Унікальна виставка робіт Лесі Дрозд відкрилася у Здолбунові

Леся Дрозд розповідає про свою техніку малювання.

У будинку культури цементників відкрилася виставка живопису здолбунівської художниці – Лесі Дрозд. Захід організували у межах продовження мистецького проекту «Митці Здолбунівщини». Ініціаторами виставки стали директор БКЦ Наталія Давидюк та подруга художниці Олена Фещук.

Винахідник власної техніки
Дуже скромно і самокритично презентувала свої роботи художниця. Вона, багатодітна мати, присвятила своє життя вихованню восьми дітей. А три роки тому стала писати картини. Розповідає, що малювати для неї велике задоволення, але сучасне мистецтво вважає «бульбашкою», бо воно не несе ніяких цінностей.

Відвідувачі виставки.

 


Творчою й талановитою є і вся сім’я художниці. Чоловік – відомий іконописець Юрій Дрозд. Та й діти унаслідували творчі гени від батьків. Займаються різними видами мистецтв та ремесел: скульп­турою, класичною музикою, реставрацією пам’яток, виготовленням косметики за натуральною рецептурою. Сама ж художниця малює за власною технікою – «без пензля». І переконана, що малювати можуть всі, особливо руками і пальцями.
– Коли я починаю малювати, то фарбу наношу не на палітру, як звично художникам. Я кладу полотно просто на підлогу й вичавлюю на нього фарби. А потім беру рукою або ж клаптиком тканини все розтираю. А по тому, що вже бачу – домальовую. Ще можна брати мастихін – це такий художній шпатель, який має гладку поверхню, ним добре виконувати пейзажі з гір або ж малювати місто, архітектурні форми, – розповідає Леся.


Пригадує, що у коледжі вивчали більше школу соцреалізму. А після знайомства з американськими художниками думки кардинально змінилися. Стала приглядатися до мистецтва Айвазовського та Рубенса. Роздивлялася та досліджувала, як пише Айвазовський різні деталі, виконує золотаве світло та й щось узяла для себе. Саме тому роботи художниці різнопланові й відрізняються одна від одної за манерою написання. Хоча зізнається, що як починає малювати, то картини готової в голові не має, хіба якщо це портрет конкретної людини.
– Врешті у мене варіант безпрограшний. Я зав­жди починаю не з того, що виходить в результаті. Часто можу переробляти, іноді малюю цілу ніч, головне щоб емоції були задоволені. Можу перетирати полотно доти, поки рухається фарба, – каже художниця.
Саме з таких, часто перетертих картин виходять міста, яких у колекції авторки понад півсотні. Усі вони не вигадані, а десь існують. Щоб додати картині точності, Леся може подивитися на місто через картинки в Інтернеті. Але намалювати своє, власне враження про нього, як саме вона відчуває це місто. І звертається до шанувальників своєї творчості:
– Хочу, аби кожен з вас, дивлячись на мої роботи, відійшов від реальності. Я зав­жди хочу відобразити свій стан крізь призму емоцій. Це можуть бути враження від музики, або від того, що побачила з вікна. Щоразу щось інше.

Боротьба з власними страхами
Але так, як є тепер, було не завжди – зізнається художниця. Не могла вона раніше так натхненно на емоціях працювати. Багато років не малювала, бо мала страх.
– З часу, коли я закінчила навчання, у мені десь підсвідомо сидів страх. Може це вік допоміг його позбутися. У п’ятдесят вже нічого не страшно: адже життя пройшло, відбулася переоцінка цінностей. З часом я позбулася будь-яких страхів, що відобразилися як у моєму житті, так і в творчості. Живопис – це маленька частинка того, як змінилося моє життя, – розповідає мисткиня.
Леся Дрозд багато в чому завдячує своїй сім’ї, яка дала їй велику підтримку для подальшого розвитку. Ще – подрузі Олені Фещук. Художниця каже про свою творчість, що це лише старт, ця виставка – не остання.

Творчість заради творчості й задоволення
Взагалі майстриня свої твори не продає, а точніше вона не вміє їх продавати. Адже не оцінює свої творіння як дорогі картини, а відтак не може відшкодувати собі навіть того, що витрачено на купівлю полотна та фарбу.
– Я ніколи не працюю на гроші й на ім’я. Мені більше подобаються камерні виставки, де люди знаються на мистецтві та на духовності, – зізнається художниця.
Тому в питанні продажу картин мені допомагають мої друзі чи знайомі.
Сама ж художниця зізнається, що на виставці представлена лише маленька частина її творчості. І хоч картин залишилось не так вже й багато, Леся Дрозд радо запрошує усіх охочих відвідати її виставку, яка діятиме у БКЦ до 5 листопада. А для тих, хто зацікавився особливою технікою виконання малюнка, художниця обіцяє провести майстер-клас, щоб довести, що малювати може кожен.
Марина КОЛОДИЧ
Фото автора

Додати коментар

Всі коментарі – це не редакційні матеріали. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам info@newlife.rv.ua і адміністратор розгляне ваш лист у найкоротший термін.
Коментарі друкуються тільки за попередньої модерації.


Захисний код
Оновити