засобом мистецтва слова і карикатури

Нещодавно у Києві вийшла друком збірка «ОРДА або хатят лі рускіє вайни...» під авторством нашого земляка, уродженця с. Глинськ Аркадія Степановича Музичука - поета, публіциста, кіносценариста, заслуженого журналіста України. Як сказано в анотації до видання, книжка ця - своєрідний виклик часові, «у ній згусток болю, гніву і мужнього спротиву, переданий мовою гумору, сатири, сарказму та іронії». У чотирьох її розділах - власне «Хатят лі рускіє вайни...», «Путініада», «Колорадія» та «Предків звитяги гучні» читач знайде і переспіви, перефразовані відповідно до сучасності, тексти усім відомих пісень радянської епохи, і в’їдливі, але правдиві, поетичні рядки про причини і «ляльководів» подій, які нині відбуваються на Сході України.
Є у збірці й іронізми, загадки та частівки, в яких дісталось на горіхи сепаратистам, терористам, Пу і його прислужникам, недолугим генералам-товстосумам і запроданцям з дволикою душею. Але містить збірка і вірші філософського змісту, котрі зворушують душу, вселяючи віру у перемогу наших воїнів і торжество справедливості. Не дарма ж епіграфом до книги обрано слова з поезії Павла Тичини, написані ще у 1943 році та надзвичайно актуальні зараз: «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! - А сила знову розцвіла».


Зміст поезій збірки підсилюють і доповнюють розміщені на її сторінках малюнки художників-карикатуристів - здолбунівчанина Віктора Голуба, Олега Смаля, Олексія Кохана, Анатолія Василенка, Володимира Солонька, Сергія Рябоконя, Анатолія Гайно, Геннадія Назарова, Олександра Коноваленка, а також Тараса Мамая.
Загалом видання - благодійний внесок письменників, художників, дизайнерів, поліграфістів у перемогу над окупантами. По суті це - фронтова агітка, спрямована на зміцнення бойового духу українських воїнів, а дія влучного слова, як і карикатури, особливо у важкі часи, відома усім і давно.
Пропонуємо вам, шановні наші читачі, ознайомитись з окремими поезіями та малюнками зі збірки «ОРДА або хатят лі рускіє вайни...»

 

Гра з вогнем
Так зазомбована Росія
Біди, що йде, не поміча,
Що Путін зерна горя сіє,
Що оголив давно меча.
Коли ж мине ця ейфорія?
Коли ж дійде нарешті їм:
Загрався так з вогнем месія,
Що спопелить і їхній дім?

Прогноз
Вже давно у маячні
Живе Путін усі дні.
Уві сні прийшла чергова,
Планетарна, кольорова:
Нібито навкруг Кремля
Обертається Земля.
Як проснувся цар-месія...
На Землі нема... Росії -
Випала вона з орбіти.
І Пу з криками до свити:
- Де шукать Отчизну нашу?
Голос іздаля:
- Заварив - розхльобуй кашу!

Хто такий сепаратист
Це було під час обіду,
Запитала баба діда:
- Хто такий сепаратист?
Який в цього слова зміст?
Скажи просто, зрозуміло,
Чорний він, чи, як ми, білий?
Дід доїв гречану кашу:
- З виду наче... свій...
Але палить хату нашу,
Хоч живе у ній.

Статус
Хваливсь батькові Роман:
- Я уже не наркоман
І колюся рідко,
Бо багато свідків.
На підвищення пішов,
І тепер я, тату,
Маю інший статус:
Із сепаратиста
Виріс в терориста.

Вилізла боком
Сидить дядько на обійсті
І дума про себе:
«Сюди танки - туди «200»...
Кому таке треба?
Хата боком, сарай боком,
Пес у будці з одним оком,
Ні світла, ні газу...
Словом, вилізла нам боком
Російська зараза».

Казачкі-заброди
Казачкі після запою
Сперечались між собою,
Хто з них більш казак:
Чи місцеві бусурмани,
Чи ростовські отамани?
Тож скажу я так:
- Геть усі вони заброди,
Ті і ті бандити зроду,
Із ординської породи,
Із мутантів-посіпак.

Вихід
Починають терористи
Самі собі лікті гризти.
Було ж круто всім і кльово,
А кінчається хріново:
Найідейніші «повстанці»
Стали павуками в банці.
Йшло мільйонами бабло,
А тепер до дуль дійшло.
«ЛНР» і «ДНР» -
Просто фантики тепер.
Їх міністри — кандидати
Сісти першими за грати.
Депутати, різні мери -
Шахраї і мародери.
Починалось - «За Рассею!»
А тепер в дермі по шию,
Нуль довір із Кремля.
Вихід - куля чи петля.

Різниця
Той, хто потім на Донбасі
Жити хоче,
Той не буде так «ковбасить»
Дні та ночі.
Руйнувати до основи
Свої хати,
Рідну сестру через мову
Убивати.
А батьків пускать по світу
Із торбами,
Щоб лиш буть самому ситим.

За Донбаське горе
В Раді, в опозиції,
Ці козли ще скачуть.
А по них в’язниці
Ой давно вже плачуть.
За Донбаське горе,
За мораль-повію
Їх посадять скоро?
Є така надія?
Бо потім без толку
В розшук подавати
І, як в сіні голку,
По світу шукати.

Із російського розливу
Ті, що кликали Росію,
Тепер чешуть зад і шию
У Криму і на Донбасі.
Та зате в російськім часі,
В «Русском мірє» із Кирилом,
Очманілі від кадила.
Хоч проблем - ціла гора:
Ні кола і ні двора...
Та зате - путівок море
На сибірськії простори,
Ними Кремль нагородив
В один бік - лише туди.
Та зате у кожній хаті
Є по кілька автоматів,
Хоч у зонах окупантів
Обмаль різних провіантів,
Зате водкі - хоч купайся,
Бо ще ж треба і стріляти
Часто і по власній хаті.
Щоб ряди убивць зростали,
З тюрем всіх повідпускали,
Тож злочинців вже «нема»,
Та зате - злодіїв тьма,
Шахраїв, бандитських зграй,
Мародерів - через край.
А усякі прапори
Надихали до пори.

Зате
Сумно-іронічне
Вони по нас всю ніч стріляли,
Зате... ми все підрахували.
* * *
Смертей не сотня вже давно...
Зате... АТО в нас все одно.
* * *
Вони по нас, як по мішенях...
Зате в нас дулі є в кишенях.
* * *
Не хліб везуть, а тонни зброї,
Не манівцями йдуть «конвої» -
Через кордон і, як їм зручно...
Зате... фіксуєм їх поштучно.

Заклинання
Не бувають війни великими,
Не бувають вони і малими -
А із сиротами, із каліками,
А із мертвими і живими.
Не бувають війни довгими,
Ні далекими, ні чужими -
А бездомними і голодними,
І кривавими, й роковими.
Не бувають війни довгими,
І короткими не бувають,
Ні безслівними, ні безкровними,
Вони є, або їх немає.
І не треба бути пророками,
Пам’ятаймо, як заклинання:
Поки війни не стануть уроками -
Буде кожна війна не остання!

Я вернуся із бою
Пісня українського патріота
Не сумуйте за мною,
Я вернуся із бою,
Принесу перемогу для нас.
Козаки ми по нині,
Вже у сотім коліні,
Вороги це відчули не раз.

Приспів:
Присягаємось Богом,
Так і здавна було,
Нам чужого не треба,
І свого не дамо!

У Донбаськім горнилі
Добавляють нам сили
Наших предків звитяги гучні.
Патріота по духу,
Козака-відчайдуху
Не здолати у чесній борні.

Приспів.
А за вдачу зухвалу,
За підступну навалу
Покараємо так ворогів,
Щоб в ординських нащадків
Не було навіть гадки
Наближатись до наших степів.

Приспів.

Додати коментар

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації. Коментатори які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам info@newlife.rv.ua і адміністратор розгляне ваш лист у найкоротший термін.
Коментарі неавторизованих користувачів друкуються тільки за попередньої модерації.


Захисний код
Оновити