У районі не вистачає вакцини проти сказу

Укус інфікованої сказом тварини може стати фатальним для людини. Якщо після зараження вірусом своєчасно не отримати щеплення, відбувається специфічне ураження центральної нервової системи, що призводить до загибелі.
Ця інформація не є таємницею: її поширюють задля профілактики у засобах масової інформації, розповідають у медзакладах. Проте жахливі наслідки «банального» укусу тварини найбільше лякають тоді, коли біда трап­ляється поряд.
Наприкінці червня Рівненщину сколихнула страхітлива новина - 48-річна жителька Гощанського району померла від сказу. Кілька місяців тому жінку покусав кіт, проте ін’єкцій вакцини від сказу вона не отримувала. Загалом історія була доволі заплутаною: вбиту тварину, яка покусала жінку, начебто перевірили санітарні лікарі і зараження небезпечною хворобою не підтвердили. Відповідно, потерпілій прос­то обробили рану і… запевнили, що хвилюватися щодо зараження смертельною хворобою немає сенсу.
Цю ситуацію тепер розслідує спеціальна комісія, яка й робитиме відповідні висновки. Однак проблема є набагато ширшою і стосується кожного з нас. Адже трагічний випадок зі смертю жінки з Гощанського району «вивів» на поверхню важливу інформацію: на Рівненщині не вис­тачає антирабічної вакцини, якою проводяться щеплення від сказу у разі потреби.
Про нестачу вакцини періодично повідомляють і з інших регіонів держави.


У МОЗ України ще кілька місяців тому розповідали, що запаси вакцини проти сказу є мінімальними, оскільки закупівлю її проводили ще в 2014 році. Залишки препарату оперативно перерозподіляли в епідеміо­логічно складні регіони в разі необхідності за заявками з областей. Міністерство охорони здоров’я ще торік поширило роз’яснення, в якому йшлося про те, що вакцинація для попередження сказу не є плановою, а призначається лише тим людям, які безпосередньо були покусані тваринами. Також зазначалося, що закупівля вакцини для попередження сказу здійснюється за рахунок кош­тів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Іншими словами, чекати централізованого постачання ліків не варто. Щоб убезпечитися від можливих проблем, на місцях треба подбати про закупівлю вакцини самотужки.
Тим часом у Здолбунівському районі наразі достатньої кількості антирабічної вакцини теж немає, повідомив головний лікар Здолбунівської ЦРЛ Владислав Сухляк. Станом на 30 червня за антирабічною допомогою звернулися 47 покусаних, і тринадцятьом з них лікарі призначили профілактичні щеплення. Проте чотирьом пацієнтам робити їх так і не почали через відсутність вакцини. Отже, якщо проаналізувати стан речей, то висновок невтішний: виходить, що ризик захворіти фатальною хворобою є й у здолбунівчан.
Оскільки ситуація з відсутністю антирабічної вакцини у районі є критичною, днями Владислав Сухляк звернувся з листом до голови Здолбунівської РДА Сергія Кондрачука та голови Здолбунівської райради Олега Дацюка, у якому мотивував необхідність створення 25 % запасу (від загальної кількості доз, якими проводили щеплення у попередньому році) антирабічної вакцини, що становить 100 доз. Вартість їх складає 60000 грн.
Коментуючи ситуацію, що склалася, голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук запевнив, що районна влада усіляко сприятиме тому, щоб кошти на антирабічну вакцину виділили якнайшвидше.
- Здолбунівщина має бути забезпеченою вакциною проти сказу. Саме тому це питання виносимо на найближчу сесію районної ради, що відбудеться 20 липня. Сподіваємося, що депутати підтримають спрямування необхідних коштів на придбання вакцини, - каже голова РДА.
А поки депутати готуються до сесії, наші земляки, яким не пощастило у “спілкуванні” з тваринами, шукають антирабічну вакцину в аптеках. Щоправда у наших фарммережах таких препаратів не продають.
Тому висновок напрошується єдиний: про власне здоров’я треба дбати самостійно. Варто врахувати, що на Здолбунівщині випадки захворювання тварин на сказ трапляються доволі часто. Тож навіть за умови, що покусала домашня тварина, потрібно одразу звернутися до лікаря, щоб вчасно виявити недугу та отримати рятівну вакцину. Яка, сподіваємося, невдовзі у наявності таки буде.
Ірина САМЧУК.


Варто знати

Сказ - гостра вірусна хвороба тварин і людей, яка характеризується ознаками поліенцефаломієліту та, за відсутності вчасного лікування, абсолютною смертністю. За даними ВООЗ, ця недуга входить до першої п’ятірки хвороб, спільних для людини і тварин, що завдає найбільшого соціально-економічного збитку.
Основним джерелом і резервуаром вірусу сказу є дикі м’ясоїдні тварини (лисиці, єнотовидні собаки, вовки), а також бродячі коти, собаки та, навіть, домашні тварини. 
Тварину, яка вкусила, в жодному разі не можна вбивати. Треба встановити власника тварини, а її ізольовано доставити до найближчої установи ветеринарної медицини для огляду ветпрацівником та карантинування протягом 15 днів, тобто максимального терміну появи клінічних ознак сказу у тварин.

Додати коментар

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації. Коментатори які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам info@newlife.rv.ua і адміністратор розгляне ваш лист у найкоротший термін.
Коментарі неавторизованих користувачів друкуються тільки за попередньої модерації.


Захисний код
Оновити