Минулого тижня на території Здолбунівської районної бібліотеки для дітей та юнацтва відбувся захід «Ми та Європа», приурочений до Дня Європи в Україні.

Ті, хто завітав на свято, гарно провели час і отримали безліч позитивних вражень. Гості заходу побачили яскраві виступи талановитих дітей та молоді міста. Ознайомилися з художніми роботами Антоніни Колодюк, а також з творами письменників, які були представлені на книжковій виставці «Шедеври європейської літератури».
Охочі навчитися чогось нового здобули корисні знання на майстер-класі від Сніжани Король, дітлахи ж із задоволенням очікували своєї черги біля майстрині з фейс-арту. Для тих, хто полюбляє загадки та випробування, провели євроквест. Крім того, присутні мали можливість пограти в теніс, випробувати себе на канатній доріжці та весело розважитися.
Для урізноманітнення свята на захід запросили працівників Національної поліції. Поліцейські розповідали про особливості служби в органах Національної поліції України, провели демонстрацію амуніції та спеціальних засобів, якими вони користуються під час виконання своїх професійних обов’язків. Крім того, усі охочі мали змогу приміряти бронежилет чи каску, побувати за кермом службового поліційного автомобіля.
Фото надане
Здолбунівським
відділенням поліції.

Учасники заходу.

Минулої п’ятниці, 17 травня, на базі Здолбунівської гімназії відбувся конкурс на краще знання чеської мови. Участь у ньому брали діти, які займаються в гуртку з вивчення чеської, який вже кілька років діє у цьому освітньому закладі. Конкурсанти виконали низку цікавих, але доволі складних, завдань. І справились із цим гідно.
Високий рівень підготовки учнів відмітили й присутні на заході високоповажні гості - Генеральний консул Чеської Республіки у Львові пан Павел Пешек та консул Чеської Республіки у Львові пан Ігор Шедо.
Переможцями конкурсу стали Вік­торія Субарська, Владислав Кондратюк та Діана Семенюк. Генеральний консул Чеської Республіки у Львові Павел Пешек та голова спілки волинських чехів Здолбунівщини «Волинські правнуки» Олена Ярмолюк вручили їм цінні подарунки.
Усі учасники конкурсу отримали грамоти за підписами директора Здолбунівської гімназії Івана Гнатюка і Олени Ярмолюк, а також солодощі.
Фото надала Олена ЯРМОЛЮК.

Договір позики є одним з найпоширеніших серед тих, що укладаються громадянами. Часто сторони не мають уявлення, як правильно укласти цей договір і які положення важливо закріпити, що в підсумку призводить до тривалих судових процесів, матеріальних і моральних втрат. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості» – ч. 1 ст. 1046 ЦК України. Договір позики є реальним, одностороннім, відплатним або безоплатним договором. Це значить, що він набуває чинності тільки після передачі майна, всі обов’язки покладені лише на позичальника і у визначених законом випадках договір позики може бути як оплатним, так і безоплатним. Предметом договору позики є речі, визначені родовими ознаками, та грошові кошти. Суб’єктами позики є будь-які фізичні та юридичні особи. Боржника за договором позики називають позичальником, а кредитора – позикодавцем. Договір позики укладається як в усній, так і в письмовій формі. В Цивільному кодексі України зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа – незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК України). Проста письмова форма обов’язкова для договору позики тільки у випадках, коли позикодавець - юридична особа, а також в усіх випадках, якщо сума договору позики перевищує встановлений законом розмір. Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики, проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї з сторін, договір може бути нотаріально посвідчений. Зобов’язання за договором позики має виконуватися відповідно до умов договору та вимог закону. Боржник (позичальник) зобов’язаний виконати свій обов’язок по поверненню позики, а кредитор (позикодавець) – прийняти виконання особисто, або на умовах встановлених договором. Прийнявши виконання зобов’язання, на вимогу боржника (позичальника), кредитор (позикодавець) повинен видати йому розписку про одержання боргу частково або у повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов’язання, повинен повернути його божникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа на руках у боржника підтверджує факт виконання ним зобов’язання (ст. 545 ЦК України). У разі невиконання зобов’язання по поверненню предмета позики настають правові наслідки, встановлені договором або законом. За нотаріально посвідченим договором позики, в разі неповернення боргу, позикодавець може звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про стягнення заборгованості на підставі пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1999 № 1172. У випадку смерті позичальника позикодавець повинен протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо позикодавець не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги погашення боргу.
Оксана ГРАБАР,
приватний нотаріус
Здолбунівського районного
нотаріального округу. §

Жителі Здолбунова 1950-ті роки ХХ ст.

У січні 1940 року на території Рівненської області замість повітів та волостей було створено 30 районів. Серед них і Здолбунівський, утворений зі Здовбицької волості й міста Здолбунів Здолбунівського повіту, а також Мізоцький район, утворений з Будеразької та Мізоцької волостей Здолбунівського повіту. Такий адмі­ністративний поділ діяв до 1959 року, до ліквідації Мізоцького району та приєднання його до Здолбунівського.
До складу Здолбунівського району, територія якого становила 300 кв. км, у післявоєнний період входило 12 сільських рад, а саме: Глинська, Гульчанська ІІ, Здовбицька, Глупанинська, Заліська, Копитківська, Івачківська, Новомильська, Новосілківська, П’ятигірська, Тайкурівська, Урвенська. На території кожної з цих сільських рад було створено колгосп, а в селах Здовбиця та Гульча ІІ заснували по два колективних господарства. Всього в районі налічувалось 14 колгоспів. І якщо взяти технічні культури, то з них найбільше вирощували цукровий буряк, картоплю та зернові.

Паспорт міста Здолбунів 1940-1958 роки.

Паспорт міста Здолбунів 1940-1958 роки.


На території району (разом зі Здолбуновом) налічувалось 83 населених пункти. До Глинської сільської ради входило таких шість, до Глупанинської - п’ять, до Гульчанської ІІ - сім, до Здовбицької - десять, до Заліської - п’ять, до Копитківської - сім, до Івачківської - сім, до Новомильської – десять, до Новосілківської - чотири, до П’ятигірської - три, до Тайкурівської - одинадцять, до Урвенської - сім. Така велика кількість населених пунктів була зумовлена наявністю значної кількості хуторів. Їх у 1959 році ліквідували як «неперспективні», оскільки вони гальмували процес укрупнення сіл. Хутори було приєднано до ближніх сіл.

Свою лепту в розвиток здолбунівського футболу вніс український клуб спортовий «Цегельня». На жаль, ми не знаємо достеменно істо­рії його заснування. Але деякі відомості нам все ж вдалося відшукати в сучасній польській спортивній літературі. Наприклад, у книзі Станіслава Заборняка «Культура фізична людності української на землях польських (1868-1939)», що вийшла друком у Польщі в 2007 році. У цьому дослідженні йдеться про розвиток футболу в Західній Україні, є відомості й з історії цього виду спорту у нашому місті. Зокрема на сторінках 309-310 у матеріалі «Український клуб спортовий «Гарт» Здолбунів (1937-1939) описана історія клубу. Там зазначено, що у товариському матчі з командою КС «Цегельня» у складі останньої виступали семеро футболістів, які раніше грали за «Гарт». Найімовірніше команду КС «Цегельня» створили спортсмени, які не ввійшли до основного складу «Гарту».
У вказаних вище матеріалах автор називає КС «Цегельня» польською командою. Роком заснування команди «Гарт» Здолбунів вказує 1937-й. Вірогідно це - не свідома помилка автора, а він просто не мав необхідних даних. Основним джерелом при написанні цього розділу книги йому слугували пуб­лікації у спортивній газеті «Змаг» за 1937-1939 роки. Також Станіслав Заборняк використовував матеріали з архівів Львова й Луцька, а в рівненських не працював. У цілому ж його дослідження - дуже цікава й корисна книга про розвиток спорту в Західній Україні «польського періоду».

 

У Здолбунові 22 травня, у день 158-х роковин перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі, вшанували його пам’ять, організувавши літературний захід «Повернутися, щоб жити у серцях».

DSC03562

 

Відбувалось це пошанування біля пам’ятника Кобзареві, встановленого поблизу міського клубу. Зібралось чимало людей. Представники місцевої влади - голова Здолбунівської районної ради Олег Дацюк та заступник голови районної державної адміністрації Сергій Гридін - поклали квіти до підніжжя пам’ятника.

Історію перепоховання, сумного повернення Т. Г. Шевченка на рідну українську землю, нагадала усім ведуча заходу Ірина Хлібюк. Наголосивши, що Чернеча (а тепер - Тарасова) гора відтоді стала одним з головних центрів єднання національно-свідомих українців довкола ідеї Української Державності, святим для кожного з нас місцем.

Кобзар повернув нам історичну пам’ять і національне самоусвідомлення, його поезія дає духовну силу і надихає на боротьбу. Його твори і сьогодні, коли триває війна з російським агресором – є міцною духовною зброєю.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять великого поета, а також воїнів, наших сучасників, які захищаючи територіальну цілісність України, загинули у нинішній війні. З сумом згадали її трагічну сторінку - бій під Волновахою 22 травня 2014-го, в якому полягли 18 військовослужбовців 51-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України.

DSC03571

 

Під час заходу линуло Кобзареве слово. Концертну програму підготували працівники Здолбунівського районного будинку культури та учні місцевої загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 3 під керівництвом своїх учителів Жанни Осік, Світлани Кондратюк, Тетяни Кравченко, Наталії Домбровської.

DSC03539

 

Поезію Т. Г. Шевченка «І мертвим і живим» читала учениця десятого класу Яна Садовська, вірш «Мені тринадцятий минало» - другокласники Олександр Цвей і Валерія Агафонова, « Тече вода з-під явора» - третьокласниця Софія Кінах. Інсценізацію вірша «На Великдень на соломі» представили учні другого класу Владислава Богуш, Вікторія Бармак, Поліна Кушнерук, Анна Грицюк, Ілля Сабанюк. Також поетичні рядки декламувала учениця шостого класу Олеся Коружинець.

DSC03550

 

Вокальні твори «Не тополю високу», «Зоре моя вечірняя» на Кобзареві слова виконали працівників РБК Алла Стригун, Михайло Така та Альона Ляшенко.

Думки і слово нашого генія, пророка, нашого великого Кобзаря назавжди в серці українців.

Фото Марини КОЛОДИЧ.

Всесвітній день вишиванки - міжнародне свято, покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Відзначають День вишиванки щороку у третій четвер травня. Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив’язане до жодного державного чи релігійного. Кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.

Перші вишивки на території України з’явилися ще за скіфів. Археологічні розкоп­ки підтверджують, що знайдені на Черкащині фігурки чоловіків, створені ще у VI столітті, в своєму оздобленні мають не тільки структурні особливості давнього українського одягу, а й елементи орнаменту. Варто зазначити, що більшість мотивів для орнаментів українцям подарувала сама матінка-природа. Але тим, що всю природу зобразити за допомогою голки і нитки неможливо, визначають основні інтерпретації візерунків, які містять той чи інший елемент з широким смисловим навантаженням. Перш за все це геометричний (Гуцульщина, Поділля, Полтава) та рослинний (Буковина, Волинь, Поділля, Побужжя) орнаменти.

В Україні з третього квітня по дев’яте травня тривала традиційна акція «Місяць Червоного Хреста». На Здолбунівщині до участі в ній долучилися дорослі і діти.

- У квітні 2018-го минуло 100 років від початку діяльності українського Червоного Хреста як самостійного національного товариства. Одним з важливих його пріо­ритетів завжди було і є сприяння державі у наданні всебічної допомоги та підтримки найбільш незахищеним верствам населення. На це спрямовані програми і численні благодійні проекти ТЧХУ. На відміну від інших благодійних інституцій, Товариство Червоного Хреста України має особливий гуманітарний мандат, володіє гуманітарною ініціативою як повноважний член Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та здійснює свою діяльність на підставі Закону України. Сто років дієвого добра, сто років милосердя – напевно так кількома словами можна схарактеризувати всю роботу нашого Товариства, - зазначає голова Рівненської обласної організації ТЧХУ Марія Михайлівна Бєлікова.


Як і щоразу, цьогоріч акція «Місяць Червоного Хреста» проводилась з метою привернути увагу суспільства до проблем вразливих категорій населення, сформувати думку суспільства на користь милосердя. В ході акції в різних куточках України було організовано збір коштів, продуктів, одягу і взуття, предметів хатнього вжитку, речей для внутрішньо переміщених осіб і хворих, особливо тих, хто не може самостійно пересуватися, шкільного приладдя, іграшок, а також надання безоплатних побутових, юридичних та інших послуг підопічним організацій Товариства, а також упорядкування будинків, прибудинкових територій громадян похилого віку та інших категорій населення.

Закінчення. Початок у №№ 16, 18.

Єнісей, Туруханка, лісоповал

У грудні 1948-го товарняк, повен постраждалих від режиму українців, повіз засуджену на три роки Марію на чужину, далеку й немилосердну.
- Після потяга нас у трюм пароплава загнали, везли по Єнісею вісімнадцять діб, а потім ще чотири. В тайгу. Там, на лісоповалі, я й відбула три роки, - згадує Марія Іванівна.
Утримували засуджених жінок в нелюдських умовах, а працювали вони дуже важко. Багато хто там, у тайзі, загинув, покалічився, втратив здоров’я.
- У таборі для нас були лише намети. В них ми й зимували. Спати не можна - холоднеча. Цеглину нагріємо, прив’яжемо до ніг і так перебудемо. Ні подушки, ні матраца, нічого не було. А вранці - пилку, сокиру в руки і на роботу. Лісоповал… Дали нам ділянку. Той ліс ми пиляли вручну, не було ж бензопил, на собі колоди по п’ять з половиною-шість метрів виносили. Усі різного зросту були. Станеш під ту колоду, що не можна її винести. Ріка Туруханка там протікала, що впадає в Єнісей. Часом вранці на роботу ще по льоду йдемо, а ввечері вертаємось вже по пахви у воді. Нас триста чоловік, вишикуваних по п’ять...

Наймиліша, найрідніша, щира та добра, ніжна і ласкава, усі найприємніші слова линуть для неї – мами. Адже це людина, яка дає життя, вкладає усі свої сили й енергію у власних дітей. Не досипає ночі, переймається і хвилюється через кожну їхню поразку чи невдачу. А як радіє від невеличких або й великих досягнень своїх діточок! Тож в Україні, аби виявити повагу та висловити вдячність усім матерям, щорічно, починаючи з 2000-го, День матері відзначають офіційно.

Цьогоріч у нашому районі організовували святкові концерти з нагоди Дня матері. У Здолбунівському будинку культури цементників відбувся концерт «Жінка – Богородиця, Жінка – Мати, Жінка – Україна!» У ньому взяли участь колективи та окремі виконавці Здолбунівської музичної школи разом зі своїми керівниками, а також дитячі танцювальні й вокальні колективи БКЦ. Тож глядачі мали можливість почути й побачити талановитих дітей та отримати безліч позитиву і незабутніх емоцій.

 

Минулих вихідних у Львівському державному училищі фізичної культури відбувся відбірковий турнір з вільної боротьби.
Вихованець здолбунівського тренера Віталія Руденка Владислав Гаркушенко завоював на цих змаганнях «срібло» у ваговій категорії до 38 кг.
У «бронзовому» фіналі Денис Гуменюк та Артем Одукалець поступилися суперникам і посіли четверті місця.

Вісімнадцятого травня у світі відзначають Міжнародний день музеїв. Тож якщо ви прагнете збагатитись новими враженнями і побачити цікаві й незвичні експонати, можете вирушити на екскурсію до якогось з музейних закладів. Їх, до речі, в Україні налічується понад п’ять тисяч. Пропонуємо дізнатися більше про оригінальні музеї нашої країни, в яких вам точно не доведеться нудьгувати.

Музей «Писанка» у Коломиї Івано-Франківської області

Це єдиний музей писанки у світі. Він цікавий насамперед своєю колекцією, яка налічує понад 12 тисяч писанок і декоративних яєць з різних регіонів України та країн світу. Незвичайним цей заклад є і завдяки своїй архітектурі, адже приміщення спроектоване у формі яйця, висота якого становить 14 метрів, а діаметр - 10. Будівля всуціль з кольорового скла.

Музей дзвонів

На Волині, в Луцьку, міститься єдиний в Україні музей дзвонів. Його відкрили у 1985 році в замку Любарта. Експозиція розташована у вежі під назвою Владича, що збереглася в первозданному вигляді з 14 століття. У музеї понад 90 дзвонів і дзвіночків 17-20 століть. Є дзвіночок завдовжки всього кілька сантиметрів, який призначався для поштової карети, і величавий церковний дзвін вагою майже півтонни. Є дзвони, які служили пожежникам, залізничникам, на річковій пристані, а також невеликий шкільний дзвінок. Найстарішому дзвону, яким пишається музей, уже 367 років.

З почуттям великої вдячності хочу промовити слово про Вчителя, про Першу Вчительку, яка прочинила двері у безмежний світ Знань, у школу життя, і вказала орієнтири для руху - про нашу дорогу, любиму, шановану багатьма поколіннями людей ВЕЛИЧКО Ліду Флорівну (на фото), вона проживає у селі Будераж.
Світлий день поважного в її житті ювілею - прекрасна нагода згадати теплим словом цю мудру людину, подякувати за слушні поради, титанічну працю на педагогічній ниві, жертовність, адже вона стільки власного часу й здоров’я віддала сільським дітлахам, навчаючи, прищеплюючи їм оте добре, чисте, вічне.
За роки, прожиті школою, сотні Петриків, Васильків і Марійок Ви не тільки вчили читати, писати і рахувати, але й прищеплювали їм любов до пізнання нового, до праці. Ми разом з Вами учились сіяти і доглядати квіти на клумбах, овочі на шкільних ділянках, садити дерева. Завдяки Вам дізнались, як правильно пришити ґудзик, як ввічливо поводитись з однолітками й старшими, учились радіти і дарувати іншим радість, мир та спокій, учились бути Людьми.

Продовження.
Початок. у № 16.

Сибір-Московщина. Перша втеча. Арешт і вирок

До Московщини тої був майже місяць важкої дороги. І хто знає, чи доїхала б туди найменша з сестер Марії Іванівни Катерина, яку встиг­ли залишити в однієї з родичок в Україні.
- Забрали нас перед Покровою, а туди аж на октябрську (7 листопада) привезли. Майже місяць дороги було. Загнали поїзд в тупик з вагонами. А ті управляючі прийдуть, глянуть, що жінки з дітьми, та й не беруть. Мороз 42 градуси… Стоїмо. Десь три доби так. Потім підігнали Студебекер американський не критий. З 80 кілометрів треба було від залізниці добиратись до радгоспу, - розповідає пані Марія. - Привезли, а в тому радгоспі біднота - навіть 100 корів немає. Кілька будиночків старих. Біля школи нас скинули. Повибігали люди тамтешні, бо ж «бандерів привезли». Вони й не уявляли, які ми. Думали, що то бозна що. А виявилось - люди такі самі… - розповідає жінка.

У перший день пасхальних свят діти з сімей вразливих категорій зібрались на «Великодні розваги» - щорічну акцію, яку організовує і проводить Здолбунівський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Учасниками свята цього разу були школярики і дітки, які відвідують дошкільні навчальні заклади. Наймолодшому з присутніх - Богданчику Герасимчуку - виповнився всього рочок. Звісно, на свято хлопчик завітав з мамою. Разом з батьками прийшли і деякі інші діти. До слова, серед малечі було чимало братиків і сестричок.
Через те, що погода того дня не сприяла забавам надворі, «Великодні розваги» проходили у приміщенні - у залі засідань районної ради. Спочатку для дітей відбувся тренінг «Знайомство». Потім вони залюбки виготовляли вітальні великодні листівки, розгадували загадки, розважалися і спілкувалися. Про їхній гарний настрій піклувалися директор Здолбунівського РЦ СССДМ Тетяна Павлова та провідні фахівці цього цент­ру Тетяна Стерник і Оксана Орещенко, волонтери.


Малечі було цікаво дізнатися, що Михайло Семенюк, який вже не один рік є волонтером РЦ СССДМ, колись теж, як і вони, був підопічним центру, а нині - студент, навчається ремонту автомобілів.

У селі Кунин встановили нові автобусні зупинки завдяки активності місцевих жителів та виграному гранту. У 2018 році в селі було проведено навчальний тренінг представниками ГО «Інфохаб» та роздано сертифікати для написання проектів. Учасники на­вчань вирішили писати проект про встановлення двох нових зупинок у напрямку Здолбунова (біля школи та ФАПу). Проект був підтриманий та профінансований Британською Радою у межах програми «Активні громадяни».
Тож першого травня кунинці почали втілювати проект соціальної дії «Зупинки в селі Кунин - креативний етнопростір». Керівником проекту стала жителька села - Тетяна Павлюк. Жінка разом з ініціативною групою односельчан зібрала на допомогу охочих змінити своє село. Разом активістам вдалося встановити дві зупинки з металопрофілю, оздоблені декором та елементами в етностилі. Згодом на них планують розмістити дошки оголошень, графік руху маршрутних таксі, карту села та бізіборд.
Окрім того, жителі Кунина планують відновити зупинки у напрямку Мізоча. Там уже виконали підготовчі роботи, продовжать ремонти при сонячній погоді, повідомляють на сторінці «Мій Кунин мрій. Рівненщина», що у Фейсбуці. До слова, ремонт старих зупинок планують виконати власним коштом та силами. Тож просять небайдужих активно долучатися і допомагати.

1. Чи потрібно у травні повторно звертатися з документами?
Усім діючим субсидіантам, які не мають заборгованості за «комуналку», у травні автоматично перепризначать субсидію на новий період. Її з травня видаватимуть готівкою: пенсіонерам на пенсійну картку чи через «Укрпошту», всім, хто ще не на пенсії – через «Ощадбанк».
Тим, у кого є борги за ЖКП, запропонують перейти на безготівкову монетизацію субсидій.
2. Кому потрібно повторно звернутися з документами?
Повторно із заявою та декларацією про доходи потрібно звернутися лише тим, чиї справи розглядала комісія, орендарям житла та внутрішньо переміщеним особам, а також тим домогосподарствам, у яких з жовтня 2018 року відбулися зміни у складі сім’ї.

Кілька тижнів тому у Фейсбуку з’явився пост рівнянки Ольги Ткачук про те, що вона збирає команду небайдужих майстрів краси – перукарів, манікюрниць, візажистів, охочих долучитися до доброчинної акції «Подаруй посмішку»: навідатись до певного соціального закладу і безкоштовно запропонувати професійні послуги з наведення краси його мешканцям. Таку ініціативу, за словами Ольги, вона перейняла від однієї зі своїх колег, перукаря з Тернополя.


На диво швидко на пропозицію зробити хорошу справу відгукнулось чимало людей і, до слова, не лише фахівців з краси, бо серед них були й ті, хто приніс подарунки для адресатів акції, і ті, хто допоміг коштами, аби майстри придбали найнеобхідніше в роботі.
За попередньою домовленістю з керівництвом закладу, четвертого травня доброчинці завітали до Здолбунівського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів, де на сьогодні перебуває понад двісті підопічних.
Стрижки, зачіски, манікюр, педикюр, послуги з візажу – це далеко не все, чим того дн

Інститут політико-правових та релігійних досліджень за підтримки Координаційної ради молодих юристів України при Міністерстві юстиції України оголосив про початок проведення Національного конкурсу творчих робіт (есе) «Шлях становлення української державності». Конкурс проводиться до Дня незалежності України. Про це повідомляють на сайті Рівненської обласної ради.
До участі у Національному конкурсі запрошують учнів, членів МАН України, студентів закладів вищої освіти, аспірантів закладів вищої освіти та наукових установ.
У конкурсних роботах пріоритетними мають бути такі напрямки: історія становлення України; європейська ідентичність України; економічна незалежність; міжнародна політика країни; соціальна політика країни; культура; церква.
Організатори конкурсу мають за мету підтримати обдаровану молодь, яка цікавиться історією української державності; прагнуть підвищити рівень обізнаності молодих українців про те, як відбувалося становлення України як незалежної європейської держави.
Конкурс проходитиме з 8 квітня по 24 серпня 2019 року. Прийом робіт - з 8 квітня по 31 липня. До 20 серпня експертна рада оцінюватиме роботи, а переможців оголосять 23 серпня.
Конкурсні роботи разом із заявкою потрібно надіслати на е-адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., вказавши у темі повідомлення «На Конкурс». Додаткову інформацію можна знайти за посиланням: www.facebook.com/institute2015

Минулого тижня у Здолбунівському міському будинку культури відбувся дванадцятий за ліком щорічний шаховий турнір, присвячений пам’яті відомого місцевого шахіста Сергія Малахова.
В основному турнірі, який тривав два дні та був проведений за швейцарською системою у 9 турів з контролем часу 20 хв. +10 сек., взяли участь 20 шахістів. Окрім досвідчених місцевих шахістів, за дошками змагалися й спортсмени з Рівного, Острога, Дубровиці. Долучилися до змагань і четверо школярів, серед яких двоє наших земляків - Антон Хмарук та Ілля Кузьмицький.
У ході напруженої боротьби перше місце виборов учасник з Дубровиці Олексій Жакун, який у підсумку набрав 7,5 очок. На 0,5 очка від переможця відстали Юрій Кошмак зі Здолбунова та Віталій Кальчук з Рівного, які й розділили друге та третє місця. Кращим серед здолбунівських школярів став Ілля Кузьмицький, учень четвертого класу ЗОШ І ст.
№ 7.
У бліц-турнірі, який відбувся першого травня і був проведений в 11 турів з контролем часу 5 хв.+3 сек., узяв участь 21 шахіст. Переможцем бліц-турніру став Ігор Намінський зі Здолбунова. Олексій Жакун з Дубровиці та Аркадій Галій з Рівного набрали по вісім очок. Усі переможці та призери шахового фестивалю отримали цінні призи і грамоти Рівненської обласної федерації шахів та відділу у справах молоді та спорту Здолбунівської РДА.
За інформацією
на сайті Здолбунівської РДА.