Автомобіль, переданий з Німеччини благодійниками
українським військовим.

Як емігранти допомагають Україні

Зазвичай вони покидають рідну країну у пошуках кращої долі. Але не забувають своєї землі, мови, культури та плекають любов до Батьківщини.
Зараз, у зв’язку з подіями останніх років, у емігрантів особливо загострене почуття тривоги за долю рідної країни. Ми поспілкувалися з кількома українськими емігрантами-волонтерами, які розповіли, як українці за кордоном допомагають Батьківщині.
Українка Анна Доблер, волонтерка з м. Хайдельберг (Німеччина), активно співпрацює з БО «Марбург ОБОЗ ПЛЮС» та паралельно оформляє офіційний статус для організації «Рейн-Дніпро». Жінка розповідає, що у Німеччині організацій, які займаються безпосередньо збором «гуманітарки» для українців, є багато. У червні в Берліні відбулася зустріч українських ініціатив у Німеччині, на якій з’ясувалося, що у цій країні існує близько чотирьох десятків офіційно зареєстрованих та неофіційних українських товариств. Волонтери спілкуються через соціальні мережі: шукають однодумців і тих, хто здатен допомогти, підтримують зв’язок з Україною. Кожна організація, яка займається благодійністю, повинна бути офіційно зареєстрованою. Характерною є і вимога суворої звітності: жертводавці хочуть бачити, куди йдуть їхні гроші.


Члени таких організацій сплачують членські внески. Пані Анна розповіла, що благодійність у Німеччині усіляко підтримують і заохочують.
Німецькі українці передають до України найрізноманітнішу допомогу - від одягу та іграшок до тепловізорів та автомобілів. Часто німецькі українці передають допомогу і здолбунівським волонтерам.
Зокрема, у лютому цього року вони передали тепловізор для 53-ї бригади ЗСУ. Участь у зборі коштів та відправці тепловізора брав і наш колишній земляк Сергій Грищук з м. Кайзерслаутерн разом з дружиною Людмилою та дітьми. Вони - члени «Німецько-українського товариства Рейн-Неккар».
Члени родини волонтерів розповіли, що вони дізналися про це товариство та познайомилися з іншими українськими сім’ями завдяки допомозі активістів з української суботньої школи «Наша школа», що у Хайдельберзі.
Зазвичай на збір коштів на придбання тепловізора або інших потрібних речей волонтери витрачають від 1 до 3 місяців. Адже грошима допомагають в основному люди небагаті. Цікаво, що волонтери придумали і текст напису на тепловізорі - «Ганнуся». Наступні тепловізори назвали відповідно «Ганнуся-2», «Ганнуся-3» і т. д. До здолбунівських волонтерів потрапив тепловізор «Ганнуся-2». Нині до України вже відправили п’ять таких «Ганнусь».
Волонтери тішаться, що роблять корисну справу. Часто вони отримують хороші звісточки з фронту з подяками від бійців, що є найбільшою винагородою для благодійників.
- Один з тепловізорів у прямому сенсі слова врятував життя цілій групі бійців, - розповідає Сергій Грищук. - Ми передали його 53-й бригаді. Згодом вони нам розповіли, що одразу після його отримання зуміли вистежити диверсійну групу.
Нещодавно волонтери з «Німецько-українського товариства Рейн-Неккар» придбали і передали військовим у зону АТО автомобіль «VOLKSWAGEN Transporter Т4» для перевезення бійців, продуктів харчування. Його освятили духівники Рівненської єпархії УПЦ КП у с. Богдашів і з повним багажником допомоги для військових відправили на Схід. Допоміг купувати та транспортувати авто Андрій Бернадин.
Справжніми українськими патріотами зростає і молодше покоління емігрантів. Діти також збирають кошти для українських бійців. Віддають для армії не тільки власні кишенькові гроші, а й намагаються заробляти самостійно: майструють ляльки, виготовляють домашні цукерки на продаж, танцюють, колядують. Також малеча малює малюнки, листівки і надсилає їх солдатам.
Та не лише українська діаспора небайдуже ставиться до проблем України. Сергій Грищук розповів, що його колеги інших національностей теж допомагали грошима. Навіть бабуся-німкеня, яка мешкає по сусідству з сім’єю волонтера, зголосилась допомагати дітям майструвати ляльки для продажу.
А коли волонтери вперше купували тепловізор у мисливській крамниці у Люксембурзі, її власник надав велику знижку, щиро співчуваючи українцям. На зекономлені гроші придбали каски. Тепер волонтери тісно співпрацюють з цим підприємцем.
Зараз з Німеччини чимало допомоги везуть до медичних закладів: дитячих лікарень, військових шпиталів. Збирають там гроші на лікування поранених солдатів.
Анна Доблер часто відві­дує поранених бійців, які перебувають на лікуванні у Німеччині.
- Так приємно бачити їхні очі, розпитувати про Україну, їхнє життя, - каже жінка. - Вони - справжні герої. Ми дуже непокоїмося за них, хочемо, щоб вони стали на ноги і могли повернутись до рідних домівок, близьких людей.
Анна Доблер розповідає, що волонтери завжди намагаються переконати українських хлопців, що вони не самотні у чужій країні, бо і тут є люди, котрі розділяють їхню любов до України.
Ірина САМЧУК.

Додати коментар

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації. Коментатори які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам info@newlife.rv.ua і адміністратор розгляне ваш лист у найкоротший термін.
Коментарі неавторизованих користувачів друкуються тільки за попередньої модерації.


Захисний код
Оновити