Талант Вікторії Стецюк багатогранний, вона - справж­ня окраса літературної студії «Зорецвіт». Наполеглива, але вразлива, ця юнка здатна вловлювати найтонші порухи душі та передати це у своїй творчості. Також Вік­торія - активна учасниця різноманітних масових заходів, яскрава та неповторна. У її творчому доробку вже чимало віршів, повноцінний альбом пісень. Артистична, неперевершена ведуча, неодноразова переможниця конкурсів декламаторів поезії, Вікторія чутливо й душевно виконує власні пісні під супровід гітари, є справжнім бардом. Сьогодні ж пропонуємо вашій увазі одну з її літературних спроб.

 

Я - твоя зірка

Десь там планети в просторі без меж.
Яка сумна у безвісті ночівля!
А може ми їм світимося теж?
А може ми їх зіронька вечірня?
Ліна КОСТЕНКО.

 

...Всесвіт, галактики, планети, астероїди. Безмежний і невідомий простір. Простір нового і таємного. Щовечора небо вкривають міріади зірок, які, чаруючи нас своєю красою, ніби співають колискову усьому світу. Та пісня тиха і ніжна, немов та, що мати співає своїй дитині. Вона у найменших вулицях, у квітучих селах, у густих лісах і самотніх степах. У кожному куточку Землі.
А якщо відійти від наукової версії, якщо не вірити фактам та доказам, якщо зробити свої висновки, не відштовхуючись від усіх цих офіційних визначень? А, можливо, зірка - це маленька дитина?.. Так, саме дитина. Хіба не помітно, як щиро усміхається небо? Так усміхатися можуть тільки діти. А якщо, всупереч усім законам, створити теорію без пояснень, що зірки - це душі ненароджених дітей?
Тоді, коли задумаєшся, усе стане зрозумілим. Не в тому місці, не в той час під серцем з’являється маленьке світло, непотрібне нікому... Щоб усунути всі небажані наслідки, воно (трохи пізніше) з’явиться на небі... Це світло - зірка, і її вид­но здалеку, ніби голубі оченята споглядають на тебе. Воно не створить нікому проблем, не завдасть клопотів. Лише з висоти споглядатиме на свою першу маму, бачитиме її щасливою і усміхатиметься, щовечора співатиме колискову. Лагідну, дитячу, сповнену доброти і теплоти. Невдовзі ця зірка знову вирушить на планету Земля і для когось виконає найзаповітніше бажання, оселившись під серцем світлом, яке грітиме повсякчас.
А поки, коли настає вечір, з’являється перша зірка, ледь чути зоряну колискову, небо усміхається і промовляє: «Дивись на мене, мамо, я - твоя зірка!»
Вікторія СТЕЦЮК.

Коментарі   

+1 #1 Тетяна Куць 01.12.2015, 18:51
Вітуся - наша "Зірочка" не лише на літературному поприщі. Вона також юний ІТ-шник. Цього року здобула перемогу в районних олімпіадах з програмування (І місце) та інформаційних технологій (теж І місце)
А ще вона допомагала плести маскувальні сітки для наших воїнів в АТО.
Щастя тобі й енергії на наступні звершення!
Цитата

Додати коментар

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації. Коментатори які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам info@newlife.rv.ua і адміністратор розгляне ваш лист у найкоротший термін.
Коментарі неавторизованих користувачів друкуються тільки за попередньої модерації.


Захисний код
Оновити