У Здолбунівському будинку культури цементників успішно втілюють новий цікавий проект - організовують зустрічі з українськими художниками й скульпторами, зокрема вихідцями з нашого краю, та виставки їхніх творчих робіт. От і зараз у фойє другого поверху закладу представлена одна з таких експозицій.

Тарас БІЛЬЧУК з Серафимою КВАЧ (зліва) та Іриною МЕЛЬНИК
в день презентації мистецького проекту 
“Шляхами наших перемог” у БКЦ.

Історія України - це мужність, звитяга, перемоги

Ця теза була твердим переконанням Тараса Більчука - відомого у світі художника, уродженця с. Коршів нашого району. Була, бо, на жаль, Тараса Миколайовича всього у 57 раптово вбила хвороба. Але й на небесах він точно один з воїнів-янголів, які вимолюють у Бога мир, волю і щасливу долю рідній Україні. Сміливість і небайдужість, прагнення діяти і змінювати життя своєї Батьківщини на краще, віра у свій народ і те, що він гідний бути рівним серед рівних у світовій спільноті, бо талановитий, працелюбний і мужній, ці риси визначали весь перебіг недовгого, але насиченого життя Тараса Більчука. А ще - творчість, вміння бачити, акумулювати і передавати власне світосприйняття у своїх творах.

Картина Тараса БІЛЬЧУКА.

 


Тому й поєдналися у його єстві мистецтво і боротьба. Тому створив арт-студію в Рівному, вступив до Львівської академії мистецтв, у 1990-му був у лавах учасників студентської “Революції на граніті”, а емоції, пережиті внаслідок тих подій, виплеснув у картинах. Тому свого часу помандрував до США, де зумів створити свою студію Vision & Art і пропрацював як митець 13 років. Тому 2007-го, залишивши більшість своїх картин, повернувся в Украї­ну і зайнявся втіленням низки мистецьких проектів, заснував патріотичний фестиваль “Повстанська ват­ра”. І тому у 2013-му став одним з тих, хто пішов на Майдан “за ідею”, за переконанням. Тому голіруч захищав там студентів і не зламався, коли зазнав побиття. Сяк-так підлікувався і повернувся на барикади, де знову отримав поранення від беркутівців...

Художниця Тетяна БЕЛАЩУК.

 


Торік Тарас Більчук долучився до проекту Рівненської обласної організації НСПУ “Революція Гідності. Війна”, продовжував роботу й над власними ініціативами. Так, цьогоріч у червні в Здолбунівському БКЦ він разом з поетесою Іриною Мельник та бандуристкою Серафимою Квач презентували Міжнародний мистецький проект “Шляхами наших перемог”, започаткований ще у 2008 р. “Досі нам подавали нашу історію як шляхи наших поразок. Ми ж, відкриваючи цей проект, поставили собі мету показати шляхи наших перемог. Переможні битви, переможних Героїв, князів-переможців. Так склалося, що історію Украї­ни писали всі, кому заманеться, тільки не самі українці. Тому прагнемо донести до молоді нашу героїчну історію, те, як ми відстоювали і відстоюємо честь та гідність нашої держави”, - означив тоді мету проекту пан Тарас. Звісно на тематику робіт митців-учасників проекту вплинули й події останніх років. А загалом проект став своєрідним поєднанням живопису, скульп­тури, музики та поезії. Серед учасників проекту – митці з України, Білорусі, Хорватії. Долучився до нього і ще один наш земляк - скульп­тор родом зі Здовбиці Володимир Шолудько.

Олена ФЕЩУК біля своїх робіт.


Тоді, у день презентації в БКЦ, здолбунівчани діз­нались і про те, що проект став благодійним. Бо і картини, представлені в рамках проекту, і перший випуск альманаху “Повстанська ват­ра”, і букмеседжери - поетичні листівки-послання на основі однієї з книг Ірини Мельник можна було прид­бати і в такий спосіб допомогти родині бійця АТО.
Ця виставка стала першою ластівкою в реалізації креативного задуму працівників БКЦ створити у фойє закладу своєрідну художню галерею, а ще - унікальною можливістю долучитися до мистецтва, яке спонукає думати, жити не тільки заради себе і змінювати цей світ на краще.

Розмаїття акварелей Тетяни Белащук

Виставка художніх робіт 19-річної Тетяни Белащук діяла у БКЦ з 7 серпня по 2 вересня. І це далеко не перший вернісаж молодої художниці. Вона вже була учасницею місцевих сезонних виставок. У жовтні 2015 року у Львівському державному коледжі декоративного і ужиткового мистецтва ім. Івана Труша відбулася її перша персональна виставка акварелей під назвою “Волинські етюди”. Того ж таки 2015-го Тетянина персональна виставка проходила в Технологічному коледжі Національного університету «Львівська політехніка».
Крім того, художниця брала участь у Міжнародному фестивалі з рисунку в польському м. Забже (2013 р.), виставці, присвяченій стану збереження архітектурних шедеврів України, зокрема Поморянського замку у Львівській області, в конкурсі ім. Тараса Драгана “Енергія хисту” та у Мистецькому пленері під час Акції в Соколівці (2016 р.).
- В основному малюю в техніці акварель, а також - олія, гуаш, туш, акрил, темпера, олівець, вугілля, сангіна. Малюю швидко, хочу передати легкість і настрій матеріалу, в якому працюю. Тематика моїх робіт - пейзажі, побутовий жанр, графіка, - розповідає Тетяна Белащук про себе.
Нині вона вже студентка факультету графічного дизайну Львівської національної академії мистецтв. Раніше, у 2013-му, закінчила Здолбунівську гімназію і художню школу в Рівному (РДХШ), а цьогоріч, з відзнакою - Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. Івана Труша, де навчалась на факультеті реставрації творів живопису.

“Батик - це завжди цікавий, неочікуваний результат!”

Так характеризує мистецьку техніку, в якій працює, а точніше творить, здолбунівчанка Олена Фещук. Бо, за її словами, “ніколи не знаєш, як поведуть себе фарби на цей раз”. А вони виграють щораз по-новому, лягаючи на іншу основу... І це захоплює всуціль. І хочеться експериментувати знову і знову...
Напевно саме тому для пані Олени, практикуючого архітектора та дизайнера інтер’єрів, фахового, з профільною вищою освітою, яку здобула на архітектурному факультеті Київської національної академії будівництва і архітектури, батик кілька років тому й став яскравим хобі. Та чи й просто хобі?..
Батик - це стародавня техніка розпису тканин, яку “винайшли” в Індонезії. Саме там жінки вперше прикрасили одяг вишуканим розписом вручну. До слова, на сьогодні батик з Індонезії ЮНЕСКО внесено, як тип мистецтва, до переліку шедеврів неписьмового та нематеріального культурного спадку людства. Як зазначають в різних джерелах, перші з віднайдених зразків батику датовані ще V cт. до н. е. Окрім Індонезії, ця мистецька техніка віддавна була поширена в Китаї, Індії, Персії, Японії. Набагато пізніше - в Європі, там у ХІХ ст. навіть фабрики з виготовлення таких виробів діяли, хоча, після кризи 1920-х, це виробництво кануло в Лету, і батик “став ремеслом одиниць”, як пишуть у Вікіпедії.
Загалом батик - розпис тканин за допомогою воску й барвників. Існує кілька його основних методів, як-от вузликовий батик, “гарячий” батик, “холодний” батик, так званий “розпис по-сирому, техніка “шибори” - про них можна детальніше дізнатися на http://emuna.com.ua та інших сайтах в Інтернеті, або ж звернувшись до мистецької літератури у бібліотеках.
Одяг, скатертини, панно, картини, драперія для інтер’єрів... Усе це створюють сучасні майстри батику. З частиною доробку одного з них, нашої талановитої землячки Олени Фещук, яка працює в техніці “холодний” батик, є змога ознайомитись, завітавши до 4 жовтня у БКЦ. Принаймні ті, хто вже побували на виставці, зазначають, що позитивні емоції від спілкування з мистецтвом вам гарантовані.
Ольга ЯКУБЧИК.
Фото надані БКЦ.

Додати коментар

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації. Коментатори які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам info@newlife.rv.ua і адміністратор розгляне ваш лист у найкоротший термін.
Коментарі неавторизованих користувачів друкуються тільки за попередньої модерації.


Захисний код
Оновити