Новини

У центральній районній бібліотеці відбулася зустріч з Неонілою Диб’як

Неоніла Ананіївна родом з мальовничої місцини на Млинівщині, де пагорби милують око зеленим оксамитом різнотрав’я й золотом збіжжя, долини й ліски оповиті легендами, де лукою над берегом невеличкої річечки поважно походжають лелеки, а земля щовесни під великою водою від талого снігу, чи влітку-восени від зливи-громовиці, вкривається глибоченькими тріщинами, наче обличчя старої бабусі зморшками, де хатки, як зорі в небі, розкидані одна від одної не надто близько - з невеличкого села Мошків Перемилівської сільської ради. Напевно, краса тамтешньої природи свого часу й надихнула ще зовсім юну Неонілу до перших спроб віршування. Згодом же саме любов до рідного краю стала для неї потужним джерелом натхнення, поштовхом до творчого пошуку, до копіткої праці над історичними розвідками. І Слово її, ліричне й образне, грайливе та барвисте, закличне й палке, знайшло відгук у серцях багатьох читачів.

Неоніла ДИБ’ЯК читає свої вірші.

 

Нині Неоніла Ананіївна Диб’як - відома авторка збірок поезій і прозових творів для дорослих та дітей, мово­знавчих і літературно-критичних статей, історико-краєзнавчих праць. З 2000 року - член Національної спілки письменників України, лауреат обласної літературної премії ім. Валер’яна Поліщука, переможець конкурсу «Краща книга Рівненщини» в номінації «Краща поетична збірка» («Зозулі мого саду», 2009). За фахом вона - педагог, але працювала й на державній службі. Зараз, хоч і пенсіонерка, активно займається спілчанською і крає­знавчою роботою, літературною творчістю.

У Літературному музеї Уласа Самчука в Рівному вшанували талановитого письменника-перекладача Бориса Тена з нагоди 120-ї річниці від дня його народження.
Під час заходу було презентовано повість-есе про цього видатного нашого земляка, написану мирогощанцем Миколою Пшеничним - першим лау­реатом Рівненської обласної літературно-мистецької премії імені Бориса Тена. Думками про життя та творчість Бориса Тена поділилися доктор філологічних наук, професор Ірина Захарчук, голова Рівненської обласної організації Національної спілки письменників України Ірина Баковецька, письменниця Вікторія Климентовська, художник Віктор Гвоздинський, просвітянин Петро Давидюк, директор Рівненського краєзнавчого музею Олександр Булига. Талановита рівненська поетеса Лідія Гольонко чарувала присутніх власними піснями під гітару.
На вшанування знаменитого земляка до музею завітали разом зі своєю вчителькою української мови та літератури учні Кунинської ЗОШ І-ІІ ст. Саме в їхньому селі колись служив священиком батько Бориса Тена. Діти читали сонети Бориса Тена та власні твори про письменника.
Інна НАГОРНА,
завідувач Літературного музею
Уласа Самчука в Рівному.

Понад дві години чудових танців, музики, оплесків і щирих привітань - таким був творчий вечір зразкового ансамблю народного танцю “Сузір’я” та його керівника Ніни Василівни Борячук, що відбувся минулої неділі.

Задовго до початку заходу у залі Здолбунівського будинку культури цементників було повно люду - там зібралися колеги, учні і випускники Ніни Василівни, повболівати “за своїх” прийшли рідні й друзі учасників ансамблю, а розважитися та подивитися концерт - здолбунівчани, які мали того дня вихідний.

 


Історію “Сузір’я”, його здобутки й будні організатори вечора висвітлили за допомогою слайд-шоу. А про свою творчість “розповідали” учасники підготовчої, молодшої, середньої і старшої груп, випускники колективу 2016 та 2017 років самі. Танцями. Вони представили глядачам хореографічні композиції у постановках Ніни Боярчук, Анатолія Крикончука і Тараса Ступака, їх спільні роботи.

У фотозоні.

Незвичайну виставку днями презентували у Здолбунівській ЗОШ І-ІІІ ст. № 6. Глядачам представили понад дві сотні виробів учнів 1-8 класів та їхніх батьків. Усі ці експонати нагадують про те, що от-от у свої права вступ­лять очікувані всіма різдвяно-новорічні свята.
- Людей поглинають буденність, щоденні проблеми, тому хотілося подарувати їм посмішки й добрий настрій. Приємно здивувало те, що на заклик організувати таку виставку у школі відгукнулося дуже багато охочих продемонструвати свою творчість, - розповіла педагог-організатор навчального закладу Людмила Присяжнюк.

Фрагмент виставкової експозиції.


Як зазначила заступник директора школи Надія Середюк, батьки школярів початкової ланки проявили особливу активність при підготовці виставки. Тож там представлені дуже оригінальні й красиві вироби.

Олександр ДЕХТЯРЧУК під час зустрічі в Кунині вкотре розповідав
про переваги створення об’єднаної громади.

Обговорювати потребу розпочати процес створення об’єднаних територіальних громад у нашому краї почали майже три роки тому. Вже тоді всі, кого так чи інакше стосується процес втілення децентралізації, детально дізналися про переваги цієї реформи. Спливло багато часу. Та на Здолбунівщині продовжують вагатися, аналізувати і відтягувати початок конкретних дій. А от наші сусіди тим часом встигають домовлятися, проводити вибори, отримувати «підйомні» кош­ти від держави й успішно вчитися господарювати самостійно.
Нині створення ОТГ предметно обговорюють у Здовбиці. Депутати цієї сільської ради вже двічі ініціювали об’єднання з громадами Уїздецької, Урвенської, Миротинської сільських рад, які мають увійти до Здовбицької об’єднаної територіальної громади, згідно із затвердженим Кабміном перспективним планом. Якщо таке об’єднання відбудеться, то Здовбицька ОТГ налічуватиме 10341 особу. Аналіз, проведений фінансовим управлінням Здолбунівської РДА, засвідчує, що така громада буде самодостатньою і матиме знач­ний фінансовий ресурс.
Першими відгукнулися на пропозицію здовбичан в Уїздецькій сільській раді, де під час сесії 12 жовтня обговорювали перспективу такого об’єднання. Після тривалої та часом емоційної дискусії депутати вирішили, що проведуть опитування серед жителів села, а згодом, на наступній сесії, ухвалять остаточне рішення.

Жителі Здовбиці не лише цікавляться перспективами об’єднання,
а й висловлюють власні побажання щодо цього.

 


У тому, що об’єднуватися потрібно якнайшвидше, переконував жителів Уїздців та Кунина під час останнього візиту на Здолбунівщину і народний депутат Олександр Дехтярчук, який разом з очільником Здолбунівської РДА Сергієм Кондрачуком та депутатом Здолбунівської районної ради Василем Тимо­щуком зустрівся з громадами цих сіл.
Народний депутат детально розповів про всі переваги і втрачені можливості, апелюючи до досвіду країн Європи й наводячи реальні приклади успіхів сусідів по округу. Адже у Рівненській області створено вже 25 ОТГ, з них 15 - у нашому, 154, окрузі. Нині усі вони є успішними, і кожна має свої здобутки, котрі справді можна вважати прикладом позитивних змін, яких так очікують усі і всюди.

Цього тижня очільники органів місцевого самоврядування зібралися на нараду у Здолбунівській РДА, щоб разом з керівництвом району обговорити особ­ливості господарювання у 2017 році та плани на рік наступний.
Передусім спілкувалися про фінанси. Нині у районі найскладнішою є ситуація з фінансуванням медицини. До завершення року на галузь не вистачає 3,5 млн. грн. Тобто коштів немає навіть на найнеобхідніше - зарплатню та енергоносії, не кажучи вже про розмитнення придбаної для району ще влітку «швидкої», на що потрібно 69 тис. грн., чи виплати для важкохворих, яким не вистачає 70 тис. грн.

передала бійцям підопічна Здолбунівського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів Віра Іванівна Шпак. Нову партію виробів, виготовлених власноруч, вона віддала волонтерці Валентині Лукашук. Уже через тиждень шкарпетки відвезуть бійцям на Схід.
Віра Шпак продовжує плести шкарпетки, однак їй не вистачає ниток для цієї благої справи. Тож кожен може долучитися до такої допомоги бійцям, передавши вовняні нитки або вироби, які можна розплести, до Здолбунівського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів.
Вл. інф.

Колишній головний редактор нашої газети Володимир Дрозюк захоплюється поезією. Пише вірші і сам. Кілька років тому вийшла у світ збірка його пое­зій «Молитва любові».
Цьогоріч Володимир Васильович взяв участь у Всеукраїнському поетичному вернісажі «Троянди й виноград» і став його лауреатом. До складу журі цього престижного творчого конкурсу входили Пет­ро Засенко, Микола Луків, Леонід Горлач, Станіслав Шевченко, Вікторія Колесник, Володимир Бутко, Максим Рильський (онук знаменитого поета) та Іван Драч. З рук останнього Володимир Дрозюк і отримав у Києві диплом лауреата та кришталеву троянду вернісажу.
Вл. інф.
На фото: Володимир ДРОЗЮК з відзнаками.
Фото Ольги ЯКУБЧИК.

Прапор завдовжки у кілька десятків метрів привезли до Здолбунова. Полотнище, яке об’єднує символіку різних областей та районів України, презентували 4 грудня працівникам Управління державної казначейської служби України у Здолбунівському районі Рівненської області. Захід відбувся у рамках всеукраїнської казначейської акції «Об’єднаймо Україну».
Стяг «мандрує» містами нашої країни, де працівники казначейських управлінь доповнюють його прапорами рідних їм населених пунктів.
Полотнище вже побувало в кількох обласних центрах. На Рівненщину його привезли з Івано-Франківщини. Після того, як у ньому зберуть прапори всіх областей та районів, 22 січня, у День соборності України, цей величезний стяг розгорнуть на мості Патона у Києві.
Вл. інф.
Фото УДКСУ в Здолбунівському
районі Рівненської області.

З 1 січня 2018 року діючу систему замовлення та розподілення путівок на лікування застрахованих осіб замінить більш ефективне адресне забезпечення реабілітацією у відповідних відділеннях санаторно-курортних закладів.
Усі нововведення відбуватимуться з метою реалізації принципу «гроші ходять за людиною».
Запроваджується новий механізм лікування застрахованої особи в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів на підставі тристоронніх договорів (між застрахованою особою, органом Фонду та санаторно-курортним закладом), а також підписаних застрахованою особою актів приймання-передачі наданих послуг з реабілітаційного лікування та послуг з проживання і харчування. А найприємніше, напевно, те, що Порядок надає право самостійного вибору застрахованою особою санаторно-курортного закладу для проходження лікування після перенесених захворювань і травм, відповідно до профілів медичної реабілітації.

Нещодавно Верховна Рада підтримала законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів». Ним посилено відповідальність батьків за несплату аліментів. За нововведеннями, до неплатників аліментів, які заборгували виплати більше ніж за 6 місяців, застосовуватимуть нові методи виконання рішень.

А саме:
1. Боржників позбавлятимуть права на виїзд за кордон до повної ліквідації заборгованості.
2. Боржників тимчасово позбавлятимуть права керувати автомобілем.
3. Боржників позбавлятимуть права використовувати зброю, а також полювати. Заборона ця діятиме доти, доки заборгованість зі сплати аліментів не буде погашена у повному обсязі.
4. Запровадять новий вид адміністративного стягнення - 2 місяці соціальних робіт для боржників. Вони виконуватимуть їх у вільний від навчання чи роботи час. А оплата за ці роботи піде на погашення боргів дітям.

В Україні триває акція «16 днів проти насильства». Її мета - привернути увагу громадськості до актуальних для українського суспільства проблем, зокрема насильства в сім’ї, а також формування у всіх верств населення свідомо нетерпимого ставлення до будь-яких проявів насильства.

Як не захворіти, коли всі навколо застуджені

Традиційний для холодної пори року «застудний» сезон набирає обертів. Це підтверджує і різке зростання попиту на протизастудні засоби в аптеках, і повсюдні кашель та чхання.
Статистичні дані також свідчать про збільшення кількості застуджених. Адже протягом минулого тижня на Рівненщині занедужали 7374 людини, більшість з яких - діти до 18 років. Протягом тижня госпіталізували майже 200 пацієнтів. Як повідомили у Рівненському обласному лабораторному центрі, перевищення епідпорогу медики зафіксували у Радивилівському та Дубровицькому районах, на межі перебуває нині Березнівщина.

Минулої п’ятниці наші земляки, учасники Майдану, передали кілька своїх речей з того періоду Здолбунівському районному історико-краєзнавчому музею, який нещодавно відзначив третю річницю з дня свого заснування. Серед артефактів часів Революції Гідності, якими активісти Національного Корпусу Здолбунів Дмитро Сирота та Олександр Войцеховський поповнили фонди музею, каска, протигаз, агітки проти представників тодішньої партії влади та владної «верхівки», а також унікальні світлини, зроблені у Рівному й Києві під час найбурхливіших подій Майдану.
Крім того, днями до музею завітала жінка, яка майже 70 років тому, ще немовлям, разом з мамою перебувала у стінах в’язниці, що в той час містилась у цій будівлі. Ользі Кравчук випов­нилося лише сім днів від народження, коли вона потрапила до тюремної камери. І від смерті її врятувало лише те, що наглядачка дозволила Олиній бабусі крізь вікно забрати, на тоді вже двомісячне, маля додому, аби його помити. Адже тіло маленької через нелюдські тюремні умови почало вкриватися чиряками. Дівчинку до в’язниці так і не повернули. Аж через сім років вона зустрілася з батьками, які вже відбули покарання в Омську.


За словами директора ЗРІКМу Олега Тищенка, вік­на приміщення, крізь які передавали ув’язненим їжу, кликали на допомогу та рятували життя, свого часу замурували. Але їх планують невдовзі відновити.
Нині ж у підземеллях музею облаштовують капличку-крипту. У приміщенні колишньої в’язниці богослужіння у пам'ять про невинно убієнних під час голодоморів вперше відбулося ще в листопаді 2014-го. Відтоді настоятель Свято-Петро-Павлівської церкви УПЦ КП Віталій Петрюк щороку в останню суботу листопада звершує там поминальне богослужіння. Рік тому виникла ідея облаштувати у стінах підземелля справжню капличку.

Доброта та милосердя - це милість людського серця, розуміння, співчуття, ніжність, любов та доброзичливе ставлення до людей. Це не слабкість, а сила, бо доб­рота та милосердя властиві людям, які здатні відгукуватися на потребу допомоги. В Україні поняття «волонтер» до 90-х років ХХ ст. взагалі не існувало. Адже людей, які займалися суспільно-корисною справою, називали доброчинцями, благодійниками, альтруїстами, громадськими діячами, меценатами.

Напевно, кожен з жителів нашого міста з задоволенням милується однією з нових візитівок Здолбунова, яку нещодавно встановили при вході до міського парку. Безумовно, вона – сучасна і дуже гарна.
Але нещодавня публікація у ЗМІ світлини паровоза, що й досі стоїть у місті Волноваха, мабуть, не лише у мене викликала ностальгічний спогад про інший, вже дещо призабутий, місцевий бренд - здолбунівський паровоз. А той «Паровозик» таки був нашим справж­нім брендом. Розглядаю­чи фото з Волновахи, я уявляв, як представники Здолбунівщини, стоячи біля тамтешнього паровоза, згадували наш... Звісно, ніхто з них не причетний до знищення місцевого «Паровозика». Та цілком імовірно, що представники здолбунівської делегації почувалися не вельми комфортно під час тієї фотосесії...

Зліва направо: Павло КРАШАНОВСЬКИЙ,
Максим ДЕМЧИШИН, Дмитро Володимирович МАРЧУК,
Василь УСТИМЕНКО та Ігор КУЛЕША.

Першого грудня у м. Луцьк відбувся Все­український турнір на призи першого на Волині майстра спорту з важкої атлетики А. Л. Хвесика серед юнаків та дівчат 2002 р. н. і молодших. Участь у ньому брали й учні відділення важкої атлетики дитячо-юнацької спортивної школи Здолбунівської районної ради. Зазначимо, що наші вихованці виступили на цих змаганнях доволі вдало. Так, друге місце у ваговій категорії до 45 кг посів учень Здолбунівської гімназії Павло Крашановський, а у ваговій категорії до 50 кг - учень ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 Максим Демчишин. Золоту медаль виборов у ваговій категорії до 56 кг учень Здолбунівської гімназії Василь Устименко. Третє місце у ваговій категорії понад 62 кг завоював учень ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 Ігор Кулеша. А шосте місце у ваговій категорії до 69 кг посів учень місцевої ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 Андрій Ковалець.

 

На обійсті родини Никончуків зі Старої Мощаниці 29 листопада зібралося поважне товариство. Цього дня там урочисто відкрили сімейну молочну ферму «Відродження», початок роботи якої поблагословили спільною молитвою.

Нині на фермі вже активно господарює родина, яка зважилася розпочати такий сімейний бізнес. У невеликому хліві, який Никончуки побудували самотужки, утримують десять корівок. Трійко з них - «старожили», яких новоспечені фермери тримали раніше. Ще сім корів з ПСП «Україна», а також необхідне обладнання надав родині Рівненський обласний благодійний фонд «Любіть Україну». При цьому половина інвестованих коштів є безповоротною допомогою, ще половину фермери повертатимуть протягом чотирьох років рівними частинами.

 


- Це сучасна ферма, і на ній використовують ті технології, які нині актуальні у світі. Потрібно розуміти, що нині в Україні виробництво молока зменшується щороку. Якщо нічого не змінювати, ми вже незабаром перетворимося на споживачів імпортної продукції. Коли ж матимемо успішні приклади діяльності сімейних ферм, люди підтримуватимуть таку ініціативу, - зазначив голова правління БФ «Любіть Україну», засновник Кластера «Натуральне молоко» Михайло Корилкевич.

Коли народний депутат від нашого округу Олександр Дехтярчук приїздить на Здолбунівщину, а такі візити відбуваються регулярно, його графік, зазвичай, «розписаний» погодинно. Адже нардеп прагне не лише побачити, як просувається робота на об’єктах, профінансованих з держбюджету з його «подачі», а й поспілкуватися з нашими земляками. Двадцять сьомого листопада Олександр Дехтярчук зустрівся з громадами Уїздців та Кунина, а також оглянув два садочки, де нині відбуваються капремонти - у Мізочі й Івачкові.
Традиційно депутат розповів про новини з Парламенту.

У ДНЗ «Малятко» в Мізочі вже оновили фасад. У приміщенні зараз тривають внутрішні роботи.
Встановлено вікна, двері, реконструйовано систему опалення.
До кінця грудня ремонт планують завершити.

- Олександре Володимировичу, протягом року, що минає, на Здолбунівщині Ви бували дуже часто і, як то кажуть, не з порожніми руками…
- Рік фактично добігає кінця, тож можемо підбити певні підсумки. Отож, за моїм підписом цьогоріч до Здолбунівського району залучено 4,57868 млн. грн. як субвенцію на соціально-економічний розвиток регіонів. З них 1 млн. грн. спрямовано на заміну старих вікон і дверей на металопластикові у п’яти ДНЗ Здолбунова, 451,8 тис. грн. - на капітальний ремонт частини будівлі ДНЗ «Малятко» у с. Івачків та 400 тис. грн. - на будівниц­тво у цьому ж селі котельні, яка обігріватиме приміщення школи та дитсадка. Ще 650 тис. грн. надійшло на капітальний ремонт будівлі ДНЗ «Малятко» в Мізочі. На 260 тис. грн. замінять вікна та двері в Уїздецькій ЗОШ І-ІІІ ст., а на заміну вікон та дверей у Ступнівському НВК та в Гільчанській ЗОШ І-ІІІ ст. буде спрямовано по 150 тис. грн. Ще 200 тис. грн. цьогоріч передбачено на капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Шкільної з транспортною розв’язкою на перехресті вулиць Шкільна, Шевченка та Паркова у Здолбунові. На 500 тис. грн. придбають комп’ютерну техніку для загальноосвітніх навчальних закладів району, а на купівлю такої ж техніки для Здолбунівської ЦСПШБ буде спрямовано 196 тис. грн. Ще 25 тис. грн. використають на придбання спортінвентарю для ДЮСШ Здолбунівської районної ради. Тобто переважна більшість коштів спрямована на поліпшення в освітянській галузі.

У приміщенні Івачківського ДНЗ «Малятко» зараз також проводять капітальний ремонт.
У кімнатах - рівні, охайно пофарбовані стіни, нові двері та вікна. На підлогу найближчим часом
стелитимуть паркетну дошку. Вже встигли й випробувати систему опалення. Тож незабаром основною турботою буде придбання меблів
та усіх інших необхідних речей для дитсадка. І невдовзі у приміщенні, котре простоювало з дев’яностих років минулого століття, виховуватимуть п’ятдесят дошкільнят.


Уже незабаром у Здолбунові плануємо облаштувати комплекси «Пішохідний перехід» з сутінковими датчиками та датчиками руху, загальна вартість яких 75 тис. грн. Це - нова ідея, втілення якої пов’язане з численними скаргами на те, що багато автопригод у темну пору доби трап­ляється саме на пішохідних переходах. Такі переходи встановлюємо у всіх райцентрах нашого округу - по п’ять у Дубно, Радивилові й Здолбунові та три у Млинові. Свого часу я запримітив їх у Збаражі на Тернопільщині. Це економні переходи, які під’єднуються до вуличної електромережі. Впевнений, що їх встановлення дасть змогу зробити вуличний рух безпечнішим.

Понад вісімдесят років минуло від страшного тисяча дев’ятсот тридцять третього. І лише понад двадцять - відтоді, як про неймовірний за своїм цинізмом злочин сталінського режиму заговорили вголос. Доти про це мовчали не лише на офіційному рівні, а й у багатьох родинах. І свідченням того, який відбиток може накласти голод на людське життя, часом був незмінний ритуал у виконанні бабусі чи дідуся - щораз збирати зі столу всі, до останньої, хлібні крихти і тихцем вкидати їх до рота… Бо хліб для тих, хто пережив голод, назавжди лишається безцінним…

Дмитро ДИБУС.

Йому 23. Він - здолбунівчанин, боєць 10 бригади ЗСУ. У 2013 році підписав контракт про військову службу, захищав Батьківщину у складі танкового підрозділу, а нещодавно повернувся до лав армії. Дмитро з когорти тих, кого по праву називають «молодь змін».
Свого часу він закінчив Здолбунівську ЗОШ І-ІІІ ст.
№ 3. Захоплювався автомобілями та спортом і, як кожний хлопчина, просто фанатів від стрілецької зброї. Тож згодом поповнив лави захисників України, навіть не роздумуючи. Про життя воїна, його бачення ситуації на фронті і не тільки – у нашій розмові.

- Дмитре, розкажіть про свій бойовий шлях.
- Я підписав контракт влітку 2013-го, ще до Майдану. Мене направили в танковий підрозділ 30-ї бригади, у її складі й воював до січня 2017-го.
З початком агресії рашки нас з полігону перекинули на Арабатську Стрілку, щоб у випадку наступу з Криму затримали ворога. А далі був січень 2015-го і Донецький аеропорт. Нас вишикували і повідомили, що їдемо туди на допомогу - хлопців треба виручати. А хто, можливо, чомусь не бажає їхати, вранці на шикування може не приходити. Але в ДАП рушили тоді всім підрозділом.
Знаєте, коли виїжджали в Піски, подумав: «Ну, тут буде або пан, або пропав». Та, на жаль, команду дали запізно, я пробув там кілька днів. А потім нас перекинули в район Вуглегірська під Дебальцеве. От там і отримав серйозне хрещення вогнем.

Команда Здолбунівського району посіла третє місце в обласному конкурсі учнівської молоді з інформаційних технологій, який відбувся 16 листопада у Рівному. У конкурсі змагалися понад 30 учасників (учнівська молодь до 18 років) з дев’яти навчальних закладів області.
Основною метою конкурсу було виявити та підтримати обдаровану молодь, стимулювати інтерес дітей до поглибленого вивчення інформаційних технологій, активізувати різноманітні форми позакласної й позашкільної роботи з учнями. Змагання проходили у трьох номінаціях: «Офіс-менеджмент», «Веб-дизайн» і «Програмування». Протягом трьох годин учасники виконували конт­рольне завдання та захищали домашні роботи.

Чи не у кожній школі до батьків учнів звертаються по грошову допомогу для закладу. Але наскільки це законно, чи може школа фінансуватися за рахунок батьків? На ці запитання в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» відповів міністр юстиції Павло ПЕТРЕНКО.

- Чи мають право у школах брати кош­ти за навчання?
- Стаття 53 Конституції України, статті 3 та 4 Закону України «Про освіту» гарантують право громадян на доступність освіти, право на безоплатну освіту. Держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до освітніх стандартів. Так само держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у т. ч. електронними) й посібниками всіх здобувачів повної загальної середньої освіти і педпрацівників.

Л. В. КЛИМКО (зліва) та Ж. М. РУДИК.

Є люди, які все своє життя перебувають у творчому пошуку, прагнуть зробити якомога більше. Нинішня освіта в Україні має стільки проблем, що вирішити їх можуть тільки небайдужі особистості, здатні креативно мислити і діяти в нових соціально-економічних умовах.
Якість модернізаційних змін в освіті, підвищення ефективності навчання, виховання й розвитку учнів, зростання професійної майстерності вчителя і творчого потенціалу педколективу залежать насамперед від рівня компетентності, творчої активності керівників навчальних закладів. А тому особливого значення зараз набуває науково-методичне забезпечення становлення і професійного розвитку особистості керівника закладу освіти.


Досвід останніх років дає змогу говорити про високу ефективність упровадження активних форм навчання керівних кадрів: семінарів, круг­лих столів, тренінгових занять, майстер-класів тощо.
В умовах неперервної, впродовж усього життя, освіти керівник навчального закладу вдосконалює власну управлінську культуру та підвищує рівень професійної компетентності в ме­жах обійманої посади. Причому різними способами, методами та формами навчальної діяльності: на курсах підвищення кваліфікації, відвідуванням проблемних науково-теоретичних та пра­к­тичних семінарів, самоосвітою, опрацюванням наукової літератури, усвідомленням та переосмисленням власного досвіду, вивченням і використанням передового досвіду відомих педагогів, менеджерів освіти.

Ігровий момент.

Кубок з благодійного футболу між збірними командами поліції Рівненщини та бійців АТО розіграли у Здолбунові на стадіоні «Локомотив» минулої неділі, 26 листопада. Матч провели задля збору коштів на систему відеоспостереження для медиків одного з добровольчих батальйонів.

Майбутніх захисників традиційно зацікавила зброя.


Організаторами спортивного поєдинку виступили волонтери і Здолбунівська спілка учасників бойових дій та АТО (УВО).
Для нашого міста вже стало доброю традицією дарувати місцевим жителям футбольні уікенди і тим самим залучити їх до благодійності. Тож дуже шкода, що цього разу на доброчинний захід прийшло дуже мало людей.

Свобода легко не дається нікому. Вона - нагорода для сильних духом і спраглих до волі. І тільки нація, яка завоювала свободу, має на неї право.
Ми ж поки що лише доводимо право бути вільними. Й досі, від дня проголошення незалежності у 1991 році, на жаль, так і не навчилися щиро любити землю, на якій живемо. Дві революції та війна за 13 років у країні, яка живе незалежно лише двадцять шість років, це таки забагато.

 


Чомусь ми вкотре постає­мо і знову падаємо ниць. Не живемо, а просто існуємо, не переймаючись болем інших та розрухою довкола. І нічого не робимо. Тепер соромно перед тими, хто загинув на Майдані та на війні на Сході України. Соромно. Водночас щемно шкода за втраченими життями справжніх патріотів, людей, які рішуче діяли там, де більшість мовчить. Мовчить і терпить. Намагається не звертати уваги на хаос довкола.

У Здолбунівській гімназії 8 грудня відбудеться урочистий захід «Від першої чеської школи до гімназії - 100 років».
Цей навчальний заклад справді діє вже ціле сторіччя, розпочавши свою історію як чеська школа. Адже на початку двадцятого століття у Здолбунові проживало понад 1000 чехів. Тож у 1917 році товариство
Я. А. Коменського постановило відкрити приватну чеську школу у місті. Нинішню назву Здолбунівська гімназія отримала у 2007 році.
Взяти участь в урочистому заході запрошують ветеранів педагогічної праці, випускників, учнів, їх батьків та всіх, хто цікавиться життям і діяльністю цього закладу. У рамках святкування відбудеться зустріч випускників усіх років у приміщенні гімназії (10.00-12.00), відкриття пам’ятної дошки (12.00-12.30), урочистості в будинку культури цементників (13.00-15.00).

Виступає гурт «Сеньйорки» (акомпанує Валерій СТЕЛЬМАЩУК).

Одинадцятого листопада поляки та представники полонії - польської діаспори в різних країнах світу – відзначали День незалежності Польщі. Святковий захід до цієї дати підготували і члени Товариства польської культури Здолбунівщини (голова Софія Михалевич), вчителі та учні суботньо-недільної школи з вивчення польської мови, що діє при ньому.

Яна УНИЧЕНКО.

Понад два роки тому художниця з Луганщини Яна Униченко приїхала до родичів у Здолбунів і залишилася у нашому місті. Нині вона почувається тут майже як удома: бере участь у різноманітних заходах та проектах, прикрашає стіни приміщень красивими розписами. А нещодавно відкрила власну художню студію для діток.

 

Утім, насправді студія образотворчого мистецтва відкрита і для дітей, і для дорослих будь-якого віку, запевняє Яна. Адже реалізувати свої творчі пориви ніколи не пізно. Щоправда, поки що занять для дорослих учнів проводити їй ще не доводилося.

«Виховання бере людину всю, якою вона є, з усіма її народними і поодинокими особливостями, - її тіло, душу, розум», - так свого часу писав К. Ушинський.
Саме про особливості виховної діяльності, сутність, функції, проблеми сучасного виховання говорили за «круг­лим столом» у Здов­бицькій ЗОШ І-ІІІ ст. Засідання відбулося за участі класних керівників, психолога, соціального педагога та запрошених гостей - головного спеціаліста у справах дітей Т. В. Болотнюк, старшого інспектора з ювенальної превенції Здолбунівського відділення поліції В. І. Полякова та депутата Здолбунівської районної ради, члена освітянської комісії Ю. В. Шадого.

Наскільки б високими не були трудові досягнення будь-якого підприємства, але найбільшою соціальною цінністю для суспільства та держави є людина, її життя та здоров’я. Держава на конституційному та законодавчому рівнях закріпила працівникам гарантії безпечної праці та соціального захисту під час виконання трудових обов’язків. Тому роботодавець зобов’язаний забезпечити на кожному робочому місці належні умови праці, утримувати у справному стані засоби виробництва, безкоштовно забезпечити працівника засобами індивідуального захисту, провести інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, тобто забезпечити функціонування системи управління охороною праці (СУОП).
Упродовж 9 місяців 2017 року у Рівненській області зареєстровано 68 страхових нещасних випадків на виробництві, щодо яких складено акти Форми Н-1, в тому числі 8 випадків зі смертельним наслідком. Також зареєстровано 3 групові нещасні випадки, в кот­рих потерпіло 8 працівників, один з яких загинув.