Новини

Підписання Меморандуму про співпрацю.

Відтепер Здолбунівщина співпрацюватиме з Волноваським районом Донецької області. Перебуваючи там з робочим візитом, здолбунівчани не лише ознайомилися з реаліями життя цього краю, а й підписали Меморандум про співпрацю, зокрема у гуманітарній сфері.

Делегація з нашого району на чолі з головою Здолбунівської РДА Сергієм Кондрачуком перебувала у Волноваському районі з 7 до 9 листопада. За цей період наші земляки встиг­ли відвідати низку закладів, познайомитися з багатьма цікавими особистостями, а головне - відчути і зрозуміти, як живеться на Сході нашої країни людям регіону, котрий фактично межує з вій­ною.
Ця робоча поїздка відбулася на запрошення голови Волноваської районної ради Валерія Лубінця та народного депутата України Дмитра Лубінця і мала на меті налагодження партнерських відносин між двома районами.

У Волновасі, як і колись у Здолбунові, стоїть паровоз.


Розпочали свій візит здолбунівчани з відвідин трьох навчальних закладів Волноващини, де мали зустрічі з тамтешніми школярами й педагогами. Учні цих шкіл отримали у подарунок дитячі книги авторства Сергія Гридіна, книгу Петра Солтиса «370 днів у камуфляжі (записки артилериста)», а також видання інших авторів, які спеціально придбав депутат Здолбунівської районної ради Василь Тимощук.

Представники Рівненської обласної організації Всеукраїнської громадської організації «Громадська мережа «Опора» нещодавно презентували на Здолбунівщині новий проект – «Посилення відповідальної участі громадян в управлінні містом».
Як зазначили його організатори, метою заходу є підвищення рівня комунікації між владою та громадою у трьох містах – Вараші, Дубно та Здолбунові, а також покращення рівня володіння інструментами партисипації ініціативними мешканцями, депутатами та представниками влади. Незрозумілий для багатьох термін «партисипація» насправді пояснюється дуже просто: громадянська партисипація – це активна участь громадян у суспільному житті.

Яка вона, сучасна школа? Яку мету нині поставлено перед учнями й вчителями? Чи має право на існування у непростий час реформ сільська школа? Відповіді на ці запитання ми намагалися знайти на спільному засіданні учнівського парламенту та педагогічного колективу Івачківської ЗОШ І-ІІ ст.
Старшокласники, підсумовуючи свою дослідницько-пошукову роботу, виступали з презентаціями й повідомленнями про історію нашої школи. А вона в Івачкові діє з 1871 року. Тоді в ній навчалися діти з усіх нав­колишніх сіл: Копиткового, Новомильська, Гільчі та ін. У 60-х роках ХХ століття збудували нове приміщення закладу по вулиці Сільрадській, і 1 вересня 1968 року в ньому розпочалось навчання, а на його подвір’ї висадили ялинки, що й зараз привітно зустрічають усіх, хто навідується до храму науки.

Як на Здолбунівщині господарювали в АПК у 2017 році

Цьогоріч на сільгосппідприємствах Здолбунівщини
збільшилися надої молока.

Щороку у третю неділю листопада відзначаємо День працівників сільського господарства - професійне свято робітників ланів і ферм, людей, які виробляють найнеобхідніше - хліб і до хліба.

Цього дня маємо нагоду вклонитися матінці-землі і тим, для кого важка селянська праця була і залишається сенсом життя, хто попри всі негаразди чесно та сумлінно робить свою справу.
Приємно, що цей сільськогосподарський сезон трудівники нашого району завершили з хорошими здобутками. Цьогорічні результати господарської діяльності дають підстави на впевненість у тому, що населення району буде з хлібом, м’ясом, молоком. Адже сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства Здолбунівщини за 9 місяців 2017 року виробили валової продукції на суму 69,3 млн. грн.

З нагоди Дня української писемності та мови учні 11 класу Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 разом зі своїм класним керівником І. А. Вознейчук та вчителем української мови і літератури Н. П. Савчук 14 листопада завітали до Здолбунівської міської бібліотеки. Оглянули спеціально підготовлені виставку «І возвеличимо на диво і розум наш, і наш язик» (Т. Г. Шевченко) з поетичними творами письменників-класиків та літераторів рідного краю, а також виставку творів представників «розстріляного відродження», присвячену пам’яті невинно убієнних у листопаді 1937 року в урочищі Сандармох.

Активісти місцевих осередків Юнацького та Націо­нального Корпусів Здолбунова взяли участь у чотириденному семінарі-тренінгу «Вартові держави». Тренінг, спрямований на залучення молоді до активної участі в заходах з національно-патріотичного виховання, відбувся 9-12 листопада в м. Луцьк.

Минулої п’ятниці у 3-Б класі Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 4 відбулося свято осені. Це дійство організувала та провела класний керівник Галина Миколаївна Левченко.
Школярі відчували справ­ж­­ні азарт та захоплення, адже на свято завітало чимало гостей. До цього заходу наші дітки старанно готувалися, тож свято вдалося на славу.
Школярики порадували нас чудовими сценками, танцями та піснями. Вони розповідали вірші та прислів’я про осінь-чарівницю, загадували загадки. Всі маленькі учасники свята були одягнені у барвисті костюми листочків, птахів, овочів та фруктів.

Слова росли із ґрунту, мов жита,
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона мені свята.
І кров’ю предків тяжко пурпурова.
Ліна КОСТЕНКО

З 1997-го щорічно дев’ятого листопада у нашій країні відзначають важливе свято - День української писемності та мови. Саме до цієї дати працівники Здолбунівської цент­ральної районної бібліотеки спільно з членами літературної студії «Зорецвіт» (керівник Ю. Р. Бржечко) Здолбунівського районного центру творчості дітей та юнацтва підготували літературно-музичну композицію «Наша мова - мова вічної землі».
Захід для учнів 8-Б класу Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 6 (завуч Н. В. Середюк) та інших користувачів книгозбірні відбувся у читальній залі Здолбунівської центральної районної бібліотеки. Присутніх з історією виникнення писемності ознайомила Є. А. Самолюк, провідний бібліотекар ЦРБ. Про багатство, красу, витонченість, мелодійність мови і поєднання її з музикою йшлося у виступі Ю. Р. Бржечка. Члени студії «Зорецвіт» В. Годун, Д. Панчук, С. Омельчук, А. Матюк, М. Слевчук, І. Самолюк виконали власні пісні під супровід гітари. Вірш «Слово патріотки про мову» М. Солтис читала А. Шандалюк під звучання пісні Кузьми Скрябіна «Сам собі країна». Сестри Т. і Ю. Ковальчук представили аудиторії театралізоване дійство «Дві родички».
Крім того, до Дня української писемності та мови у бібліотеці оформили виставку книг «Найперше було слово...». Ці видання розкривають важливу роль нашої мови в утвердженні української державності.
Євгенія САМОЛЮК,
провідний бібліотекар
Здолбунівської центральної
районної бібліотеки.

У межах реалізації проекту «Служба медико-соціальної допомоги на дому, організація зустрічей та доз­вілля 200 жертв націонал-соціалізму у Здолбунові і Переяслав-Хмельницькому із залученням їхніх родичів та волонтерської молоді», який фінансується німецьким фондом «Пам'ять, відповідальність, майбутнє», відбулася зустріч з начальником Здолбунівського відділу обслуговування громадян Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області Ната­лією Лещенко. Вона розповіла про роботу, виконану органами Пенсійного фонду України у зв’язку з прийняттям Верховною Радою третього жовтня ц. р. Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Кращі завжди попереду. Ними захоплюються. Їм за­з­д­рять. Згодом їхні вчинки та здобутки переосмислюють. І це цілком логічно й зрозуміло. На жаль, з часом у людській пам'яті «губляться», стираються, немов вкрившись імлою, деталі подій та окремих рис, притаманних непересічним особистостям. А в шаленому вирі сучасного інформаційного потоку частково втрачається й пам'ять історична, пам'ять поколінь. Запобігти цьому, можливо, допоможе ось ця публікація - нарис зі спортивної історії нашого рідного міста про майстра спорту з легкої атлетики Володимира Володимировича Панасюка.

Володимир Панасюк народився 14 січня 1941 року в Здовбиці. Так склалося, що батька свого він навіть не бачив, як і той сина. Адже наприкінці 1940 року Володимир Панасюк старший був призваний до війська, пройшов усю війну і загинув у 1945-му в Чехії. А мама, Харитина Данилівна Панасюк, усе життя працювала в колгоспі ланковою, прагнучи поставити на ноги єдиного сина. Зважаючи на специфічність праці в тогочасних колгоспах, щоденно вихованням Володі займалася його бабуся по татові - Марія Натифорівна Панасюк. А от про «чоловіче» виховання хлопчини дбав батьків брат - Микола Онуфрійович Панасюк. Саме він, дядя Коля, затятий спортсмен, прищепив любов до спорту і своєму племіннику. На фото внизу – маленький Володя з дядею Колею.

У 2018-му наша землячка Любов Петрівна Шаркова (на фото) мала б відзначати важливий і приємний ювілей - 30 років на посаді завідуючої сільським клубом села Лідаво. Але цьогоріч навесні, коли підвело здоров’я, улюблену роботу змушена була полишити. Однак зуміла мужньо сприйняти ці випробування, не зневіритися, не зламатися. І далі кожен її крок життєвим шляхом проміниться любов’ю - до людей, до творчості, до України. Бо й сама ж вона - Любов.

Здовбиця - Лідаво - Здолбунів
Любов Петрівна родом зі Здовбиці. Там збігло дитинство, там стрічала юність. Звісно, як і решта сільських дівчат, знала працю по господарству, дослухалася до маминих порад. А в час дозвілля з подругами ходила до клубу, «на танці». В одне з сусідніх сіл, найчастіше - в Уїздці, бо тоді у молоді в моді був такий своєрідний «обмін». На той час і гадки не мала, що колись Лідаво буде її справжнім домом.

 


«Висить ябко, висить, але впасти мусить. Коли дів­ка файна...». Люба віддавала подругу заміж. На тому весіллі й примітив її лідавський хлопчина. Там познайомились. Потім спілкувалися. Заміж покликав. Відтоді, як у листопаді 1987-го на рушник стали, переїхала до нього у Лідаво.
Уже три десятиліття вони у парі. Чоловік для пані Люби - друга половинка і надійна опора. Вміє він підтримати, і по-доброму пожартувати, аби підняти настрій. Разом дбають про оселю, господарку, бо ж реалії такі, що «на зарплату сподівайся, а з городом і худобою - таки надійніше». Зростили сина, тепер радіють онуку, стараються, чим можуть, помагати своїм дітям, що живуть у Здолбунові. Сюди, до внучка, любляча бабуся наві­дується майже щодня. Утім, стосовно пані Люби «бабуся» - це, швидше, почесний родинний «титул», бо ні за тим, як вона виглядає, ні за тим, якою є в душі, так її називати зовсім не хочеться.

В одній зі шкіл Волноваського району

Цього тижня делегація здолбунівчан відвідала Волноваху, що на Донеччині. Наші земляки вирушили до цього міста на запрошення голови Волноваської районної ради Валерія Лубінця та народного депутата України Дмитра Лубінця, щоб налагодити партнерські відносини та підписати угоду про співпрацю між двома районами, передусім у гуманітарній сфері.
У складі делегації до Волновахи вирушили голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук, його заступник Сергій Гридін, депутат Здолбунівської районної ради Василь Тимощук, директор ДНЗ «Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту» Руслан Шевчук та начальник Здолбунівського міжрайонного відділу СБУ в Рівненській області Володимир Сич.
Як повідомив один з учасників поїздки, голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук, наші земляки побували у кількох школах Волноваського району, де поспілкувалися з колективами та учнями, подарували школярам книги. Дітей з Волноващини запросили на Здолбунівщину на новорічні свята.

Після прийняття безвізового режиму дуже багато наших краян виявили бажання отримати біометричні закордонні паспорти. Однак період виготовлення таких документів доволі тривалий. Причому про те, що ситуація схожа у різних регіонах України, працівники установ, які ці документи видають, відвідувачів попереджають одразу.
За інформацією управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, оформлення паспорта за звичайним терміном, яке мало б тривати двадцять робочих днів, може затягтися й до двох з половиною місяців. А термінове виготовлення такого документа, що повинно б тривати сім робочих днів - до півтора місяця.
У Здолбунівському районному секторі управління ДМС України в Рівненській області точних термінів оформлення паспортів теж не називають, аргументуючи, що друкують ці документи у Києві на ДП «Поліграфічний комбінат «Україна».
- Оскільки паспортів ми не друкуємо, то не можемо пообіцяти громадянам, що їх виготовлять протягом визначеного терміну. Зараз закордонні паспорти отримують ті, хто подав документи на початку жовтня цього року, - зазначив начальник Здолбунівського районного сектора управління ДМС України в Рівненській області Віктор Томашевський.
На сьогодні у Здолбунівському РС УДМС України в Рівненській області діє вже дві станції прийому документів на виготовлення закордонних паспортів та паспортів у формі ID-карток. Тож тепер відвідувачів там приймають значно швидше. Нагадаємо, згідно із законодавством, термінове виготовлення закордонного паспорта коштує 810,32 грн., звичайне - 557,32 грн.
Ірина САМЧУК.

Богдан КУБАЙ передав Олегові ТИЩЕНКУ
цікаві артефакти.

Приблизно з такою періо­дичністю нині попов­нюються фонди Здолбунівського районного історико-краєзнавчого музею. Адже небайдужі краяни, які прагнуть збагатити колекції цього закладу, постійно приносять туди різноманітні артефакти. Бійці дарують музею воєнні атрибути, митці - свої роботи. Приходять і ті, хто володіє цікавими речами та прагне, щоб їх побачила широка аудиторія.
Днями до музею завітав здовбичанин Богдан Кубай, аби подарувати власну колекцію монет та паперових банкнот СРСР, Польщі, Білорусії, Узбекистану. Частину купюр хлопець, як колекціо­нер, свого часу зібрав сам, а дещицю знайшов на своєму подвір’ї.
- У нашому будинку раніше мешкала старенька бабуся. Коли ми його купували, вона попереджала, що тут можуть трапитися цікаві знахідки. Згодом у гаражі ми й виявили старі банкноти та монети. А якось навіть відкопали колишню швейну машинку, - розповів Богдан.

Перед покладанням лампадок до меморіалу у Биківні.

Поїздку до пам’ятних місць і духовних святинь українського й польського народів організувало четвертого листопада Товариство польської культури Здолбунівщини для учнів суботньо-недільної школи польської мови, що діє при ньому. В дорогу комфортабельним автобусом тоді вирушило близько п’ятдесяти дорослих і малих екскурсантів. Супроводжували групу голова названого Товариства Софія Михалевич та вчителька польської мови Ельжбета Пьотровська.

- В історії Польщі й Украї­ни чимало трагічних подій. Обидві держави пройшли складний шлях до своєї незалежності, розвивають двосторонні взаємовідносини на засадах добросусідства. У Товаристві ми прагнемо надати можливість краянам з польським корінням, і не тільки, глибше пізнати польські культуру, історію, традиції, мову, але шануємо й українські, адже Україна - наш дім. Плануючи поїздку на особливий день, коли українці і поляки у своїх храмах поминають усіх, хто вже залишив цей світ, мали на меті нагадати насамперед молоді, наскільки важливо будувати своє життя на засадах людяності. Нагадати, якою наддорогою ціною виборюються воля і мир. А також вклонитися пам’яті тих, хто згинув у цій борні, - зазначила пані Софія.

На Інститутській...


Отож, спочатку учасники мандрівки відвідали Національний історико-меморіальний заповідник “Биківнянські могили”, що розташований на північно-східній околиці Києва. Фактично це найбільше в Україні місце масового поховання жертв сталінських репресій. Сюди, на таємну спецділянку НКВС УРСР, наглухо обгороджену височезним суцільним парканом, у 1937-1941 роках ночами вантажівки звозили розстріляних і закатованих у київських тюрмах політв’язнів та скидали у заздалегідь підготовлені ями. У серпні-вересні 1941-го розстрілювали вже у самій Биківні. Спецділянка мала площу 5,3 га. Аби ніхто не дізнався про те, що там насправді коїться, для місцевого населення вигадали “офіційну легенду” про артилерійський склад, об’єкт охороняли.
На думку істориків, там, у Биківнянському лісі, свій останній спочинок знайшли десятки тисяч жертв так званого “Великого терору”. Були це люди різних національностей і віросповідання, представники чи не усіх соціальних прошарків суспільства. Для українців, поляків, євреїв, православних, католиків, іудеїв, науковців, митців, інженерів, лікарів, правників, священиків, військових, робітників і селян у Биківні вторована катами дорога смерті була одна, спільна. Як і дов­гий шлях до правди й одна на всіх гірка й болюча людська пам’ять нині.

Розлучення і діти – тема болюча, але, на жаль, актуальна. Зазвичай розірвання шлюбу є надзвичайно складним емоційно етапом, в ході якого виникає чимало питань. А найважливіше - саме стосовно дітей: з ким з батьків вони проживатимуть, чи врахують, ухвалюючи рішення щодо цього, їхнє бажання, і хто у рішенні ставить останню крапку?..
Роз’яснення, як діяти за таких обставин, надали в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» спеціалісти Міністерства юстиції.

Місце проживання дитини, яка не досягла віку 10 років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, якій уже виповнилось 10, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла віку 14 років, визначає сама дитина.
- Батьки, за бажанням, можуть укласти договір щодо батьківських прав та обов’язків того з них, хто проживає окремо від дитини, - пояснює начальник Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Іванна Смачило. - Такий договір визначає умови утримання (аліментні зобов’язання), виховання, навчання, догляду, які спрямовані на забезпечення нормального фізичного, духовного й морального розвитку дитини, та може містити положення щодо її місця проживання. Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Якщо мати і батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким з них проживатиме малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або ж судом.
При цьому беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини, її вік, стан здоров'я та інші суттєві обставини.
Дитина не може проживати з тим з батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкоголем або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Приємно, що у Здолбунівській ЗОШ І ст. № 7 наші діти мають змогу не тільки здобувати знання, а й весело відпочивати. Вони займаються у спортивному гуртку, багато мандрують, розвивають музичні здібності, пробують сили в акторському мистецтві. А нещодавно учні 4-В класу представили своїм товаришам по школі виставу «Колобок-супермен». Її головний герой, гідно витримавши різні випробування, став справжнім захисником мешканців лісу.

Відтепер кожен з нас може обрати терапевта, педіатра або сімейного лікаря у будь-якому медичному закладі. Медична допомога вже не прив’язана до місця прописки, проживання чи розміру хабара. Поки що приписна кампанія (процес вибору лікаря й укладення договорів) триває у пілотному режимі. А на все­українському рівні розпочнеться після підписання Президентом закону № 6327.

Крок перший: визначитися з лікарем
Найпростіше це зробити, якщо ви знаєте хорошого лікаря, обслуговуванням якого залишилися задоволені. Або ж поцікавтеся у родичів чи знайомих – можливо, вони порадять спеціаліста з амбулаторії сімейної медицини або поліклініки, яка підходить вам гео­графічно.

Школярі у кондитерському цеху.

Любов до Батьківщини починається з малого. Допомогти слабшому, відвідати хворого, пізнати свій рідний край…
От і школярі Новомощаницької ЗОШ І-ІІ ст. холодного ранку зібралися на екскурсію до кондитерського цеху «Озерянка». Природа у цьому посприяла. На час мандрівки дощ припинився, й учні 3, 5, 7 класів зі своїми керівниками С. М. Корнійчук, Н. А. Ліщук, К. А. Головай та заступником директора Н. Ф. Дорощук вирушили до села Озерко. Господарі та працівники цеху гостинно зустріли відвідувачів, познайомили з виробництвом і почастували своєю продукцією. Задоволені екскурсією діти подякували працівникам, презентувавши їм виступ-розповідь про «солодку» професію, та побажали, щоб їхня продукція була популярною у різних регіонах України.

Днями завершився чемпіонат України з американського футболу 2017 року серед юнацьких команд. В останньому матчі сезону вирішувалася доля трьох команд «Молотобійці», «Орли» та «Вінницькі Вовки», які мали рівні шанси на перемогу.
За підсумками передостаннього матчу «Орли» посідали друге місце у турнірній таблиці. У фінальній зустрічі «Вінницьких Вовків» та «Молотобійців» з Києва перемогли вінничани. У результаті переможці матчу здобули срібло, а кияни – бронзу. Чемпіонами ж, за підсумком очок, стали здолбунівські «Орли», які в одному з попередніх матчів обіграли «Вінницьких Вовків».

Малюнок Віктора Голуба.

Валентина Капітула інформує про культурно-дозвіллєву роботу у місті.

Під час двадцятої сесії Здолбунівської міської ради сьомого скликання депутати заслухали звіти керівників комунальних підприємств, внесли зміни до міського бюджету на 2017 рік та ухвалили низку рішень з земельних питань.

Керівники КП цього дня не лише звітувалися, а й відповідали на численні запитання міських обранців. Розповідаючи про підсумки діяльності КП «Здолбунівкомуненергія» за 2016 рік, його керівник Валентина Шавронська зазначила, що нині на балансі КП перебуває 8 котелень з 24 котлоагрегатами. Станом на початок минулого року підприємство обслуговувало 3065 абонентів. Протягом 2016-го тарифи підприємства змінювалися для усіх категорій споживачів, тому, відповідно, на 33 % зросла кількість споживачів, яким було нараховано субсидію. Якщо на 1 січня 2016 року субсидією користувалося 1642 споживачі, то через рік таких було вже 2190. Однак заборгованість населення нині все ж залишається високою: станом на 1 жовтня вона склала 2,2 млн. грн. Тому зараз на підприємстві існує й борг з виплати заробітної плати, який найближчим часом сподіваються ліквідувати.

Звітує Валентина ШАВРОНСЬКА.

 


- Ті, хто не платить багато років, мають стабільну заборгованість. Скажімо, у місті є 77 квартир, загальний борг мешканців яких становить 1,4 млн. грн. Тобто в основному йдеться про злісних неплатників, - зазначила Валентина Шавронська.
Відзвітував на сесії про діяльність підприємства і керівник КП «Здолбунівводоканал» Василь Мельник. У цього КП, де нині працює 78 осіб, на балансі та обслуговуванні перебуває шість артезіанських свердловин. Цікаво, що Здолбунів - одне з семи українських міст, які мають свердловини глибиною понад 500 м. Також підприємство обслуговує 4 насосних станції, які забезпечують тиск в багатоповерхових будинках, 6 каналізаційних насосних станцій. У 2016 році КП було піднято 1096,06 тис. м3 води, реалізовано 774,06 тис. м3. Загальна протяжність водопровідних мереж, які обслуговує підприємство, складає 36,2 км. 

Під час колегії РДА матері загиблих воїнів АТО зі Здолбунівщини
Олена Миколаївна ПАЛІЧУК та Галина Миколаївна ШОЛУДЬКО
отримали відзнаки «Орден Матері бійця АТО». Фото з сайту Здолбунівської РДА.

Що саме на Здолбунівщині нині будують та ремонтують і, як загалом господарювали в районі протягом дев’яти місяців, обговорювали на останній колегії РДА, яка відбулася 26 жовт­ня.
Перший заступник голови Здолбунівської РДА Леонід Власюк відзначив наявність росту у галузі промисловості: за 9 місяців реа­лізовано продукції на 1,13 млрд. грн. Основну частку - 84 % - цієї продукції вироб­лено та реалізовано на підприємстві «Волинь-Цемент» філія ПАТ «ДЦУ», яке постійно нарощує свої потужності.
Натомість незначний спад у валовому виробництві продукції в АПК зумовлений тим, що на Здолбунівщині багато аграріїв зменшили посіви ранніх зернових та збільшили посівні площі соняшнику, кукурудзи. Тож після збору цих культур показники вочевидь поліпшаться.

Керівник та працівники ремонтного вагонного депо Здолбунів біля БТРа, який не так давно на
підприємстві довели до ладу і відправили на фронт.

Здолбунів називають містом залізничників цілком вмотивовано. Адже чи не у кожного зі здолбунівчан є рідні чи близькі знайомі, котрі працюють або трудилися на залізниці. В окремих родинах сформувались цілі династії залізничників.
Трудова біографія багатьох наших краян пов’язана з ремонтним вагонним депо Здолбунів - одним з передових підприємств місцевого залізничного вузла, яке має славну історію й свої традиції. Становлення депо розпочалось в далекому 1939-му, нині ж воно займає гідне місце серед найпотужніших підприємств регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця». Спеціалізується на деповському та капітальному ремонті різних типів вантажних вагонів. У 2008 році депо отримало сертифікат якості відповідно до міжнародних стандартів.
На сьогодні у виробничому підрозділі задіяний 301 працівник. З 1986 року підприємство незмінно очолює заслужений працівник транспорту України Йосип Гаврищак. Свого часу його було нагороджено також відзнакою «Почесному залізничнику» та орденом «За заслуги» ІІІ ст.

Після введення у дію пенсійної реформи виплати для пенсіонерів у нашому районі зросли в середньому на 321 грн., повідомила начальник Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Світлана Жовтанюк. В області цей показник становить 362 грн., у Рівному пенсії зросли в середньому на 523 грн. Найбільше ж розбагатіли пенсіонери з Вараша - виплати їм в середньому збільшилися на 1125 грн.
- Серед 15639 пенсіонерів Здолунівщини осучаснення пенсій торкнулося лише 8650 осіб, тобто 55 відсотків. Суттєво зросли пенсії залізничників, працівників промисловості, водіїв, які давно вийшли на заслужений відпочинок. Дехто отримав доволі суттєві збільшення пенсій. Наприклад, досі людина отримувала 3 тисячі гривень, після реформи ж її пенсія зросла вдвічі, - розповіла Світлана Жовтанюк.
Осучаснення виплат не торкнулося тих, хто вийшов на пенсію в останні роки, починаючи з 2014-го. Тим же, хто нині звертається до управління ПФУ з проханням пояснити, чому виплати зросли на доволі несуттєві суми, потрібно зрозуміти, що основним «орієнтиром» є зарплатня, яку людина отримувала, працюючи. Тобто ті, у кого свого часу зарплата була солідною, і підвищення нині отримали також цілком пристойне.
Вл. інф.

Цього тижня на відрізку шляху зі Здолбунова
до Здовбиці завершували ремонтні роботи.

Хоч як не нарікали б на стан дорожнього покриття ті, кому доводиться частенько їздити шляхами нашого району, але потрібно визнати, що цьогоріч у нас дороги таки ремонтували. І продовжують це робити навіть пізньої осені.

Якщо порівнювати з минулими роками, то у 2017-му на ремонт доріг було спрямовано значні кошти з бюджетів усіх рівнів, розповів перший заступник голови Здолбунівської РДА Леонід Власюк під час колегії райдержадміністрації. Досі тривають роботи на шляху Городище-Рівне-Старокостянтинів. Загальна їх вартість на ділянці від об’їзної до заправки при в’їзді у Здовбицю становить 41 млн. грн., з яких 10 % фінансують з районного та обласного бюджетів.

Уже не вперше хочу від імені всього колективу Здолбунівської центральної районної лікарні написати про неодноразові надходження до нашого закладу гуманітарної допомоги від БФ «Нова краї­на», який очолює Ростислав Григорович Макух. Людиною, яка збирала всі ці речі в лікарнях німецького міста Кельн, є Лінда Мей - наша землячка з Тернопільської області.


Але знайти й зібрати допомогу - лише половина справи. Багато зусиль і коштів потрібно було й для того, щоб доставити усі ці речі з далекої Німеччини. Адже забезпечення автомобілями, пальним та іншим загалом вартувало 62500 грн. Головний лікар Здолбунівської ЦРЛ Владислав Олегович Сухляк з вдячністю згадує Олександра Івановича Сачевчича, який допоміг сумою у 35000 грн., Ростислава Григоровича Макуха - 12500 грн., а також Олега Васильовича Сухляка, який надав 15000 грн. Так-так, Олег Васильович - це батько нашого головного лікаря… Чомусь згадала смішний анекдот: «У магазині акція: кожній бородатій дівчинці по шоколадці. Спонсор акції - тато бородатої дівчинки». І сміх, і гріх, як то кажуть… Сумно від того, що нині головні лікарі змушені побиратися, хто де може.

Конкурсантки та члени журі.

Минулої п’ятниці, 27 жовтня, у приміщенні Здолбунівського БКЦ відбувся один з наймасштабніших у нашому місті заходів - конкурс краси та грації «Міс Здолбунів». Як і торік, організатором дійства виступила ГО «ЗЕОН».

За корону головної красуні Здолбунова цього разу боролися 10 дівчат віком 15-18 років. Перед змаганням на сцені головного шоу конкурсантки пройшли попередній відбір, адже спочатку взяти учать у конкурсі виявили бажання 20 претенденток.

«Міс Здолбунів-2017» Діана КРАСОВСЬКА.

 


Протягом двох місяців юнки старанно готувалися до вечора краси - вчилися дефіле, хореографії, ораторського мистецтва й ін. Також для дівчат влаштували чотири фотосесії різної тематики й записали відеопредставлення кожної з них. Останні й демонстрували з екрана вже під час самого дійства в БКЦ, яке відбулося з аншлагом. Адже запрошення на фінал конкурсу розкупили ще за тиждень до нього, й усі, хто поперед­ньо не забронював місця, до зали не потрапили.

Концертний номер.


Понад двогодинне шоу було насиченим і цікавим. Учасниці мали три виходи у різних амплуа: у фірмових футболках з логотипом конкурсу, у вишитих сукнях та у вечірньому вбранні. Новинкою став інтелектуальний конкурс, завдяки якому журі та глядачі мали змогу оцінити не тільки вроду та пластичність конкурсанток, а й їхню ерудованість.

Підготовка чергового номера газети «Nasza Praca».
Праворуч - редактор Ян ДРАБІК.

Перші відомості про здолбунівську пресу засвідчує «Літопис Волині» № 9 за 1967 рік. У статті «Українська преса на півн. українських землях в 1920-1939 рр.» опублікований список українських газет. Зокрема згадана «Супряга» - місячник, 1924 р., орган Союзу українських кооперативів в Здолбунові, за редакцією Є. Архипенка. Серед інших - «Українське слово» (Рівне, 1920 р.) і двотижневик «Дзвін» (Рівне, 1923-1927 роки).


Газета «Zycie Wolynia» («Життя Волині») № 40 (138) від 3.10.1926 р. у розділі «Хроніка Здолбунова» сповістила про випуск першого числа тижневика «Glos kresowy» («Голос краю»). Редактор - осадник Голаба Владіслав. На жаль, це вся відома нам інформація про це видання. Перед 1925 р. виходила у Здолбунові газета «Harcerz Zdolbunowski», але про неї, окрім як назви та орієнтовної дати випуску, теж нічого не знаємо.

У шаленому ритмі сьогодення гарно організований, цікавий та ефективний відпочинок - це вміння виокремити себе з бурхливих життєвих процесів, яскраво проявити особистість. Аби надати школярам таку можливість, а також на виконання районної Програми розвитку туризму у Здолбунівському районі на 2016-2020 роки, для учнів 5-9 класів Івачківської ЗОШ І-ІІ ст. було зорганізовано поїздку до Львова. Там, у місті Лева, мандрівку називають словом «Вандлер».

Дуже приємно, що до збору допомоги бійцям добровольчих батальйонів долучилося чимало небайдужих краян. Тож вдалося швидко та якісно зібрати найнеобхідніше для наших бійців.
Щиро дякуємо «Рівнефармації» за медикаменти, Миколі Ужвіну та Івану Антонюку за мед, Сергію Гридіну за мед і малюнки, Ігорю Самчуку (ВП «Локомотивне депо Здолбунів») та Ігорю Давидюку (ПАТ «Дікергофф Украї­на») за 2000 і 2500 грн. відповідно на пальне, Вірі Шпак та Людмилі Мороз за в’язані шкарпетки, Світлані Туранкіній за калину, колективам ПрАТ «Іскра» й «Славія» за плівку, Здолбунівським міській та районній радам за пальне.