11.00-12.00 Подячний молебень у храмах міста за Здолбунів та його жителів.

Стадіон «Локомотив»
16.00 Чемпіонат області (ІІ ліга). ФК «Експрес» (Здолбунів) - ФК «Острог-Академія».

Міський гідропарк
13.00 Святкові виставки-продажі та виставки-дегустації продукції торгових марок і закладів торгівлі міста.
13.00 «Алея майстрів» - виставка-продаж робіт та майстер-класи народних умільців.
13.00 Виставки-презентації громадських організацій, релігійних громад та політичних партій;
- виставка-продаж книжкової продукції;
- дитячі атракціони, батути, велосипеди і т. п.

Головна сцена
13.00-14.30 Виступ оркестру українських народних інструментів Здолбунівської музичної школи.
13.30 Урочисте відкриття свята. Привітання міського голови та гостей.
14.30-17.00 Гастрономічний конкурс-дегустація «Майстер шеф по-здолбунівськи».
17.00-18.00 Виступи-презентації громадських організацій та релігійних громад.
18.00-22.30 Вечірня музично-розважальна програма за участю фіналістки «Голосу країни. Діти – 2» Катерини Качановської, учасника шоу «Ліга Сміху» та «Розсміши коміка» пародиста Андрія Семенчука, гурту «MelRose», рок-гурту «Жнива», ведучого Дмитра Скуратова та інших виконавців.

Мала сцена
14.30-17.30 Хіп-хоп батл «NoName».
17.30-18.00 Розважально-ігрова програма для дітей «Спритні, дружні, креативні» (ГО «УМСА»).

Спортивні майданчики
12.00 Дитячий турнір з міні-футболу.
14.00 Турнір з волейболу.
16.00-18.00 Богатирські розваги «Міцні тілом і духом».
18.00 Змагання з армспорту.
22.10-22.30 Фаєр-шоу «Енер­гія вогню». §

Вкотре звертаємося до наших читачів з проханням про допомогу. Маємо достеменну інформацію про те, що в 1938-1939 роках у нашому рідному місті було дві юнацьких футбольних команди - «Гарт» та КПВ «Огніско». У футбольному архіві Гордія Філіповича є унікальна фотографія, яка стосується саме юнацького футболу Здолбунова 30-х років минулого століття.
На цьому фото Гордій Філіпович - перший зліва. Праворуч - особа, про яку наразі ми не знаємо нічого. Можемо припустити, що це тренер цієї команди. Невідома нам і її наз­ва. Але сумнівів у тому, що це юнацька футбольна команда Здолбунова, немає. На жаль, якість фотографії не дає змоги розшифрувати емблему на футболці одного з гравців.

У моїй робочій кімнаті ікони, подарунки від випускників школи 1987 року, це “Ісус Христос” і “Тайна вечеря”. Обидві освячені в церкві. Дивлюсь на них і в пам’яті зринають слова з твору “Бог” Дмитра Мережковського: “О Боже мій, дякую за те, що дав моїм очам Ти бачити світ - Твій вічний храм. І ніч, і хвилі, і зорю я серцем своїм відчув. І Ти відкрився: Ти – світ. Ти - все. Ти - небо і вода. Ти - голос бурі. Ти – ефір. Ти - голос поета. Ти - зоря провідна” (Переклад українською авторський).

Незалежності нашої держави лише двадцять шість. Нам судилося стати свідками великих зламів, але часи стрімких перемін тривають і досі. Над усе хочеться, щоб Україна змінювалася на краще. Проте на цьому шляху доведеться здолати ще чимало сходинок – непростих і дуже важливих.
Що саме нині заважає розбудові нашої країни, та що повинен робити кожен з нас для того, аби держава стала заможною й сильною? Про це ми поспілкувалися з нашими земляками.

Дмитро СИРОТА, депутат Здолбунівської міської ради сьомого скликання, громадський активіст:
- Перепоною для розбудови країни є відсутність прагнення до змін. Більшість людей чекає, що хтось прийде до владного керма, і все відразу налагодиться. Насправді ж потрібно бути готовими до спільної праці. Лише коли ми щодня змінюватимемо власний світогляд, країна ставатиме інакшою. Також варто пам'ятати, що ми не маємо права зупинятися у своєму розвитку. Потрібно рухатися вперед і бути готовими прожити життя у боротьбі за становлення нашої держави. Кожен українець повинен взяти на озброєння слова Джона Кеннеді: «Не питайте, що ваша країна може зробити для вас, питайте, що ви можете зробити для своєї країни».

Артур НІВЕРЧУК, одинадцятикласник Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 6, учасник обласного етапу всеукраїнської гри «Джура».
- Насправді перепон є багато. Це і зовнішній ворог, котрий загарбав Крим та частину нашої землі на Сході, і складне економічне становище, і корупція… Коли у 1991 році держава стала незалежною, українці тоді не врахували, що наша країна потребувала змін, тотальної праці та готовності громадян брати особисту відповідальність. Щоб покращити наше життя, кожному потрібно якісно робити власну справу. Ми повинні навчатися, активніше долучатися до громадського життя і щиро прагнути змін.

Нещодавно у Будеражі відбулася непересічна подія. Сонячного недільного дня у тамтешньому храмі після п’ятдесяти років спільного подружнього життя обвінчалися Михайло Миронович та Любов Вікторівна Овдіюки (на фото). Привітати їх прийшли рідні, близькі та односельці. Адже це подружжя у селі знає та поважає чи не кожен.

Михайло Миронович родом з с. Спасів, Любов Вік­торівна - з Цуркова. Навчався Михайло Овдіюк у Рівненському кооперативному технікумі, де здобув освіту економіста. Потому отримав направлення на роботу у Будеразьке сільське споживче товариство. Трудився там економістом, бухгалтером, а згодом - головою товариства.
Любов Вікторівна працювала й у ветеринарній дільниці, і продавчинею. Куховарила на весіллях, чудово шила.
Півстоліття тому Михайло Миронович та Любов Вік­торівна одружилися. Прожили ці роки у любові та повазі. Виховали двох чудових дітей – Василя та Оксану, мають хороших невістку та зятя, трьох онуків і двох правнуків.

Команда Здолбунівського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів (на фото) втретє поспіль стала переможцем щорічної спартакіади «Рух заради здоров’я» для підопічних підвідомчих установ департаменту соціального захисту населення Рівненської ОДА. Змагання ці відбулись уже вп’яте. Їх організатор, а це вже названий департамент облдержадміністрації, за сприяння КЗ «Обласний центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» Рівненської облради, дирекції Рівненського регіонального центру фізичної культури, спорту інвалідів «Інваспорт» та Рівненської обласної організації профспілки працівників соціальної сфери України, прагнули довести усім, що спорт може приносити радість і користь кожній людині, а підопічні геріатричних пансіонатів та інших закладів для осіб з особливими потребами здатні успішно долучатися до занять фізкультурою. Тому й програму підготували відповідну, з урахуванням можливостей учасників. Вони ж завзято змагалися в естафетах і старанно виконували усі запропоновані вправи, щиро раділи, коли їм це вдавалось, та вболівали за товаришів.

зібрали волонтери під час благодійного концерту

 

Уперше волонтери єдиного в нашому районі благодійного фонду «Подаруй мені життя» провели гучне доброчинне свято з метою зібрати кошти на лікування діток, хворих на онкологічні недуги - Олександра Гусара, Анастасії Галах, Софії Кваснюк та Зоряни Стригун.

На благодійний захід, що відбувся минулої неділі на території міського гідропарку, завітало чимало здолбунівчан та гостей міста. Кожен міг обрати для себе цікаву розвагу та чудово відпочити. На сцені виступали талановиті співаки і танцюристи. Під час заходу можна було поласувати вареною кукурудзою, випічкою, солодкою ватою, шашликом, кулешем, ковбасками-гриль. Смакували гості свята і прохолодним «мохіто».

 


Дітлахи завзято розфарбовували гіпсові фігурки, фотографувалися з мульт­героями, стрибали на батутах та хизувалися малюнками на обличчях від майстрів фейс-арту. Також усі охочі ознайомлювались з особ­ливостями військової зброї та пробували її розбирати і складати.
Ті, хто завітав на свято, мали змогу подарувати краплинку радості діткам, заради яких й організували це дійство. Кожному з чотирьох дітей можна було придбати подарунок та залишити його у спеціальній скриньці.


Найдорожчим товаром на благодійному ярмарку були дерев’яні гойдалки для подвір’я. Одну таку придбали ще на початку заходу.
А на території гідропарку повсюди стояли скриньки для збору коштів, куди кожен вкидав символічні суми за те, щоб пострибати на батуті, посмакувати ласощами, які надали приватні підприємці та благодійники. Тож у результаті вдалося зібрати суттєву суму для хворих діток - 30988,5 гривень.
Благодійний фонд «Подаруй мені життя» діє з 2016 року. Його натхненники вже надали суттєву допомогу одному з наших юних земляків, зібравши на його лікування 275 тисяч гривень. Проте нині хлопчина потребує ще кількох курсів хіміотерапії, тож збір коштів триває.

Згідно з Програмою благоустрою м. Здолбунів на 2017 рік завершено роботи з капітального ремонту дорожнього покриття та тротуа­ру на частині вул. Северина Наливайка.
Об’єкт був включений до плану соціально-економічного розвитку міста на 2016-2020 роки за ініціативою депутатів від ВО «Свобода» та підтриманий депутатською більшістю.
Роботи розпочались 3 липня та завершились 3 серпня 2017 року.
Замовник робіт - КП «Здолбунівське», виконавець - ПП «МВА».
Фінансування об’єкта здійснюється за кошти міського бюджету.


Відновлення проїжджої частини додало зручності не лише пасажирам залізниці, які комфортно можуть під’їхати і підійти до залізничного мосту, а й можливість великоваговому транспорту безперешкодно завозити сировину та вивозити готову продукцію з ПрАТ «Іскра».
Директор цього підприємства В. І. Фурманчук від колективу подякував комунальникам за якісне виконання робіт, оскільки, за його словами, у приїжджих враження про місто часто складається буквально з перших кроків. А оскільки багато пасажирів у нас транзитні, і продовжують вони свою подорож через автовокзал, а водії, які приїжджають на підприємство – жителі різних регіонів України, то це гарний внесок в позитивний імідж нашого рідного міста.
Здолбунівська міська рада.
§

але хліб все одно може подорожчати

Петро МОСІЙЧУК, комбайнер Юрій СЕРЕДЮК та Леонід ДМИТРУК (зліва направо).

 

Уже кілька років поспіль Бог обдаровує наш край сприятливими для рослинництва погодними умовами. Тому хлібороби, відзначаючи «квітку», традиційно радіють щедрим врожаям. Проте цьогоріч у наших сільгоспвиробників є всі підстави ще й занотовувати досягнення до особистих «книг рекордів». Адже деякі культури подекуди справді вродили, як ніколи.

Кожен з аграріїв, з якими довелося спілкуватися у ці спекотні, і в прямому, і в переносному розумінні, дні, розповідаючи про здобутки, обов’язково згадував головне правило хлібороба. А звучить воно так: земля дає прибуток лише тоді, коли у неї вкладати і труд, і кошти, і любов. Інакше не доводиться розраховувати не те що на рекорди, а й на віддачу від важкої селянської праці.
- Нині врожаї кращі, ніж торік, і це стосується всіх культур. Але це не лише завдяки добрій погоді, а й тому, що ми працювали так, як потрібно - тричі вносили гербіциди, удобрювали посіви, дотримувалися усіх норм так званої інтенсивної технології, - розповідає керівник ПСП «Хлібороб» Петро Мосійчук.
У господарстві цими днями якраз завершують збір ячменю, середня врожайність якого становить 55 ц/га. Вродив і ріпак - його врожайність склала близько 41 ц/га. А на 400 га добре висипала озима пшениця - у господарстві цієї культури зібрали в середньому по 68 ц/га. Ще 25 га у ПСП «Хлібороб» засіяно гречкою.

Палац Дуніних-Карвицьких.

П’ятнадцятого серпня виповнилось 255 років з дня народження видатного майстра садово-паркового мистецтва - ірландця Діонісія Міклера, котрий створив в Україні близько сорока чудових парків в англійському стилі.

Саме Міклер наприкінці XVIII - початку XIX ст. на запрошення графа Кшиштофа Дуніна-Карвицького створив у Мізочі чудовий палацово-парковий комплекс. Цей мальовничий куточок природи розташований у південній частині селища на площі 15 гектарів. У парку висадили рідкісні декоративні дерева та квіти, уздовж алей розмістили муровані тумби, кот­рі прикрашали мармурові вази з квітами, та скульптури героїв грецької міфології. Повз парк протікала річка Стубелка. Її наприкінці XVIII ст. поглибили, розширили й перегородили верхньою та нижньою греблями, завдяки чому утворився мальовничий ставок - улюблене місце відпочинку не лише усіх мізочан.

Ресторан над ставом.


У південно-західній частині парку створили заповідник «Соснина», який з основною частиною парку з’єднувала дорога по нижній греблі. Тут за високою огорожею утримували оленів, косуль, диких кабанів, павичів, фазанів…
На схід від «Соснини» на трьох терасах над ставом заклали великий яблуневий сад, який і досі частково зберігся.
На верхній терасі північного боку парку збудували палацовий комплекс - з красивими будівлями, алеями, фонтаном, квітниками. Та, на жаль, він не зберігся.
З усіх будівель лишилась у напівзруйнованому стані тільки оранжерея, розташована над ставом. Навіть зараз це дуже гарна споруда - побудована у венеційському стилі, з дев’ятьма великими арочними вікнами.

Танцмайданчик у парку.

 


За життя графської родини там створили зимовий сад, де вирощували тропічні рослини. Взимку оранжерею обігрівали печами. За радянської влади в оранжереї створили ресторан «Голубий Дунай», в якому використовували меблі з панських покоїв.

У ході дослідження історії футболу на Здолбунівщині нам вдалося дізнатися чимало цікавих фактів з цієї сфери життя нашого краю. Про окремі з них ми вже розповідали у дописах, опуб­лікованих на шпальтах «Нового життя». Нині ж вкотре маємо потребу у вирішенні «проблеми», з якою стикнулися, і вже традиційно звертаємось по допомогу до наших шановних краян, читачів районної газети. Сподіваємось, що завдяки читачам зможемо уточнити деякі моменти.
Суть «проблеми» ось у чому. Маємо у фотоархіві футбольний альбом Гордія Філіповича. Ретельно його аналізуючи, ми помітили досить цікаву деталь. Рівненська команда «Сокол», у складі якої Гордій Філіпович виступав з 1925 по 1929 рік включно, майже регулярно грала у Мізочі. Свідченням цього є фотографії.


Наприклад, знімок вгорі зліва. Це 1926 р. Команда «Сокол» Ровно. Гордій Філіпович - четвертий ліворуч. Або ж світлина 1927-го року, що внизу. На ній команда «Сокол» Ровно. Перший зліва у нижньому ряду - Гордій Філіпович. На цьому фото немає посилання на Мізоч, але тло позаду команди дуже подібне до того, що на попередній фотографії. Це - наше припущення, яке потребує підтвердження. І тут ми сподіваємось на допомогу мізоцьких істориків та краєзнавців.

У наш непростий час моральні цінності – доброту, людяність, любов до ближнього – часто втрачаємо у щоденних клопотах. Та дуже важливо не забувати про них у процесі виховання дітей і підлітків.

Саме загальнолюдські та християнські цінності були основою під час занять у дитячому православному таборі «Ангелятко», який 10 та 11 серпня гостинно зустрів дітей з сіл Білашів, Півче, Будераж та смт Мізоч. 

У таборі діти поєднували приємне з корисним, не лише беручи участь у розвагах, рухливих іграх та конкурсах, а й дослухаючись до проповіді Слова Божого, яке доносили дітям священики, котрі були старшими груп.
Змістовно та весело провести час двом сотням дітлахів допомагали настоятель Свято-Різдво-Богородичного храму смт Мізоч та ініціатор створення табору протоієрей Олександр Карп’юк, протоієрей Василь Ярошик (с. Білашів), протоієрей В’ячеслав Грищук (с. Будераж), протоієрей Михаїл Дем’янчук (с. Півче), протоієрей Анд­рій Остап’юк (с. Урвенна). До проведення табору долучилося багато небайдужих людей, які готували чай, проводили музичні розминки, займалися з дітьми малюванням. Харчувалися юні учасники табору у кафе «Мрія».

Живемо нині у непрості часи. Та попри усі труднощі дуже втішно бачити, що у населених пунктах нашого району, де роками відчувався певний застій, нарешті почало щось змінюватися на краще. Будь-які, навіть найменші, позитивні зміни люди одразу помічають і, звісно, схвалюють. Адже ці зрушення не лише полегшують життя, а й засвідчують, що до проблем, які турбують громадян, дослухаються і намагаються їх у міру можливості вирішувати.
Хочу розповісти про те, які зміни відбулися у нашому Івачкові. Нещодавно у селі близько двох кілометрів шляху відсипали щебенем, гравієм та відсівом і якісно розрівняли. Тож тепер замість розбитого шляху маємо рівний та зручний (див. фото). При тому, що там доволі інтенсивний рух, дорога залишається рівною, не розсувається і, маю надію, прослужить людям ще дуже довго.
Досі дорога ця була в настільки жахливому стані, що іноді навіть перевізники до нашого села відмовлялися їхати. Часто вони і до мене зверталися, висловлюючи прохання, щоб хоч якось грейдером розрівняти той шлях з величезними вибоїнами. Роками доводилося його ліпити та латати. Нині ж, завдяки небайдужості влади, маємо рівну, висипану дорогу, якою водії доїжджають до Івачкова набагато швидше, не розбиваючи у численних ямах свої автомобілі. Тепер їдеш дорогою та радієш!

Сьомого липня розпочалась чергова зміна в єдиному у нашій області спеціалізованому таборі денного перебування «Романтик» Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Того дня у залі районної бібліо­теки для дітей та юнацтва, де й цьогоріч прийняли табір, зібрались діти вразливих категорій: з інвалідністю, сироти, учасників антитерористичної операції, з багатодітних родин та сімей, що опинились у складних життєвих обставинах. Відбулись анкетування дітей, комунікативний тренінг «Знайомство», встановили правила життя у таборі. Повторили учасники зміни й правила поведінки у громадських місцях. Цікавою й пізнавальною була екскурсія у Здолбунівському районному історико-краєзнавчому музеї, яку для дітей провів директор цього закладу О. Тищенко. Захоплюючим - заняття з арттерапії (див. фото), яке провела волонтер, художниця, психолог, непересічна особистість Яна Униченко.
Смачним обідом пригощали дітей у ланч-кафе «Центр», поласували вони й морозивом від мінімаркету «Центр» та магазину «Добробут». Крім того, залюбки грали у шашки, рухливі ігри та, із зав’язаними очима, малювали картину.

У нашому краї вже реалізовують проекти, які перемог­ли у районному конкурсі місцевих ініціатив. Нагадаємо, цьогоріч конкурсна комісія визначила вісім таких проектів. Загальна сума, потрібна на їх втілення, становить 311 тисяч гривень. Частка районного бюджету у ній - близько 200 тисяч. Про реалізацію окремих проектів розповів на своїй сторінці у мережі «Фейсбук» голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук.
Наразі у с. Лідаво практично завершено поточний ремонт тамтешнього клубу, в якому вже роками не проводили суттєвої реконструкції. Нині у приміщенні частково замінено вікна, пофарбовано підлогу та стіни. Загальна вартість втілення проекту «Створення сприятливих умов для розвитку творчих здібностей дітей та молоді та підвищення рівня культури громади с. Лідаво» становить майже 46 тис. грн.

Не так і багато часу лишилося до початку нового навчального року. Дітвора ще радіє канікулам, а от батьки вже складають списки необхідного синам і донькам шкільного приладдя та поспішають до крамниць і на ярмарки. Не скажеш, що нині є дефіцит якихось складових вмісту шкільного ранця, бо на ринку дійсно неймовірно широкий вибір таких товарів. Але варто бути уважними, аби поспіхом не придбати неякісного приладдя чи такого, що зашкодить здоров’ю ваших школяриків. То, якими ж повинні бути шкільні зошити, портфелі, ручки? Дізнатись про це можна, скориставшись рекомендаціями, розробленими Головним управлінням Держпродспоживслужби у Рівненській області.

На виконання спільного розпорядження голів Здолбунівської райдержадміністрації та Здолбунівської районної ради від 7 серпня 2017 року № 359/25, з метою поліпшення стану довкілля, благоустрою, приведення в належний санітарний та естетичний стан території району та у зв’язку з підготовкою до святкування 26-ї річниці незалежності України з 10 по 20 серпня 2017 року проходить декада благоустрою населених пунктів району.
Під час декади здійснюються заходи: з поліпшення благоустрою населених пунктів; з упорядкування парків, скверів, алей, газонів, квітників, місць відпочинку; з упорядкування діючих та ліквідації стихійних сміттє­звалищ; з приведення у належний санітарний стан придорожніх смуг та автобусних зупинок; з прибирання сміття в лісосмугах уздовж залізничних колій; з упорядкування та приведення в належний санітарний стан пам’ятників, могил воїнів УПА та ін.
Не будьте байдужими, долучайтеся до заходів.

Дмитро ГОЛУБ на сцені фестивалю «Буща Папороть».

Уже майже тридцять років житель села Лідаво Дмит­ро Голуб практикує чакральне дихання – особливу, авторську, систему вправ, які допомагають отримати доступ до енергії землі та сонця і завдяки цьому покращити стан свого здоров’я.

Розробкою цієї системи Дмитро почав займатися ще у п’ятнадцять. Спочатку це був лише аутотренінг, згодом - повноцінна система дихальних вправ. Але йшов цим шляхом, долаючи складні перипетії долі.
Зараз Дмитрові Голубу п’ятдесят два, але у це не віриться, бо на вигляд він набагато молодший. Свого часу чоловік отримав дозу радіації під час ліквідації аварії на ЧАЕС, кілька років тому почув від лікарів страшний вирок: через травму спини ходити не зможе. Та попри усі негативні прог­нози зараз він пересувається самостійно. Упевнений, що завдяки своє­му захоп­ленню духовними практиками та народною медициною. До слова, Дмит­ро вважає, що осягнути ці знання може кожен.
- У людини є система чакр, тобто енергетичних центрів. Через чакри на стопах ми маємо зв’язок з енергією землі, чакра на маківці зв’язує з енергією сонця. Тобто людина отримує енергію через харчування, дихання та систему чакр. Коли ми відчуваємо голод, спрацьовує система поповнення енергетичних запасів. Звичайне дихання поповнює їх постійно. А от чакральне треба вміти вмикати, адже воно, зазвичай, у «сплячому» режимі. Якщо людина вміє вмикати чакральне дихання, її енергетичні можливості посилюються. І завдяки цьому можна лікуватися, навіть омолоджуватися, - розповідає він.

Видатний український педагог Григорій Ващенко ще у середині минулого століття напророчив неминучий розпад СРСР. Разом з тим він попереджав, що здобувши незалежність, Україна може легко таку втратити, якщо її громадяни не займатимуться, цілеспрямовано і наполегливо, патріотичним вихованням молоді.
Щоб популяризувати серед старшокласників історію боротьби за незалежність України, виховати у них любов до рідного краю і відчуття необхідності служити своєму народові, група однодумців, яка згодом стала основою Здолбунівської сот­ні самооборони, спільно з відділом освіти Здолбунівської РДА свого часу започаткувала районний конкурс юнацької творчості «За Україну, за її волю». Цьогоріч його переможцями стали 24 учні шкіл району.

11 червня за організації Кластеру Натуральне молоко та компанії Укрмілкінвест» відбувся ознайомчий візит на діючі сімейні молочні ферми Бродівського району. З метою переймання досвіду створення та функціонування сімейних ферм, делегація з Рівненської област відвідала на Львівщині кооператив «Покрова» (територія Заболотцівської громади), який вже 9 років розвивається і набуває масштабів. Команду небайдужих людей Здолбунівщини очолив Начальник АПК Здолбунівської держадміністрації Л.П. Дмитрук.

В ході зустрічі, директор кооперативу, і одночасно власниця однієї з сімейних ферм, які входять до нього, Люба Клубок, люб'язно поділилася досвідом функціонування кооперативу і сімейних молочних ферм його членів. Окрім відвідання родинної ферми самої Люби Клубок, делегація побувала на пасовищі в селі Заболотці, де побачила, як функціонує кооперативна послуга доїння корів на пасовищі. Загалом, таких родинних господарок на Львівщині вже 30 і надалі планують відкривати ще десять.

Виїздний семінар був надзвичайно цікавим та натхненним ще й завдяки Івану Панькову, очільнику ЛАДС (Львівської аграрної дорадчої служби), який започаткував створення сімейних ферм і надалі продовжує сприяти розвитку молочного фермерства. Пан Іван супроводжував делегацію протягом всього візиту, запалюючи впевненістю та оптимізмом до започаткування нової справи.

Сповнені позитивними емоціями та вражені побаченим, Кластер Натуральне молоко з однодумцями планує вже до кінця року запустити сімейні ферми на Здолбунівщині та Дубенщині. Нагадаємо, що для реалізації проекту розроблена спеціальна програма підтримки, яка включає надання для кожної сімейної ферми безповоротної фінансової допомоги в сумі 40 тис.грн. та можливість придбання худоби в лізинг. Проект, окрім іншого, здійснюється за підтримки компанії Укрмілкінвест, яка пропонує сімейним фермам повний технологічний та консалтинговий супровід. Відбір зацікавлених у створенні сімейних ферм ще триває, тому активних, цілеспрямованих людей просимо звертатися до Кластеру Натуральне молоко, який посприяє втіленню вашої мрії.