зібрали волонтери під час благодійного концерту

 

Уперше волонтери єдиного в нашому районі благодійного фонду «Подаруй мені життя» провели гучне доброчинне свято з метою зібрати кошти на лікування діток, хворих на онкологічні недуги - Олександра Гусара, Анастасії Галах, Софії Кваснюк та Зоряни Стригун.

На благодійний захід, що відбувся минулої неділі на території міського гідропарку, завітало чимало здолбунівчан та гостей міста. Кожен міг обрати для себе цікаву розвагу та чудово відпочити. На сцені виступали талановиті співаки і танцюристи. Під час заходу можна було поласувати вареною кукурудзою, випічкою, солодкою ватою, шашликом, кулешем, ковбасками-гриль. Смакували гості свята і прохолодним «мохіто».

 


Дітлахи завзято розфарбовували гіпсові фігурки, фотографувалися з мульт­героями, стрибали на батутах та хизувалися малюнками на обличчях від майстрів фейс-арту. Також усі охочі ознайомлювались з особ­ливостями військової зброї та пробували її розбирати і складати.
Ті, хто завітав на свято, мали змогу подарувати краплинку радості діткам, заради яких й організували це дійство. Кожному з чотирьох дітей можна було придбати подарунок та залишити його у спеціальній скриньці.


Найдорожчим товаром на благодійному ярмарку були дерев’яні гойдалки для подвір’я. Одну таку придбали ще на початку заходу.
А на території гідропарку повсюди стояли скриньки для збору коштів, куди кожен вкидав символічні суми за те, щоб пострибати на батуті, посмакувати ласощами, які надали приватні підприємці та благодійники. Тож у результаті вдалося зібрати суттєву суму для хворих діток - 30988,5 гривень.
Благодійний фонд «Подаруй мені життя» діє з 2016 року. Його натхненники вже надали суттєву допомогу одному з наших юних земляків, зібравши на його лікування 275 тисяч гривень. Проте нині хлопчина потребує ще кількох курсів хіміотерапії, тож збір коштів триває.

Згідно з Програмою благоустрою м. Здолбунів на 2017 рік завершено роботи з капітального ремонту дорожнього покриття та тротуа­ру на частині вул. Северина Наливайка.
Об’єкт був включений до плану соціально-економічного розвитку міста на 2016-2020 роки за ініціативою депутатів від ВО «Свобода» та підтриманий депутатською більшістю.
Роботи розпочались 3 липня та завершились 3 серпня 2017 року.
Замовник робіт - КП «Здолбунівське», виконавець - ПП «МВА».
Фінансування об’єкта здійснюється за кошти міського бюджету.


Відновлення проїжджої частини додало зручності не лише пасажирам залізниці, які комфортно можуть під’їхати і підійти до залізничного мосту, а й можливість великоваговому транспорту безперешкодно завозити сировину та вивозити готову продукцію з ПрАТ «Іскра».
Директор цього підприємства В. І. Фурманчук від колективу подякував комунальникам за якісне виконання робіт, оскільки, за його словами, у приїжджих враження про місто часто складається буквально з перших кроків. А оскільки багато пасажирів у нас транзитні, і продовжують вони свою подорож через автовокзал, а водії, які приїжджають на підприємство – жителі різних регіонів України, то це гарний внесок в позитивний імідж нашого рідного міста.
Здолбунівська міська рада.
§

але хліб все одно може подорожчати

Петро МОСІЙЧУК, комбайнер Юрій СЕРЕДЮК та Леонід ДМИТРУК (зліва направо).

 

Уже кілька років поспіль Бог обдаровує наш край сприятливими для рослинництва погодними умовами. Тому хлібороби, відзначаючи «квітку», традиційно радіють щедрим врожаям. Проте цьогоріч у наших сільгоспвиробників є всі підстави ще й занотовувати досягнення до особистих «книг рекордів». Адже деякі культури подекуди справді вродили, як ніколи.

Кожен з аграріїв, з якими довелося спілкуватися у ці спекотні, і в прямому, і в переносному розумінні, дні, розповідаючи про здобутки, обов’язково згадував головне правило хлібороба. А звучить воно так: земля дає прибуток лише тоді, коли у неї вкладати і труд, і кошти, і любов. Інакше не доводиться розраховувати не те що на рекорди, а й на віддачу від важкої селянської праці.
- Нині врожаї кращі, ніж торік, і це стосується всіх культур. Але це не лише завдяки добрій погоді, а й тому, що ми працювали так, як потрібно - тричі вносили гербіциди, удобрювали посіви, дотримувалися усіх норм так званої інтенсивної технології, - розповідає керівник ПСП «Хлібороб» Петро Мосійчук.
У господарстві цими днями якраз завершують збір ячменю, середня врожайність якого становить 55 ц/га. Вродив і ріпак - його врожайність склала близько 41 ц/га. А на 400 га добре висипала озима пшениця - у господарстві цієї культури зібрали в середньому по 68 ц/га. Ще 25 га у ПСП «Хлібороб» засіяно гречкою.

Палац Дуніних-Карвицьких.

П’ятнадцятого серпня виповнилось 255 років з дня народження видатного майстра садово-паркового мистецтва - ірландця Діонісія Міклера, котрий створив в Україні близько сорока чудових парків в англійському стилі.

Саме Міклер наприкінці XVIII - початку XIX ст. на запрошення графа Кшиштофа Дуніна-Карвицького створив у Мізочі чудовий палацово-парковий комплекс. Цей мальовничий куточок природи розташований у південній частині селища на площі 15 гектарів. У парку висадили рідкісні декоративні дерева та квіти, уздовж алей розмістили муровані тумби, кот­рі прикрашали мармурові вази з квітами, та скульптури героїв грецької міфології. Повз парк протікала річка Стубелка. Її наприкінці XVIII ст. поглибили, розширили й перегородили верхньою та нижньою греблями, завдяки чому утворився мальовничий ставок - улюблене місце відпочинку не лише усіх мізочан.

Ресторан над ставом.


У південно-західній частині парку створили заповідник «Соснина», який з основною частиною парку з’єднувала дорога по нижній греблі. Тут за високою огорожею утримували оленів, косуль, диких кабанів, павичів, фазанів…
На схід від «Соснини» на трьох терасах над ставом заклали великий яблуневий сад, який і досі частково зберігся.
На верхній терасі північного боку парку збудували палацовий комплекс - з красивими будівлями, алеями, фонтаном, квітниками. Та, на жаль, він не зберігся.
З усіх будівель лишилась у напівзруйнованому стані тільки оранжерея, розташована над ставом. Навіть зараз це дуже гарна споруда - побудована у венеційському стилі, з дев’ятьма великими арочними вікнами.

Танцмайданчик у парку.

 


За життя графської родини там створили зимовий сад, де вирощували тропічні рослини. Взимку оранжерею обігрівали печами. За радянської влади в оранжереї створили ресторан «Голубий Дунай», в якому використовували меблі з панських покоїв.

У ході дослідження історії футболу на Здолбунівщині нам вдалося дізнатися чимало цікавих фактів з цієї сфери життя нашого краю. Про окремі з них ми вже розповідали у дописах, опуб­лікованих на шпальтах «Нового життя». Нині ж вкотре маємо потребу у вирішенні «проблеми», з якою стикнулися, і вже традиційно звертаємось по допомогу до наших шановних краян, читачів районної газети. Сподіваємось, що завдяки читачам зможемо уточнити деякі моменти.
Суть «проблеми» ось у чому. Маємо у фотоархіві футбольний альбом Гордія Філіповича. Ретельно його аналізуючи, ми помітили досить цікаву деталь. Рівненська команда «Сокол», у складі якої Гордій Філіпович виступав з 1925 по 1929 рік включно, майже регулярно грала у Мізочі. Свідченням цього є фотографії.


Наприклад, знімок вгорі зліва. Це 1926 р. Команда «Сокол» Ровно. Гордій Філіпович - четвертий ліворуч. Або ж світлина 1927-го року, що внизу. На ній команда «Сокол» Ровно. Перший зліва у нижньому ряду - Гордій Філіпович. На цьому фото немає посилання на Мізоч, але тло позаду команди дуже подібне до того, що на попередній фотографії. Це - наше припущення, яке потребує підтвердження. І тут ми сподіваємось на допомогу мізоцьких істориків та краєзнавців.

У наш непростий час моральні цінності – доброту, людяність, любов до ближнього – часто втрачаємо у щоденних клопотах. Та дуже важливо не забувати про них у процесі виховання дітей і підлітків.

Саме загальнолюдські та християнські цінності були основою під час занять у дитячому православному таборі «Ангелятко», який 10 та 11 серпня гостинно зустрів дітей з сіл Білашів, Півче, Будераж та смт Мізоч. 

У таборі діти поєднували приємне з корисним, не лише беручи участь у розвагах, рухливих іграх та конкурсах, а й дослухаючись до проповіді Слова Божого, яке доносили дітям священики, котрі були старшими груп.
Змістовно та весело провести час двом сотням дітлахів допомагали настоятель Свято-Різдво-Богородичного храму смт Мізоч та ініціатор створення табору протоієрей Олександр Карп’юк, протоієрей Василь Ярошик (с. Білашів), протоієрей В’ячеслав Грищук (с. Будераж), протоієрей Михаїл Дем’янчук (с. Півче), протоієрей Анд­рій Остап’юк (с. Урвенна). До проведення табору долучилося багато небайдужих людей, які готували чай, проводили музичні розминки, займалися з дітьми малюванням. Харчувалися юні учасники табору у кафе «Мрія».

Живемо нині у непрості часи. Та попри усі труднощі дуже втішно бачити, що у населених пунктах нашого району, де роками відчувався певний застій, нарешті почало щось змінюватися на краще. Будь-які, навіть найменші, позитивні зміни люди одразу помічають і, звісно, схвалюють. Адже ці зрушення не лише полегшують життя, а й засвідчують, що до проблем, які турбують громадян, дослухаються і намагаються їх у міру можливості вирішувати.
Хочу розповісти про те, які зміни відбулися у нашому Івачкові. Нещодавно у селі близько двох кілометрів шляху відсипали щебенем, гравієм та відсівом і якісно розрівняли. Тож тепер замість розбитого шляху маємо рівний та зручний (див. фото). При тому, що там доволі інтенсивний рух, дорога залишається рівною, не розсувається і, маю надію, прослужить людям ще дуже довго.
Досі дорога ця була в настільки жахливому стані, що іноді навіть перевізники до нашого села відмовлялися їхати. Часто вони і до мене зверталися, висловлюючи прохання, щоб хоч якось грейдером розрівняти той шлях з величезними вибоїнами. Роками доводилося його ліпити та латати. Нині ж, завдяки небайдужості влади, маємо рівну, висипану дорогу, якою водії доїжджають до Івачкова набагато швидше, не розбиваючи у численних ямах свої автомобілі. Тепер їдеш дорогою та радієш!

Сьомого липня розпочалась чергова зміна в єдиному у нашій області спеціалізованому таборі денного перебування «Романтик» Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Того дня у залі районної бібліо­теки для дітей та юнацтва, де й цьогоріч прийняли табір, зібрались діти вразливих категорій: з інвалідністю, сироти, учасників антитерористичної операції, з багатодітних родин та сімей, що опинились у складних життєвих обставинах. Відбулись анкетування дітей, комунікативний тренінг «Знайомство», встановили правила життя у таборі. Повторили учасники зміни й правила поведінки у громадських місцях. Цікавою й пізнавальною була екскурсія у Здолбунівському районному історико-краєзнавчому музеї, яку для дітей провів директор цього закладу О. Тищенко. Захоплюючим - заняття з арттерапії (див. фото), яке провела волонтер, художниця, психолог, непересічна особистість Яна Униченко.
Смачним обідом пригощали дітей у ланч-кафе «Центр», поласували вони й морозивом від мінімаркету «Центр» та магазину «Добробут». Крім того, залюбки грали у шашки, рухливі ігри та, із зав’язаними очима, малювали картину.

У нашому краї вже реалізовують проекти, які перемог­ли у районному конкурсі місцевих ініціатив. Нагадаємо, цьогоріч конкурсна комісія визначила вісім таких проектів. Загальна сума, потрібна на їх втілення, становить 311 тисяч гривень. Частка районного бюджету у ній - близько 200 тисяч. Про реалізацію окремих проектів розповів на своїй сторінці у мережі «Фейсбук» голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук.
Наразі у с. Лідаво практично завершено поточний ремонт тамтешнього клубу, в якому вже роками не проводили суттєвої реконструкції. Нині у приміщенні частково замінено вікна, пофарбовано підлогу та стіни. Загальна вартість втілення проекту «Створення сприятливих умов для розвитку творчих здібностей дітей та молоді та підвищення рівня культури громади с. Лідаво» становить майже 46 тис. грн.

Не так і багато часу лишилося до початку нового навчального року. Дітвора ще радіє канікулам, а от батьки вже складають списки необхідного синам і донькам шкільного приладдя та поспішають до крамниць і на ярмарки. Не скажеш, що нині є дефіцит якихось складових вмісту шкільного ранця, бо на ринку дійсно неймовірно широкий вибір таких товарів. Але варто бути уважними, аби поспіхом не придбати неякісного приладдя чи такого, що зашкодить здоров’ю ваших школяриків. То, якими ж повинні бути шкільні зошити, портфелі, ручки? Дізнатись про це можна, скориставшись рекомендаціями, розробленими Головним управлінням Держпродспоживслужби у Рівненській області.

На виконання спільного розпорядження голів Здолбунівської райдержадміністрації та Здолбунівської районної ради від 7 серпня 2017 року № 359/25, з метою поліпшення стану довкілля, благоустрою, приведення в належний санітарний та естетичний стан території району та у зв’язку з підготовкою до святкування 26-ї річниці незалежності України з 10 по 20 серпня 2017 року проходить декада благоустрою населених пунктів району.
Під час декади здійснюються заходи: з поліпшення благоустрою населених пунктів; з упорядкування парків, скверів, алей, газонів, квітників, місць відпочинку; з упорядкування діючих та ліквідації стихійних сміттє­звалищ; з приведення у належний санітарний стан придорожніх смуг та автобусних зупинок; з прибирання сміття в лісосмугах уздовж залізничних колій; з упорядкування та приведення в належний санітарний стан пам’ятників, могил воїнів УПА та ін.
Не будьте байдужими, долучайтеся до заходів.

Дмитро ГОЛУБ на сцені фестивалю «Буща Папороть».

Уже майже тридцять років житель села Лідаво Дмит­ро Голуб практикує чакральне дихання – особливу, авторську, систему вправ, які допомагають отримати доступ до енергії землі та сонця і завдяки цьому покращити стан свого здоров’я.

Розробкою цієї системи Дмитро почав займатися ще у п’ятнадцять. Спочатку це був лише аутотренінг, згодом - повноцінна система дихальних вправ. Але йшов цим шляхом, долаючи складні перипетії долі.
Зараз Дмитрові Голубу п’ятдесят два, але у це не віриться, бо на вигляд він набагато молодший. Свого часу чоловік отримав дозу радіації під час ліквідації аварії на ЧАЕС, кілька років тому почув від лікарів страшний вирок: через травму спини ходити не зможе. Та попри усі негативні прог­нози зараз він пересувається самостійно. Упевнений, що завдяки своє­му захоп­ленню духовними практиками та народною медициною. До слова, Дмит­ро вважає, що осягнути ці знання може кожен.
- У людини є система чакр, тобто енергетичних центрів. Через чакри на стопах ми маємо зв’язок з енергією землі, чакра на маківці зв’язує з енергією сонця. Тобто людина отримує енергію через харчування, дихання та систему чакр. Коли ми відчуваємо голод, спрацьовує система поповнення енергетичних запасів. Звичайне дихання поповнює їх постійно. А от чакральне треба вміти вмикати, адже воно, зазвичай, у «сплячому» режимі. Якщо людина вміє вмикати чакральне дихання, її енергетичні можливості посилюються. І завдяки цьому можна лікуватися, навіть омолоджуватися, - розповідає він.

Видатний український педагог Григорій Ващенко ще у середині минулого століття напророчив неминучий розпад СРСР. Разом з тим він попереджав, що здобувши незалежність, Україна може легко таку втратити, якщо її громадяни не займатимуться, цілеспрямовано і наполегливо, патріотичним вихованням молоді.
Щоб популяризувати серед старшокласників історію боротьби за незалежність України, виховати у них любов до рідного краю і відчуття необхідності служити своєму народові, група однодумців, яка згодом стала основою Здолбунівської сот­ні самооборони, спільно з відділом освіти Здолбунівської РДА свого часу започаткувала районний конкурс юнацької творчості «За Україну, за її волю». Цьогоріч його переможцями стали 24 учні шкіл району.

11 червня за організації Кластеру Натуральне молоко та компанії Укрмілкінвест» відбувся ознайомчий візит на діючі сімейні молочні ферми Бродівського району. З метою переймання досвіду створення та функціонування сімейних ферм, делегація з Рівненської област відвідала на Львівщині кооператив «Покрова» (територія Заболотцівської громади), який вже 9 років розвивається і набуває масштабів. Команду небайдужих людей Здолбунівщини очолив Начальник АПК Здолбунівської держадміністрації Л.П. Дмитрук.

В ході зустрічі, директор кооперативу, і одночасно власниця однієї з сімейних ферм, які входять до нього, Люба Клубок, люб'язно поділилася досвідом функціонування кооперативу і сімейних молочних ферм його членів. Окрім відвідання родинної ферми самої Люби Клубок, делегація побувала на пасовищі в селі Заболотці, де побачила, як функціонує кооперативна послуга доїння корів на пасовищі. Загалом, таких родинних господарок на Львівщині вже 30 і надалі планують відкривати ще десять.

Виїздний семінар був надзвичайно цікавим та натхненним ще й завдяки Івану Панькову, очільнику ЛАДС (Львівської аграрної дорадчої служби), який започаткував створення сімейних ферм і надалі продовжує сприяти розвитку молочного фермерства. Пан Іван супроводжував делегацію протягом всього візиту, запалюючи впевненістю та оптимізмом до започаткування нової справи.

Сповнені позитивними емоціями та вражені побаченим, Кластер Натуральне молоко з однодумцями планує вже до кінця року запустити сімейні ферми на Здолбунівщині та Дубенщині. Нагадаємо, що для реалізації проекту розроблена спеціальна програма підтримки, яка включає надання для кожної сімейної ферми безповоротної фінансової допомоги в сумі 40 тис.грн. та можливість придбання худоби в лізинг. Проект, окрім іншого, здійснюється за підтримки компанії Укрмілкінвест, яка пропонує сімейним фермам повний технологічний та консалтинговий супровід. Відбір зацікавлених у створенні сімейних ферм ще триває, тому активних, цілеспрямованих людей просимо звертатися до Кластеру Натуральне молоко, який посприяє втіленню вашої мрії.

 

Цього разу традиційний для Бущі захід відбудеться у новому форматі. Організатори фестивалю зазначають, що триватиме «Буща папороть» два дні, 6-7 липня, упродовж яких відбудеться чимало цікавих і пізнавальних заходів. Так, у рамках фестивалю заплановано пішохідну екскурсію екологічною стежкою, веломандрівку, спортивні змагання, виступи творчих аматорських колективів Рівненщини, сільський вуличний квест, фаєр-шоу, етно-денс, «Водяні битви», а також купальські обрядодії: плетіння і пускання на воду віночків, ігри та хороводи біля вогнища.
Крім того, гостям дійства запропонують узяти участь у спортивно-історичних гутірках, майстер-класах, зокрема з характерництва і травництва. Передбачені у ході фесту й частування кулешем, ухою та екзотичними місцевими стравами, чаями з трав, зібраних на території Національного природного парку «Дермансько-Острозький», та різноманітні виставки.
Розважитись та відпочити гостям запропонують на семи локаціях – мистецькій галявині, галявині для малечі, дикому полі, стовпі-сюрпризі від НПП «Дермансько-Острозький», етно-фото-зоні, наметовому містечку «Готель під зорями» та зоні барбекю.
Для гостей дійства організатори забезпечують можливість нічлігу у наметовому містечку, у хостелі, що в сільській школі, або у кімнатах приватних садиб жителів Бущі.
Організаторами фестивалю «БУЩА ПАПОРОТЬ» є Здолбунівські РДА та райрада, НПП «Дермансько-Острозький» та Бущанська сільрада.
Вл. інф.

 

ПРОГРАМА ЕТНО – ЕКО ФЕСТИВАЛЮ «БУЩА ПАПОРОТЬ»

6 липня
10.00 – 17.00 Екскурсії екологічною стежкою "Від Волині до Поділля" Національного природного парку "Дермансько - Острозький" (групи формуватимуться кожних дві години, максимальна кількість учасників в групах – 20 осіб);
для велотуристів – мандрівка маркованим веломаршрутом «Велика пригода в Дермансько - Острозькому національному природному парку» (здійснюється самостійно з початкового пункту в с. Буща)

ТОВ «Укрмілкінвест», засновник кластера «Натуральне молоко», має намір реалізувати на Рівненщині успішний львівський досвід створення сімейних ферм із залученням власних коштів та коштів канадського уряду.

Тринадцятого червня компанія «Укрмілкінвест» організувала зустріч сільських голів, голів об’єднаних громад та фермерів з кількох районів Рівненської області. Здолбунівщину на цьому заході представляли начальник управління промисловості, інфраструктури та АПР Олександр Іванюк, 8 голів сільських рад та 12 осіб, які виявили бажання долучитися до справи створення сімейних ферм.
Зустріч відбулася у Дубенській райдержадміністрації. Партнер «Укрмілк­інвесту», член кластера, президент Національної асоціації дорадчих сільськогосподарських служб України Іван Паньків презентував українсько-канадський проект «Розвиток молочного бізнесу в Україні», який стартував у 2014 році в Львівській, Івано-Франківській, Дніпропетровській та Херсонській областях за фінансової підтримки канадського уряду, і передбачає створення кооперативів сімейних ферм, що спеціалізуються на виробництві молока. На Львівщині втіленню цього проекту передувала копітка робота зі створення сімейних ферм, яка розпочалася ще у 2009 році теж за підтримки канадців. За 8 років на Львівщині створено 30 сімейних ферм з поголів’ям не менше 10 корів.

На початку цього місяця Здолбунівщину сколихнула тривожна звістка про те, що у краї зафіксовано спалах африканської чуми свиней - інфекційної хвороби, яка дуже швидко вражає цих тварин, хоч, на щастя, є безпечною для людей.

Ще 1 червня інформацію про те, що селом Цурків поширюються чутки щодо загибелі свиней у одному з господарств, тамтешній житель телефоном повідомив до управління Держпродспоживслужби. До села негайно ви­їхали спеціалісти, аби провести епізоотичне обстеження. У ході останнього було підтверджено, що двоє господарів, які утримували свиней у спільному хліві, здійснювали вимушений забій тварин, оскільки ті втратили апетит. Спеціалісти відібрали матеріал для лабораторного дослідження на африканську чуму свиней. У результаті підозри підтвердилися - в Цуркові стався спалах цього небезпечного для свиней захворювання.

Надію вели вуличкою, що здавна називалася Бідою. Уже й призабулося, яке лихо колись стало причиною для цієї невеселої назви. А нині, цього пахучого весняного вечора, нею суне справжня біда, втілена у суху драбинясту постать слідчого Здолбунівського НКВС Якімова, у його гострий гачкуватий ніс, у каламутні щілини замість очей, в чужу осоружну мову. Біда струмує з багнетів гвинтівок, що здій­маються над червоними погонами «стрибків», озивається в кожному ударі об уже стверділу весняну землю важких кирзових чобіт.
Московські круки цією затишною і до болю рідною їй вуличкою ведуть зв'язкову Здов­бицького підпілля УПА Надію Петренко, високу й струнку, вродливу сімнадцятирічну дівчину. Поверх світлої кофтини звиваються-переливаються дві дов­гих чорних коси…
Вуличка Біда коротка. Ще кількадесят кроків - і поворот на Здолбунів. А там - енкавеесівська катівня. У ній Надія вже побувала півроку тому. Навіть матері, ріднесенькій матусі Зосі, не показувала слідів жорстоких катувань, що їх зазнала в застінку у нелюдів. Тільки з Марією Годиною (нині Хабун), найближчою подругою, ділилася страшними таємницями: «Домагалися, щоб виказувала хлопців. Але я мовчала, як німа. Тоді били... Били дрючками по плечах, по ногах, по колінах. Але я все одно мовчала. То ставали двоє навпроти під стінами і кидали мною, як м'ячем: били кулаками по голові доти, доки кров починала цебеніти вухами й носом. Але з мене вони не добули й слова».
...Усе ближче кінець вулички. Пахне луг унизу й молода весняна вода...
Надію тоді випустили з цинічним напуттям: «Будеш працювати на нас - будеш живою, а ні - то нарікай на себе!»
Надія не нарікає ні на кого. Чи ж може вона нарікати на брата Олексія, що ввів її в організацію, а сам нещодавно загинув у сутичці з ворогом?
Не нарікає на нареченого Валентина Гальчина, у довічній вір­ності якому присяглася й ще живому, й уже мертвому. Валентин, прийнявши свій останній бій і прикривши відхід друзів-вояків, підірвав себе гранатою. Всі вони добровільно вибрали свій шлях - тернистий шлях боротьби за свободу Батьківщини. І на змагання за цю найсвятішу річ вони ні в кого не питали дозволу. Адже боролися не в Тамбові чи Костромі, а тут, на рідній, щедрій, доглянутій землі, що надихала їх силою і любов'ю.

Цього червня минуло сімдесят років від загибелі здовбичанки Надії Петренко – зв’язкової УПА, яка пішла з життя сімнадцятирічною дівчиною. Тож жителі Здовбиці третього дня Трійці зібралися біля пам’ятника відважній односельчанці, який встановили у селі в 2005 році. Настоятель Свято-Михайлівського храму УПЦ КП с. Здовбиця о. Валерій відслужив панахиду. У заході взяли участь сільський голова Світлана Година, а також депутат районної ради Юрій Шадий, який розповів присутнім про трагічні для України події часів Другої світової. Спогадами про зв’язкову УПА поділилися однокласник і товариш Надії Володимир Степанчук, голова Здовбицького осередку «Союзу українок» Олеся Федорук, а також здовбичанка Євгенія Скульська.
Історія короткого життя Надії звитяжна та трагічна: їй довелося витерпіти катівню НКВС, поховати коханого. А згодом – зважитися на самогубство, щоб знову уникнути нелюдських тортур…
Завершуючи пам’ятний захід, присутні разом заспівали Гімн України – для Надії, життя якої обірвалося в ім’я любові до України.
Надії Петренко присвячений нарис її землячки, який пропонуємо вашій увазі.
На фото: під час меморіального заходу.
За інформацією зав. ПБ
с. Здовбиця Марії КРАВЧУК.

отримали гості свята «Щасливе дитинство»

Яскраве сонечко першого дня літа дарувало довго­очікуване тепло, а дітлахи тим часом малювали крейдою на асфальті свої мрії – ті, які повинні здійснювати дорослі, щоб дитинство було по-справжньому щасливим.
Саме таку назву - «Щасливе дитинство» - мало свято, яке відбулося 1 червня з нагоди Міжнародного дня захисту дітей у міському парку Здолбунова. Тоді сюди завітали діти учасників АТО та вимушених переселенців, з багатодітних сімей, з родин, які перебувають у складних життєвих обставинах, а також дітки з особливими потребами.


Маленькі учасники заходу уже через кілька хвилин знайомства активно спілкувалися, ділилися на команди, а потому розгадували загадки, ребуси та змагалися у вікторинах, які підготувала начальник відділу активної підтримки безробітних Здолбунівського РЦЗ Надія Білоус. У ході азартних змагань вони дізналися багато нового про особливості та різноманіття професій.