Психологічні травми бувають небезпечнішими від фізичних, адже можуть зашкодити здоров’ю та життю не лише тих, хто їх зазнав, а й їхньому оточенню. Нині чимало бійців повертаються з АТО з величезним багажем негативу та відмінним від довоєнного стилем поведінки. Це, як зазначають фахівці-психологи, напряму пов’язано з бойовими рефлексами, яких бійці набули в результаті пройдених в зоні бойових дій життєнебезпечних ситуацій. Успішна психологічна реабілітація і ресоціалізація воїнів має три основні засади. Це - спілкування, прийняття ветерана таким, яким він є, та допомога відповідного спеціаліста. Але є й певні правила, які варто запам’ятати членам родин учасників бойових дій. Про це на одному з Інтернет-ресурсів розповіли співробітники Науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗСУ, психологи Анна Баца та Ольга Еверт. Отож:

1. Поки боєць перебуває у зоні АТО, не розповідайте йому про свої страхи і тривоги, не плачте, спілкуючись з ним по телефону. Зважайте, що у зоні бойових дій він живе на межі своїх можливостей. І якщо не матиме впевненості, що вдома усе гаразд, буде просто не в змозі ефективно виконувати бойові задачі. Воїну важливо знати, що вдома на нього дуже чекають, за нього хвилюються, його люблять і впевнені, що він повернеться з перемогою, живим і здоровим.
2. Звісно, хвилювань у сім’ях бійців не уникнути. Але градус тривожності можна знизити, якщо не дослухатися до повідомлень типу «все пропало...», обмежити собі доступ до ЗМІ. Є зв’язок з вашим сином/чоловіком/братом - з ним усе добре. На інше краще не зважати.


3. У вільний час краще займатися діяльністю, спрямованою на допомогу нашим солдатам, а не сидіти, прикипівши до телевізора і переключаючи канали в очікуванні новин. Навіть думками потрібно працювати на перемогу, не те що конкретними справами.
4. Найважче і найскладніше зараз матерям військових. Важливо, аби поруч з ними постійно була морально сильна людина, здатна контролювати емоції, яка підтримувала б і допомагала.
5. Будьте готові до того, що воїн, який повертається із зони бойових дій, вже зовсім інша людина з унікальним досвідом. І треба прийняти його з новими поглядами, знайомствами, проблемами, страхами, а, можливо, і проявами агресії. Знайте: повернення до мирного життя може бути довгим, але без любові, турботи, теплоти і, найголовніше, без прий­няття сім’єю, воно практично неможливе.
6. Пам’ятайте: той, хто пройшов війну, став сильнішим, мудрішим і досвідченішим. Він повернувся. Живим. Повернувся до вас. Усе інше - труднощі, які можна пережити, якщо ви прагнете прожити з цією людиною щасливе життя.
7. Не відвертайтесь. Інакше боєць лишиться сам на сам зі спогадами, іноді небезпечними для психічного здоров’я. Це призведе до внутрішнього конфлікту, який поступово посилюватиметься. В результаті шляхів розв’язання може виявитись чимало, але всі - деструктивні і для індивідуума, і для соціуму.
8. Вмійте слухати і чути його, це важливо. Боєць повинен зрозуміти, що поруч рідна йому людина, яка прий­ме його будь-яким. Він має усвідомити, що потрібен. Чимало хлопців «закриваються», якщо бачать, що дружини не сприймають їхнього нового досвіду і наголошують, що не хочуть чути про вбивства і кров. Але ж забути усе це воїнам не під силу, а поділитись більше ні з ким... Така ситуація може спровокувати серйозні проб­леми з психікою. Отож, дім, сім’я, родина мають стати для бійця місцем, де він зав­жди зможе розслабитися, поділитись наболілим.
9. Забороніть собі ображатися. Не можна жити здогадками на кшталт «...він зі мною не розмовляє, бо...», уявно ставити себе у роль жертви. Врахуйте, що на вій­ні людина побувала в ситуації, де усе по-справжньому (у зоні бойових дій немає звичної для нас щоденної «дип­ломатії»: там не скажи, тут посміхнись, умовностей дотримайся...), і тут, у мирному житті, вона пряма та налаш­тована категорично. Через це можуть виникати конфлікти.
10. Аби боєць швидше адаптувався, його потрібно залучати до активного повсякденного життя. Він має усвідомлювати, що тут потрібен. Інакше у його свідомості виникає злам: там він - герой, а тут дружина усе робить сама, аби він нібито відпочив. У жодному разі не можна так «жаліти», навпаки потрібно поступово залучати бійця до виконання домашніх, побутових справ.
11. Якщо немає проявів різко агресивної поведінки, не можна віддаляти дітей від батька. Діти розуміють усе набагато глибше, ніж вам здається. Саме їхнє співпереживання може стати для бійця спасінням, ниточкою, яка пов’язуватиме з реальним життям.
12. Якщо воїну почали снитися жахіття, варто звернутися до психотерапевта або психолога. Фахівці підкажуть, як створити комфортні умови, що допоможуть бійцю усвідомити себе в безпеці. До прикладу: боєць повернувся без фізичних ушкоджень. Однак, коли дружина на ніч вимикала світло, йому здавалось, що поруч сепаратист, який може його задушити, і він починав захищатись. Ситуацію допоміг виправити психолог, який порадив не вимикати нічник: боєць, прокинувшись, одразу бачив, що він удома і його життю нічого не загрожує, а поряд — кохана дружина.
13. Усвідомлення того, що поруч кохана дружина, якщо діяти правильно, поступово змінить розуміння того, що поряд дружина ще й бажана...
14. Людині потрібно дати час для повернення і розуміння, що до вас можна звернутися з тим, що хвилює, в будь-який момент, що ви чекатимете стільки, скільки йому потрібно, аби він зміг простягнути руку у відповідь.
15. Трапляється, що воїн, повернувшись із зони бойових дій, довго мовчить, але у певний момент зривається і починає рушити усе довкола. В таких ситуаціях потрібно максимально прибрати усі гострі й ріжучі предмети, аби не потрапили йому під руку, обмежити його перебування в кухні. Постаратися зробити так, аби більше часу проводив у інших приміщеннях.
16. Якщо агресія проявляється на словах – старайтесь говорити з людиною спокійно. Так, це буде дуже складно, та, навіть коли всередині усе «кипітиме», не можна піддаватись. Навпаки потрібно інтонацією, поведінкою, реакцією дати зрозуміти, що усвідомлюєте, як йому важко, або що криком розуміння не додаси.
17. Агресія рідко проявляється в родинному колі. Частіше це трапляється в компаніях – хтось сказав «зайве», неправильно зрозумів, не так подивився. Якщо бачите, що ваш чоловік/брат/друг починає дратуватися – постарайтесь заручиться підтримкою друзів, які поруч, і забрати його з зони ризику. Якщо в компанії з’являється людина, здатна спровокувати бійця на конфлікт (а це завжди помітно), потрібно будь-що уникнути такої ситуації.
18. Якщо ж прояви агресії супроводжує зловживання алкоголем, одразу звертайтесь до фахівців.
19. Якщо боєць приїхав із зони АТО нетверезим, таким лишається кілька днів і це не властива для нього поведінка, одразу звертайтесь до нарколога чи психотерапевта.
20. Деякі бійці АТО жаліються на біль у спині. Пройдіть обстеження – носіння бронежилета і переміщення на бронетехніці упродовж тривалого часу можуть призвести до проблем з хребтом. Якщо ж в ході обстеження не виявлять жодних фізичних проблем, травма психосоматична, і з нею також потрібно звернутися до фахівців. Необхідні розслаблюючі масажі, фізіотерапевтичні процедури, плавання, гімнастика.
21. Якщо боєць не бажає звертатись до психолога чи психотерапевта, хоча ви бачите, що їхня допомога необхідна, приведіть фахівця самі. Можна ж «змоделювати» ситуацію, коли у вашому колі спілкування з’явиться людина, здатна на довірі, тонко «підказати» бійцю, як йому щось у собі змінити.
22. Поговоріть, поясніть, що психолог - це фахівець, котрий працює зі здоровими людьми, які втрапили у складні ситуації.
23. Якщо ж умовити звернутися до психолога не вдалося, але боєць готовий піти на сповідь, ідіть до храму. В окопах атеїстів немає.

Додати коментар

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації. Коментатори які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам info@newlife.rv.ua і адміністратор розгляне ваш лист у найкоротший термін.
Коментарі неавторизованих користувачів друкуються тільки за попередньої модерації.


Захисний код
Оновити