Роман “Шляхами янголів” (Рівне, 2008) - перша проба пера у цьому жанрі відомої рівненської авторки Анни Войнарович. На мою думку, проба повністю вдала. Книга надзвичайно емоційна і зачіпає чимало тем. Кохання, сім‘я і родинні цінності, професійна етика лікаря, людина у цьому складному та мінливому світі, жіноча дружба і сила волі маленької дитини в протистоянні страшній хворобі через непоборне бажання жити - це лише частина акцентів, які письменницею вміло вплетені в сюжет.
Але в цілому роман - своєрідне обгрунтування філософії щастя. Щастя жіночого, людського, родинного, дитячого, яке кожен бачить по-своєму і котре неможливе без присутності в кожному житті доброго ангела. От і в кожного з героїв твору він особливий, неповторний та, водночас, уособлений в єдиному слові - “любов”. У лікаря Олекси - це професія, у маленького, хворого на рак крові Женьки - його хрещена, у Вікторії - родина, у Софії - сестра Світлана. От тільки шлях до розуміння цього у них всіх складний, сповнений усіляких перипетій.
Свій твір Анна Войнарович присвятила рідній сестрі. Роман дещо біографічний. Він – наче один великий лист-сповідь, адресований найближчій і найдорожчій людині, тісний духовний зв’язок з якою ніколи не переривається. Отак і світло, яке залишила сестра по собі у
душі Світлани, головної героїні, від чиєї особи ведеться розповідь, не зникає, допомагає їй робити правильні кроки на шляху до головної життєвої цілі.
Сторінки роману “Шляхами янголів” спонукають читачів до роздумів над сенсом життя, вчать бути добрішими, чуйнішими, уважнішими до близьких і до людей, яким долю назавжди змінили фізичні вади. Вважаю, що книга є корисною і повчальною насамперед для молодого покоління, цікавою - для різновікової читацької аудиторії.
Оксана ПЕЧЕНЮК,
студентка ІV курсу
художньо-педагогічного факультету РДГУ.

Comments are now closed for this entry