону: 097-360-01-74;
територія обслуговування: м. Здолбунів – вул. І. Гончара, вул. Церковна, вул. Чубинського, вул. Толстого, вул. Петровського, вул. Левандовського, вул. Садова, вул. Ольжича, вул. Міцкевича, вул. Гоголя, вул. Коцюбинського, вул. Старомильська, вул. Віли 1-9.

Якщо за перипетіями життя Марії Іванівни ПОЛІЩУК (на фото) зняти фільм, то він, напевно, перевершить широко відому старшому поколінню «Довгу дорогу в дюнах». Бо в ньому на тлі історичних подій, суспільних процесів та предовгого шляху героїні додому, в Україну, буде все: сльози й радість, страждання і людська підтримка, важкі випробування й зрада, а головне - нау­ка, як щиро любити свою рідну землю. Без пафосу, серцем, по-справжньому. Наука через фрагменти реальної долі простої й скромної жінки. Яка «ще нікому всього цього не розповідала», але у свої поважні літа найбільше прагне, щоб молодь, та й усі ми, усвідомили: «найдорожче, що в нас є, то Україна».

 

Там, де починається річка…

Уперше Марія глянула на світ 5 січня 1931 року в селі Пляшева, що на Радивилівщині. У тому, що з 1967-го по 2006 рік було перейменоване на Жовтневе. Там, «де починається річка і влітку шумлять верби». Батьки її особливих статків не мали. Крім Марії, у них вже підростали двоє старших діток - син і донька.
Але про рідну матусю у Марії лишилися тільки невиразний, мов марево, спогад і віщий сон, що якось уночі стривожив її малу. Адже матуся відійшла у засвіти, коли найменшій з трьох дітей виповнилось усього півтора рочку.
Звісно, батько-вдівець добре розумів, що дітям потрібні увага й турбота. Тому, погорювавши, почав шукати не так собі дружину, як жінку, яка стала б доброю матір’ю його малечі. У ті часи одружитися незаможному чоловікові, який не мав за душею ні моргу поля, навіть без дітей було непросто. А тут ще трійко одне від одного менших. Хто ж піде? Та Небу було видніше…

відбувся 11 квітня у Державному навчальному закладі «Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту». Захід є щорічним. Проводять його з метою пропагування здорового способу життя в учнівському середовищі, а також виявлення і підтримки талановитої молоді.

Цього разу в ході фестивалю-конкурсу змагалися вісім команд: «Вітамінки» групи № 1, «Драйв» групи № 2, «Їжаки» групи № 3, «Аскорбін» групи № 4, «Олімпійці» групи № 7, «Круті хлопці» групи № 9, «Імпульс» групи № 12, «Планета здоров’я» групи № 14. Конкурсанти у своїх виступах наголошували на перевагах здорового способу життя, на важливості формування у молоді навиків безпечної поведінки, необхідності збереження здоров’я свого і тих, хто поруч. Учасники відобразили духовні цінності в поєднанні з сучасними тенденціями розвитку культури та мистецтв. Усі команди продемонстрували високий рівень виконання та гарне оформлення. Тому журі у складі заступника директора з НВР О. В. Трало, методиста І. С. Боярчук, голови учнівського проф­кому Н. А. Поліщук та художнього керівника В. В. Денисюка було нелегко обирати найкращих. Але ж конкурсу без переможців не буває.

Цьогоріч по всій Україні активно відбуваються прибирання парків, лісів, узбіч, пляжів. Українці до таких заходів активно долучаються та передають один одному естафети, які спрямовані на очищення забруднених територій та дотримання чистоти вцілому.

Безперечно, це надзвичайно велика праця, гарний приклад для дітей та й взагалі хороша справа. Дуже добре, що люди свідомо ставляться до прибирання загальних територій, і намагаються покращити стан довкілля. Та першочерговою умовою, насправді є не прибирати, а тримати в чистоті нашу планету. Для цього потрібно мінімально використовувати упаковки, які розкладаються століттями, і щороку завдають все більшої шкоди для флори та фауни, та навчитися сортувати відходи, які можна переробити.

 

Мінімум відходів на звалища

У сучасному світі є чимало варіантів, які забезпечать максимальну переробку вторсировини та дозволять практично не вивозити сміття на полігони. Тому, у кожного є можливість навчитися правильно використовувати побутові та харчові відходи, тим самим зменшити забруднення довкілля. Основа запоруки чистоти нашого середовища це: сортування упаковок, компостування органіки, утилізація небезпечних відходів і високотемпературне спалювання неліквідних сміттєвих залишків.

Оновлення насаджень на території Мізоцької АЗПСМ.

Минулий тиждень був плідним на працю, адже у багатьох населених пунктах Здолбунівщини жителі вийшли на прибирання територій. До роботи долучалися активні громадяни, яких турбує нинішній стан довкілля загалом і захаращеність та засміченість зон відпочинку, де вони проводять своє дозвілля.
Так, у п’ятницю, п’ятого квітня, у Здовбицькому парку відбулося прибирання. До роботи долучилися учні тамтешньої школи, працівники сільської ради та інші охочі здовбичани. Спільними зусиллями громади у парку навели лад, розчистили територію і висадили хвойні дерева. Їх подарував здолбунівський підприємець Андрій Кардаш.
Того ж дня зазеленіли нові деревця у Глинську - там висадили алею з одинадцяти туй, які подарував депутат Рівненської облради Владислав Сухляк. Також громада села вирішила прибрати у центрі селища. Сільська рада разом з Глинським НВК влаштували прибирання у парку.
Наступного дня, в суботу, таке ж масове прибирання влаштували у смт Мізоч. На толоку у селищному парку зібралось чимало люду, від першокласників до пенсіонерів. Мізочани з великим завзяттям очищали парк від сміття та багаторічних заростей. Робота кипіла до вечора. А щоб мотивувати відвідувачів парку підтримувати там чистоту, мізочани встановили у ньому таблички з проханням не смітити.

Нещодавно у Здолбунівському районному історико-краєзнавчому музеї відбулась значима подія. Там презентували восьмий том видання «Реабілітовані історією. Рівненська область». Захід відбувався у приміщенні під будівлею музею, де у 1939-1941 роках була катівня НКВС, камера, в якій утримували ув’язнених жінок. Учасниками презентації стали автори, упорядники видання, краєзнавці, дослідники історії, інші небайдужі громадяни. Зворушили усіх псальм у виконанні Ольги Парницької, відео спогадів Петра Пилиповича Рудика – «Юрка», який зазнав репресій, розповідь про долю, трагічну історію кохання, зв’язкової УПА Ганни Прищепи на псевдо «Безталанна».