У понеділок, 15 травня, близько 15.00 інспектори з дорожнього нагляду Здолбунівського відділення поліції на вулиці 8 Березня нашого районного центру зупинили автобус «БАЗ», який здійснював регулярні спеціальні перевезення до одного з сіл району.
Спілкуючись з водієм, поліцейські одразу помітили наявні в того чіткі ознаки наркотичного сп’яніння. Чоловік нервував, повторював одні й ті ж самі фрази по кілька разів поспіль, його обличчя було неприродно блідим, а зіниці - звуженими.
Правоохоронці у присутності двох свідків запропонували водієві пройти медичний огляд на визначення наявності впливу наркотичних речовин, однак той категорично від цього відмовився. Коли ж поліцейські перевірили документи 30-річного здолбунівчанина, який був за кермом, з’ясувалося, що у його посвідченні водія не вказано відповідної категорії для керування автобусом. Тобто перевозити пасажирів він не мав права.

День матері - свято світле й зворушливе, адже кожен прагне щиро привітати найріднішу у світі людину та висловити їй вдячність.
Особливої подяки варті ті мами, які здійснили справж­ній подвиг, мужньо благословивши своїх синів на захист нашої Батьківщини. Тож депутат Рівненської обласної ради Володимир Ковальчук вже традиційно приготував для цих своїх землячок чудовий подарунок, організувавши поїздку до Києва на святковий концерт, ініційований Благодійним фондом «Стрічка Надії».
У неділю, 14 травня, в столиці побували тридцять мам зі Здолбунівщини. Серед них були матері воїнів АТО, які, на щастя, повернулися зі Сходу додому, і мами тих хлопців, які віддали за Україну свої життя, а також багатодітні матері.

На Здолбунівщині триває реалізація програми «Доступні ліки», відповідно до якої люди, котрі страждають від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми, мають можливість отримати необхідні їм препарати безкоштовно або, сплативши лише частину їх вартості.

Як розповів головний лікар Здолбунівського РЦПМД Олег Сумко, у квітні цього року для семи суб’єктів підприємницької діяльності, які долучилися до програми, було компенсовано 62,7 тис. грн. Упродовж квітня медпрацівники у рамках програми виписали 1836 рецептів для 1195 пацієнтів. Загалом з квітня по грудень 2017-го на втілення програми «Доступні ліки» на Здолбунівщину спрямують понад 617 тис. грн.
Подекуди виникають проблеми з асортиментом медпрепаратів, оскільки деякі з потрібних ліків відвідувачі можуть знайти не в кожній аптеці. Та, зважаючи на перелік фармзакладів-учасників програми, можна дійти висновку, що більшість з жителів Здолбунівщини таки можуть отримати ліки в аптеках, розташованих в їхніх населених пунктах.
Щоправда, такої можливості тепер позбавлені жителі Гільчі Другої. Оскільки в цьому селі нещодавно почала працювати нова аптека, там довелося закрити аптечний кіоск, що діяв у приміщенні амбулаторії ЗПСМ і був залучений до реалізації програми «Доступні ліки». За словами Олега Сумка, це здійснено відповідно до норм чинного законодавства. Однак відсутність аптеки у медичному закладі створює незручності для відвідувачів. А оскільки аптека, що функціонує в селі, наразі не є учасницею програми, гільчанцям з рецептами доводиться їздити по відповідні препарати до інших населених пунктів. Попри це, загалом люди про програму відгукуються схвально, оскільки вона дає змогу хоч трохи зекономити на найнеобхіднішому.

У доробку здолбунівчанки Марії Коваль (на фото) вже близько тисячі вишитих робіт. Серед них рушники, скатертини, картини, сорочки, сукні, серветки. Вишиває для душі, але й охоче дарує свої вироби. Тож тепер вони «живуть» не лише у різних куточках України, а й в Іспанії, США та інших країнах.

- Вишивання для нашої родини, наче ритуал. Не пам’ятаю, щоб мама не вишивала. З’являється вільна хвилина - одразу береться за голку та полотно, - розповідає про вишивальницю її донька Ольга.
Народилася Марія Коваль на Львівщині, де це мистецтво в особливій пошані. Вишиванням захоплюється з дитинства. Навчила її цього рукоділля мама. Саме завдяки її настановам тепер роботи майстрині дуже професійні: стібки рівненькі, звороти акуратні. Загалом у родині Марії вишивають чи не всі - мама, сестри, доньки. А нещодавно зацікавилася вишиванням й восьмирічна онучка.
- У пору мого дитинства на вишивку була справжня мода. Ночами не спали, вишивали великі килими. Оскільки нитки тоді складно було «дістати», розпускали шерстяні кофтини, хустки. Навіть полотно самі на верстаті ткали зі швейних ниток. Відтоді збереглися вишивані доріжки, і вони досі яскраві, - згадує пані Марія.

З нагоди Дня матері та Міжнародного дня сім'ї двадцять матусь і дружин героїв, які боронили нашу державу на Сході України (зокрема й тих, котрі стали небесними Янголами), минулих вихідних зібралися в Здолбунівському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Далі відбулась їх поїздка до Рівненського академічного українського музично-драматичного театру на перегляд вистави «Полліанна». Зазначу, що цю роботу рівненських акторів варто подивитися - аби згадати про найважливіше в житті, про вічні цінності і про можливості, безмежну любов Творця до кожного з нас, людей.
Мами і дружини воїнів отримали такий подарунок від депутата Рівненської обласної ради Владислава Сухляка.
Тетяна ПАВЛОВА,
голова районної жіночої ради,
депутат Здолбунівської міської ради.
На фото: учасниці поїздки.

Учнівська команда ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 завжди має підтримку вчителів та керівника нашого навчального закладу у пізнанні історії рідної країни, прагненні глибше зрозуміти історичні процеси, активно розвивати свої здібності. Зокрема й через участь у районних, обласних історичних та правових турнірах, де школярі мають змогу позмагатися у вмінні презентувати свої знання та захищати їх у словесних боях.
Оскільки результати нашої участі в таких змаганнях на районному й обласному рівнях були успішними, ми отримали право представляти Рівненщину на Все­українському XIX історичному турнірі учнівських команд у м. Запоріжжя. А нещодавно повернулися з цього славетного в історії України міста. Повернулися з безліччю позитивних емоцій і незабутніх вражень, збагатившись новим і надзвичайно цінним досвідом. Адже в ході турніру потрапили у світ гострих і бурхливих дискусій на різні історичні теми, більшість з яких, до речі, актуальні й нині. Ми мали нагоду обговорити чимало питань, пов’язаних з історією України та всесвітньою історією в хронологічному проміжку від ІХ до ХХ століття. Але активно спілкувалися з однолітками й поза турніром.

об’єднуються пасічники Рівненщини

Спілка «Пасічники Рівненщини» організована не надто давно - фактично її заснували на зборах бджолярів області 15 листопада 2015 року. До того часу лише в деяких районах діяли пасічницькі осередки, здебільшого неформальні і не пов’язані між собою. Знач­ну допомогу у створенні організації надали наші сусіди з «Братства бджолярів землі Волинської «Ройовий Стан» на чолі з Володимиром Дмитруком. Нині до нашої спілки вже увійшли пасічники Рівненського, Гощанського, Здолбунівського та Острозького районів. Про бажання поповнити спілку «Пасічники Рівненщини» вже заявили й бджолярі інших.

Кожна жінка, яка готується стати мамою, має право на отримання допомоги по вагітності та пологах. Розмір цієї допомоги залежить від багатьох факторів. Про механізм розрахунку допомоги по вагітності та пологах з урахуванням обмежень ітиметься у статті нижче.

Відповідно до Закону України від 23.09.1999 року за № 1105-XIV “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” зі змінами та доповненнями (далі Закон), допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) на період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Згідно зі статтею 25 Закону допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнення пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів, всього 126 календарних днів.
Жінкам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 до та 90 після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі у повному обсязі, незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.


З 8 по 14 травня цього року на Рівненщині тривав тиждень безпеки дорожнього руху. Серед його основних завдань було й запобігти дитячому дорожньо-транспортному травматизму.

Щоб навчати дітей безпечної поведінки на дорогах, інспектори з дорожнього нагляду сектора превенції Здолбунівського відділення поліції Олександр Ящук та Олег Кучер під час тижня відвідували загальноосвітні заклади району. Побували вони й у Здовбицькій ЗОШ І-ІІІ ст., де провели урок з правової тематики «Безпека на дорозі - безпека життя».
Заняття відбувалось у дружній атмосфері. Поліцейські постійно акцентували увагу школярів на необхідності неухильного дотримання Правил дорожнього руху, розповідали про ситуації, в які найчастіше потрапляють під час дорожнього руху юні пішоходи. Аби учні отримали змогу закріпити набуті в ході уроку знання, працівники поліції організували для них вік­торину. І школярі активно відповідали на її запитання. Наприкінці зустрічі діти казали, що нею дуже задоволені і з нетерпінням очікуватимуть наступної.
- Навчати дітей дотримуватись встановлених правил та норм поведінки на автошляхах, усвідомлювати цінність людського життя необхідно вже з перших шкільних років. Отож, заходи такої тематики поліція організовуватиме для учнів ЗНЗ й надалі, – резюмував тимчасово виконуючий обов’язки начальника Здолбунівського відділення поліції Сергій Харковський.
Ярослава НОГАЧЕВСЬКА,
Здолбунівське
відділення поліції.

На фото: під час заняття у Здовбицькій ЗОШ І-ІІІ ст.

Цьогоріч на Здолбунівщині заходи, пов’язані з вшануванням пам’яті учасників трагічних подій Другої світової війни, відбувалися протягом трьох днів. Сьомого травня у храмах району відслужили панахиди за загиблими та молебні за захисників Вітчизни. Восьмого травня, у День пам’яті та примирення, керманичі району та міста покладали квіти до меморіалів, пам’ятників, військових поховань жертв нацизму та учасників українського визвольного руху часів Другої світової війни.


Та більшість наших земляків прийшли на урочистості 9 травня. Оскільки погода суттєво погіршилася, дійство вирішили провести у приміщенні Здолбунівського РБК. Спочатку зі сцени духовенство відслужило молебень за захисників України. По тому розпочалися урочисті збори «Пам’ятаємо. Перемагаємо», під час яких виступили голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук, заступник голови Здолбунівської районної ради Олександр Бухало, міський голова Ігор Ольшевський та депутат Рівненської обласної ради Владислав Сухляк. До слова запросили й голову ГО Братство політв’язнів та репресованих ОУН УПА у Здолбунівському районі Ірину Гринюк.

 


Під час заходу згадали матерів загиблих у нинішній війні земляків - вручили квіти. Діти читали вірші й дарували старшому поколінню букети. А щемливі композиції аматорського духового оркестру Рівненського міського палацу культури «Текстильник» ще довго відлунювали у душах слухачів.
У промовах говорили різне. Наголошували на важливості внутрішнього примирення, згадували про велич перемоги над нацизмом у Другій світовій. Ветерани ж просили підтримки й уваги. Та наскрізною була думка про те, що своєї історії забувати не можна. І берегти пам’ять про тих, хто боронив рідну землю - наш обов’язок. Адже війна - це, насамперед, велика трагедія, яка нищить усе на своєму шляху.

Ганна Марчук.

Тільки мама знає, як це – чекати свою дитину з війни. Тривожні дні, безсонні ночі, очікування дзвінка, щоб почути: «Все гаразд, мамо». І молитви до Всевишнього, щоб той вберіг її дитя у страшній бійні.

Щодня молилася за свого сина Олега Гетманчука, доки той був на Сході, костюмер Здолбунівського районного центру творчості дітей та юнацтва Ганна Марчук. І таки дочекалася його з війни живим та здоровим. Пані Ганна об’їздила не один храм Рівного й Здолбунова, замовляючи молебні за сина-воїна і його побратимів. Молилася та вірила, що син обов’язково повернеться додому.
Він пішов захищати рідну землю ще на початку війни. Навесні 2014-го вступив до складу тоді ще новосформованого БТрО «Горинь», а вже у липні того ж року вирушив на Схід у якості водія-розвідника БРДМ.
Маму таке його рішення не здивувало. Знала, що її син, відповідальний та серйозний з дитинства, не міг вчинити інакше.
- Мабуть, вродився таким. Я ніколи не змушувала його до науки, та він добре вчився, сам виконував домашні завдання. Навіть і не помітила, коли він став дорослим, - пригадує мама бійця.
Тож синове рішення пані Ганна сприйняла стійко. Та все ж Олег, щоб мама не хвилювалася, не одразу зізнався їй, що поїхав на Схід.
- Розповів тільки десь через два тижні. Час від часу телефонувала, а син поза зоною. Виявилося, що він вже на війні, - пригадує пані Ганна.
Олег намагався весь цей час оберігати маму від зай­вих хвилювань. Йому довелося бути учасником подій у багатьох гарячих точках – на Савур Могилі, в Амвросіївці, Старобешевому... Як тільки випадала вільна хвилинка, телефонував додому, приїздив у короткі відпустки. Та про війну розповідав неохоче.

Торкаючись до сторінок книги людських доль і вникаю­чи у писане на них, знов і знов пересвідчуєшся, що, напевно, немає нічого глибшого, багатограннішого й унікальнішого, ніж саме життя. Кожного - і знаної на увесь світ особистості, і людини простої, як кажуть, від землі... На віку нашої землячки з Дермані Другої Анастасії Петрівни Мацюк теж, як на довгій ниві, було всього. Раз по раз ятрять до сліз їй душу гіркі спогади, болить, що нині, як і колись, за Україну гинуть наймужніші. Але не втрачає жінка сили духу. Попри поважний вік вона активна і працьовита, звісно ж, наскільки дає на це змогу здоров’я.

Анастасія Петрівна МАЦЮК.

Народилась Анастасія Петрівна Мацюк 20 лютого 1920 року. На сьогодні вона - найстарша жителька водночас Дермані Другої та Дермані Першої. Саме по дерманських стежках робила вона колись свої перші кроки. Тут же, в рідному селі, минали її дитячі роки. Іще безтурботні. Але таких, коло мами й тата, дісталося їй зов­сім мало, бо рано лишилась сиротою. Знайшла сякий-такий прихисток у далеких родичів, де стала за няньку їхній дитині.
До школи “за наукою” ходити не мала можливості. Читати, лічити й писати навчилась Анастасія Петрівна самотужки. Як підійшла пора, зустріла в Дермані й свою пару. Побралися. Дав Бог їм двох діточок - спочатку сина, а згодом доню.

У світлиці в хатині дерманської довгожительки. 


Але жити випало в дуже непростий час. І, звісно ж, на їхні долі наклали відбиток події суспільні, політичні, історичні.
- Пам’ятаю я і те, як прийшли “совіти” вперше. Як згодом пішли, а потім повернулися вдруге. Була я й на “сибірах”, - розповідає жінка.
За її словами, в нашому краї було багато тих, хто бачив майбутнє України без “совітів” та їхньої влади. Хотів і боровся, щоб постала українська держава, незалежна і вільна. Чимало селян переховували пов­станців, допомагали їм. Прихильників повстанського руху піддавали жорстким репресіям: тих, кого не дістали кулею, судили, навісивши тавро ворогів народу, відправляли на десятки років в табори за Уралом. Насильно вивозили й родини таких “ворогів”. Наприкінці 40-х в жорна репресій потрапила й сім’я Анастасії Петрівни. Чоловіка тоді засудили на 25 років. Її з сином теж вивезли. Аж до Амурської області. Донька маленька якимось чином лишилась тут, хоча й не в рідних. До мами поїхала, коли підросла.

Чудове мистецьке свято - звітний концерт музичної школи - відбулося у Мізочі 30 квітня. У ньому традиційно взяли участь кращі вихованці закладу, його учнівські та вчительські творчі колективи, які у звітному періоді досягли високих результатів.
На концерт завітало багато поважних гостей з Мізоча та Здолбунова. Традиційно програму розпочали вихованці викладача Ірини Мариніної. У виконанні наймолодших учасників, учнівського вокального ансамблю молодших класів «Веселі нотки», прозвучала «Лісова пісенька». Учнівський хор музичної школи виконав два яскравих вокальних твори - «Ой ярочки зелененькі» та «Веснянка».


У виконанні призера обласного огляду-конкурсу 2017 р. (ІІ місце) та лауреата Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Мереживо-2017», дипломанта ІІ ст. учня 2 класу Назара Пеланта (бандура), клас викладача Жанни Ковальчук, прозвучала пісня «Їхали козаки». Учениця 3 класу Наталія Федусь (гітара), клас викладача Віктора Устянчука, виконала мелодію з кінофільму «Хрещений батько». Вокальний ансамбль у складі Єремії Корольчука, Ігоря Мислінчука, Владислава Дудяка, Назара Пеланта та Андрія Прокопчука виконав пісню «Козацька». А дипломант Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Мереживо-2017» - ансамбль гітаристів у складі Людмили Сергєєвої, Наталії Федусь, Іллі Купчика, Владислава Іваницького, Іллі Медведя та Олександ­ра Гефтера – виконав музичний твір Володимира Косми з фільму «Іграшка».

Те, що завбачливі батьки займають чергу до дитсадка ще до народження маляти - вже звична практика. Інакше у Здолбунові та в деяких навколишніх селах дитину дошкільною освітою не забезпечиш.

Черги з довгими «хвостами»
Справедливості заради скажемо, що не кращою є ситуація з охопленням діт­лахів дошкільною освітою і в інших районах області. За інформацією Рівненської ОДА, торік у дитсадках краю було створено 836 додаткових місць для дошкільнят, однак навіть це загальної ситуації відчутно не поліпшило. Звісно, варто тільки порадіти тому, що малюки народжуються, і дошкільна освіта затребувана. Однак з іншого боку маємо велику проблему: куди подіти малят тим, хто таки у «хвості» черги й не має жодного шансу віддати нащадка на виховання до ДНЗ?
На Здолбунівщині місць у дитсадках не вистачає роками. Торік в районі дошкільною освітою було охоп­лено 1822 дитини. Станом на 1 січня 2017-го садочки відві­дували 1886 малюків. Натомість, як розповіли у відділі освіти Здолбунівської РДА, на цю ж дату 790 дітей віком до шести років перебувало на черзі до дитсадків. Проте забезпечити місцями у ДНЗ в районі є змога лише близько 500 дітей. Складно з цим не лише у Здолбунові, а й у Здовбицькій, Білашівській, Копитківській сільських радах.

Національний корпус за сприяння відділу освіти Здолбунівської РДА цьогоріч вперше провів районний етап гри «Сокіл-Джура» у новому форматі.
Загалом Всеукраїнська гра спрямована на розвиток національно-патріотичного виховання молоді. Цього разу учасники з близько 10 шкіл району змагалися за звання найкращого знавця історії, зокрема рідного краю, а також найвитривалішого та найспритнішого під час проходження стилізованої смуги перешкод. Молодь демонструвала навички дій у малому підрозділі та ін.
Попри те, що гра - це змагання, серед учасників панували позитивний настрій і взаємопідтримка.
До слова, гра проходила в історичному місці - в урочищі «Микитові Рови», де свого часу члени Здовбицької сотні УПА протистояли більшовицьким військам.
За інформацією
прес-служби Національного корпусу.

На фото: Учасники районного етапу гри «Сокіл-Джура».

Традиційно у День річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні керівництво Здолбунівського відділення поліції завітало до 93-річного Михайла Івановича Мариніна, щоб привітати його зі святом (на фото), побажати міцного здоров’я та довгих років життя. Також керівники вручили сивочолому ветерану продуктові набори.
Ярослава НОГАЧЕВСЬКА,
Здолбунівське відділення поліції.

Одним з чинників, які здійснюють негативний вплив на розвиток нашого суспільства і держави, нині є високий рівень злочинності. Це негативно впливає на безпеку людей, їх життєдіяльність, нормальні відносини в родинах та суспільстві, сталість моральних правил співжиття.
Для вирішення частини цих проблемних моментів та повернення до нормального законослухняного життя в суспільстві осіб, які вчинили правопорушення, в Україні у 2015 році створено систему пробації (Закон України «Про пробацію»).
Уповноважені органи пробації працюють з такими категоріями громадян, як:
1. обвинувачені, стосовно яких органом пробації готується досудова доповідь;
2. особи, засуджені до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт;
3. особи, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт;
4. особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням;
5. звільнені від відбування покарання вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до трьох років;
6. особи, засуджені до обмеження волі, які направляються для відбування покарання до виправних центрів;
7. особи, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, стосовно яких вживаються заходи з підготовки їх до звільнення.

планують найближчим часом у ПСП «Україна»

На семінар кластера «Натуральне молоко», що відбувся цього тижня на базі ПСП «Україна» у
с. Здов­биця, зібралися спеціалісти, задіяні у вирощуванні, заготівлі, зберіганні та використанні фуражних кормів. Учасники заходу обговорювали результати лабораторних аналізів кормових баз, вплив якості кормів на молочну продуктивність та підвищення рентабельності виробництва молока за рахунок внутрішніх резервів господарства.

 


- Такі заходи ми проводимо щомісяця для представ­ників сільгосппідприємств, переробників молока, постачальників техніки й кормів Західного регіону країни, які займаються молочним тваринництвом, щоб обмінятися досвідом і вдосконалювати галузь. Важливо, що цей семінар - навчальний, з практичною складовою, - розповів засновник кластера Михайло Корилкевич.

Громадськість відзначила сімдесят третю річницю Гурбенської битви

У криївці-музеї на Гурбах.

Щороку у третій день Великодня в урочищі Гурби збираються сотні людей, щоб пом’янути вояків УПА, які полягли у нерівній битві із загонами НКВС.

Цьогоріч захід традиційно відвідали представники обласної та районної влади, депутати різних рівнів, люд з Рівненщини та сусідніх областей. Зранку у храмі Свято-Воскресенського чоловічого монастиря відбулася Божественна Літургія. Опісля священики відслужили панахиду за загиблими воя­ками УПА, присутні поклали квіти до Пантеону Слави. Згодом розпочався «Гурбифест», у рамках якого запрошені артисти акапельно виконували патріотичні пісні, діяли торгові ятки з сувенірами, книгами та смаколиками. Поряд у лісі розташували польову кухню, поблизу якої згодом зібралося чимало людей, аби скуштувати повстанського кулешу.

Під час Хресного ходу.


Утім, як зазначили постійні відвідувачі пам’ятного заходу, цьогоріч тих, хто приїхав вшанувати героїв, було значно менше, ніж досі. Натомість усі охочі могли вільно відвідати криївку, біля входу до якої щороку вишиковувалась кількаметрова черга.
Криївка-музей у Гурбах, хоч і не є оригіналом, але промовисто демонструє побут вояків. У ній три невеличкі кімнатки, на дерев’яних стінах - агітки, вишиті рушники, фотографії та ікони. Як зазначив один з бійців, що був на Майдані та брав участь в АТО, лежаки у криївці дуже нагадують ті, що були у його бліндажі. Ось така круговерть часів…