Новини

Серед них ПАТ «Мізоцьке ремонтно-транспортне підприємство» зі Здолбунівського району

Йде весна, а з настанням тепла в аграріїв починаються весняні клопоти. Чи не найбільшим головним болем є нестача пального, техніки і взагалі коштів на все необхідне для вирощення доброго врожаю. Тож без кредитів не обійтися. Йде весна, а з настанням тепла в аграріїв починаються весняні клопоти. Чи не найбільшим головним болем є нестача пального, техніки і взагалі коштів на все необхідне для вирощення доброго врожаю. Тож без кредитів не обійтися. На сьогодні банківська сфера запровадила зручний вид позики для малого та середнього фермерства. Це угоди з кредиторами у вигляді аграрних розписок. Проект «Аграрні розписки в Україні» впроваджується Міжнародною фінансовою корпорацією в партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією.«Під розписку господарники можуть брати гроші, добрива чи насіння. За це розраховуються грошима або продукцією з майбутнього врожаю. Все залежить від домовленостей між кредитором та фермером», – зазначила директорка агропромислового розвитку Рівненської ОДА Надія Переходько.На Рівненщині аграрні розписки на суму майже 45 мільйонів гривень вже оформили три фермерські господарства Рівненщини. Поруч з ПАТ «Мізоцьке ремонтно-транспортне підприємство» ще долучилися до такого виду кредитування господарства –ТОВ «ІДЕК 2006» із Острозького та ТОВ «Рівнеагроленд» з Рівненського районів.  Нині в Рівненській області є більше 30 банків, фінансових установ, підприємств та представництв багатьох національних компаній, що готові надавати кошти та матеріально-технічні ресурси агровиробникам за аграрними розписками.З переліком зазначених компаній можна ознайомитись в рубриці «Аграрний ринок» на офіційному сайті департаменту агропромислового розвитку Рівненської ОДА.
За додатковою інформацією щодо оформлення аграрних розписок можна звернутися до координатора проекту «Аграрні розписки в Україні» у Рівненській області Тараса Веремейчика.Контактні номери: 097 806 31 83; 099 912 45 26Також можна звернутися безпосередньо до представника компанії, зазначеної в переліку.

Свято «Весняні розваги» для дітей з сімей вразливих категорій в перший день пасхальних свят, 8 квітня, організували працівники Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Погода цьогорічного Великодня порадувала всіх теплим весняним днем. Після тренінгу “Знайомство” хлопчики та дівчатка рушили до міського скверу, де, радіючи теплому й погожому дню, гуртом охоче бавилися в рухливі ігри, брали участь у цікавій вікторині, а також малювали на асфальті.
До слова, ці яскраві дитячі роботи на великодню тематику просто “оживили” доріжки скверу.

Олександра Кротюк з Людмилою Келерман.
Фото Галини Данильчук. 2013 р.

Лише один день знайомства, лише декілька годин спокійної тихої розмови з 90-річною здолбунівчанкою Олександрою Лазарівною Кротюк залишили декілька занотованих сторінок спогадів про довге і непросте життя цієї жінки. Пані Олександра вже покинула цей світ, залишивши дітям і онукам все, що придбала за життя та ще пам'ять про це життя у купці пожовклих старих фотокарток. А ще ці спогади, які я з 2013 року зберігаю у своєму архіві. В цій розповіді віддзеркалюється життя минулих поколінь наших краян, а ще крихти історії Здолбунівщини.

Зі спогадів Олександри Кротюк
«Моє дівоче прізвище Кондратюк, я народилася у 1922 році. Мій батько Кондратюк Лазар Васильович родом із с. Хорів, що біля Острога. Ще за царя він був машиністом паровоза.
Мама моя Ольга Романовська родом із Росії, зі Смоленська. Вона рано залишилась сиротою і 17-річною вийшла заміж за мого батька, коли він туди приїхав своїм поїздом. Це був час революції 1917-го.

Здолбунів. 1936 р. Фото з родинного архіву.


А в 1920-му, перед тим як мав закритись кордон між совєтською Росією і Польщею, тато забрав маму і переїхав у Білорусію, в Барановичі, де вже була польська влада. Мама була вагітна мною, а тоді вагітним жінкам на кордоні давали якусь допомогу – пелюшки, сорочечки. Не одержавши в Барановичах роботи машиніста, батько поїхав у Бєлосток, де влаштувався машиністом, придбав житло, адже платили тоді залізничникам досить непогано. Там я й народилася 1 квітня 1922 року. Та згодом його, як українця, з роботи звільнили.

Родина Кондратюків. Фото 1920-х рр


А у мами ще народилося два синочки – Володя і Гена. Це було десь у 1935 році. Тато тоді ліг у лікарню у Вільнюсі (це була тоді Вільнюська залізна дорога) і звільнився вже по хворобі, як пенсіонер. Статки наші стали меншими і тато вирушив з сім’єю у рідне село на Рівненщину. Батьків його в живих вже не було, але була у Хорові частина дідової хати і 3 га землі.

Учасники заходу.

Цього тижня, у середу, в різних країнах світу відзначили Міжнародний день визволення в’язнів нацистських таборів. Його свого часу було засновано рішенням ООН як щорічний. Саме 11 квітня обрали пам’ятною датою в календарі, бо у цей день в 1945 році почали повстання в’язні концтабору “Бухенвальд”, дізнавшись про наближення союзних військ. У таборі в той час перебувало кілька десятків тисяч ув’язнених з 18 країн Європи. Також 11 квітня було звільнено в’язнів нацистського концтабору “Дора”, 22-го – в’язнів “Заксенхаузена”, 29-го – “Дахау”. Згодом звільнили тих, хто страждав у “Равенсбрюку”, “Освенцімі”, “Майданеку”, інших нацистських концтаборах.

Олександр ОГОРОДНИК. Фото 1938 року.

У № 30 (67) газети «Волинське слово» від 6 листопада 1938 року в передвиборчих інформаційних матеріалах опубліковано допис такого змісту: «Огород­ник Олександр народився 8 липня 1900 року в Здолбунові в селянській родині. По скінченню початкової школи в Здолбунові, в 1915 році вступає до Технічної Школи в Києві, яку скінчив у 1918 р. Під час виступу більшовицької армії на Київ в 1918 році бере чинну участь у боротьбі проти більшовиків у першому партизанському відділі, що складався виключно зі шкільної молоді. У першій половині 1919 року працює у дорожньому відділі Рівенської залізниці та в Управі по перебудові залізниць Галичини на посаді техніка. Від половини 1919 року до 1920 року працює в «DowodztwieKoleiWojskowychWolynskich», як технік. У 1921 році покликано його до військової служби в 1 полку польової артилерії у Варшаві. У 1923­24 рр. працює в характері техніка дорожнього відділу Ровенського Сеймика. У 1926 р. дістає призначення на члена Міського Господарчого Комітету в Здолбунові, в складі якого перебуває до самоврядових виборів. У 1927 р. працює в Здолбунівському Магістраті в характері міського техніка. При перших виборах до самовряду на Волині його вибирають до Міської Ради. Від 1928 р. аж до останнього часу зай­має становище референта шляхів у Магістраті м. Рівного. Під час заложення ВУО є його членом, а від 1935 р. ­ головою Округової Управи в Здолбунові. Під час додаткових виборів до Міської Ради (січень 1938 р.)…». *

На курорті Шопиле. 15.05.1939 р.
Світлина з сімейного архіву А. О. ФЕДОРУК (ОГОРОДНИК).

 


Далі допис на доступній загалу веб­сторінці обривається. Та навіть ця коротка біографічна довідка дає змогу зрозуміти, що Олександр Огородник ­ яскрава й непересічна особистість. У ході дослідження біографії цього нашого земляка вдалося дізнатися не лише про цікаві події з його життя, а й про важливі для Здолбунова і всього нашого краю.
Як уже згадано вище, Олександр Євдокимович Огородник народився 8 липня 1900 року у Здолбунові. Батько його, Євдоким Микитович, був селянином, проживав у Здолбунові по вулиці Шевченка. Мав три десятини землі та підсобне господарство, тримав корову й свиней.

Чи потрібно у школі зменшувати літні канікули та збільшувати їх взимку

Цей навчальний рік запам’ятається учням нашого району насамперед постійними перебоями навчання. То карантин через перевищення епідпорогу оголосили, то призупинили навчання через ускладнення ситуації з постачання природного газу. І така ситуація виникала у навчальних закладах більшості регіонів нашої країни.

Через що в дітей з’явля­ються незаплановані канікули. І як наслідок вчителі не встигають учням подати матеріал повністю, об’єднують теми, залишають окремі з них на самостійне опрацювання. А в школярів відповідно зростає навантаження. І так чи не щороку. Адже карантин – вже звична справа.

Що пропонують батьки?
Якщо проаналізувати попередні навчальні роки, то у 2013-2014 навчання призупинили на дев’ять навчальних днів, у 2014-2015 – також на дев’ять, а у 2015-2016 – вже на п'ятнадцять. Цьогоріч діти не ходили до школи додаткові 10 днів.
Такий стан справ чи не щозими викликає жваву дискусію серед батьків та освітян. І окремі матері й батьки повсякчас пропонують запозичити закордонний досвід і частину літніх канікул перенести на зиму. До слова, два роки тому на сайті президента навіть розмістили петицію з проханням ухвалити закон про перенесення великих літніх канікул на зимовий період. Щоправда, петиція не набула популярності і з 25 тисяч необхідних для розгляду голосів вона набрала слабеньку цифру 54.
Схожу ініціативу нещодавно озвучили і в нас у районі. На обговорення у соцмережу «Фейсбук» голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук опублікував лист до Міністра освіти і науки Лілії Гриневич з пропози­цією перенести місяць літніх шкільних канікул на зимовий період.

У його доробку вже понад 40 нагород та відзнак, а всіх робіт вже не менше 150. Віктора Голуба знають не тільки в українському світі сатири та гумору, а й далеко за межами нашої держави. Та на жаль, небагато здолбунівчан досвідчені, що знаний у світі карикатурист живе у нашому місті.
Аби жителі Здолбунова ближче познайомилися з талановитим художником, минулої неділі, до Дня сміху, у Здолбунівському БКЦ презентували виставку карикатур Віктора Голуба. Такий захід у місті провели вперше.


Привітати земляка з відкриттям виставки прийшли не лише близькі, знайомі та колеги, а також здолбунівчани та гості міста, які цікавляться мистецтвом карикатури.
Цікаво, що за фахом чоловік не художник. Проте, як розповів Віктор Голуб, малює він з самого дитинства.
– Я завжди гарно малював, готував навіть стінгазети в училищі. Відшліфовував, так би мовити, свої навички. І завжди захоплювався карикатурами у гумористичних виданнях – «Перець» та «Крокодил». Вважав авторів малюнків небожителями. А потім наважився і сам почав пропонувати пресі свої карикатури, – розповів під час презентації Віктор Голуб.

Здолбунів – місто залізничників. Зі сталевою магістраллю пов'язало свою долю не одне покоління мешканців цього краю, тому чи не в кожній родині хтось присвятив професії залізничника частину свого життя. Та й саме місто перетворилося з маленького хутора у районний центр завдяки збудованій ще наприкінці XIX століття залізниці. Тому до залізничників тут особливе ставлення, адже їх клопітка та цілеспрямована праця сприяє зміцненню економіки міста, має високий авторитет серед населення.
У колективах підприємств залізничного транспорту Здолбунівщини виросло і працює зараз багато майстрів своєї справи, які у свята і в будні, вночі і вдень забезпечували та забезпечують чітке функціонування залізничного транспорту. Одним зі знаних та шанованих на Рівненщині ветеранів-залізничників є Григорій Пилипович Ткачук, який у цьому році вже відсвяткував своє вісімдесятиріччя.

Днями на базі Здолбунівської ЗОШ I-III ст. № 6 відбувся ІІ етап олімпіади «Юне обдарування» серед учнів 4-х класів району з української мови, математики та природознавства. Участь у ній взяли 65 школярів із 26 закладів освіти району.
Переможцями олімпіади стали: з української мови – Іванна Нечипорук, учениця 4 класу Здолбунівської ЗОШ I- III ст. № 6 (вчитель Л. В. Сірман), з математики – Євгенія Мартинчук, учениця Мізоцького навчально-виховного комплексу «ЗОШ І-ІІ ст.-ліцей» (вчитель Л. В. Устянчук), з природознавства – Захар Кленовий, учень Здовбицької ЗОШ I-III ст. (вчитель А.О. Димчук).
За підсумками олімпіади дипломами Здолбунівського районного відділу освіти нагородять 19 учнів навчальних закладів району.
За інформацією Юлії МЕЛЬНИК,
члена оргкомітету олімпіади
«Юне обдарування».

Підполковник Сергій Криса

Першою посадовою особою, з якою я познайомилася, прийшовши на посаду редактора районної газети «Нове життя» був начальник Здолбунівського відділення поліції підполковник Сергій Криса. Про що розмовляли? Звісно, що про співпрацю та про наше життя й ті виклики, які воно перед нами ставить. Розповідаючи про роботу поліції, Сергій Іванович не раз наголошував, що без засобів масової інформації, без донесення до людей як оперативної обстановки, так і проведення роз’яснювальної роботи серед населення працювати поліцейським дуже тяжко. Адже всі ми живемо в суспільстві. Й коли зростає злочинність, то причин цьому треба шукати в суспільному житті.

- У кожному умисному злодіянні міститься якась проблема. Намагаємося вийти на причини, відтворити обставини, щоб зрозуміти, чому так сталося, – розповідає Сергій Іванович. – Про системні явища намагаємося людей попереджувати. Тому просимо вас цьому сприяти. Треба попередити ту ж бабусю, як зазвичай діють злодії та шахраї. Щоб люди не повторювали на собі того, що вже з кимось відбувалося. Наведу приклад. Наше місто Здолбунів розташоване на великій залізничній розв’язці. Тож саме тут часто висаджуються цілі десанти осіб ромської національності. Вони заходять в двори, намагаються увійти в будинки. І якщо двері не зам­кнені, то заходять до хати й коли в передпокої нікого нема, беруть там все, що лежить зверху: портмоне, гаманець чи мобільний телефон. Господар, який в цей час може бути десь в іншій кімнаті чи в саду, тільки через кілька годин виявляє, що десь щось зникло й не може знайти цьому причини. Тому ми й просимо журналістів – повідомляйте людям про такі речі, щоб реагували сусіди, якщо бачать, що у двір до сусіда пішли подібні «гості», й телефонували як господарю, так і нам.

Природа потребує охорони і захисту постійно. Цілісність навколишнього середовища має хвилювати кожну людину на планеті. Людство повинно стати опорою і помічником природи у її боротьбі за існування. Натомість ми дуже часто стаємо свідками недбалого ставлення людей до довкілля. І це завжди призводить до незворотних наслідків. Людство не замислюється про те, що постійне вирубування лісів, забруднення води та знищення земель призводить до загибелі природи.
Люди своїми необдуманими вчинками завдають непоправної шкоди всій екосистемі. Масово знищують тварин, комах, риб. Це призводить до порушення цілісності світу, і тварини та рослини починають поступово зникати з обличчя планети. Часом ніби й нешкідливий відпочинок у лісі довкола багаття може спричинити втрату величезної ділянки зелених насаджень через пожежу. А що казати про цілі галявини, вкриті сміттям та битим склом?

Цього тижня до гаража здолбунівських рятувальників в’їхала нова пожежна машина. Вона – одна з тих, які нещодавно Петро Порошенко вручив рятувальникам Рівненщини.

Презентація пожежної машини АЦ-4-60 (530905)-515М відбулася цього вів­торка у ДПРЧ-18 Здолбунова. На урочистості прибули голова Здолбунівської районної ради Олег Дацюк, перший заступник голови Здолбунівської РДА Леонід Власюк, заступник міського голови Володимир Кондратюк, а також депутат Рівненської обласної ради Володимир Ковальчук.
Представив автівку особовому складу та гостям заступник начальника ГУ ДСНС в Рівненській області Олег Панюк. Як зазначив пан Олег, машина – потужна та витривала.
– Автомобіль швидкий, маневрений. Має більший запас води. Тож стане незамінним помічником наших рятувальників, – резюмував Олег Панюк.

AV300 – портативний безконтактний прилад для візуалізації периферичних вен нещодавно з’явився у Здолбунівській ЦРЛ. Прилад дороговартісний. Орієнтовна його ціна на ринку – 5-7 тисяч євро.
Як повідомив голов­ний лікар закладу Владислав Сухляк, AV300 презентувала Здолбунівській ЦРЛ наша землячка, волонтерка, яка нині проживає у Німеччині, Вікторія Левинська.
– Пані Вікторія – зас­лужений донор. Місцевий центр переливання крові допоміг їй придбати цей апарат. Для нас він – унікальний. На всю Рівненщину такий лише один – і він у нас. Прилад допомагає медсестрі ставити крапельницю чи робити уколи, коли у пацієнта погано видно вени. Він засвічує інфрачервоним світлом тканини і так стає видно судини, – зазначив Владислав Сухляк.
Серед пацієнтів, у кого складно знайти вени, онкологічні хворі при проходженні хіміотерапії, наркомани, туберкульозні хворі, люди із зайвою вагою, пацієнти, які отримують тривалий період внутрішньовенного медикаментозного вливання. Окрім цього, прилад знижує кількість ускладнень при проведенні венепункції. Адже мінімізує травмування тканин і подальше їх загоєння в порівнянні зі «сліпим» пошуком вен.
Нині прилад використовується в інфекційному відділенні лікарні.
Ірина САМЧУК,
фото Владислава СУХЛЯКА.

На Здолбунівщині готуються до зустрічі науковців – істориків, краєзнавців та письменників з усієї України. На початок червня запланована Всеукраїнська наукова історично-краєзнавча конференція «Минуле і сучасне Волині. Дермансько-Мізоцька земля в українській та європейській історії», яка відбудеться у Дермані Другій, в приміщенні Дерманського НВК «ЗОШ І ступеня-гімназія».
Минулого тижня з цього приводу у приміщенні Здолбунівської РДА відбувся перший оргкомітет, де йшлося про організацію роботи конференції та витрати на неї.
На разі вже відомо, що формат конференції буде незвичним. Окрім виступів доповідачів, на гостей заходу також чекатимуть цікаві виставки книг та декоративно-ужиткового мистецтва, захопливі екскурсії, бесіди за кавою та чаєм, смачне частування.

Саме цю думку прагнули донести до здолбунівчан Саме цю думку прагнули донести до здолбунівчан під час «Краєзнавчих цікавинок від Андрія Климчука»

Минулої неділі у Здолбунівській районній бібліо­теці для дітей та юнацтва місцеві фани історії зібралися, аби зустрітися з рівненським краєзнавцем Андрієм Климчуком.
Пан Андрій розповів цікаві факти про Здолбунів та обласний центр з власних досліджень. Цікаво, що за освітою науковець Климчук – не історик. Проте зацікавившись історією, вже 12 років вивчає минувшину рідного краю.

Цього понеділка понад двадцять невдоволених жителів міста влаштували пікет під стінами відділення «Ощадбанку», що по вулиці Гончара, 51А. А все тому, що з 8 травня воно припиняє діяльність.

Серед пікетувальників переважна більшість пенсіонери. Вони не задоволені закриттям, адже їм тепер доведеться обслуговуватися у інших відділеннях. А добиратися до них людям похилого віку вкрай важко. Банкоматом, який мають встановити у цьому районі, скористається не кожен пенсіонер, бо не всі вміють.

У здолбунівської команди з американського футболу «Орли» уже розпочалися тренування на полі.
Цього тижня «Орлів» чекав приємний сюрприз від керівництва клубу. За підтримки ФСА для наших гравців провів тренування Андрей Еванс зі Сполучених Штатів Америки. Андрей Еванс грав за університет Північної Кароліни в НСАА з 2004 по 2008 на позиції вайт ресівера. Слід зазначити, що це не вперше наше місто відвідують колишні гравці американського футболу з США.
Протягом двогодинного тренування Андрей ділився досвідом з гравцями, розповідав про себе та той час, коли грав за університетську збірну. Чимало почерпнули для себе з цього тренування тренери команди. Тож тепер вони матимуть у своєму арсеналі для використання нові вправи для підготовки наших гравців.
До слова, гість був приємно здивований, що в нас активно розвивається американський футбол і молодь завзято ним цікавиться.
Олександр ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ
Фото автора.

Ірина Володимирівна ДЕНИСОВА

Ірина Володимирівна ДЕНИСОВА

Коли лунає слово «вчитель», мимоволі уявляєш собі красиву жінку з букетиком жовтих нарцисів у руках. Вона поспішає до школи. І нагадує весну. Така ж юна, така ж усміхнена, така ж рада життю...
Кажуть, що учительська доля - одна з найважчих. І це дійсно так. Адже, щоб стати справжнім учителем, насамперед треба мати велике серце і безмежну любов до дітей.
Ірина Володимирівна Денисова - тому приклад. Окрім того, що є вчителем від Бога, вона ще й дуже творча особистість, красива жінка, любляча мама і є просто хорошою людиною. Любить життя у всіх його проявах.
За фахом Ірина Володимирівна - вчитель початкових класів, працює у Здолбунівській ЗОШ І-ІІІ ст. № 6. Її оточує сила-силенна друзів. Для багатьох вона - мудрий порадник. Її уроки нагадують казку. Все надзвичайно просто, легко і в ритм. Це людина-душа, яка відкриває перед тобою світ.
Це вона прийняла наших діток, маленьких і розгублених, з рук батьків. Це про неї сказав грузинський педагог-новатор Ш. Амонашвілі: «Коли учитель поспішає до дітей, радіє кожній зустрічі з ними, тоді й діти поспішають до школи і щиро радіють кожній зустрічі зі своїми вчителями, бо вчаться у тих, кого люблять».

Часто можна почути запитання: у чому сутність роботи методиста? Здавалося б, що тут незрозумілого? Саме слово промовляє за себе. Методист - фахівець з методики, людина з вищим рівнем компетентності, логічним та аналітичним мисленням, вмінням бачити перспективу, ерудована, комунікабельна і креативна.
Ось таким вчителем учителів чотирнадцять років є Світлана Іванівна Батьковець. Нашому методисту притаманно відкривати щось нове. Вона - чудовий організатор, уміє згуртовувати біля себе людей. І сама - щира, порядна людина, справжній друг, який завжди підтримає, допоможе, дасть слушну пораду, шукає і знаходить сучасні підходи в роботі, відповідальна й вимоглива до себе. Людина доброзичлива й безкорислива, чим завоювала довіру колег.
Світлана Іванівна завжди усміхнена, тактовна, ввічлива, а коли потрібно - зосереджена, справедлива. Вона поважає думку інших. За роки своєї невтомної праці сформувала колектив однодумців - учителів початкових класів - та сприятливий у ньому мікроклімат. Постійно дбає про самовдосконалення, підвищення своєї професійної майстерності. А щоб цього досягти, потрібно любити свою справу так, як Світлана Іванівна. Завдяки їй ми крок за кроком пізнаємо світ любові і поваги до Дитини, бо повсякденне завдання кожного з нас – навчати дітей і всіх їх любити.

Засновник Арт-проекту «Віршень» Сергій Пантюк.

Засновник Арт-проекту «Віршень» Сергій Пантюк.

Всеукраїнський арт-проект «Віршень» почав свій старт зі Здолбунова. Цього понеділка у Здолбунівській районній бібліо­теці для дітей та юнацтва відбулася зустріч з письменником Сергієм Пантюком – засновником арт-проекту.

Учасники зустрічі у Здолбунівській районній бібліотеці.

Учасники зустрічі у Здолбунівській районній бібліотеці.

 


За задумом організаторів, цей український поетично-музичний фестиваль спрямований популяризувати українську поезію, авторську пісню та небанальну музику. «Віршень» – це творча допомога талановитим авторам, які мешкають поза столицею, він покликаний сформувати в Україні єдиний мистецький простір, сприятливий для творчого розвитку кожної особистості, яка прагне творити вітчизняну культуру.

Скоро на українців очікує свято Воскресіння Христового, або Великдень. Це одне з найважливіших християнських торжеств, яке пов’язано не тільки з богослужінням та освячуванням великодніх страв, а й із масовим використанням відкритого вогню, зокрема свічок і лампадок. Відтак, аби Великдень не завершився трагедією, Здолбунівський районний сектор ГУ ДСНС України у Рівненській області звертається до громадян із проханням не забувати про правила пожежної безпеки під час прийдешнього свята.
Вдома у ході приготування паски та різноманітних святкових страв слід обережно поводитися із газовими та електричними побутовими приладами, аби не призвести до пожежі на кухні. Під час богослужіння в церкві варто зберігати безпечну відстань від інших прихожан, ретельно зав’язувати волосся хусткою й підставляти під свічку шматок паперу чи носову хустинку, щоб уберегтися від гарячого воску. У великодньому кошику свічку слід розмістити таким чином, аби полум’я не торкалося поліетилену чи самого плетеного кошика. У жодному разі не слід підпускати маленьких дітей до відкритого вогню, адже вони можуть нашкодити собі та спровокувати загорання. І наостанок, повернувшись із церкви додому свічку слід поставити у вогнетривкий підсвічник подалі від легкозаймистих предметів. Дотримуючись цих нескладних правил, Ви убезпечите себе та своїх близьких від руйнівної пожежі.
Здолбунівський районний сектор
ГУ ДСНС України в Рівненській області.

Укладання бруківки у Мізочі по вул. Липки (тепер - Тараса Якимчука).  На жаль, на фото не зазначено року, коли саме це відбувається.  Відомо тільки, що в період десь одразу по війні.

Укладання бруківки у Мізочі по вул. Липки (тепер - Тараса Якимчука).
На жаль, на фото не зазначено року, коли саме це відбувається.
Відомо тільки, що в період десь одразу по війні.

Час, коли Мізоч виконував адміністративну роль, тобто був райцентром, це 1940-1959 роки. Саме у цей період на території не тільки району, а й Західної України в цілому, тривала радянізація, складовими якої були колективізація, індустріалізація, культурна революція і масові репресії проти невдоволених новою владою.
Одразу ж після вступу частин Червоної армії на територію Західної України, у вересні 1939 року, на території Мізоцького району розпочалась ліквідація поміщицьких землеволодінь, розкуркулення й примусова колективізація, адже серед населення охочих добровільно вступати до колгоспів було дуже мало.

Обмолот зернових. Перші повоєнні роки.

Обмолот зернових. Перші повоєнні роки.

 


У січні 1941 року у Мізоцькому районі створили 2 колгоспи: колгосп ім. РСЧА (Робітничо-селянської Червоної армії), утворений з поміщицьких маєтків Мізоча й Півча (33 двори та 173,34 га землі) та ім. Сталіна, який складався з колишніх поміщицьких маєтків і церковних земель села Півча (усього 21 двір та 61,31 га землі).

Під час літературного брейн рингу.

в Здолбунівській бібліотеці для дітей та юнацтва

Щорічно дитячі бібліотеки по всій Україні у березні організовують чудове свято книги і її читача – Всеукраїнський Тиждень дитячого читання. Щорічно дитячі бібліотеки по всій Україні у березні організовують чудове свято книги і її читача – Всеукраїнський Тиждень дитячого читання. Свято з дуже давніми традиціями сьогодні не лише не втратило свого значення, але й набуло для кожного учасника особливого змісту – від дворічного малюка, який пробує книжку «на зуб», до більш уже «солідних» любителів дитячої літератури. Воно допомагає дітям відчути радість спілкування з книгою, нагадує дорослим про значення друкованого слова у дитинстві, привертає увагу до проблем дитячого читання. Відкриття цьогорічного свята Книги в Здолбунівській районній бібліотеці для дітей та юнацтва розпочалося із зустрічі з відомим дитячим письменником, нашим земляком Сергієм Гридіним.

Літературна подорож «Наталя Забіла в казках і в житті».

 

Присутнім цікаво було дізнатися про те, як автор надихається для написання книг, де бере теми для сюжетів, які у нього плани на майбутнє… Протягом Тижня в книгозбірні проводились цікаві різноманітні заходи. З метою залучення уваги користувачів відділу середнього та старшого віку до новинок дитячої літератури було оформлено книжкову візитівку «Весняні промені на книжковій повені».Щорічно найкращі читачі книгозбірень району та шкіл міста беруть участь у Всеукраїнському конкурсі дитячого читання «Книгоманія – 2018». Переможцями ІІ етапу Конкурсу, який відбувся 20 березня в районній біб­ліотеці для дітей та юнацтва стали: Владислав Ромашко – учень 6 класу Здолбунівської  ЗОШ № 5 та Таїса Парфенюк – учениця 7 класу Новомощаницького НВК.

Лікар-ендоскопіст демонструє нове обладнання.

Пацієнти Здолбунівської центральної районної лікарні відтепер мають змогу проходити обстеження на новому фіброгастроскопі, який днями придбали для цього медичного закладу.

Новий «японець», як звикли називати цей апарат у народі, тепер справді виробництва Японії – це сучасне обладнання, котре дає змогу вирішити чимало нагальних проблем.
Зокрема з допомогою цього апарата можна провести якісне внутрішнє обстеження шлунка та, за потреби, взяти на аналіз частки тканин. Це дає змогу виявити на ранніх стадіях важкі хвороби, серед яких і онкологічні процеси, та врятувати пацієнту життя.
- Цей фіброгастроскоп є найкращим з тих, які зараз можна придбати в Україні. Його вартість - 520 тисяч гривень, з яких 370 тисяч профінансовано з районного бюджету, а решту суми - зі спецфонду закладу, - зазначив головний лікар Здолбунівської ЦРЛ Владислав Сухляк.

Під час мітингу в Рівному.

У Рівному протестували проти проведення виборів в окупованому Криму. До цього закликали голова ОДА Олексій Муляренко та депутати Рівненської облради, які підтримали звернення до жителів області «щодо засудження незаконного проведення виборів Президента Російської Федерації на тимчасово окупованій частині території України в АР Крим та Севастополі».
Мітинг відбувся на Майдані Незалежності у Рівному, де зібралося близько 400 осіб. Серед них були представники різних політичних сил, проте без партійної символіки. Натомість учасники мітингу тримали плакати з гаслами «Крим – це Україна» та «Вибори російського «царя» в Криму нелегітимні».

Минулої неділі, 18 березня, в урочищі Микитові Рови вшанували пам'ять вояків Здовбицької сотні УПА.

Близько 50 місцевих жителів, попри складні погодні умови, прийшли скласти шану землякам, котрі в далекому 1944 році дали нерівний бій військам НКВС. Спершу всі присутні помолилися за загиблих повстанців, а юнаки Здовбицької пластової станиці виконали пісню «Джура». Згодом учасники заходу гуртом виконали гімн України.
Олександр ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ,
м. Здолбунів.
Фото автора.

Триває презентація проекту.

Про розвиток демократичного середовища у навчальному закладі спілкувалися учасники презентації програми підтримки освітніх реформ в Україні «Демократична школа», котра відбулася 19 березня у Здолбунівській ЗОШ І-ІІІ ступеня № 5.

На сьогодні цей навчальний заклад – єдиний на Рівненщині, де втілюватимуть даний проект. Нині в Україні триває вже третій етап проекту «Демократична школа». Загалом у нашій країні до цієї програми вже долучилося 120 шкіл.
- Про цю програму свого часу ми дізналися з мережі Інтернет і вирішили взяти у ній участь. Спільними зусиллями ініціативних вчителів та учнів зняли відеоролик, адже це було умовою участі у програмі. І нас відібрали до третьої хвилі програми. Сподіваємося, що гідно пройдемо увесь шлях, - розповіла директор Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ступеня № 5 Жанна Рудик.

Вісімнадцятого березня аматорські колективи Здолбунівського району виступили з концертною програмою перед військовослужбовцями військових частин, які здійснюють заходи бойової підготовки на Рівненському загальновійськовому полігоні.

Народий аматорстький гурт «Любава» Здолбунівського міського клубу (керівник Михайло Хоменко) виконав низку патріотичних, українських пісень. Веселий танець подарував військовим зразковий танцювальний колектив «Непосиди» будинку культури с. Здовбиця (керівник Вікторія Новачук). Звеселив глядачів жартівливою піснею «Про куму» дует у складі Леоніда Самардака та Олексія Луцишина. Приємні хвилини відпочинку дарували глядачам солістки Здолбунівського районного будинку культури Альона Ляшенко та Наталія Саваринська, а також соліст будинку культури с. Копиткове Леонід Самардак.

Цариця книжок - так назвав митрополит Іларіон “Острозьку Біблію”. Ця книга й нині привертає увагу надзвичайно високою майстерністю поліграфічного виконання - витонченістю й естетичною досконалістю друку. Та насамперед це - книга, яка наближає людей до Бога, допомагає вибудовувати своє життя відповідно до Заповідей Божих. Саме на цьому наголосила у своїй розповіді про унікальну “Острозьку Біблію” Відмінник освіти України, вчитель християнської етики НВК № 14 м. Рівне Антоніна Мельничук. Минулого тижня вона разом з працівниками Здолбунівської міської бібліотеки провела у цій книгозбірні тематичний захід для учнів 11 класу Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 (класний керівник Ірина Вознейчук).

Ця розповідь про народну артистку України, провідну актрису Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка Терезу Семенівну Перету (Барановську), чия біографія тісно пов’язана з нашим краєм, зокрема з Мізочем, де провела вона не один рік. Для неї, закоханої у театральне мистецтво, сцена дійсно стала життям.

Тереза Семенівна Перета (Барановська) народилась 27 жовтня 1934 року в селі Літчани Волинської області, в багатодітній і багатонаціональній сім’ї. Батько був музикантом-самоуком, але знав нотну грамоту та умів грати на скрипці, духових інструментах, навіть керував сільським духовим оркестром. Саме від батька успадкувала донька любов до прекрасного.
У 1939 році сім’я переїхала на Рівненщину - до Острожця (Млинівський район).
Терезу рідні лагідно називали Реною. У тринадцять років вона вперше подивилась виставу у Волинському музично-драматичному театрі міста Луцьк. Була це постановка за п’єсою Вадима Собка «За другим фронтом». Професійна гра акторів схвилювала юну Рену і запам’яталася на все життя.

розпочали минулої неділі низку заходів в межах Всеукраїнського тижня дитячого читання у Здолбунівській районній бібліотеці для дітей та юнацтва. розпочали минулої неділі низку заходів в межах Всеукраїнського тижня дитячого читання у Здолбунівській районній бібліотеці для дітей та юнацтва. 


Охочих поспілкуватися з  цим популярним в Україні письменником, автором понад десятка книг для дітей і дорослих, виявилось чимало. Сергій Гридін розповів про те, що його надихнуло  писати для дітей, як виникла ідея сюжету першої його книги для цього читацького кола і, хто саме став першим її поціновувачем та критиком. Учасники зустрічі з інтересом слухали й про те, як літератор знаходить теми для своїх книг у буденному житті та реальних історіях дітей. До речі, того дня відбувалась онлайн-трансляція зустрічі в «Інстаграм», отож задати запитання письменнику мали змогу не лише присутні у бібліотеці, а й глядачі з мережі.Олександр ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ,м. Здолбунів.
На фото: Сергій ГРИДІН. 
Фото Ольги КЛИМКОВИЧ.